Історії, коли дипломатів підозрюють у скоєнні злочину, не завжди розвиваються "за правилами". Але те, що сталося в Україні – взагалі нетипове.

СБУ затримала в Києві громадянина Чехії, який намагався продати спецапаратуру, в тому числі пристрої прослуховування. Ця новина могла так і залишитися непоміченою, але чех вийшов під заставу і заявив, що вів в Україні легальні переговори про продаж обладнання за посередництва НАТО, а постраждав – через небажання платити відкат.

А ще він розповів, що разом із ним СБУшники "пов’язали" дипломата, представника місії НАТО, також чеха – полковника Мірослава Пелікана, відповідального за допомогу Україні у проведенні реформи армії у сфері логістики. Також він фігурував у ЗМІ як радник концерну "Укроборонпром". Його швидко звільнили через дипломатичний імунітет, а по тому – терміново "евакуювали" з України.

Та чи справді Альянс був долучений до цієї історії? Інформація, зібрана "Європейською правдою", дає підстави сумніватися у цьому. А от причетність чеської влади до дивної торгівлі досі лишається цілком реальною версією. Водночас не виключена участь у незаконних оборудках і українських посадовців.

Цей скандал нині гримить у чеських ЗМІ. І хоча багато деталей залишаються незрозумілими, він до певної міри вже нашкодив репутації і НАТО, і Чехії. Не лише через факт затримання "дипломата", але також через особливості полковника Пелікана (як-то його "любов" до напівоголених дівчат), які доволі складно поєднуються з дипломатичним статусом.

"Заступник міністра був у захваті!"

Новини про затримання в Україні двох громадян Чехії, в тому числі одного дипломата, з’явилися у ЗМІ ще наприкінці квітня. Чеське МЗС оперативно спростувало інформацію про те, що за ґрати потрапив дипломат, але визнав, що у одного громадянина на ім’я Людек Вокал справді виникли проблеми.

Невдовзі з’явилося рішення суду, який дозволив випустити Вокала під заставу в 140 тис. грн. З цього рішення стало відомо, що його звинувачують у "незаконному збуті спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації... за попередньою змовою групою осіб". Що це за "група осіб"? Постанова суду залишила це питання відкритим; під час судового засідання, де були присутні чеські журналісти, не було жодних згадок про загадкового дипломата.

Історія про затримання у Києві могла піти у небуття, але Людек Вокал вирішив, що мовчати – не в його інтересах. Він погодився поспілкуватися з виданням Aktualne, одним із ключових ЗМІ в Чехії, та підтвердив головне: його справді "пов’язали" разом із "чеським дипломатом", представником місії НАТО в Києві. Чеські ЗМІ не стали називати повне ім’я дипломата, навівши лише ініціали (М.П.) та зазначивши: у НАТО він опікувався питаннями логістики. Але у представництві Альянсу не так багато співробітників, тож знайти, про кого йдеться, було нескладно.

Чех Мірослав Пелікан не лише працював над реформою логістики в українській армії – він очолював цей напрямок.

Деякі деталі, що їх виклав Людек Вокал, додають сумнівів щодо правдивості його слів, але дізнатися їх варто.

Вокал – колишній поліцейський, а нині представник компанії, що торгує спецобладнанням – апаратурою для перехоплення телефонних переговорів, "глушилками" для блокування інших пристроїв прослуховування тощо. Він не заперечив, що намагався продати в Києві свій товар, водночас – поклав на Пелікана всю відповідальність за незаконність цих дій (продаж апаратури для прослуховування в Україні є кримінально караною).

"Я ж не просто дилер, я прибув в Україну на запрошення співробітника місії НАТО, який запевнив мене, що підготував контракт у повній відповідності до місцевих законів", – заявив він.

Вокал наполягає, що мав продавати спецтехніку українській державі, а Пелікан ініціював ці переговори і надавав сприяння у їх проведенні.

