Відставка прем’єр-міністра не змогла вирішити політичну кризу в Словаччині. Як показали багатотисячні протести, що відбулися наприкінці минулого тижня по всій країні, суспільство не сприймає такий шлях та продовжує вимагати дострокових виборів.

Тим більше, що новий склад уряду, який запропонували президентові Андрею Кісці, підтримки не знайшов. Криза розвивається далі.

Тінь Сороса

Прем'єр-міністр Роберт Фіцо досить довго, як на велику політичну кризу, тягнув із відставкою.

Ще 8 березня, під час зустрічі зі спеціальною делегацією Європарламенту, Фіцо відставкою не переймався. Він активно нападав на президента Кіску, звинувачуючи його у спробі повалення уряду і оголошення дострокових виборів.

А найбільш шокуючою частиною його заяви став натяк на змову президента і угорсько-американського мільярдера Джорджа Сороса. Фіцо заявив, що у нього є "дуже легітимне питання": про що Кіска і Сорос говорили на зустрічі, яка відбулася ще у вересні минулого року. Щоправда, на відміну від колеги з Угорщини, Фіцо все ж не став напряму говорити про спробу перевороту, і у вбивстві журналіста він їх не звинуватив. Для цього в уряду є дружні дезінформаційні сайти.

Заява про Сороса мала протилежні наслідки.

Фіцо, який старанно створював собі імідж проєвропейського політика, зруйнував його однією заявою.

На думку колишнього міністра культури Марека Мадярича, відставку уряду великою мірою спричинило як збереження посади за міністром внутрішніх справ, так і спекуляції прем'єра щодо змови опозиції з Соросом.

Тим часом недбале проведення розслідування вдарило по рейтингах влади. Дослідження громадської думки, проведене 7-13 березня, показало, що тільки 11,8% респондентів мали повну довіру до прем'єра, 18,8% не вважали відставку потрібною, але довіру втрачали. А вже 62,2% словаків висловлювалися за його відставку.

Окрім самого Фіцо, словаки вимагають відставки очільника поліції Тібора Гашпара, керівника Національного антикорупційного агентства Роберта Краймера та спеціального прокурора Душана Ковачика. Гашпара і Креймера звинувачують у корупційних зв’язках зі скандальними олігархами, а Ковачик має на своєму рахунку не один скандал із прикриттям потрібних правлячій партії людей.

Привид Майдану

Ідея дострокових виборів висіла в повітрі. Існують три можливості для оголошення виборів: ухвалення закону про дострокові вибори (90 голосів), неспроможність парламенту виконувати свої обов'язки (постійно відсутні 75 депутатів), голосування за недовіру уряду (76 голосів). З них два останніх варіанти виглядають цілком реальними.

Роберту Фіцо вигідна була би картина невеликого заколоту, який би він успішно ліквідував і тим підтримав би свою легітимність в очах громадян, переляканих перспективою суспільно-політичних катаклізмів. Словаків справді інтенсивно лякали загрозою "катастрофічного майдану, який, самі бачите, до чого привів Україну".

Протест у Братиславі

Натомість словацька опозиція опинилася в складній ситуації. З одного боку, вона не може активно долучитися до народних протестів. Ті від самого початку організуються без партій. Організатори дуже сфокусовані на тому, аби не дати жодній політичній партії нажити політичний капітал на їхніх громадських акціях (таке враження, що вони мають уявлення про граблі, на які постійно наступають українці).

Втім, хоча Фіцо й інтенсивно провокував опозицію на активні дії, і чимало сил намагалися спровокувати демонстрантів, опозиція поводилася досить інертно. Словацька опозиція виявилася не лише роздрібненою, а й переповненою особистими конфліктами і суперечностями.

І хоча представники опозиції висловлюються за дострокові вибори, лишається враження, що насправді вони їх бояться.

І справді, прийшовши до влади, опозиція мусила б хоч трошки розгребти авгієві стайні словацької корупційної системи. Це при тому, що чимало хто з опозиції має зв'язки з однією з великих словацьких фінансових груп – холдингом Penta, а тому їм буде непросто втриматися від спокуси зберегти якісь традиційні схеми.

"Поручик Пеллегріні"

Натомість новий уряд аж ніяк не сприяє оптимізму.

Формувати його доручили колишньому віце-прем'єру Петеру Пеллегріні. На нього впав вибір Фіцо, але й поза тим посада віце-прем'єра робила з нього першочергового кандидата на прем’єрське крісло.

Висунули Пеллегріні з гаслами оновлення. Проте його кандидатура одразу викликала скепсис – ним як "перспективним хлопчиком" і раніше затикали дірки після скандалів. Але зараз йому вже 43-й рік, в політиці він не новачок, і слід за собою він залишив не надто добрий.

Чеські журналісти називають його "кований фіцовець", а словацькі ще дошкульніше – "поручик".

Треба уточнити: це прізвисько походить не від військового звання, а від фрази po ruke ("при руці"). І дійсно, новий глава уряду справляє враження зовсім несамостійного. 

Це підтверджують і факти з кар’єри Пеллегріні. За його плечима – пости міністра освіти і віце-прем’єра з інвестицій та інформатизації. Саме за його віце-прем'єрства стався скандал, коли 600 млн євро європейського фінансування на науку та дослідження розпиляли по фірмах, в основному пов'язаних із партією SMER, а про університети банально "забули".

Петер Пеллегріні

Більше того, його реформи часом мали зворотний ефект. Наприклад, пообіцявши боротися з розпилом дотацій, він змінив правила доступності інформації так, що не можна було розкопати корупційні зв'язки чи вражаючу некомпетентність комісій.

Якщо до Пеллегріні, наприклад, виник скандал, що дотації на наукові й дослідницькі проекти видавали некомпетентні комісії, то Пеллегріні просто закрив доступ до інформації про склад цих комісій.

Чимало питань викликає й запропонований склад нового уряду.

Найнеприємніший сюрприз – це кандидат на посаду міністра внутрішніх справ Йозеф Раж. У нього "в анамнезі" – не лише робота чиновником у міністерствах оборони й охорони здоров’я та сімейний бізнес (ресторан, готель і великий нічний клуб), але й давня дружба зі своїм попередником.

А віце-прем'єром з інвестицій та інформатизації мав би стати Ріхард Раші, депутат від SMER, мер міста Кошице, міністр охорони здоров’я в одному з попередніх урядів Фіцо. З Кошице за ним тягнеться довгий хвіст корупційного скандалу в місцевій системі охорони здоров’я.

Решта міністрів мали би лишитися на своїх місцях.

Тож невипадково президент Андрей Кіска вирішив поки що не призначати уряд, надавши коаліції час підібрати більш підходящі кандидатури.

Словацькими медіа і соцмережами розійшлася фотографія Роберта Фіцо після вручення заяви про відставку президентові, на якій екс-прем'єр йде з широкою щасливою посмішкою. 

Звісно, це радше була нервова гримаса, але в масовому сприйнятті це була посмішка в стилі "ми вас розвели, як кошенят". "Я йду, але насправді не йду", – так коментували це фото, а рішення Фіцо називали "нібито відставкою".

І це означає, що словаки мають ще достатньо підстав продовжувати протести. Поки що в різних містах тривають пам'ятні зустрічі-концерти на честь загиблого журналіста та його подруги.

Але вже наступної п'ятниці протести продовжаться – під гаслом "Za slušné Slovensko" ("За гідну Словаччину") люди вимагатимуть незалежного розслідування, а також принципово нового уряду, гідного довіри суспільства. 

Автор: Олеся Басараб,

афільована дослідниця 
Групи стратегічних та безпекових студій