Італійська політика вкотре довела просту істину – вона має високий ступінь непередбачуваних наслідків. Саме так нині народжується новий "технічний" уряд Італії.

В неділю пізно ввечері, о 22:00 за Києвом, офіційний кандидат у прем’єри Джузеппе Конте відмовився формувати уряд. Кадрові амбіції коаліційних партій виявилися несумісними ані між собою, ані з думкою президента, який в Італії має право вето щодо окремих кандидатур.

А вже наступного дня президент Серджо Матарелла оголосив, що пропонує призначити "технічного" прем’єра, Карло Коттареллі. Після зустрічі з главою держави новий кандидат розпочав переговори щодо складу уряду.

А Італія тим часом готується до нових виборів – восени або наступного року.

"Містер Ножиці"

Карло Коттареллі має досвід "технічного управління" Італією. Під час чергової урядової кризи в Італії, в 2013-2014 роках, він працював в уряді Енріко Летти і займався ревізією державних витрат. У цей період він отримав "титул" "Mr Spending Review".

"Мене ще називали "містер Ножиці", оскільки доводилося боротися за скорочення зайвих витрат", – говорив сам Коттареллі.

Його тогочасний план передбачав заощадити для Італії суму в понад 30 млрд євро. Щоправда, більшість заходів тоді так і не були реалізовані. Відтоді Коттареллі лишився в уряді та працював з Міжнародним валютним фондом.

Зрештою саме він, переговірник з Брюсселем та з США, став "ідеальним технічним кандидатом".

Сьогодні Карло Коттареллі обіцяє представити кандидатури своїх міністрів президенту. Італійські ЗМІ вже майорять іменами імовірних міністрів економіки та фінансів. Серед них: генеральний директор Банку Італії Сальваторе Россі, колишній ректор Міланського університету Бокконі Гуїдо Табелліні та доцент Лондонської школи економіки Лукреція Рейклін. Кандидат на посаду міністра внутрішніх справ – Джанпієро Массоло, колишній генеральний секретар МЗС та діючий президент компанії Fincantieri.

Проте говорити про будь-кого з них із певністю – надто рано, особливо в Італії.

Але найголовніше – що уряд відразу формується як тимчасовий.

Його завдання – заповнити "паузу" перед новими виборами, ймовірність яких сприймається як майже певна.

У своїй першій промові Коттареллі заявив, що буде намагатися сформувати нейтральний уряд, який приведе Італію до нових виборів.

І до того ж, цей уряд має заспокоїти ринок, який збентежила можлива криза у третій за розміром економіці єврозони. Саме новий прем’єр, за задумкою, має представляти Італію на саміті ЄС наприкінці червня цього року замість очікуваного уряду ультраправих та популістів.

Політик з нульовою довірою

Нехай вас не дивує, що кандидатура "технічного прем’єра" з’явилася блискавично, вже наступного дня після відмови Конте від кандидатства.

Президент уже двічі, коли коаліційні переговори заходили у глухий кут, пропонував Коттареллі подумати над формуванням уряду (наприкінці березня цього року, а потім у квітні).

Цікаво, що на початку року Коттареллі отримував компліменти на свою адресу від лідерів "Ліги" та навіть самого Сільвіо Берлусконі. А очільник "Руху 5 зірок" навіть писав про можливість співпраці із економістом та про довіру до його плану скорочення бюджетних видатків. "Наш урядовий план розпочнеться зі співпраці із Коттареллі", – заявляв у лютому Луїджі Ді Майо.

Та коли дійшло до справи, усе вмить змінилося. Коттареллі від понеділка чує самі образи та гнівні виклики.

Ось, для прикладу, учорашня заява того ж Ді Майо: "Нам подали Коттареллі з Міжнародного валютного фонду, що "забив наші голови" скороченням видатків на школу та охорону здоров’я".

Відчуваєте різницю? А минуло лише три місяці.

Тож використання інструментів логіки в Італії більше не працює.

Кандидат нон грата

Італійська криза вийшла на новий рівень через кандидата на посаду міністра економіки. Точніше, через те, що його заветував президент.