"Він був посередником у переговорах з багатьма українськими генералами та високопосадовцями, не кажучи вже про чеських. А для одного з українських заступників міністра ми навіть підготували тригодинну презентацію щодо можливостей перехоплення... Цей заступник міністра був у абсолютному захваті!" – заявив Вокал, запевнивши, що має докази проведення всіх згаданих зустрічей (вони відбувалися ще торік).

Фальшиві долари та арешт

Жодних імен українських посадовців чеський бізнесмен наразі не назвав.

Від січня, за його словами, генералів та чиновників на переговорах замінили інші люди, часом схожі на "мафіозних бізнесменів" – які водночас, за його словами, діяли від імені держави. Мовляв, на зустрічах обговорювався відкат, "10% для СБУ", оплата держзамовлення готівкою тощо.

Вокал, звісно ж, стверджує, що не робив нічого незаконного і наполягав на безготівковій оплаті.

Але він все ж привіз до України частину замовленої спецтехніки.

Саме після цього його та представника НАТО "взяла" група захоплення СБУ. Як наполягає Вокал, безпосередньо перед появою спецпризначенців до кімнати, де тривали переговори, хтось закинув валізу з "очевидно фальшивими доларами".

Є всі підстави припускати, що представник НАТО та його чеський друг на цьому етапі стали жертвами оперативної розробки СБУ, а їхніми "партнерами на переговорах" з українського боку під час зустрічі 23 квітня також були спецслужбісти. Принаймні, інших подань на арешт внаслідок цієї спецоперації не було, свідчить реєстр судових рішень.

"Європейська правда" звернулася до СБУ із проханням викласти їхню версію події; на час публікації статті коментарів від спецслужби не надходило.

"Укроборонпром" в коментарі ЄвроПравді заперечив будь-яку причетність до цієї історії, пояснивши, у 2017 році завершив співпрацю з Пеліканом, і навіть коли ця співпраця тривала, чех не мав повноважень для переговорів про торгівлю обладнанням спеціального і подвійного призначення.

Без захисту НАТО

Торгівля спецапаратурою – це та галузь, де корупція та відкати є звичною справою. Це відомо як у Києві, так і у Празі (цікава деталь: кілька чехів, з якими спілкувалася ЄП під час підготовки матеріалу, згадали під час розмови про публікацію видання НВ "Служили два товариша" щодо корупції в цьому секторі).

Але для певності в тому, що Вокал справді вів переговори з українською владою, підстав недостатньо. Передусім через те, що його слова про підтримку цих переговорів з боку НАТО спростовують як дії, так і заяви Альянсу.

На письмовий запит ЄП про те, чи були авторизовані переговори, контакти або співпраця Мірослава Пелікана (в рамках його роботи з НАТО в Києві) з чеським торгівцем спецобладнанням, в Альянсі відповіли категоричним запереченням: "У НАТО не було жодного зв’язку із Людеком Вокалом".

Альянс не встав на захист свого ключового експерта, і це – доволі показово.

Якби справді йшлося про переговори та про контракти, авторизовані представництвом НАТО, то союзники принаймні вимагали би пояснень від українського МЗС, а цього не було. Натомість є всі підстави припустити, що керівник напрямку НАТО вирішив скористатися нагодою та "підзаробити" як посередник у продажі спецтехніки.

Примітно також, що в Альянсі поспішили відмежуватися від відповідальності за полковника Пелікана, наголосивши, що не відбирали його на цю роботу. "Він громадянин Чехії, тому запитувати про нього варто владу Чехії. Він донедавна працював у представництві НАТО в Україні в рамках "добровільного національного внеску" з боку Чехії, а за цією програмою вся відповідальність лежить на національній владі", – йдеться у письмовому коментарі представника НАТО.

До слова, реформа логістики українських збройних сил, над якою працював чеський полковник в місії НАТО, взагалі не дотична до торгівлі спецобладнанням для прослуховування телефонних переговорів. А отже, є всі підстави припустити, що "послуги з посередництва" не мали зв’язку з його роботою в Альянсі.

