Таємна каса партії влади: в Іспанії завершився гучний антикорупційний процес
Десятки засуджених бізнесменів та колишніх політиків, мільйонні штрафи та загроза відставки уряду – в Іспанії завершився судовий процес щодо одного з найбільших корупційних скандалів в сучасній історії країни.
Причому його деталі, що стосуються "чорної партійної каси", часом нагадують українську політичну практику.
Так звана "справа Gürtel" стосувалася незаконного фінансування правлячої "Народної партії", корупції, шахрайства і відмивання коштів. І хоча жоден з чинних представників іспанського уряду не фігурував у звинуваченні, рішення суду може мати руйнівні наслідки для політичної сили в майбутньому.
Опозиція вже запропонувала відправити у відставку прем’єр-міністра Маріано Рахоя та його кабінет. До того ж це вже другий суттєвий удар по правлячій партії після корупційної історії з її видним представником, скандально відомим президентом ПАРЄ Педро Аграмунтом.
Корупційна мережа
Справа набула широкого розголосу у 2009 році, але більшості підозрюваних не висували звинувачень аж до жовтня 2016 року. Слідчі надали операції кодову назву "Gürtel", із натяком на одного з основних підозрюваних – бізнесмена Франциско Корреа (іспанське слово сorrea означає "пояс", у перекладі німецькою – gürtel).
Корреа мав тісні зв'язки з керівниками місцевих осередків "Народної партії" в кількох регіонах. Іспанська поліція розпочала розслідувати його діяльність ще в 2007 році, після скарги колишнього члена "Народної партії" у містечку Махадаонді поблизу Мадрида про те, що місцевий офіс партії отримав 260 тисяч євро від групи комерційних компаній. Чиновник заявив, що ці гроші є результатом корупційних угод. В якості доказів він навів приховані записи розмов з представниками компаній, що належали Корреа.
Компанії Франциско Корреа отримували контракти від громадських організацій, муніципалітетів і автономних районів, таких як Мадрид, Валенсія і Галісія, а також допомагали іншим компаніям оминути юридичні заборони, прикриваючись партійним "дахом" (тривалий час місцеву владу очолювали представники Народної партії).
У хід йшли подарунки та хабарі.
Одна з компаній платила по 500 євро за костюми прем’єра Валенсії Франциско Камса, а інша – допомогла купити автомобіль "Ягуар" колишньому меру містечка Посуело. Цей чиновник був одружений з депутаткою від "Народної партії", яка пізніше працюватиме міністром охорони здоров’я в уряді Рахоя. Вона розлучилася з чоловіком і подала у відставку в 2014 році, заявивши, що не знала про походження подарунків.
Та суд все одно оштрафував Ану Мато майже на 28 тисяч євро.
Тодішнього мера Махадаонді Гілльєрмо Ортегу зрештою звинуватили в незаконному отриманні 2,56 млн євро, які він сховав у Швейцарії. Ортега вів розкішне життя, а всі місцеві мешканці знали, що він шаленіє від дорогих годинників. Слідство встановило, що Ортега виступав також був посередником для інших корупційних оборудок.
На суді він отримав 38 років і 3 місяці позбавлення волі і штраф у 9,4 млн євро.
Компанії Корреа також організовували публічні заходи "Народної партії" за часів уряду Хосе Марії Аснара (1996-2004). Нинішній прем’єр Рахой у той період був заступником генерального секретаря та генеральним секретарем партії.
Рахой став першим іспанським прем'єром, якого викликали як свідка до суду.
Він розповів суду, що не знав про "чорну бухгалтерію" партії і про схему незаконного фінансування. Доказів, які спростовували би слова прем’єра, поліція не знайшла.
Попри залученість до схеми високих партійних чинів та попри покази підозрюваних та свідків, незаконне фінансування "Народної партії" як юридичної особи так і не було доведено. Партію оштрафували лише на 245 тисяч євро.
"Сімейні підряди" та інші засуджені
У лютому 2009 року прокуратура передала до Національного суду Іспанії справу про корупційні схеми в Мадриді, Валенсії та Коста-дель-Соль. Прокуратура заявила про підозри у відмиванні грошей, податковому шахрайстві, хабарництві та незаконній торгівлі. Одним із підозрюваних був той самий бізнесмен Франциско Корреа. Пізніше його визначили як лідера корупційної мережі.
А за місяць слідчий суддя заявив, що скарбник "Народної партії" Луїс Барсенас підозрюється в отриманні 1,3 млн євро від компаній Корреа.
