Рішення ЄС запропонувати Україні мільярд євро макрофінансової допомоги не принесло полегшення офіційному Києву. Офіційно в уряді заявляють, що чекають на кошти ЄС восени. Натомість у приватних розмовах доводиться чути, що урядовці "не розраховують на ці кошти всерйоз".

Причина – не "скупість" європейців, а той факт, що для отримання грошей Київ має показати успіх реформ. В тому числі – у питанні протидії корупції.

До речі, на Банковій розраховували на значно більше фінансування та планували отримати перші транші без особливих проблем. Склалося інакше: Україна не змогла "зістрибнути" з більшості попередніх вимог, через невиконання яких ЄС вже заблокував перерахування Україні 600 мільйонів євро.

Єдине, що європейці погодилися не включати до пакету другого "макрофіну" – це вимога про скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Цю суперечку Київ та Брюссель домовилися вирішувати в іншому форматі.

Кредит чи допомога?

"Щиро вдячний президенту Юнкеру та всім членам Єврокомісії за цей рішучий крок підтримки, що є визнанням нашого прогресу в реформах", – написав президент Петро Порошенко у Facebook 9 березня.

Ознакою такого "визнання", на його думку, стало рішення ЄК схвалити нову програму макрофінансової допомоги Україні.

Рішення справді важливе, ціною в 1 мільярд євро, але із "визнанням прогресу" воно формально не пов’язане. Навпаки, ці кошти ЄС виділяє державам, які пообіцяли ЄС проведення реформ. Брюссель узгоджує з державою-партнером перелік своїх вимог, і після того, як ця держава проводить певні зміни, вона отримує гроші.

А от зі словами президента про те, що рішення демонструє солідарність ЄС із Україною, цілком можна погодитися. Рішення про макрофінансову допомогу – політичне, його мають підтвердити Рада ЄС та Європарламент, а також Верховна рада.

"Макрофін" від Євросоюзу – це кредит, але за надзвичайно вигідними умовами.

Кошти надаються за стандартною для таких договорів ставкою EURIBOR+0,2%. Враховуючи, що в останні роки EURIBOR має від'ємні значення (і вже наближається до показника -0,2%), фактично Україна користується цим кредитом безкоштовно. "Довжина" нинішньої кредитної програми складе 15 років, свідчать документи Єврокомісії, з якими ознайомилася ЄП.

Жодна країна-партнер, що використовує макрофінансову допомогу, не має можливості позичати кошти на ринку за схожими відсотковими ставками.

А оскільки наша держава зараз потребує коштів для розвитку, програма "макрофіну" є, мабуть, найвигіднішим джерелом фінансування. Отже, Порошенко правий, коли каже, що рішення Єврокомісії стало перемогою.

От тільки на Банковій розраховували, що ця перемога буде гучнішою.

Мільярд за два

Про плани Євросоюзу надати Україні нову фінансову допомогу вперше стало відомо ще чотири місяці тому. До саміту "Східного партнерства", який проходив у Брюсселі у листопаді, Україна підійшла з невеселою новиною: з’ясувалося, що ми втратили 600 мільйонів євро фінансової допомоги, оскільки не виконали кілька умов для її отримання.

Спершу Київ заперечував втрату грошей; далі – почав переконувати Брюссель "дати трохи більше часу".

Але зрештою, вже під час саміту, український президент вийшов до ЗМІ з позитивною новиною: хоча 600 мільйонів ми справді втратили, але Брюссель надасть Києві втричі більше грошей за новою програмою.

"Ми домовилися, що наступного тижня Єврокомісія випустить комюніке про амбітну програму макрофінансової допомоги. Три транші, такий самий обсяг, що зараз, причому починаємо працювати з січня 2018 року", – заявив Порошенко. Невдовзі міністр фінансів Олександр Данилюк підтвердив: нова допомога складе 1,8 мільярда євро.

