Після захоплення заручників у супермаркеті Super U у французькому місті Треб у п'ятницю, 23 березня, у Франції поновилися дебати щодо ефективності роботи поліції з відстеження потенційно небезпечних ісламістів.

І це не випадково, оскільки нападник, 25-річний житель Каркасона марокканського походження Редуан Лакдім, раніше вже був відомий французьким органам правопорядку та спецслужбам.

І це викликає запитання: чому французькі спецслужби не стежили за потенційним терористом?

Як наслідок, політики з опозиції вимагають від глави уряду пояснень, а від міністра внутрішніх справ – відставки.

Теракт, відповідальність за який узяло на себе угрупування "Ісламська держава", стався рівно за місяць після того, як прем'єр-міністр Едуар Філіпп представив новий "план по боротьбі з ісламською радикалізацією".

Виходячи з цього плану, ісламіст Редуан Лакдім з підозрюваного став реальним терористом. Як стало відомо пізніше, Редуан Лакдім входив до так званого "списку S" – переліку осіб, що становлять потенційну загрозу безпеці держави, а також "списку FSPRT" – підозрюваних у радикалізації терористичного характеру.

Втім, 23 лютого, представляючи 60 заходів уряду з протидії ісламській радикалізації, французький прем'єр попередив, що у влади немає готової "магічної формули", а лише напрацьована роками практика.

Як зараз у Франції працює система запобігання терактам і як діє контроль за потенційно небезпечними особами?

Що таке FSPRT

"Список FSPRT" був створений в березні 2015 року, після того як в Парижі терористи розстріляли редакцію журналу Charlie Hebdo і вчинили напад на кошерний магазин. До цього списку поліція почала заносити тих, чиї радикальні релігійні переконання можуть становити небезпеку.

До "списку S", на відміну від першого, входять люди з найрізноманітнішими ідеологічними установками чи навіть без них – це можуть бути ультраліві активісти і анархісти, антиглобалісти чи просто футбольні хулігани.

За останніми даними Міністерства внутрішніх справ Франції, до "списку FSPRT" належать близько 20 тисяч осіб, розділених на декілька категорій. Ці категорії розрізняються за "рівнем небезпеки" і передбачають різні заходи спецслужб: від простого внесення імені до бази даних до постійного стеження. Понад половина фігурантів "списку FSPRT" (близько 11 тисяч) належать до першої категорії.

Як пояснює фахівець із боротьби з тероризмом, префект поліції департаменту Буш-дю-Рон Олів'є де Мазьєр, найнебезпечніші особи перебувають під наглядом служби внутрішньої розвідки (Генеральної дирекції внутрішньої безпеки, DGSI). Таких, як вказують останні цифри МВС, у Франції налічується 624 людини. Проти переважної більшості з них уже ведуться судові процедури, а деякі знаходяться під вартою або у в'язниці.

Стеження за радикалізованими, але менш небезпечними особами належить до повноважень поліцейських і жандармів Центральної служби територіальної розвідки. Іншими словами, відповідальність за цю роботу лежить на регіонах.

Згідно з тією ж статистикою, більшість (75%) внесених до "списку FSPRT" – це повнолітні чоловіки. 255 дорослих і 68 неповнолітніх повернулися до Франції із зон військових дій в Сирії та Іраку.

Як оновлюють списки радикалів

Велика база даних, куди внесена вся інформація про осіб, що становлять потенційну небезпеку для держави, перебуває в юрисдикції Відділу координації антитерористичної боротьби (Uclat), куди надходять також дані з-за кордону. База існує з 1984 року, але вона значно поповнилася і оновилася саме в останні роки.

Відділ координації має ключове значення для всіх служб безпеки Франції. Не випадково з цього року його очолює найближчий соратник глави МВС Жерара Коллона Амін Бутаган.

Інформація в загальнонаціональну базу даних надходить з регіонів, від місцевих відділень поліції і жандармерії. Водночас на сайті МВС Франції розміщений формуляр, заповнити який може кожен "пильний громадянин". Там також дається інформація, що робити близьким, якщо один з членів сім'ї підпав під вплив радикальних ісламістів, є на сайті й номер "гарячої лінії", зателефонувавши на який, можна отримати докладні інструкції. Всім цим завідує Національний центр із запобігання радикалізації (CNAPR).

За три минулих роки (з 2014 по 2017) до Центру із запобігання радикалізації надійшло понад 50 тисяч дзвінків, після яких до списку "потенційно небезпечних" потрапили 5723 ісламісти.

Неповнолітні

В урядовій доповіді про боротьбу з ісламською радикалізацією прем'єр-міністр Едуар Філіпп особливу увагу приділив неповнолітнім. Він пообіцяв психологічний супровід і допомогу в реінтеграції в нормальне життя всім 68 неповнолітнім французам, які повернулися з Сирії або Іраку.

Однак в списку радикалізованих осіб є не тільки ті, хто ще дітьми був вивезений з Франції до зон конфлікту. Для них, згідно з французьким законодавством і указами уряду, передбачені окремі заходи.

По-перше, до такого списку можуть бути внесені діти до 18 років, чиї батьки не приховують своїх радикальних поглядів або збираються поїхати для участі в джихаді. Туди ж потрапляють діти, які вчинили дрібні злочини – суддя може вимагати внесення до переліку неповнолітніх, у яких були виявлені ознаки радикалізації.

Згідно з приписами уряду, з такими неповнолітніми мають працювати психологи.

Матеріал опублікований на порталі Radio France Internationale і публікується "Європейською правдою" з дозволу правовласника