Нова атака Угорщини: Віктор Орбан ініціював перегляд відносин НАТО з Україною
Минулої осені, на піку "освітнього" конфлікту з Угорщиною, в Україні була поширена думка, що все це – передвиборча піна. Мовляв, Орбан використає цей конфлікт, виграє вибори, і проблема зникне. Ще тоді профільні експерти (а також публікації "Європейської правди") попереджали: не варто тішити себе порожніми сподіваннями.
Ні, вибори не вирішать суперечку. Корінь проблеми – зовсім в іншому.
Щоправда, була слабка надія на те, що конфлікт послабне (але не зникне!) в разі зміни голови угорського МЗС. Це могло стати ознакою, що Угорщина принаймні готова перейти від ультиматумів до переговорів із Києвом. Але й цього не сталося: "міністр війни" Петер Сійярто зберіг свою посаду.
А тепер – пішов у наступ.
Угорський уряд офіційно ініціював перегляд усього комплексу військової та політичної допомоги Україні з боку Північноатлантичного альянсу. На щастя, в НАТО не готові йти на поступки – але питання все ж постане на порядку денному, без цього напевно не обійдеться.
Головне питання уряду
Рівно тиждень тому, 18 травня, в Будапешті відбулося перше, інаугураційне засідання оновленого уряду Угорщини.
Від урочистої зустрічі міністрів, що відбулася в п’ятницю ввечері за сервованим столом, не варто було чекати багатьох рішень. Власне, так і сталося: за офіційним повідомленням уряду Угорщини, там було ухвалено лише два документи: про розподіл повноважень між відомствами та... про тиск на Україну.
Це може видаватися алогічним, але це факт: у той час як для простих угорців українське питання не входить до переліку першочергових, уряд Орбана показово надає йому найвищий пріоритет.
За п'ять днів угорський уряд коротко опублікував тези свого звернення, схваленого у п’ятницю.
В штаб-квартирі НАТО у відповіді на запит "Європейської правди" повідомили, що генсек справді отримав даний лист за підписом угорського уряду. Один із партнерів дав ЄП змогу ознайомитися також із його повним текстом.
Документ, що має назву "Меморандум: Ініціатива створення нової політики НАТО щодо України", спрямований на адресу генерального секретаря НАТО, а також до урядів всіх держав-членів Альянсу. Цей документ – доволі розлогий як для міжурядового звернення. Навіть якщо не враховувати підписи та перерахування адресатів, він забирає дві сторінки щільного тексту.
Головна ідея, що її просуває уряд Орбана: реформування України провалилося.
Перерахувавши у зверненні аргументи на користь "провалу України" (детальніше про них – трохи нижче), Угорщина намагається переконати союзників та керівництво Альянсу в тому, що Захід має змінити підходи до співпраці з Києвом.
Передусім – у рамках НАТО.
Почавши лист із фрази "Попри безпрецедентний рівень політичної підтримки та фінансової допомоги... уряд України не демонструє ані політичної волі, ані здатності реалізувати грунтовну програму реформ", Угорщина завершує його зверненням до партнерів.
"Щоби зберегти стабільність у регіоні на східному кордоні Альянсу, НАТО має адаптувати свою політику щодо України до цих нових обставин", – підсумовує уряд Орбана.
Будапешт вже почав переговори з союзниками з цього приводу. В середу Петер Сійярто зустрівся із помічником держсекретаря США Вессом Мітчеллом. Як думаєте, яка тема стала головною у переговорах із представником західної наддержави? Звісно ж, стаття 7 закону про освіту! І це не наше припущення, а офіційне повідомлення угорського уряду.
"Угорщина високо цінує допомогу Сполучених Штатів у вирішенні конфлікту з Україною, пов'язаного з ухваленням законів, що порушують права меншин", – сказав Сійярто після зустрічі. Голова угорського уряду наголосив, що хотів би розв’язати цю проблему до липневого саміту НАТО.
При цьому Угорщина як член Альянсу цілком має змогу пропонувати внесення своєї ідеї про "нову політику НАТО щодо України" до порядку денного саміту.
Шантаж як державна політика
В урядовому зверненні Угорщина намагається переконати союзників, що Україна становить небезпеку для Альянсу.
"Держава, що вже є крихкою, стає все більш вразливою до зовнішнього і внутрішнього впливу. Дійшло до того, що Україна вже несе безпековий виклик своїм сусідам, включаючи Угорщину", – йдеться в листі
Будапешт у своєму листі представляє Україну як failed state, державу, що не відбулася.
