Велика Британія визначилася, яким буде покарання РФ – і це рішення залишило ще дуже багато питань.

Хтось вважає реакцію офіційного Лондона на отруєння колишнього російського розвідника занадто слабкою, а хтось називає виступ прем’єр-міністра в Парламенті в середу фактичним початком нової холодної війни.

На думку Яна Бонда, директора з питань зовнішньої політики Центру європейських реформ (Лондон), британська відповідь може бути не така жорстка, як здається на перший погляд, але щонайменше це вже прогрес порівняно з низькою реакцією на вбивство Александра Литвиненка у 2006-му.

Ключова різниця – тепер постраждали і сторонні британські громадяни. А до того змінився й міжнародний контекст, адже в 2006 році не було ще Криму та Донбасу.

І третя відмінність – це зухвалість, з якою поводиться Росія після замаху. Як вже заявив міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон,

складається враження, що росіяни одночасно відмежовуються від замаху і пишаються ним.

Зрештою, навіть в часи холодної війни існувало правило, що після обміну шпигунами їх більше не переслідують – як юридично, так і фізично.

Це дозволяло будувати довіру між спецслужбами і гарантувати можливі майбутні домовленості, адже ніхто не знав, в кого зі сторін наступного разу з’явиться така необхідність.

Останні події показують, що РФ стала ще більш непередбачуваним противником, аніж був СРСР.

Покарання оголошені та таємні

Фактично, наступні кроки Великої Британії можна поділити на три категорії. Перша – безпосередні санкції всередині Королівства. Цей перелік складається з відкритої та закритої частини.

Висилка російських дипломатів, які підозрюються у роботі на спецслужби – традиційний та очікуваний крок. Цікавинка – їхня кількість. У березні 2018-го висилають 23 особи, тоді як після вбивства Литвиненка вислали лише чотирьох. Востаннє таку кількість дипломатів висилали в далекому 1985-му.

Також очікуваним був і наступний крок – бойкот з боку офіційних осіб чемпіонату світу з футболу, що проводитиметься в Росії.

Відмова від зустрічей на високому рівні і відкликання вже направленого запрошення міністру закордонних справ РФ Сергію Лаврову вже варто розцінювати як персоніфіковане повідомлення. Незважаючи на серйозні негативні зміни в поведінці очільника російської дипломатії в останні роки, його все ще поважали європейські колеги і часто намагалися говорити саме з ним, щоб уникнути інших російських можновладців.

Відмова від запланованої зустрічі – сигнал, що навіть Лавров тепер поза червоною межею, щонайменше тимчасово.

Крім того, було вирішено посилити перевірку приватних літаків та вантажів, а також оголошено про можливість вже найближчим часом прийняти британську версію "Акта Магнітського".

Зрозуміло, що подібний інцидент стане серйозним приводом і для перегляду антитерористичної та контррозвідувальної діяльності британських служб. Але такі зміни можуть лише анонсувати, однак не повідомляти деталі.

Зокрема, Тереза Мей оголосила про підготовку пропозиції щодо нових законодавчих повноважень, які включатимуть в себе право затримувати підозрюваних у ворожій діяльності на кордоні Сполученого Королівства – наразі таке право існує тільки щодо тих, хто підозрюється в тероризмі.

Також до закритої частини можуть потрапити і рішення щодо відстеження та перевірки російських олігархів, які проживають на території Туманного Альбіону.

Окрім економічних обмежень, хтось із них теоретично може залишитись і без британського підданства, оскільки міністр внутрішніх справ має право позбавити підданства будь-якого натуралізованого іноземця у разі отримання громадянства шляхом шахрайства, або якщо це потрібно для суспільного блага – останнє можна трактувати вільно.

Через те, що не було відкрито заявлено про санкції проти окремих олігархів та чиновників, Мей вже отримала купу критики, як від представників власної партії, так і від лейбористів.

Водночас було оголошено про заморожування російських державних активів, якщо є докази, що вони можуть бути використані для загрози життю або власності резидентів Британії.

