Скандал навколо отруєння колишнього російського розвідника у британському Солсбері на початку тижня почав відходити на другий план. Але не через те, що він "завмер" чи то перестав бути актуальним – навпаки, події розвивалися. ЄС оприлюднив офіційну заяву з вимогами до Кремля; пролунали вимоги від генсека НАТО; вигнані російські дипломати поїхали з Лондона.

Але історія, що розвивалася паралельно, виявилася ще гучнішою.

В неділю британська газета Observer (частина групи The Guardian) опублікувала детальну статтю про те, як компанія Cambridge Analytica (CA) на замовлення штабу Дональда Трампа впливала на вибори президента США та на результати референдуму щодо Brexit.

А британський "4 канал" підготував 5-серійне ТВ-розслідування щодо цієї ж компанії. Три його серії вже вийшли в ефір за останні три дні, спричинивши справжню бурю у світовій політиці. З’ясувалося, ця організація розгорнула бізнес із впливу на вибори у різних державах, не лише у США.

А ще – з’явилася інформація щодо її зв’язків з Росією.

Команда геїв для штабу Трампа

Журналістка Карол Кадвалладр (Carole Cadwalladr), авторка недільної статті у Observer, пише про російське втручання у західні вибори здавна та всерйоз. Навесні 2017 року вона розкрила схему, за якою росіяни намагалися вплинути (і, швидше за все, вплинули!) на результат референдуму про вихід Британії з ЄС. Але одночасно знаходила також інші матеріали, не пов’язані або лише побічно пов’язані з "російським треком". Саме так – рік тому, готуючи матеріал про Brexit, – вона познайомилася з колишніми співробітниками компанії Cambridge Analytica, які розповіли про механізми впливу на виборців.

У розслідуванні 2017 року всі свідчення у статті були анонімними. Нині Observer розкрив особу одного зі своїх співрозмовників.

28-річний канадієць, айтішник Крістофер Вайлі (Christopher Wylie) був одним із розробників системи аналізу даних, яка була використана Cambridge Analytica для впливу на вузькі групи виборців під час британської та американської кампаній. Після 2016 року він, так само, як і низка його колег, пішов з компанії, забравши із собою низку доказів. Дехто з них "заліг на дно", розуміючи, які наслідки мають їхні дії. Натомість Крістофер вирішив, що має розповісти про роботодавця журналістам.

У Cambridge Analytica він був не рядовим співробітником.

Крістофер був одним з ідеологів системи аналізу великих масивів даних задля впливу на політичні позиції людей – саме він восени 2013 року запропонував цю ідею Стіву Беннону. Беннон, а також його товариш, айтішник-мільярдер Роберт Мерсер, вирішили вкласти кошти в цю ідею.

До речі, це зараз ми знаємо Беннона як керівника президентської кампанії Трампа, а згодом – його головного радника у Білому домі. А на той час інвестбанкір Беннон цікавився не американською, а британською політикою: він був редактором видання Breitbart News, яке просувало ще не надто популярну на той час ідею Brexit.

Крістофер Вайлі

Та повернімося до Крістофера. Зверніть увагу на його вік – на момент знайомства з Бенноном та Мерсером йому було лише 24 роки! Та це не стало перепоною для того, щоби він, по суті, очолив новий масштабний проект. До певної міри це – специфіка ринку айті, де такий вік керівників та навіть власників проектів не є винятком.

Та 24-річний канадієць Крістофер Вайлі мав ще й додаткову особливість: він гей. А ще – веган. Як з’ясувалося, це було великою перевагою для його нових роботодавців: вони звикли інвестувати у нестандартні ідеї та нестандартних людей.

"Ребекка Мерсер (донька мільярдера Мерсера, яка організовувала зустріч з батьком) любить таких, як я. Тобто геїв. І Стів (Беннон) теж. Він вважає, що ми швидко підхоплюємо нове. Типу якщо у тебе в команді геї, то все далі складеться", – розповідав він про те, як домовлявся про фінансування проекту.

На цій зустрічі був присутній також Александер Нікс (Alexander Nix), керівник Cambridge Analytica. Саме ця компанія і саме ця технологія згодом стали одним із секретних центрів впливу штаба Трампа та прибічників Brexit.

"Механічні турки" проти Facebook

Ідея Крістофера була простою за описом, але доволі складною в реалізації.

Щоби впливати на вибір людей, ви маєте знати їхні вподобання, говорити з ними особисто, підлаштовуватися під їхні бажання. Колись, у докомп’ютерну еру, це робили агітатори, що ходили по домівках. Нині Крістофер запропонував доручити це комп’ютеру.

