Від останніх парламентських виборів у Чехії минуло п'ять місяців, але уряду, який мав би довіру парламенту, немає й досі.

Переможець виборів – політичний рух ANO – здобув майже 30% голосів і переміг в усіх виборчих округах. Його засновнику, другій найбагатшій людині Чехії, Андрею Бабішу вдалось створити всеохопну партію, що збирає виборців серед різних соціальних та ідеологічних груп.

Коли ANO вперше взяв участь у виборах у 2013 році, завдяки риториці про зниження податків руху вдалось заручитись підтримкою електорату правоцентристських партій і посісти друге місце. Рух ANO увійшов до коаліції з соціал-демократами та християнськими демократами, а Бабіш став віце-прем’єром і міністром фінансів.

За чотири роки непростої співпраці ANO вдалось переграти соціал-демократів. Бабіш майстерно використав сприятливу економічну ситуацію та успіхи уряду в поліпшенні соціального забезпечення на користь власного політичного руху. На минулорічних виборах ANO забрав під своє крило чималу частку лівоцентристських виборців у соціал-демократів.

Бабіш святкував перемогу, але його наздоганяли неприємності з власного минулого.

Завдяки оприлюдненим документам Служби державної безпеки Чехословаччини стало відомо, що Бабіш вочевидь був агентом комуністичної спецслужби. Водночас відбувалося розслідування незаконного отримання пов’язаною з холдингом Бабіша фірмою 50-мільйонної дотації ЄС на побудову рекреаційного центру. Нове скликання парламенту навіть зняло з Бабіша депутатську недоторканість для продовження слідства.

Президентський альянс

Зважаючи на ці ускладнення, Бабішу стала в нагоді прагматична співпраця з президентом Мілошем Земаном. Президент пообіцяв переможцю виборів Бабішу незліченну кількість спроб на формування уряду.

Оскільки переговори про новий уряд переплелись у часі з президентською кампанією, то для Земана кооперація з Бабішем теж стала дуже важливою. ANO не номінував на вибори свого кандидата, чим попередив розмивання голосів електорату Земана, а Бабіш висловив президенту публічну підтримку.

Андрей Бабіш та Мілош Земан

У середині грудня президент Земан схвалив утворений ANO уряд. Проте уряд меншості - а саме цей сценарій вважався Бабішу пріоритетним - мав домовитися з іншими партіями: про входження до коаліції або принаймні про неголосування за вотум недовіри уряду. 

Втім, ці переговори довгий час були досить млявими. Правоцентристські партії відмовились підтримати уряд ANO через кримінальне розслідування щодо Бабіша. Соціал-демократи вичікували після поразки на виборах. Комуністи та антимігрантська "Свобода та пряма демократія" (SPD) не побачили для себе гарантій і вигоди.

Тож у січні уряд не зміг отримати довіру від Палати депутатів і подав у відставку. 

Удруге ANO довелось вести переговори серйозніше. Бабіш, який заявив про намір "керувати державою як фірмою" і висловлював невдоволення постійними переговорами трьох коаліційних партнерів у попередньому уряді, в ідеалі хотів домовитись з однією партією з достатньою за чисельністю фракцією. Однак Громадянська демократична партія та Чеська піратська партія, що посіли на виборах друге й третє місця, відмовились вступати в коаліцію з рухом Бабіша.

Натомість до коаліційних переговорів рвались євроскептики — комуністи й "Свобода та пряма демократія".

Спільною вимогою обох партій стало ухвалення закону про загальний референдум з можливістю винесення на голосування питань зовнішньої політики. Тоді SPD отримала б правові можливості для організації референдуму щодо членства Чехії в ЄС, комуністи — щодо членства Чехії в НАТО. Втім, ANO відкритої співпраці з євроскептиками не прагнув і на їхні умови не пристав.

На партійному голосуванні більшість членів руху ANO виступила за коаліцію з соціал-демократами. Соціал-демократи після парламентських виборів опинились ні в сих ні в тих.

По-перше, за чотири роки у владі вони втратили майже 650 тисяч голосів виборців та 35 мандатів у Палаті депутатів. По-друге, провал на виборах посилив розбіжності всередині партії. Завершення ери соціал-демократичного прем’єра Богуслава Соботки означало поразку "модернізаторського" напрямку чеської соціальної демократії.