Члени Британського парламенту вже заявили про початок міжкомітетських переговорів з метою старту розслідування "потоку російських брудних грошей", які відмивалися кримінальними групами та корумпованими мільйярдерами з Росії.

За даними антикорупційних активістів, близько 4,4 млрд фунтів корупційного походження було використано у Великій Британії для покупки власності, 1/5 частина є російськими грошима.

Санкції міжнародного рівня

Друга категорія – це дії в рамках ООН. Виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН, представник Британії звинуватив Росію у порушенні Конвенції із заборони хімічної зброї.

Саме на цьому звинуваченні будуватиметься подальша позиція Лондона в інституціях ООН.

Відповідно до Конвенції, яка набрала чинності у 1997 році, країни взяли зобов’язання відмовитися від вироблення, передачі та використання хімічної зброї. Вона є однієї з базових щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, які мають найвищий пріоритет всередині ООН.

Швидше за все, справа не обмежиться Радбезом.

Велика Британія вже звернулась до Організації із заборони хімічної зброї з проханням підтвердити ідентифікацію використаної речовини.

Згідно з Конвенцією, у Москви також буде 10 днів на відповідь після формального запиту Лондона щодо прояснення ситуації. А російській стороні щонайменше доведеться пояснювати наявність неоголошеної програми з розробки хімічної зброї, що вже є порушенням міжнародного права.

І нарешті – Британія буде прагнути розширення санкцій за рахунок ЄС та США.

Голова комітету зовнішніх справ Британського парламенту Том Тугенхант вже висловився, що "настав час звернутися до союзників Британії, звернутися до ЄС, з яким ми так добре працювали над санкціями, звернутися до НАТО, й особливо до США, та спитати, що вони зроблять, щоб допомогти нам у час, коли ми цього потребуємо".

Цікавим є пріоритетне місце, яке в цій заяві було приділено ЄС, враховуючи складні переговори щодо Brexit, які йдуть цими днями. Беручи до уваги саміт ЄС наступного тижня, це питання точно з’явиться в його порядку денному.

Очільник литовського МЗС Лінас Лінкявічус після зустрічі зі своїм британським колегою у Лондоні висловив думку, що Володимир Путін тестує Британію в час, коли вважає її слабкою та ізольованою через Brexit, сподіваючись, що ЄС може не підтримати Лондон. Але поки ситуація підтверджує зворотне.

Багато хто з європейських лідерів зазначав, що після Сирії та України вже мало хто довіряє поясненням і відмовкам РФ, але вірить у можливість таких відкритих агресивних дій.

Окрім індивідуальних заяв, зокрема президента Франції та представників США, вже була опублікована спільна заява лідерів США, Німеччини, Франції та Великої Британії, в якій вони зазначили, що діям РФ немає можливого пояснення.

Що це був перший випадок використання нервово-паралітичного агента в агресивних діях в Європі з часів Другої світової війни.

Навіть більше, що цей акт є нападом на суверенітет Британії.

Важливо відзначити, що перша реакція США та Франції була дещо стриманішою, навіть лунали прохання не робити різких заяв про звинувачення безпосередньо Росії. Але вже перших телефонних дзвінків з Лондона виявилося достатнім, щоб тон Парижа та Вашингтона змінився на повну підтримку дій Великої Британії.

Партнери визнають, що британці ніколи не були панікерами. А якщо помножити це ще й на їхній рівень дипломатичності, то відверті звинувачення на адресу Москви повинні бути підтверджені достатніми фактами. Комісія щодо війни в Іраку, яка розслідувала виправданість початку війни, навчила багатьох у Лондоні добре перевіряти факти.

Лідери Канади, Австралії та багатьох європейських країн вже висловили свою повну підтримку Британії та готовність допомогти з розслідуванням.

Чого не буде робити Велика Британія, то це наполягати на використанні статті 5 Північноатлантичного договору. Свого часу, після нападів 11 вересня, США звернулись до партнерів по Альянсу з вимогою застосувати положення про колективну оборону, але тоді це викликало суттєві суперечки, оскільки не було зрозуміло у разі атаки з боку організації, а не держави, хто саме є агресором і проти кого спрямовувати дії.

