Ця стаття за підписом двох голів урядів, данського та українського, виходить одночасно у кількох європейських ЗМІ. Провідна газета Данії Berlingske публікує її данською мовою, у брюссельському виданні Euobserver вийде англійська версія, за назвою A New Ukraine Rising.

"Європейська правда" підготувала переклад статті українською.

Цей текст орієнтований передусім на європейського читача, якому варто нагадати, хто є агресором у новітній Європі. Між тим, у ньому є важливі сигнали і для України. В тому числі – про двомільярдну допомогу Україні від уряду Данії.

* * * * *

Цього тижня ми станемо свідками того, як міжнародна спільнота збереться у Копенгагені. Тут відбудеться Конференція з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference) – важливий драйвер змін для держави, де досі триває війна.

На кону стоїть дуже багато – і для України, і для Європи. Тому варто на мить зупинитися і пригадати, як та чому ми дійшли до цього моменту.  

У 2014 році, за 25 років після падіння Берлінської стіни, Україна опинилася у "грі без переможця" через штучно створений конфлікт.

Кремль, керуючись застарілим принципом сфер впливу, а також своїми територіальними претензіями, розпочав військову агресію проти держави-сусіда. Відтоді минуло чотири роки, та російська агресія проти України досі триває. Це і конфлікт на Донбасі, і спроба анексії Криму, і інші кроки з дестабілізації. Росія знехтувала міжнародним правом, створила нестабільність та непередбачуваність у Європі. Військовий конфлікт вже забрав життя багатьох людей, а півтора мільйони українців були змушені залишити свої домівки.

Європа не може дозволити собі забути про це.

Так само не можна забувати, що все це почалося, бо взимку 2014 року українці обрали для себе європейське майбутнє, а Росія та корумпована українська еліта, втіленням якої був тодішній президент Янукович, намагалися силою перешкодити цьому. Але український народ переміг, обравши нове керівництво держави, прихильне до реформ та європейських цінностей.

Від 2014 року Україна пройшла довгий шлях.

Це стало можливим завдяки волі українського народу, активному громадянському суспільству та стійкій підтримці міжнародної спільноти.

Україна здійснила значні реформи, мета яких – економічне зростання, ефективне урядування, розвиток людського капіталу, впровадження верховенства права та боротьба із корупцією. Уряд почав пенсійну, освітню та медичну реформу, підготував основу для прозорої приватизації та ефективного управління державними підприємствами. Крім того, уряд започаткував реформи у банківському секторі, сектору енергетики, держзакупівель, держуправління, децентралізації тощо.

Ці реформи поступово розкривають потенціал України.

Київ, отримавши Угоду про асоціацію з ЄС та безвізовий режим, наближається до Євросоюзу. За останні два роки значно зросли обсяги торгівлі з ЄС, але потенціал – ще вищий. Важливим є членство України у Енергетичному співтоваристві та її тривала робота для повної інтеграції у європейський енергетичний ринок. До того ж Україна залишається стратегічною, ключовою державою-транзитером газу до ЄС.

Україна, поза сумнівом, має багато чого запропонувати своїм європейським партнерам.

Боротьба із корупцією є критично важливою для успіху реформ. Тому ми обидва вітаємо нещодавнє рішення Верховної ради про створення незалежного Вищого антикорупційного суду, у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії.

Це – важливе досягнення.

Україна прагне створити новий суд якомога швидше. Антикорупційна програма ЄС в Україні, яка втілюється західними донорами на чолі з Данією, готова підтримати цей процес.

Ми розуміємо, що зміна системи влади та її цінностей – це тривалий процес, не позбавлений ризиків.

Те, що Україна прагне європейських цінностей, не є чимось очевидним та неуникним – це не те, що відбувається саме собою. Корумповані економічні та політичні групи все ще присутні в Україні, що створює загрозу для подальших реформ. Тому результати виборів в Україні у 2019 році будуть надзвичайно важливими для продовження реформ.

Окрім того, ми щодня бачимо, як Росія у прямому сенсі бореться за те, щоби зупинити західний курс України.

За цих умов збереження темпу реформ вимагає сильної політичної волі. Крім того, потрібна суспільна довіра до прагнення уряду проводити реформи. І, звісно, надзвичайно важливою залишається сильна міжнародна підтримка.

Ми переконані, що розвиток та успіх реформованої та процвітаючої України є вкрай важливим не лише для українців, а й для всієї Європи. Міждержавні відносини мають визначатися міжнародним правом, усталеними принципами і правилами.

Від цього залежимо ми всі!

Без цього невелика, відкрита та ліберальна економіка Данії не зможе бути ефективною. Тому нам усім потрібно реагувати, коли хтось кидає виклик цим принципам, коли порушується територіальна цілісність держав, а також коли хтось намагається стати на заваді праву іншої держави вільно обирати своїх союзників.

Для України частиною відповіді на цей виклик є подальше відстоювання європейських цінностей та побудова реформованого і процвітаючого суспільства.  

Європа зацікавлена в підтримці цих зусиль.

Саме тому протягом наступних п’яти років Данія виділить 530 млн данських крон (майже 2.2 млрд грн за поточним курсом) на підтримку ефективного урядування, захист прав людей та стійке економічне зростання в Україні.

Саме тому 27 червня Данія прийматиме у Копенгагені Конференцію з питань реформ в Україні.

Конференція у Копенгагені – це не просто місце, де збираються урядовці. Ця подія стане також драйвером реформ в Україні та за кордоном, драйвером підтримки реформованої України та її тіснішого партнерства із міжнародною спільнотою.

Побудова нової України має показати Росії, що ніхто не буде миритися із агресією, властивою XIX століттю. У Європі XXI століття така агресія не буде успішною.

Автори:

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України  

Ларс Люкке Расмуссен, прем’єр-міністр Данії