Масові протести у Вірменії тривають рівно тиждень.

Люди вийшли на вулиці 16 квітня, заперечуючи проти призначення колишнього президента Вірменії Сержа Саргсяна на посаду прем'єр-міністра. Вже у перший день демонстрації були справді масовими. І вже в перший день у сутичках постраждали десятки осіб.

Попри протести, парламент затвердив Саргсяна на посаді прем’єра.

Відтоді демонстрації тривали всі дні без винятку. Щодня поліція повідомляла про затримання (точніше, привід у поліцію) понад сотні людей; після оформлення майже всіх затриманих відпускали.

Але в неділю 22 квітня ситуація різко загострилася.

Події почали розгортатися після провальної зустрічі прем’єр-міністра Сержа Саргсяна з лідером протестного руху, депутатом Національних зборів Вірменії Ніколом Пашиняном.

Хоча ще напередодні із цією зустріччю пов’язували великі сподівання.

Ці переговори ініціював новообраний президент Вірменії Армен Саркісян. Була надія, що після них сторони якщо й не розпочнуть конструктивний діалог, то бодай спробують вислухати одна одну. А це означало б, що влада й демонстранти почали пошук виходу з протистояння.

Сталося інакше.

Зустріч була дуже короткою, вона тривала кілька хвилин. Лідер опозиції запропонував прем’єру піти у відставку. У відповідь Серж Саргсян звинуватив опозиціонера в шантажі і залишив готель Маrriott, де проходили переговори. Своєю чергою Пашинян закликав своїх прихильників ще більше активізувати протести.

А невдовзі поліція Єревана поширила заяву про те, що вона готова до розгону мітингу.

Обіцянка була виконана. Для розгону демонстрантів поліція застосувала силу та спецзасоби, затримавши понад 230 осіб, у тому числі самого Нікола Пашиняна, а також його соратників Сасуна Мікаеляна і Арарата Мірзояна - також депутатів вірменського парламенту. І якщо досі більшість затриманих відпускали після приводу в поліцію, то депутати, попри недоторканість, з відділку так і не вийшли.

Прокуратура повідомила, що політиків затримали свідомо, "з метою припинення злочину за підозрою в навмисній організації і проведенні зборів з порушенням встановленого законом порядку".

Події неділі продемонстрували намір вірменської влади діяти жорстко для придушення протестів.

У зв’язку з ескалацією ситуації одразу висловило своє занепокоєння посольство США, а Євросоюз через акредитованих у Єревані послів закликав виявляти стриманість та знайти термінове вирішення кризи шляхом переговорів.

Тривога західних партнерів Вірменії цілком зрозуміла.

У Єревані досі пам’ятають про події 1 березня 2008 року. Тоді, при спробі опозиційних сил завадити першому президентству Сержа Саргсяна, загинуло вісім демонстрантів і двоє військових.

Нова спроба силового придушення протестів (причому знову - через призначення Саргсяна) свідчитиме про дрейф Вірменії в бік авторитаризму. А ще це означатиме порушення тих зобов’язань, які вірменська влада  взяла на себе зовсім нещодавно, підписавши з ЄС Угоду про всеосяжне і розширене партнерство.

І хоча міністри закордонних справ Республіки Вірменія Едвард Налбандян і юстиції Давід Арутюнян на терміново скликаній зустрічі з послами спробували виправдати дії поліції, ніхто не може гарантувати, що вірменська влада втримається від спокуси вдатися до не раз випробуваних нею "надійних" методів для вирішення проблеми, яка набуває в світі дедалі більшого резонансу.

Це лишається можливим навіть попри те, що такий крок може призвести до скорочення її зв’язків із Заходом та обмеження фінансової підтримки, яка їй надається.

В цьому разі Вірменія буде відкинута на десятиліття назад у суспільному розвитку.

А ті паростки громадянського суспільства у країні, які були з такими труднощами виплекані, будуть розтоптані.

Дії влади (а подекуди не лише влади) засудив не тільки Захід, а й вірменські політики. Друга за кількістю фракція  парламенту "Процвітаюча Вірменія", яка не входить до коаліції, назвала неприйнятними як силові методи, так і ультиматуми, що заводять у глухий кут.

Про можливість дострокових виборів заговорили в партії "Країна законності", що тривалий час підтримувала Саргсяна, але відчула себе обділеною при перерозподілі владних повноважень.

Опозиція, в тому числі партія "Вірменський національний конгрес", різко засудила застосування сили до демонстрантів. А ще до засудження доєдналися низка чільних представників вірменської діаспори, таких як всесвітньовідомий шансоньє Шарль Азнавур чи не менш популярний Серж Танкян.

Найближчі дні покажуть, які наслідки матимуть жорсткі дії влади. Чи зупинять протести затримання опозиційних лідерів, чи навпаки, вони набуватимуть дедалі більшого поширення, охоплюючи все нові й нові групи населення.

Наразі схоже, що йдеться про другий варіант. Проведений в неділю ввечері на Площі республіки мітинг зібрав рекордну кількість учасників.

Лишається сподіватися, що зрештою здоровий глузд візьме гору, а обидві сторони, зрозумівши безперспективність руйнівного для країни протистояння, все ж сядуть за стіл переговорів. До речі, саме до цього їх знову закликав президент Армен Саркісян.

Автор: Олександр Божко,

перший посол України у Вірменії (1996-2001, 2005-2010),
надзвичайний і повноважний посол України,

для "Європейської правди"