Масштаб британського інциденту набагато менший, і хоча була застосована хімічна зброя, Лондон розглядає цю ситуацію швидше як терористичний акт, ніж пряму агресію проти держави. 

Реакція РФ

Британські експерти говорять, що подальші дії багато в чому залежатимуть від реакції Росії. Різкі та недипломатичні заяви російського МЗС вже пролунали, в тому числі було оголошено про відповідне вислання британських дипломатів з Москви.

До цього Лондон точно готовий, оскільки включається принцип взаємності. Але чи є в Москви інші відповіді?

Поки немає відчуття, що позиція офіційної Росії є чітко сформованою.

Навіть немає враження, що вони намагаються захищатися.

Замість цього, окрім вже звичної агресії у заявах МЗС, світові ЗМІ отримали ще й російську версію про те, що може це взагалі Лондон сам отруїв колишнього розвідника, оскільки вони занадто швидко, як для секретної речовини, виявили, чим саме його отруїли, а останні роки багато російських фахівців з хімічної зброї знайшли притулок за кордоном.

Водночас російські представники висловили вимогу щодо отримання зразків отруйної речовини для перевірки її походження, але тон і манера, в якій це було зроблено, не говорили про бажання співпраці у розкритті справи. Відповідно, вони отримали відмову.

Міністр оборони Великої Британії Гевін Вільямсон дуже різко відреагував на російські заяви, коротко сказавши, що росіянам краще забратися і закрити рота. Оскільки міністр оборони є новою персоною у британській політиці, ніхто з опитаних нами британських експертів не зміг сказати, чи є така емоційна реакція для нього звичною, чи екстраординарною.

Але відповідна реакція представників МЗС та МО Росії була вже на межі особистих образ та людської поваги.

Швидше за все, Росія не буде оголошувати серйозних дій до президентських виборів цієї неділі. Навіть якщо результат виборів майже на 100% відомий, завжди можна отримати останній душ негативних заяв щодо слабкості відповідей або, навпаки, неадекватності дій проти Великої Британії.

Що далі?

Британський регулятор у сфері телерадіомовлення не виключив блокування телеканалу Russia Today, який працює у Британії. Це питання, як і загалом проблема російської пропаганди, піднімалося багато разів з часу референдуму за вихід з ЄС.

Чи стане хімічний інцидент останньої крапкою, покаже час. Український міністр закордонних справ вже порівняв російські відмовки з заявами після збиття малайзійського літака МН-17.

Під питанням залишається і підтримка санкцій з боку окремих країн. Наступні дні стануть показовими.

Поки що французький президент Макрон ще не скасував свій травневий візит до Москви, незважаючи на різкі спільні з іншими лідерами заяви.

Італія – інший член "Великої сімки", теж поки займає вкрай стриману позицію, відмовляючись вірити, що "у 2018 році ви так легко труїте людей на вулиці", як сказав Маттео Сальвіні, очікуваний наступний прем’єр-міністр країни.

Беручи до уваги тільки анонсовані нові санкції США через російське втручання у вибори, навряд чи Вашингтон розглядає можливість запровадження додаткових через атаку в Солсбері, але точно приєднається до будь-яких заяв і дій в рамках міжнародних організацій.

Залишається на порядку денному і питання "Північного потоку – 2".

Якою буде британська позиція після інциденту, вже було запитано у Терези Мей під час слухань в парламенті, але чіткої відповіді вона так і не дала.

Зважаючи на вже існуючі санкції ЄС щодо Росії, а саме обмеження на експорт товарів подвійного призначення та на торгівлю озброєннями між Росією та країнами ЄС, а також довгий список індивідуальних санкцій та заморожування активів через події на Сході України, Лондон у понеділок в Брюсселі може просити лише про розширення списку індивідуальних санкцій.

Більшість механізмів та важелів впливу проти Москви все ж таки залишається всередині самої Великої Британії.

Автор: Ганна Шелест,

кандидат політичних наук, головний редактор UA: Ukraine Analytica,

член правління Ради зовнішньої політики "Українська призма"