"Russia Today та Sputnik не поводились як ЗМІ, вони поводились як органи впливу та пропаганди, і навіть брехливої пропаганди". Це – слова президента Франції Еммануеля Макрона на його першій і наразі єдиній спільній прес-конференції з російським колегою Володимиром Путіним, що відбулася 29 травня 2017 року у Версалі.

Тоді багато кого вразила прямота французького лідера – але нікого не здивувало те, що він дотримується такої думки.

Адже Макрон ще до обрання на собі відчув вплив російських фейків.

Минулорічна президентська кампанія у Франції ознаменувалася втручанням російських медіа, кібератаками, та й загалом була "брудною" за французькими стандартами. Тут можна згадати і "злив" інформації про фінансові зловживання Франсуа Фійона, яка вбила рейтинг тодішнього фаворита президентських перегонів (він прийшов третім у першому турі виборів). Але для Макрона було важливо те, що він відчув особисто: негативне висвітлення його кампанії російськими ЗМІ та кібератаку на його штаб і публікацію електронного листування його команди.

А ще за кілька місяців після зустрічі Макрона та Путіна це питання знайшло відображення в Стратегічному огляді (Revue stratégique): цей документ чітко зазначив, що для Французької Республіки кібер- та інформаційна безпеки, а також питання дезінформації та її впливу стають одними з безпекових пріоритетів.

Хрестовий похід проти "фальшивих новин"

Уже 3 січня, у новорічному вітанні до преси, Макрон пообіцяв, що надалі у передвиборчі періоди – для захисту країни від фальшивих новин – усі медіа, соцмережі, пошуковики, інформаційні портали тощо матимуть певні зобов’язання стосовно "спонсорського контенту", який вони розміщують. Також президент пообіцяв збільшити повноваження Вищої наглядової ради радіотелебачення (Conseil supérieur de l’audiovisuel, CSA) для "боротьби зі спробами дестабілізації телеслужбами, що знаходяться під впливом іноземних держав".

Розробку відповідного законопроекту поклали на міністра культури Франсуаз Ніссен.

Варто зазначити, що у Франції й без того діє регулювання ринку ЗМІ. Закон "Про свободу преси" був схвалений ще у 1881 році, а відтоді багато разів змінювався і доповнювався. Стаття 27 визначає штраф до 45 тис. євро за поширення в медіа брехливої інформації, якщо такі дії призвели (чи могли призвести) до порушення громадського спокою. А якщо публікація "зроблена навмисно з поганими намірами та спрямована на розхитування дисципліни або морального духу армії або на перешкоджання зусиллям нації під час війни", то штраф зростає до 135 тис. євро.

Але виклики часу вимагають прописати детальніші правила боротьби з фейками.

При цьому у Франції, як і в інших демократіях, є думки про неприпустимість надання державі права визначати "фейковість" новин.

Немає сумніву, що саме це питання домінуватиме на дебатах у парламенті.

Попри дискусію щодо впливу проекту на свободу слова, переважна більшість французів вважає такий закон хорошою ініціативою.

Згідно з опитуванням, проведеним 10-11 січня компанією Odoxa-Dentsu Consulting на замовлення Le Figaro, лише 21% французів сказали, що дана ініціатива негативно вплине на свободу слова у Франції, тоді як 79% опитаних підтримали даний законопроект.

Нові інструменти проти фейків

В березні текст законопроекту витік у мережу Інтернет і з’явилася можливість провести його аналіз, щоб зрозуміти, як саме він сприятиме захисту французької демократії. Технічно йдеться не про один, а про два проекти, які доповнюють один одного; наразі вони ще не зареєстровані у парламенті.

Перший документ – це проект органічного закону щодо боротьби проти неправдивої інформації, другий – звичайний закон на ту саму тему. У французькому праві органічним законом називається такий, що регулює основи державного ладу.