Названі президентом терміни, як це часом буває, не справдилися, але тут "зради" з боку ЄС немає.

Процедура затвердження макрофінансової допомоги – доволі тривала. Її неможливо пройти від початку до кінця за пару місяців; навіть півроку – це дуже швидкісний варіант. Імовірно, у питанні дат Порошенко та Юнкер трохи не зрозуміли один одного.

Але із сумами така помилка нереальна; до того ж, слова президента підтвердив міністр, який був разом із ним на зустрічі. А в розмовах "не під запис" представники АП переконували "Європейську правду", що фінансування буде навіть вищим – мовляв, зараз ведеться діалог з цього приводу.

Однак у рішенні Єврокомісії, ухваленому в березні, сума знизилася з 1,8 млрд до 1 млрд євро.

Для України це, звісно ж, недобре. І через те, що менше грошей, і через те, що менше траншів. За програмами фіндопомоги для кожного наступного траншу розписаний перелік реформ, які має виконати країна. Найважчі зміни залишаються на самий кінець, через що останній транш часом так і лишається не виділений (саме це сталося торік із Україною).

Натомість, коли траншів мало, то важкі умови діють вже від початку фінансування.

Що має зробити Україна?

Перша і ключова умова для отримання коштів ЄС – відновлення співпраці України з МВФ.

За словами джерел, це стало додатковою причиною для "урізання" кількості траншів – вже на початку наступного року закінчується поточна програма МВФ. Чи буде нова – наразі невідомо, а без неї "макрофін" не працюватиме. 

І навіть для того, щоби отримати обіцяний мільярд євро, Київ повинен відновити діючу програму. А це означає – створити Антикорупційний суд із виконанням вимог Венеціанської комісії. Норму про МВФ ніяк не обійти, вона записана у загальних правилах європейського "макрофіну", без неї Єврокомісія не має права підписувати договір з українським урядом.

А вже у цьому договорі (точніше, меморандумі) будуть виписані умови траншів. Так само, як це було у 2015 році.

Формально ці умови ще не визначені. Їх мають затвердити згодом, для чого буде створений спецкомітет із країн-членів та Єврокомісії. Але деякі принципи визначаються наперед, і вони вже зараз записані в документах, які Єврокомісія передала на розгляд Європарламенту.

У розпорядження "Європейської правди" потрапили офіційна комунікація ЄК з цього приводу. Вона підтверджує: навіть перший транш Києву дадуть тільки після виконання умов.

"Потрібно визначити специфічні умови для кожного з двох траншів допомоги", – йдеться в документах ЄК. Нагадаємо, попередня програма "макрофіну", що розпочалася в 2015 році, складалася з трьох траншів, і перший був переданий без додаткових вимог з боку ЄС (на повторення такого сценарію уряд сподівався і зараз).

Але головне – те, що ЄС вимагатиме від Києва довиконати старе "домашнє завдання".

"Планується, що умови відбиватимуть ті заходи, що не були виконані в рамках попередньої програми (макрофінансової допомоги ЄС)", – йдеться у документі.

В листопаді, коли ЄС припиняв попередню програму, у ній лишалося чотири не виконані Україною вимоги: зняття заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки е-декларацій, перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній та створення кредитного реєстру НБУ. Останній пункт Рада вже виконала; про передостанній можна дискутувати. А от два перших – це серйозна проблема.

Останні роки довели: реформа лісозаготівельної галузі (з одночасним скасуванням заборони) є непідйомним завданням. Голосів на неї в Раді немає, і до виборів точно не буде. А отже, наявність такої вимоги робить макрофінансову допомогу ЄС просто нецікавою – навіщо битися за виконання інших умов, якщо грошей все одно не буде?

На щастя, в Брюсселі це також розуміють.

