Страх і ненависть на виборах в Угорщині: Орбан ставить усе на перемогу

Поки Україна відзначатиме Великдень, у сусідній Угорщині відбудеться свято волевиявлення. І за кілька днів до парламентських виборів усе виглядає так, що це буде третя поспіль перемога правлячого блоку "Фідес-ХДНП" на чолі з Віктором Орбаном.

Водночас цьогорічна виборча кампанія в Угорщині має всі шанси увійти до підручників з політології як одна з найбільш брудних, маніпулятивних та беззмістовних в історії цієї країни.

Відповідальність за це в першу чергу лежить на правлячій команді, котра за будь-яку ціну намагається зберегти владу.

Разом з тим, у Віктора Орбана навряд чи колись публічно погодяться з критикою про "маніпулятивність", а тим паче про "беззмістовність" кампанії, адже цьогорічні вибори вони вкотре проголосили доленосними для Угорщини, її нації та всієї Європи.

Мігранти з ранку до ночі

Здавалося, що поразка на виборах мера Годмезевашаргей наприкінці лютого, за півтора місяця до головних виборів, стане причиною серйозних змін у виборчій кампанії партії влади.

Адже якщо "план Сороса" та мігранти, завдяки яким правляча команда утримувала захмарний рейтинг останні три роки, більше не працюють як політична технологія навіть у прикордонному містечку, де останні десятиліття правив "Фідес" та з якого походять відразу кілька його партійних лідерів, то дійсно треба щось змінювати.

І справді, після тієї поразки Сороса разом з мігрантами на кілька днів "поставили на паузу", щоб уже незабаром довести ці теми до абсолюту виборчої пропаганди.

"Якщо ми хочемо перемогти, то наша команда має мобілізувати у 2-3 рази більше сил, ніж наші опоненти. Працювати з подвійною віддачею – це урок", – так прокоментував прем’єр Орбан поразку в Годмезевашаргей. Ці слова, фактично, коротко описують те, що відбувається останній місяць в Угорщині:

тема "мігрантів" не тільки не відійшла на другий план, а заполонила усі провладні медіа та стала тотальним порядком денним.

Звісно, в штабі правлячої партії "Фідес" дещо змінили акценти, зосередившись саме на розповідях про жахливі злочини мігрантів у різних країнах Європи і про те, що саме це чекає на Угорщину, якщо зміниться керівна команда.

Своєрідною точкою відліку нової фази кампанії партії влади можна вважати відео з Відня, яке на початку березня записав у столиці Австрії один із лідерів "Фідес" та керівник офісу прем’єра Угорщини Янош Лазар. Відео було, звісно ж, про мігрантів, мовляв, погляньте, на що перетворився величний Відень, переповнений мігрантами, і саме це загрожує Угорщині.

Не дивно, що запис заблокували на Facebook, а скандал одразу ж потрапив на перші шпальти не тільки угорських, а й світових медіа.

Та попри це, саме відтоді угорців почали вже не просто лякати мігрантами, а розповідати про реальну загрозу перетворитися на меншість у власній країні, коли мігранти заберуть роботу, домівки, захоплять храми і почнуть ґвалтувати прямо на вулицях. Усе це, за новинами провладних ЗМІ, щодня відбувається у сусідніх країнах, де на відміну від Угорщини толерують міграцію.

Все частіше ця тема додатково "розганяється" в медіа за допомогою класичних "fake news". І ця практика вже стала приводом для окремих оглядачів взятися за вивчення того, як угорські провладні медіа починають нагадувати кремлівську пропагандистську машину.

Аби бодай приблизно зрозуміти масштаби та агресивність сьогоднішньої кампанії в Угорщині, достатньо зайти на один із головних рупорів партії влади, сайт Origo.hu, та через функцію пошуку переглянути, скільки згадок з коренем "міграція" буде на першому екрані головної сторінки.

Звісно, це шокує.

Але значно важливіше розуміти, що йдеться не просто про специфіку цьогорічної виборчої кампанії в Угорщині, а, схоже, про переможну стратегію, яка відображає настрій угорського суспільства, хай і у вигляді чистих фобій.

Адже після часткового просідання рейтингу "Фідес-ХДНП" в лютому, що виглядало дещо тривожно для Орбана на тлі поразки у Годмезевашаргей, зараз рейтинг партії влади стабільно високий: в середині березня він перебуває у діапазоні 47-54%.

Атака фейками

Але мігранти – це не єдиний інструмент, за допомогою якого команда Віктора Орбана збирається втретє поспіль, а загалом вже учетверте, перемогти на виборах.