Проти санкцій та за Росію: що хоче змінити в Європі нова влада Італії

"Ліга" просувала на цю посаду свого партійця, 82-річного Паоло Савону. Маттарелла заблокував формування уряду за його участі, і зробив це не даремно.

Савона – відомий професор економіки, колишній міністр уряду Чіампі (25 років тому) та колишній президент або член правління декількох найбільших італійських банків та компаній. Проте нині він жорстко критикує Євросоюз та єдину валюту, і навіть ставить під сумнів збереження Італії у зоні євро. І це – у дні, коли відбуваються аукціони із продажу казначейських векселів (саме цього тижня), підриваючи і без того крихку позицію Італії на ринку облігацій.

Нагадаємо, що Італія має просто гігантську суму суверенної заборгованості – 2 трильйони і майже 270 млрд євро, або понад 130% ВВП (порівняймо з українськими 1-2 мільярдами, про які нам постійно нагадує МВФ).

Рим вже навіть звернувся до Європейського центробанку з проханням списати зовнішній борг на суму 580 млрд євро.

Ще більшою проблемою є "стиль" кандидата. Приміром, він публічно порівнює Ангелу Меркель з Адольфом Гітлером.

Із таким міністром Італії було б непросто домовлятися із європейськими партнерами про поступки з їхнього боку.

І це ще – далеко не всі причини, які підштовхнули президента Італійської Республіки скептично сприймати кандидатуру Савони. А оскільки саме президент призначає міністрів за пропозицією прем'єра, Матарелла сказав "ні".

Джузеппе Конте у відповідь взагалі відмовився утворювати уряд, а "Ліга" та "Рух 5 зірок" накинулися на голову держави з образами та критикою, звинувативши його в "агентурній змові" з іноземними банками та Німеччиною.

А далі?..

Хай як вирішиться питання із новим технічним урядом, але Італія уже готується до дострокових парламентських виборів. Не виключено, що вони відбудуться уже влітку або восени цього року. Адже Коттареллі цілком може сформувати новий уряд, і президент радо призначить його на посаду – проте він навряд чи отримає більшість голосів у парламенті під час голосування за вотум довіри.

А отже, технічному урядові не лишатиметься іншого вибору, окрім як готувати Італію до наступних виборів.

Проти санкцій та за Росію: що хоче змінити в Європі нова влада Італії

Лідери "5 зірок" та "Ліги" вже виступили за те, щоби нове голосування відбулося "якнайшвидше". А щоби мобілізувати електорат, низка партій вже запланували масові демонстрації. 1 червня Демократична партія (яка втратила владу за підсумками минулих виборів) мобілізуватиме італійців для "захисту демократичних інституцій та Конституції". 2 червня, у день Італійської республіки, свої мітинги готують лідери коаліції, що не склалася – Сальвіні та Ді Майо.

Тим часом італійські біржі відреагували на загострення політичної кризи, поставивши черговий антирекорд. На це відреагували навіть азійські ринки: євро знизився нижче 127 єн вперше за останні 11 місяців. Єдина валюта знецінюється і щодо долара: курс наближається до 1.16.

Одним з небагатьох, хто виграв від поточної кризи, став Маттео Ренці. Колишній прем’єр разом із Демпартією підтримує президента та успішно критикує Ді Майо та Сальвіні, звинувачуючи їх у тому, що вони "утримують Італію в заручниках". "Вони добре проводять передвиборчу кампанію, але бояться керувати", – каже Ренці.

І, зрештою, не варто забувати про ще одну "персональну" відмінність майбутніх виборів від попередніх.

Ця відмінність має ім’я: Сільвіо Берлусконі.

Два тижні тому суд скасував заборону Берлусконі брати участь у виборах та обіймати посади у виконавчій владі. Чи змінить це перебіг кампанії? Схоже, відповідь на це ми дізнаємося дуже скоро.

А виборча кампанія в Італії цілком може пройти під палючим серпневим сонцем відпусток, зробивши результат голосування ще більш непередбачуваним.

Автор: Вікторія Вдовиченко,

кандидат історичних наук,
для "Європейської правди"