Гроші окремо, ліс окремо

Три незалежних одне від одного джерела в європейських структурах запевнили "Європейську правду", що у питанні скасування мораторію ЄС піде на поступки. Цей підхід схвалений Єврокомісією (хоча формальний документ з цього приводу ще не оприлюднювався), а також пройшов дискусію в європейському дипкорпусі.

Відмовлятися від цієї вимоги до України ЄС, звісно ж, не буде – Київ порушив Угоду про асоціацію, а отже, має виправити свою помилку. Однак для переговорів з Києвом із цього приводу використають інші інструменти.

"Критеріями фіндопомоги має бути здійснення структурних реформ, що оживляють вашу економіку. А скасування незаконної заборони – це не реформа, а просто повернення до правового поля", – пояснив один зі співрозмовників.

Для вирішення проблеми лісу-кругляка ЄС задіє проти України процедуру арбітражу.

Вона передбачена Угодою про асоціацію (глава 14 розділу IV УА, "Вирішення спорів"). Постанова арбітрів – обов'язкова для виконання. А оскільки Угода про асоціацію має вищу силу, аніж національне законодавство, є шанс, що нас зобов’яжуть скасувати мораторій навіть в обхід рішення Верховної ради.

У представництві ЄС в Україні підтвердили, що ЄС може ініціювати щодо України нову процедуру.

"Єврокомісія вважає, що мораторій є обмеженням вільної торгівлі, що суперечить зобов’язанням України як в рамках макрофінансової допомоги, так і в рамках Зони вільної торгівлі за Угодою про асоціацію.

Комісія буде взаємодіяти з владою України, щоби знайти вирішення цієї проблеми за допомогою інструментів, визначених для торговельних питань, включаючи можливість задіяти механізм вирішення спорів (bilateral dispute settlement mechanisms)", – йдеться у письмовому коментарі представництва ЄС, наданому на запит ЄП.

Якого саме рішення варто очікувати та як воно виконуватиметься – наперед передбачити непросто. Україна стала першою асоційованою державою, яка зайшла так далеко у суперечці з Євросоюзом.

То коли будуть гроші?

Офіційно в ЄС не коментують майбутні умови фінансування, пояснюючи, що рішення повинно бути ухвалене на наступних етапах, і нагадують лише про загальне правило – відновлення програми МВФ (тобто – створення Антикорупційного суду).

Але те, що Брюссель відв’язав питання "лісу" від фіндопомоги – справді гарний знак. Це дає можливість в принципі запустити дану програму. Однак раніше, ніж за 6-8 місяців, гроші все одно в Україну не надійдуть. Навіть за найшвидшої процедури меморандум між урядом та Єврокомісією не може бути схвалений раніше липня; далі потрібна буде його ратифікація у Верховній раді та підписання конкретних кредитних угод.

"Орієнтовно ми очікуємо на остаточне затвердження на початку осені", – заявив нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк, висловивши надію на те, що цього року Україні вдасться отримати обидва транші. Шеф європейської дипломатії Федеріка Могеріні також сподівається, що принаймні перший транш допомоги надійде в Україну до кінця 2018 року.

Та це можливо тільки в разі, якщо Україна виконає ключову умову ЄС і запустить систему перевірки електронних декларацій. Без цього, швидше за все, ми не отримаємо навіть перший півмільярдний транш.

Автоматична перевірка е-декларацій – не нова вимога до України.

Київ мав виконати її ще в рамках безвізового плану, але щоразу відкладав "на потім". В ЄС не мають сумніву, що єдина причина затримки – небажання українських посадовців запускати механізм, який призведе до масових кримінальних справ проти них самих, через неправдиві дані у е-деклараціях.

Саме через це не всі вірять у виконання цієї вимоги. Один із проєвропейських членів уряду зізнався у конфіденційній розмові, що Кабмін "не дуже розраховує на ці кошти".

Тож найближчий час покаже, що переважило для України: бажання отримати мільярд євро до бюджету чи боязнь запустити перевірку електронних декларацій.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"