"Старі" соціал-демократи, що хотіли співпраці з Бабішем і Земаном, повернули собі силу, але напередодні партійного з’їзду 18 лютого боротьба між ними за пост лідера партії посилилась. Переможцем вийшов Ян Гамачек, який у попередньому скликанні був головою Палати депутатів.

У середині березня Андрей Бабіш заявив, що надалі вестиме переговори про утворення уряду з соціал-демократами. Хоча для останніх співіснування в попередньому уряді разом з ANO закінчилось прикрим провалом на виборах, нове керівництво соціал-демократів вирішило, що перебування в опозиції серед правоцентристських партій зашкодить їм ще більше.

Зараз коаліційні переговори – в самому розпалі.

ANO пропонує соціал-демократам чотири міністерських портфелі з 15, але соціал-демократи розраховують на п'ять. Вони також прагнуть очолити принаймні одне з міністерств, де керування політика з ANO потенційно становить "конфлікт інтересів" через розслідування щодо Бабіша, тобто міністерство внутрішніх справ, юстиції або фінансів.

ANO пропонує коаліційному партнеру Міністерство оборони, але соціал-демократи від того не в захваті, бо не зможуть реалізовувати там свою програму. Водночас ANO й соціал-демократи не тільки дискутують про розподіл посад, а й узгоджують політичні позиції, наприклад щодо податкової системи.

Лідер соціал-демократів Гамачек прагне домовитись про формування нового уряду до 7 квітня, коли відновить роботу з’їзд Чеської соціал-демократичної партії. З’їзд мав би схвалити досягнуті домовленості, й голова руху ANO Бабіш готовий чекати. Якщо переговори з соціал-демократами зайдуть у глухий кут, ANO може знов повернутись до розмов з антимігрантською SPD.

Питання, що бентежить чимало громадян країни, де 41 рік домінували комуністи, – це ціна прихильності нинішньої Комуністичної партії. Підтримка комуністів дуже важлива, бо без них два головних коаліціанти не отримають стабільну парламентську більшість у 108 голосів.

Протести проти призначення Зденека Ондрачека

Переговори ANO з комуністами про їхню участь в уряді не вдались через різні позиції в питаннях зовнішньої політики, оборони та оподаткування, але комуністи готові підтримати коаліцію ANO з соціал-демократами.

Від виникнення незалежної Чеської республіки комуністи постійно представлені в Палаті депутатів, але до останнього часу перебували в ізоляції. Тепер, незважаючи на те, що на останніх парламентських виборах вони показали найгірший результат від 1993 року, їхня нова роль у підтримці уряду відкриває для комуністів небачені політичні можливості.

У новому скликанні парламенту Комуністична партія вже отримала більшу кількість посад, ніж передбачено за принципом пропорційності до результатів виборів.

Зокрема, з третьої спроби комуніста Зденека Ондрачека було обрано головою парламентської комісії з контролю Генеральної інспекції сил безпеки. За комуністичного періоду Ондрачек був членом поліційного загону, який 1989 році розганяв антикомуністичні демонстрації, про що політик не шкодує, бо, за його словами, "законів він не порушував".

У відповідь у найбільших чеських містах громадяни вийшли на протест проти обрання Ондрачека, але гучно лунало також незадоволення Бабішем. Зрештою, Ондрачек наступного дня оголосив про свою відставку. Комуністи засмутились, але свого рішення про підтримку майбутнього уряду не змінили.

Наразі ANO та соціал-демократи налаштовані на детальні переговори: над узгодженням позицій працюють як експерти двох партій, так і політики. Імовірно, що Бабішу доведеться поступитись соціал-демократам міністерством внутрішніх справ або юстиції. Палка боротьба точитиметься за Міністерство соціальних справ.

Андрей Бабіш ще не управляє державою як власною фірмою – йому доводиться домовлятись і поступатись. Та система інституційних противаг парламентської демократії працює в Чехії чимдалі гірше.

Спільні голосування ANO, комуністів та антимігрантської SPD у новому скликанні парламенту підтверджують тезу, що ідеологічні полюси зближуються завдяки подібним політичним методам.

Автор: Борис Зайцев,

аналітик Центру міжнародних досліджень

Дипломатичної академії України ім. Г. Удовенка