Ультиматум для Меркель: як нова міграційна криза ламає уряд Німеччини
Середа у Берліні цього тижня стала демонстрацією міцного союзу двох партнерів - от тільки союзу, який ламає всі розклади у німецькій політиці.
Здавалося б, усе пройшло чудово. Двоє політичних лідерів вийшли на спільну прес-конференцію. Канцлер не скупиться на компліменти та дякує партнерові за багатолітню співпрацю. Цей партнер - німецький міністр внутрішніх справ Горст Зеєгофер. Той у відповідь також відважує щедрі компліменти та прогнозує подальшу тісну співпрацю.
Нагадаємо, Зеєгофер є лідером правоцентристської партії ХСС, яка разом із сестринською ХДС Ангели Меркель є "серцем" німецької коаліції.
Отже, могла би вийти ідеальна картинка, яка підтвердила би єдність цього союзу… от тільки Меркель на цій зустрічі не було. А канцлером, про якого ми згадали, був керівник уряду Австрії.
У середу Меркель та Зеєгофер дійсно мали бути разом, на урядовій зустрічі щодо міграційної політики Німеччини. Але голова МВС проігнорував запрошення своєї керівниці, обравши натомість переговори із Себастіаном Курцом, прибічником жорсткої політики щодо біженців.
Цей демарш став свідченням серйозних проблем у коаліції.
А події наступних днів довели, що розкол між ними поставив під загрозу не тільки єдність блоку ХДС/ХСС, але й існування німецького уряду. Який, до слова, тільки три місяці тому почав працювати після затяжної коаліціади, що змусила добряче нервувати всю політичну еліту Європи.
"Генеральний план" конфлікту
Зеєгофер, який давно ратує за більш суворе поводження з біженцями, що їх так охоче останні роки приймала Німеччина, у вівторок планував представити новий "генеральний план" міграційної політики - 63 пункти, спрямовані на те, щоб нелегальні мігранти більше не потрапляли до країни.
Про його зміст відомо небагато. Одна з ініціатив - створення спеціальних центрів по всій країні, у яких біженці мали б очікувати на розгляд своїх клопотань про надання притулку. У разі відмови - негайна депортація.
Але запланована презентація була зірвана через категоричне "ні" Ангели Меркель. Найжорсткіший опір канцлерки викликав пункт про розворот значної частини мігрантів на німецькому кордоні.
Зеєгофер пропонує закрити кордон для тих біженців, які вже зареєстровані прохачами притулку в інших державах ЄС; для біженців, яким Німеччина відмовила у притулку раніше; а також для тих, хто прибуває до країни без жодних документів. Розвертати мігрантів на кордоні мала би прикордонна служба, підпорядкована МВС.
Для Меркель згода на цю ініціативу означала б кінець її політики відкритих кордонів, яку канцлерка ревно захищає з 2015 року.
І саме ця політика стала її ахіллесовою п’ятою.
За останні понад три роки у Німеччині прохання про отримання притулку подали 1,5 млн біженців. Міграційна хвиля послабила позиції ХДС на останніх виборах і обернулась історичним проривом для ультраправої антимігрантської "Альтернативи для Німеччини".
Та Меркель все одно наполягає: Німеччині не слід вдаватись до односторонніх кроків, шукати рішення потрібно всередині ЄС. Відстоюючи свою позицію, вона просила у Зеєгофера принаймні трохи терпіння і часу. Адже за два тижні у Брюсселі відбудеться саміт Євросоюзу, де міграційне питання стане одним із ключових.
Без шансів на компроміс
Однак союзницька ХСС не готова гальмувати. Мовляв, на адекватні європейські рішення чекали роками, і вони досі не з’явилися. Отже, час діяти самим.
Пізно ввечері в середу все ж відбулася "антикризова" зустріч Меркель та Зеєгофера. Канцлерка погодилася із пропозицією не пускати в країну тих мігрантів, яким було відмовлено у притулку в будь-якій іншій країні ЄС. Крім того, вона запропонувала домовитися про двосторонні угоди з країнами, які стали для мігрантів першими під час в’їзду в ЄС, тобто з Грецією, Італією та Іспанією. І, знову ж таки, Меркель попросила дочекатися рішення саміту ЄС.