Ідея реклами, підлаштованої під користувача, не несе в собі жодного криміналу. Проблемою стало те, як у політтехнологів опинилися дані користувачів.

В 2014 році Cambridge Analytica залучила до своєї мережі 270 тисяч громадян США. Головним інструментом став американський сервіс інтернет-заробітку Amazon Mechanical Turk, де користувачам пропонують швидку і некваліфіковану роботу, на кшталт – кудись клікнути, щось подивитися...

270 тисяч "механічних турків" допомогли зібрати дані про 50 мільйонів інших американців.

Наші герої платили користувачам за заповнення невеличкої психологічної анкети. А щоби отримати заробіток (1-2 долари), "робітник" мав залогінитися у спеціальному Facebook-додатку. От тільки мало хто звертав увагу, що цей додаток запитував дозвіл про збір інформації не лише про самого "робітника", але також про всіх його друзів та інших пов’язаних із ним осіб. Cambridge Analytica цікавили не лише імена американців, але також всі їхні уподобання, зацікавлення й таке інше.

300-400 тисяч доларів – доволі помірна ціна за таку величезну базу даних.

До слова, про цю схему збору було відомо ще торік. Нині Крістофер приніс журналістам докази того, що Cambridge Analytica зберігали ці дані з порушенням законодавства.

Річ у тім, що Amazon в якийсь момент помітив підозрілу активність і заблокував профіль компанії. Адміністрація Facebook також повідомила кембриджську команду про те, що вона порушує правила спільноти. Ті повідомили, що збирали інформацію виключно з науковою метою (що було неправдою), і пообіцяли видалити всі зібрані дані (ще одна неправда).

Це – пряме порушення законодавства про захист персональних даних. А те, що ці дані були використані для впливу на вибори (а не, припустимо, для продажу косметики), психологічно зробило порушення серйознішим

Для Facebook настали непрості часи.

Після недільної публікації Observer її акції обвалилися на відразу на 7%. Компанію звинувачують у тому, що вона не піклується про безпеку даних користувачів. Цукерберга просять дати свідчення перед Конгресом. Європейський парламент також хоче викликати Марка "на килим".

Обурення світу не пом’якшив навіть той факт, що соцмережа ще у 2015 році закрила можливість такого збору інформації про "френдів". Також ніхто не знає, як багато голосів це додало Трампу – це технічно неможливо визначити. Обурює сам факт того, що дані вже зібрані, вже використані, і невідомо, чи не будуть вони задіяні вдруге.

Стаття Observer швидко набула популярності – у тому ж Facebook у неї понад 220 тисяч репостів. Але вже наступного дня історія отримала новий поворот.

Троянський кінь зі Шрі-Ланки

Про те, що компанія Cambridge Analytica використовувала психосоціальні моделі для впливу на результати виборів у США, було відомо ще від минулого року – нехай навіть за словами анонімних джерел. Тому не дивно, що її діяльність спробували дослідити відразу кілька груп журналістів.

Другою такою групою став британський телеканал Channel 4.

Щовечора, починаючи від неділі, вони випускають в ефір наступну серію розслідування. Першу вони підготували разом із командою The Guardian/Observer, вона грунтується на свідченнях Крістофера Вайлі, і тому лишилася практично непоміченою.

Але друга та третя серії, що вийшли в ефір в ніч на вівторок та середу, спричинили вибух.

Британські телевізійники провели блискуче розслідування. Вони задіяли "підсадну качку" – чоловіка з індійською зовнішністю, який представився представником політика зі Шрі-Ланки, що шукає західних політтехнологів для своєї виборчої кампанії і не шкодуватиме грошей для цього. Він чотири рази зустрічався з політтехнологами у лондонських ресторанах, в окремих приміщеннях для переговорів, нашпигованих прихованими камерами.

Так вдалося зібрати відверті зізнання керівників Cambridge Analytica про їхній вплив на вибори в інших країнах.

Кадр з ефіру Channel 4

Наприклад, історія східноафриканської Кенії стала справжнім одкровенням. Голова Cambridge Analytica Александер Нікс стверджує, що його команда політтехнологів двічі, у 2013 та в 2017 роках, привела до перемоги чинного президента країни Угуру Кеньята. І хоча детальний вплив британців на цих виборах досі лишається під питанням (поширення соціальних медіа у Кенії є незрівнянно меншим, ніж у США, а у 2013 цього не було й поготів), не викликає сумніву те, що вони справді вели цю кампанію, а потім клієнт запросив їх вдруге.

При цьому і перші, і другі вибори були вкрай брудними, супроводжувалися фейками, чорним піаром та грою на інстинктах виборця.