"Українська держава ослабла до тієї міри, що тепер вона не здатна виконувати свої базові зобов’язання, в тому числі забезпечувати верховенство права та здійснювати ефективне економічне, соціальне та політичне управління", – йдеться у документі. Звісно ж, із такими державами Альянс не мав би, на думку Угорщини, продовжувати взаємодію на звичному рівні.
А тепер – найцікавіше.
Будапешт готовий закрити очі на все це, за умови, що... Україна зупинить виконання мовної норми закону "Про освіту" для меншин держав-членів НАТО. Як саме призупинення дії однієї норми освітнього закону компенсує всі проблеми, описані урядом Орбана – у зверненні не уточнюється.
Такий шантаж на державному рівні не може не дивувати.
Але він є, і до того ж – документально зафіксований. Та ще й підтверджений на урядовому сайті.
До слова, варто детальніше зупинитися на аргументах Угорщини про те, чому від України не варто чекати реформ.
Українсько-угорська суперечка заповнена міфами і відвертими перекрученнями; на жаль, вони стали звичними навіть для урядових документів, що схвалюються в Будапешті (нагадаємо про тогорічну публікацію "Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті" – там наведені дуже наочні приклади).
Нова ініціатива Орбана не стала винятком.
Західні партнери часто розповідають, що сфера децентралізації є одним із прикладів успішних реформ в Україні. Будапешт взявся переконувати їх у зворотному. "(Через корупційний вплив) законопроекти про модернізацію виборчої системи, децентралізацію та економічні реформи (так в оригіналі, без конкретизації!) ніяк не дійдуть до другого читання", – йдеться у листі до НАТО.
Інший приклад маніпуляції в урядовому документі – мовляв, "через розворот реформ ЄС не надав Україні третій транш макрофінансової допомоги". Це не зовсім правда. Торік Брюссель дійсно зупинив програму МФД, але не через розворот (чи то відкат) реформ, а через невиконання чотирьох конкретних пунктів.
Це не повний перелік – на двох сторінках урядового звернення повно інших сумнівних тверджень, аж до порушення законом про освіту Угоди про асоціацію з ЄС (?!).
Чому в документі, підготовленому урядом Угорщини, виявилося стільки маніпуляцій? Питання залишається відкритим. Але в даному разі це навіть допоможе Україні, коли доведеться доводити нашим західними партнерам, що звинуваченням Будапешта бракує реальних підстав.
Підтримка НАТО
Але досить поганих новин.
Угорський уряд, звісно, вміє продемонструвати наполегливість у дискредитації України. Але в НАТО рішення – в тому числі про перегляд співпраці з Україною – ухвалюються консенсусом.
А Орбан взагалі не має підтримки в Альянсі з цього питання. Радше навпаки – союзники обурені тим, що Будапешт використовує майданчик Альянсу, щоби шантажувати країну-партнера. Цю думку ЄП доводилося чути від численних представників західних країн.
Та й у самому Альянсі не розглядають можливості перегляду політики щодо України.
Посадовець НАТО, що підтвердив отримання офісом Столтенберга листа від Орбана, пояснив ЄП, що будь-які ідеї про радикальні зміни у відносинах з Києвом відсутні на порядку денному. "НАТО надає Україні потужну політичну та практичну підтримку і не має планів щодо зміни цієї ситуації", – йдеться у коментарі, наданому представником Альянсу у відповідь на запит ЄП.
В Брюсселі зазначили, що не коментуватимуть зміст угорських пропозицій, але – на відміну від уряду Орбана – запевнили, що бачать прогрес реформ. Причому саме в тих сферах, які Будапешт у своєму "меморандумі" поставив під сумнів.
"Останніми роками Україна здійснила суттєві реформи в секторі безпеки та оборони, а також у таких сферах, як охорона здоров'я, освіта та благополуччя населення. Важливо, щоб Україна продовжувала просуватися шляхом реформ", – наголосили в Альянсі.
А отже, нова угорська ініціатива навряд чи несе реальну загрозу для України. Щонайменше, ближчим часом.
Складно сказати, на що розраховував Будапешт, ініціюючи таке звернення до Альянсу. Чи є це документом "довгої" дії, до якого Орбан повернеться згодом; чи будуть нові кроки, які зараз просто не спадають на думку. Передбачити подальші дії угорського уряду у цій ситуації навряд чи можливо.
Але можна з певністю стверджувати: угорське МЗС, на чолі якого залишається Петер Сійярто, не готове відступити від мови ультиматумів у відносинах з Україною. А отже, шанси на владнання конфлікту і надалі залишаються примарними.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"