Статус Пелікана у представництві НАТО в Україні – окрема історія. Ми всі чули про "трастові фонди НАТО", покликані допомогти реформувати українську армію. Значну частину цих фондів складає експертна допомога. Чехія ще восени 2014 року відрядила до Києва Мірослава Пелікана та виділила кошти для виплати йому зарплатні – це стало чеським вкладом до трастового фонду.

Та, схоже, вибір експерта виявився не ідеальним...

Тяга до дівчат

Реакція Чехії на цей скандал – приклад того, як не можна вести кризову комунікацію.

Спершу там, схоже, намагалися приховати інформацію, не замислюючись про те, що вона все одно стане публічною. На початку історії там просто заперечували затримання дипломата. Згодом проблему довелося визнати, але коментарі щодо неї чеська влада давала вкрай неохоче. На це скаржаться також чеські журналісти, які розслідують цей скандал.

У посольстві Чехії в Україні цю історію взагалі не коментують та радять звертатися до Праги (хоча дипломати в Києві були напряму долучені до "розрулювання" скандалу та допомагали Людеку Вокалу в суді). В МЗС Чехії в свою чергу перевели всі стрілки на Міністерство оборони, оскільки Пелікан "не є кар’єрним дипломатом і був спрямований (до Києва) від Міноборони".

Нарешті, в Міноборони визнали, що Пелікан справді залишив Україну та більше не повернеться до місії НАТО у нашій державі. Мовляв, "зобов’язання Пелікана як експерта представництва НАТО добігли кінця". Хоча це не вся правда: кілька джерел підтвердили ЄвроПравді, що він не "завершив місію", а був відкликаний, бо його подальша робота після цього скандалу була неприйнятною не лише для Києва, але і для Альянсу.

І лише Прага не бачить нічого поганого у діях полковника!

Принаймні про це йдеться в офіційному коментарі Міноборони.

На запит "Європейської правди" про те, чи планує відомство провести хоча б внутрішнє розслідування цієї історії, з Праги надійшла відповідь прес-служби про те, що вони "не коментують можливість розслідування, оскільки не отримували від української сторони конкретної інформації про порушення справи щодо пана Пелікана". Завіса.

Така стратегія Праги – укупі із заявами НАТО про відповідальність чеської сторони – лише посилює підозри, що чеський полковник "відпрацьовував" посередником у сумнівних оборудках, захищаючи не лише власні інтереси. Звісно, це лише одна з версій. Як і йшлося на початку, у цій історії досі – чимало запитань.

Та наостанок варто зазначити, що цей скандал виявив проблеми з кадрами не лише з чеського боку.

Коли про цю історію стало відомо в "дипломатичній тусовці", дипломати передавали один одному лінк на фейсбук-сторінку Мірослава Пелікана. А на ній справді було що подивитися.

Варто додати, що цей профіль не був зламаний, спільні знайомі підтвердили, що це – справжня сторінка полковника та його реальне спілкування.

На приватне повідомлення "Європейської правди" з проханням про коментар він не відповів.

Більшість дописів складають фото дівчат, не завжди одягнених, у яких ті позначають полковника-дипломата, а він – додає стандартні коментарі з побажаннями гарних зустрічей на вихідних :) (ці фото доступні для перегляду лише "друзям друзів" полковника). І хоча такий стиль ведення персональної сторінки, звісно ж, не має нічого протизаконного, колеги Пелікана (не лише з місії НАТО), з якими доводилося спілкуватися з цього приводу, визнавали, що це не дуже поєднується зі статусом представника Альянсу.

І не виключено, що українська історія підштовхне НАТО до уважнішого відбору своїх представників. Не лише рекомендованих Чехією.

Адже, на відміну від веселих картинок, затримання дипломата у реальній кримінальній справі – це серйозно. А репутація Альянсу в країнах-партнерах – точно не те, чим варто ризикувати.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"