Власне, Александер Нікс сам наголосив, що їхня робота не обмежується інтернетом. На третій зустрічі з підставним "клієнтом" зі Шрі-Ланки він сам запропонував йому також поширення чорного піару на опонентів.

Так у розслідуванні з’явилася згадка про "українських дівчат".

"Можна надіслали якихось дівчат до будинку кандидата (опонента), у нас є досвід багатьох таких речей... Це просто ідея. Наприклад, ми можемо привести з собою на вихідні українських дівчат... Вони дуже красиві, і це дуже добре працює", – поділився Нікс, ще раз наголосивши, що варіантів може бути чимало.

А вже далі компанія поширює це відео, щоби його побачило якомога більше виборців

"Не обов’язково, щоби якась річ була правдою – головне, щоби в неї вірили", – підсумував технолог.

Російський шлейф

"Велика помилка, яку роблять політичні партії – це те, що вони намагаються перемогти за допомогою аргументів, замість того, щоби влучити в емоційний центр", – пояснював на прихованому відео Марк Тьорнбулл, керуючий директор CA Political Global.

Звісно ж, представники Cambridge Analitica, представляючи "замовнику" своє портфоліо, не оминули увагою і американські вибори.

Типова агітація кампанії-2016

Александер Нікс розповів про розроблений ними план, який підсвідомо, на рівні емоцій виборців, створив зв’язок між прізвищем Клінтон та наручниками.

Ця масована реклама у ТБ та соцмережах, спрямована на американську аудиторію, може, і не є прямим порушенням закону. Але участь британської фірми в агітації підпадає під пряму заборону виборчого законодавства США.

Через це Cambridge Analitica діяла через мережу посередників, ховаючи свою участь у кампанії, зізналися на прихованому відео Нікс та Тьорнбулл.

Раніше, у свідченнях для американського та британського розслідування Нікс категорично заперечував і участь CA у виборах. На прихованому відео він зізнався, що брехав і запевнив, що публічно брехатиме надалі, заперечуючи зв’язки зі своїми замовниками.

А ще у компанії заперечували зв’язок з росіянами і казали, що ніколи не мали замовників у РФ.

І це також було неправдою.

Документи, які представив журналістам Крістофер Вайлі, свідчать, що на американському напрямку компанія працювала у партнерстві з іншою кембріджською фірмою, Global Science Research (GSR), яка здійснювала обробку фейсбук-даних. Засновником цієї компанії є Алекс Коган. Саме він відповідав за Facebook-додаток, який збирав дані про фейсбук-користувачів у США та їхніх друзів.

Коган живе у Кембріджі, але народився в Росії та не втратив зв’язок із батьківщиною – Observer стверджує, що він є почесним професором університету в Санкт-Петербурзі. А ще він отримував грант від уряду Росії для досліджень за темою "Стрес, здоров’я та психологічне благополуччя у соціальних мережах".

Ще цікавіше те, що одним із прямих клієнтів Cambridge Analitica був... російський нафтовий гігант "Лукойл". Перед самим початком президентських перегонів у США кембріджська компанія готувала для "Лукойла" аналітичну записку про свої технології. "Вони усвідомлюють поведінковий мікротаргетінг у контексті виборів... але їм не вдається провести зв’язок між виборцями та їхніми клієнтами", – пояснював Нікс поставлене завдання у листуванні зі своїм тогочасним співробітником, Вайлі.

Ця аналітична записка мала бути спрямована особисто директору компанії Вагіту Алекперову, близькому соратнику Путіна, йшлося тоді. Крістофер Вайлі надав журналістам робоче листування, що підтверджувало його слова.

Презентація, яку зрештою затвердили та передали замовнику, мала небагато спільного з впливом на "клієнтів".

Йшлося винятково про те, як змінити результати виборів.

Виконавці хвалилися своїми досягненнями в інших країнах, приміром, в Нігерії. А невдовзі, у 2016 році, їм вдалося досягти мети в США. Трамп став президентом.

Чи всі замовники задоволені результатом зараз, у 2018 році, коли Беннон, колишній керівник Cambridge Analitica, залишив Білий дім, а згадка про Росію стала токсичною в США? Не факт. Але це – інше питання.

А наразі можна з певністю стверджувати: розслідування діяльності Cambridge Analitica далеко не закінчене. Швидше, воно тільки починається. І навряд чи когось заспокоїть показове покарання директора Cambridge Analytica, про яке стало відомо минулої ночі. Надто масштабні процеси запустило розслідування британських журналістів.

Редакція "Європейської правди" висловлює вдячність британським колегам за якісне журналістське розслідування.