Останній місяць не забувають у "Фідес" і про Джорджа Сороса. Так, Віктор Орбан особисто назвав Сороса "головним ляльководом" антиурядових протестів у Словаччині через зухвале вбивство журналіста. Проурядове видання Magyar Idők приділило "втручанню Сороса" у внутрішні справи європейських країн ціле розслідування, в якому, до речі, згадало навіть українську Революцію гідності як одну з місій угорсько-американського мільярдера.

В одній із останніх заяв угорський прем’єр прямо заявив, що є 2000 осіб у країні, які пов’язані з Соросом, працюють над поваленням уряду та перетворенням Угорщини на країну мігрантів.

Зрозуміло, що, за версією пропаганди "Фідес", на Сороса працює і угорська опозиція. Уся без винятку.

Віктор Орбан регулярно її звинувачує в усіх гріхах особисто, заявляючи, що Угорщина не заслуговує на таку опозицію – слабку й антиугорську.

Але цими звинуваченнями атаки на угорську опозицію не обмежується. Партія влади веде проти неї окрему системну цілеспрямовану кампанію.

Сьогодні – у першу чергу проти партії "Йоббік" та її лідера Габора Вони, як віднедавна найбільш рейтингової опозиційної сили. Вже більше півроку в провладних медіа підживлюється тема про внутрішній розкол у "Йоббік", яка намагається відійти від свого екстремістського й антисемітського минулого. Проти Габора Вони ведеться індивідуальна кампанія, навіть з ударами "нижче пояса", як-от плітки про сексуальну орієнтацію політика та його віру в… іслам.

Усі ці конспірологічні теорії про Сороса тільки підсилюють дуже дієву тему "мігрантів", доповнюючи атмосферу страху, а брудні технології – атмосферу ворожнечі в суспільстві. Їхня мета – максимально мобілізувати власний електорат, а це близько 1,8-2,4 мільйона осіб, та одночасно демобілізувати протестний електорат, викликати у нього відразу та небажання йти на вибори взагалі.

Саме низька явка (або принаймні та, яка була на минулих виборах – на рівні 60%) є ідеальним сценарієм 8 квітня для правлячої "Фідес", аби не повторився сценарій виборів мера Годмезевашаргей, коли об’єднаний кандидат від опозиції зміг мобілізувати значно більше голосів, ніж був загальний рейтинг усіх опозиційних партій, які його підтримали.

Задля додаткової підстраховки піарники "Фідес-ХДНП" у цій кампанії зробили окрему ставку на "фейкові партії", які мають додатково заплутати частину виборців та розпорошити голоси.

Нові лідери опозиції

Водночас аномально висока явка – це єдине, на що залишається сподіватися суперникам партії влади. Соціологи підрахували, що шанс перемогти в опозиції може з’явитися, якщо на вибори в найближчу неділю прийде 65-75% виборців, адже досі не визначилися, чи йти на дільниці та за кого голосувати, близько 40% угорського електорату.

Але навіть за такого сценарію шанси опозиції перемогти "Фідес" – примарні, бо всі перемовини про узгодження найсильніших кандидатів на 106 мажоритарних округах закінчилися лише ситуативними та гіпотетичними союзами.

Про них днями заявили соціалісти (MSZP-P), "Демократична коаліція" Дюрчаня (DK) та партія "Разом" (Együtt). Ще раніше були перемовини за участі також "Йоббік" та "зелених" (LMP).

Заради того, аби об’єднати угорську опозицію в боротьбі проти "Фідес", було навіть запущено дві ініціативи – V18 та Rendszerváltás 2018 ("Зміна системи").

Перша належить колишнім політикам, інша – нещодавно обраному меру Годмезевашаргей Петеру Маркі-Зай та його команді. Наразі це вже практично синхронізовані онлайн-платформи, які покликані допомогти опозиційному електорату самоорганізуватися та проголосувати за тих кандидатів на 106 округах, котрі справді можуть перемогти висуванців "Фідес-ХДНП".

Дані про умовно найкращих кандидатів від опозиційних партій формуються в реальному часі по округах на базі різних соціологічних даних. Чи матиме це вагомий ефект – спрогнозувати важко.

Разом з тим, складається враження, що самі ж опозиційні партії не надто зацікавлені у реальному об’єднанні, а лише використовують цю тему як виборчу технологію, адже є суспільний запит на об’єднання. Паралельно кожна з опозиційних сил насправді вирішує свої вузькополітичні завдання.