Законопроекти пропонують зміни у низку інших законів, кодексів та інших документів, у тому числі – до Виборчого кодексу, до законів "Про свободу комунікації", "Про довіру до цифрової економіки", а також до положень, що стосуються заморських володінь Франції. Цікаво, що змін до закону 1881 року "Про свободу преси" не передбачається, оскільки поняття "поширення неправдивої інформації", а також штрафні санкції в ньому і так прописані.

Йдеться про три основні напрямки боротьби проти можливих операцій з дестабілізації ситуації під час виборів.

По-перше, нові положення та зміни до законодавства дозволять краще боротися з поширенням неправдивої інформації протягом передвиборчого періоду.

По-друге, Вища наглядова рада радіотелебачення отримає нові повноваження, як от можливість перешкоджати, призупиняти або припиняти трансляцію програм телеканалів, контрольованих іноземною країною. Це стосується трансляцій, які направлені на підрив фундаментальних інтересів нації чи є частиною заходів з дестабілізації французьких інституцій.

І по-третє, законопроект підсилює обов’язок співпраці у царині боротьби з брехливою інформацією між технічними посередниками - інтернет-провайдерами, підприємствами, що надають хостинг, тощо.

Положення законопроекту будуть застосовуватися на президентських, парламентських виборах, референдумах та на виборах євродепутатів від Франції.

Що зміниться на практиці?

Від моменту публікації декрету про оголошення початку виборів і до закінчення операцій з підрахунку голосів традиційні медіа, інтернет-видання, соціальні мережі, платформи обміну контентом, інформаційні портали тощо будуть зобов’язані надавати користувачам чітку інформацію щодо замовника контенту, який ними поширюється - будь то юридична чи фізична особа. Крім того, запроваджується зобов’язання оприлюднювати інформацію щодо кількості грошей, отриманих за такий контент.

Щоправда, додатковим декретом визначатиметься порогова сума, при перевищенні якої потрібно оприлюднювати таку інформацію.

Ще один момент, який спростить та пришвидшить реакцію на фальшиві новини: за зверненням міністерства або навіть будь-якого громадянина, суд може вжити заходів для зупинки розповсюдження фальшивих новини.

Йдеться про вилучення окремого контенту або навіть видалення сайту з пошукових систем.

Розуміючи необхідність швидко реагувати під час виборчої кампанії, дана стаття передбачає, що суддя матиме не більше 48 годин для ухвалення такого рішення.

Зміни до закону "Про свободу комунікації" дозволятимуть Вищій наглядовій раді радіотелебачення Франції не підписувати конвенції щодо трансляції іноземних ЗМІ на території 5-ї Республіки, якщо це потрібно для забезпечення громадського порядку або якщо програми такого каналу порушують окремі положення даного закону.

А ще ця рада отримає право одноосібно розривати раніше укладені домовленості про трансляцію із юридичними особами, що перебувають під контролем чи впливом іноземних держав, якщо трансляція такого ЗМІ "підриває фундаментальні інтереси нації". Крім того, рада братиме до уваги контент, розповсюджений таким ЗМІ.

Даний законопроект дасть можливість французькому суспільству та державі швидко реагувати на поширення брехливої інформації під час передвиборчих кампаній та не допустити впливу інших країн на настрої французів та на результати виборів.

Можна умовно виділити дві сфери, які підпадатимуть під дію нового законодавства. По-перше, йдеться про інтернет-сайти, пошукові системи, а також соціальні мережі, узагальнено кажучи — це інтернет-простір Франції. По-друге, підсилюється контроль над класичними медіа та супутниковими каналами.

Щодо російського впливу, то російські державні медіа типу Sputnik та RT офіційно фінансуються урядом РФ, тому питання походження контенту тут, в принципі, виникати не може. Але право анулювати ліцензії телеканалів дасть Франції потужну зброю для опору централізованій російській пропаганді.

А обов’язок маркувати та, у разі потреби, блокувати такий контент у соціальних мережах та пошуковиках стане додатковим, ще потужнішим інструментом з протидії російському впливу.

Автор: Денис Колесник,

політичний аналітик