Та дуже скоро стало зрозуміло: на компроміс немає навіть натяків.
У четвер на кілька годин довелось перервати засідання німецького парламенту - фракція ХДС/ХСС вирішила провести внутрішньопартійну сесію. Точніше, що більш дивно - дві окремі сесії. Такого не було з кінця 1990-х. Сестринські партії завжди засідали спільно.
У своїй партії Меркель заручилась широкою підтримкою власної компромісної позиції. А ось консерватори на чолі з Зеєгофером і надалі наполягали на рішенні "вже зараз".
Категоричність ХСС має свою політичну причину.
Восени у Баварії, вотчині цієї партії (а крім того - у землі, через яку до країни прибули сотні тисяч біженців), відбудуться вибори до земельного парламенту. І наразі там на п’яти ХСС наступає радикальна антимігрантська "Альтернатива для Німеччини". Тож годі чекати, що партія відступить у питанні такої надвисокої для неї ваги. Глава баварського уряду Маркус Зьодер вже заявив: про жодні "напівкроки" Меркель не може йтися. Єдиний варіант - повне виконання "генплану" Зеєгофера.
А голова МВС, своєю чергою, фактично виставив канцлерці ультиматум: якщо вона не відступить, то вже в понеділок, отримавши згоду президії партії, він діятиме самостійно - видасть міністерський указ, яким закриє кордон для небажаних біженців.
І якщо у відповідь Меркель звільнить непокірного міністра, за ним з уряду вийдуть інші члени кабінету від ХСС, а сама баварська партія покине коаліцію. Це стане кінцем молодого німецького уряду.
Вісь Відень-Рим-Берлін
Шукаючи союзників у битві проти Меркель, Зеєгофер знайшов їх серед європейців, які за тиждень братимуть участь у саміті за участі німецької канцлерки.
Зустріч Курца із Зеєгофером стала наочною ілюстрацією того, яку позицію відстоюватиме австрійський лідер. Його позицію не змінює навіть те, що біженці, яких розвертатимуть на німецькому кордоні, потраплятимуть до Австрії.
Курц, який минулоріч виграв вибори завдяки антиіммігрантській риториці, у Берліні оголосив про формування "вісі добровольців" для боротьби з нелегальною міграцією. А створять цю вісь Відень, Рим і... Берлін - на рівні міністрів внутрішніх справ.
В офісі Меркель, до слова, про такий формат співпраці вперше почули саме після публічної заяви. Навіть поставити до відома, а тим більше - проконсультуватися з лідером уряду ніхто не вважав за потрібне.
Зовнішні союзники Зеєгофера - справді важка артилерія.
З 1 липня Австрія перебирає на себе головування у Раді Євросоюзу. Тому в Себастіана Курца в руках будуть всі інструменти, щоб реалізовувати власні плани. Він дав зрозуміти, що прагне зробити питання біженців і захист зовнішніх кордонів ЄС головними на порядку денному.
Вже зараз Відень разом з іншими столицями розглядає варіант переселення біженців у європейські країни за межами ЄС, за що останні мали б отримати фінансову компенсацію. Серед можливих варіантів називають Албанію і Косово. Крім того, Австрія хоче збільшити фінансування прикордонного агентства Frontex і розширити штат його співробітників.
В Італії на антиіммігрантських гаслах до влади прийшов уряд правопопулістів. Країна, не будучи в змозі самотужки впоратись з напливом мігрантів біля своїх берегів, відчувала себе залишеною напризволяще. І цього тижня, не пустивши в італійські порти рятувальне судно з понад 600 біженцями на борту, міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні дав зрозуміти: Рим діятиме одноосібно і безкомпромісно.
Як зазначив з цього приводу Себастіан Курц, ще донедавна жорстка позиція Австрії щодо нелегальних мігрантів була практично одинокою в ЄС. Тепер "радикальна коаліція" значно розширилась. І до неї напевно захочуть приєднатись й інші столиці - приміром, Будапешт, Прага чи Варшава.
Схоже, що Європа стоїть за крок до нової для себе реальності.
А Німеччина Ангели Меркель - і поготів.
Автор: Христина Бондарєва,
журналістка "Європейської правди"