"Йоббік" намагається політично оформити свою трансформацію з ультраправої в народну партію та закріпити за собою статус головної опозиційної сили Угорщини, навколо якої і має об’єднуватися вся угорська опозиція. Саме тому Габор Вона у своїй риториці чимало уваги приділяє не тільки критиці уряду, а й соціально-економічним питанням, які треба вирішити.

Так "Йоббік" намагається зайняти нішу парламентської системної опозиції, яку досі утримували соціалісти. При цьому "Йоббік" не забуває і про компромат на "Фідес", який вміло постачає колишній соратник та сусід по кімнаті Віктора Орбана у студентському гуртожитку медіамагнат Лайош Шімічка. У першу чергу, йдеться про корупційні скандали, пов’язані з найближчим оточенням угорського прем’єра.

Таким чином, навіть відчутно програвши "Фідесу", "Йоббік" насправді може стати головним переможцем цих виборів.

Партія має всі шанси зайняти друге місце, випередивши інших опозиціонерів. Рейтинг партії у березні коливається у діапазоні 16-19%.

Ще одним переможцем цих виборів, схоже, стане колишній прем’єр Угорщини Ференц Дюрчань, якого вже багато хто списав з рахунків. Його риторика не така агресивна, як у партії влади, але також з елементами ворожнечі. Дюрчань обрав для своєї кампанії, на перший погляд, суперечливу нішу, але вона гарантує його партії 6-8% та власну фракцію в парламенті.

Йдеться про тему скасування всіх "привілеїв" для закордонних угорців – від права голосувати на виборах до, наприклад, пенсій та інших доплат від угорського уряду. Очевидна спроба зіграти на тому, що угорський уряд дотує закордонних угорців у той час, як далеко не всі в Угорщині живуть достойно.

Парадоксально, але попри шалену критику політики "Фідес", саме партії влади ця риторика Дюрчаня на руку, адже він додатково мобілізує доволі інертний електорат закордонних угорців у сусідніх країнах, зокрема в Україні.

До речі, щодо українських угорців Дюрчань ініціював найбільш скандальні кампанії – від викриття фальшивих прописок українців з угорськими паспортами в прикордонних селах до збору підписів за скасування угорських пенсій для українців. Останнє – суперечливий хід, адже угорські пенсії українцям виплачуються згідно з міждержавним договором 1963 року, тобто його Ференц Дюрчань міг скасувати особисто, коли займав посаду прем’єра та мав більшість у парламенті.

Блок "соціалістів" з партією "Діалог" (MSZP-P), як і умовні "зелені" з LMP, схоже, розраховують на інерцію електорату, плануючи зібрати свої відсотки без різких рухів: перші – від 11% до 18%, другі – 6-8%. Слід зауважити, що саме MSZP та LMP багато хто називає потенційними союзниками "Фідес" після виборів.

Або, можливо, навіть партнерами по коаліції, якщо партія влади не зможе здобути принаймні просту більшість.

Головна інтрига виборів

Ще до офіційного старту цієї кампанії в середовищі опозиції досить популярною була думка, що вибори 2018 року є насправді підготовкою до наступних, які відбудуться в 2022-му, бо саме тоді, а не зараз, буде реальний шанс перемогти "Фідес".

Дії угорської опозиції та найсвіжіші дані соціологічних досліджень знову актуалізують цю тезу напередодні дня голосування.

Водночас 4 квітня авторитетна агенція Medián оприлюднила дані соціологічного дослідження другої половини березня з акцентом на тій частині електорату, яка вагається або уникає відповіді, за кого голосуватиме. І експерти Medián припускають, що ці голоси може отримати саме "Фідес", таким чином здобувши не просто більшість у парламенті, в чому вже майже ніхто не сумнівається, а саме 2/3 місць.

На такий результат у Віктора Орбана, звісно, сподіваються, але радітимуть навіть простій більшості у Національних зборах. Якщо ж справдиться останній прогноз Medián, то вийде гарний подарунок Орбану на 55-річчя, яке він святкуватиме наприкінці травня.

Хоча вже зараз значно більше усіх цікавить інше: чи зміниться політика команди Орбана після виборів і як саме, адже нинішня войовнича риторика та агресія "Фідес", схоже, нарешті досягла піку та навіть почала виснажувати і Угорщину зсередини, і її сусідів та партнерів зовні, насамперед ЄС та Україну.

Це справді головна інтрига, адже постійна боротьба – це головна стихія Віктора Орбана як політика.

Автор: Дмитро Тужанський,

для "Європейської правди"