Так у цій справі з’явився ще один ключовий фігурант.
Після висунутих звинувачень Барсенас залишив партійну посаду, яку обіймав три десятиліття, але ще рік залишався сенатором від "Народної партії".
Слідство тривало довго через велику кількість підозрюваних та затримки з отриманням інформації від іноземних банків.
У січні 2013 року стало відомо про рахунки Барсенаса в Швейцарії на суму 22 млн євро. Він стверджував, що це не партійні гроші, а його особисті накопичення після продажу творів мистецтва.
Але пізніше слідство встановило, що Барсенас за допомогою фонду зі Швейцарії направляв іспанським чиновникам в якості хабарів грошові пожертвування з "чорної каси" партії. Двоє бізнесменів дали свідчення, що внесли як "добровільну пожертву" 1,6 млн та 1,1 млн євро відповідно.
Вже під час судових засідань Барсенас визнав, що приховував факти незаконного фінансування партії, і наголосив, що вище керівництво партії "народників" знало про незаконні внески.
Скарбника партії засудили до 33 років в’язниці та 44,8 млн євро штрафу.
На лаві підсудних також опинилася дружина Барсенаса, яка отримала 15 років в'язниці. Суд визнав, що вона допомагала чоловікові ховати незаконно отримані кошти в банках Швейцарії, хоча адвокати намагалися довести, що вона не мала для цього необхідних знань.
Одним із головних партнерів Корреа був бізнесмен та колишній політик від "Народної партії" Пабло Креспо. Він працював на різних посадах у партійному офісі в автономії Галісія, а також очолював компанію, яка займалася організацією рекламних заходів, зокрема, і для його політичної сили. Пізніше він створив ще кілька компаній, які отримували контракти від державних установ за завищеними цінами.
Суд визнав Креспо винним у шахрайстві, підробці документів і зловживанні владою і засудив до 37 років і 6 місяців у в’язниці та штрафу у 3 млн євро.
Серед інших ключових фігурантів справи – Альберто Лопес Вієхо. Він – колишній радник регіонального уряду Мадрида з питань спорту, місцевий депутат, а ще – особистий друг Корреа. Вієхо допомагав товаришу маскувати завищену вартість контрактів. Він отримав 31,9 років тюрми та штраф у 3,1 млн євро.
Що ж до самого Корреа, то він отримав найсуворіше покарання – 51 рік і 11 місяців ув’язнення та штраф у розмірі 6,24 млн євро. Його дружина засуджена до 14 років і 8 місяців позбавлення волі.
Це далеко не повний перелік підсудних. Загалом у "справі Gürtel" звинувачувальні вироки вже підтверджені проти понад 20 осіб.
Що чекає на партію влади?
Багатьох в Іспанії дратують не лише кричущі, як для Західної Європи, випадки корупції, але й реакція влади. Прем’єр Рахой відкидає всі підозри і захищає всіх чинних та колишніх членів свого уряду. Мовляв, це давні справи, до яких він не причетний. Те, що він вже тоді займав високі позиції в партії, на думку прем’єра не впливає.
Схоже, нинішніх партійців все влаштовує і покаяння не очікується.
І це не вперше – схожа історія була зі звинуваченнями проти Аграмунта, члена тієї ж партії.
Ще торік, коли Аграмунтові оголосили недовіру в ПАРЄ через його подорож до Сирії із російською делегацією, у Мадриді обрали тактику мовчанки. Не було жодного засудження на адресу скандального сенатора; його навіть залишили головою національної делегації в асамблеї.
Те саме повторилося цього року, коли Аграмунта офіційно звинуватили у багаторічній політичній корупції на користь Азербайджану. Попри шокуючі звинувачення, підтверджені висновками слідчої групи, Аграмунта не те що не виключили з партії – не було навіть формальних заяв про намір принаймні вивчити звинувачення.
Нині історія повторюється. Обравши тактику, яка каже, що найкращою обороною є напад, Рахой звинувачує опозицію у "розхитуванні човна" і не визнає звинувачень.
Але цього разу "замовчати" історію не вийде.
Корупційний скандал загрожує політичною кризою в Іспанії. Соціалісти вже закликали прем’єра піти у відставку і готують голосування у парламенті. Їх можуть підтримати "Громадяни". Якщо це станеться, а на додаток голоси дадуть ліві та просепаратистські сили, Рахой втратить крісло прем’єра. А на країну, цілком імовірно, очікуватимуть ще одні дострокові парламентські вибори.
Автор: Юрій Онищенко,
журналіст "Європейської правди"