Ця стаття – editorial, тобто текст, що не має персонального авторства, а відбиває спільну позицію редакції "Європейської правди". Ми публікуємо такі статті у етапні, поворотні моменти для європейського майбутнього України.

Наш editorial вперше присвячений подіям, які ще не почалися: у ньому йдеться про майбутні складні переговори з Великою Британією. Але те, як діють британські посадовці; те, з якою зневагою вони часом ставляться до українців, не лишає іншого варіанта. Цю боротьбу доведеться розпочати.

* * * * *

Торік безвізовий режим із Євросоюзом став справді вагомим досягненням України. Щоб дійти мети, Київ виконав чимало завдань. Е-декларації, система спецконфіскації, антикорупційні органи, нова паспортна система, десятки інших змін – багато з них могли лишитися на папері, якби не обіцяна "морквина" безвізу.

Вимоги ці з’явилися не "зі стелі". ЄС сам визначив реформи, які мали довести: Україна не становить міграційної загрози.

Левова частка з них (зокрема, перехід на біометрику) стосувалася безпеки документів. Це дало ЄС певність, що в Україні немає налагоджених схем продажу чи підробки паспортів. Антикорупційні реформи зменшили ризик підкупу "паспортистів". Захист прав меншин дав гарантію, що, приміром, ЛГБТ-активісти не тікатимуть до ЄС за притулком. А ще йшлося про контроль за кордоном, протидію міжнародній злочинності, міграційну політику – купу важливих, хай часом непомітних змін.

Їх виконання оцінювали "під мікроскопом". Були бажаючі загальмувати безвіз, та зрештою всі визнали: Київ вимоги виконав. Від 2017 року Євросоюз став для нас безвізовим.

За винятком Великої Британії.

В той час, як вся Європа пом’якшувала вимоги до України, Лондон закручував гайки.

Навіть офіційна статистика відмов українцям зросла до неприйнятного рівня. А ще потрібно додати "приховані відмови" – коли візу видають надто пізно. Таких випадків справді багато. Втрачені квитки та гроші, зруйновані плани туристів, зірвані бізнес-зустрічі та навіть участь у спортивних змаганнях – стали повсякденням.

Однак британський Home Office – немов вважаючи українців "людьми третього сорту" – заявляє, що не бачить у цьому проблеми! Це не образний вислів, ЄП має у розпорядженні листи цього відомства, у яких помітна зневага до українських подорожуючих (ЄП готує окрему публікацію з цього приводу).

Міністерство візового бізнесу: хто у Британії створює проблеми для українських подорожуючих

Навіть втручання британського МЗС не вирішило проблему. Home Office і далі наполягає, що не говоритиме з Україною про візові полегшення.

Формально вони праві. Європейське законодавство про безвіз не поширюється на Британію (і заразом на Ірландію). Лондон має право відмовляти у візах будь-кому. Має право створювати штучні перепони для партнерства України та Британії. Але це не означає, що ми маємо мовчати.

Офіційний Київ зобов’язаний вимагати змін. Тим більше – зараз, коли у нас з’явився унікальний важіль.

Як відомо, зараз британцям не потрібна віза для поїздки в Україну – указ про одностороннє скасування віз підписав ще президент Ющенко.

Та річ у тім, що 30 березня 2019 року дія безвізу для британців припиниться.

Чи продовжить Петро Порошенко безвіз для Сполученого Королівства?

"Європейська правда" переконана: якщо Лондон не змінить ставлення до українців, нам також варто відновити візи для британців. Це не буде помстою. Це – взаємність, один із засадничих принципів міжнародних відносин.

Варто окремо підкреслити: попри "візові" претензії британці є нашими друзями.

Британія – один iз найвідданіших партнерів України у боротьбі з російською агресією. Ми справді щиро вдячні за допомогу, яку вона надає. А щоби візові питання не псували дружбу Лондона та Києва, є єдине вірне рішення – розпочати переговори про зміну візової політики.

Відновлення віз Україною допоможе британцям зважитися на цей крок. А тиск громадськості має не дозволити офіційному Києву вчинити інакше.

Далі у статті – детальніше про те, що ж відбувається із британськими візами, та про те, на що варто розраховувати Україні. А у найближчі дні "Європейська правда" опублікує нову інформацію з цього приводу.

"Дружня" візова політика

Знайшли бізнес-партнерів у Великій Британії, за тиждень переговори? Домовилися про експорт і маєте полетіти до Глазго? За два тижні в Ліверпулі матч улюбленої команди, і ви дістали квитки? Це чудово, але якщо у вас немає чинної британської візи – забудьте про плани. Лондон вважає українців надто небезпечними, щоби дозволяти їм такі поїздки.

Свого часу ми лаялися, що "шенгенок" часом доводилося чекати аж тиждень. Та для короткої британської візи, вартість якої 111 євро, стандартний термін – місяць! Зараз, у червні, навіть щоби потрапити до візового центру, треба записуватися на 7-9 днів наперед. Термін розгляду заявок – ще 15 робочих днів, тобто три тижні. І до цього треба додати кілька днів... на пересилку паспортів поштою до Варшави та назад!

Це нонсенс, але британці принципово не тримають в Україні обладнання для друку віз.

Всі заявки з України та з інших держав регіону обробляються у Варшаві. Рішення доволі безглузде, адже поляки за візами взагалі не звертаються – вони, як члени ЄС, мають право вільних поїздок. Натомість левова частка варшавських віз "штампується" у паспорти з України.

Цей підхід робить неможливим швидке оформлення віз. Навіть український дипломат або міністр не зможе терміново відбути до Лондона на переговори, якщо не має старої чинної візи.

Британці розповідають, мовляв, така тривалість виправдана, бо заявки "детально опрацьовують". Це – неправда. Рішення щодо більшості віз ухвалюється за лічені хвилини, весь інший час документи просто "чекають у столі". Бо кого турбує час українців?

Цікава деталь: якщо вам дуже треба, то за гроші всі строки скорочуються. Хочете податися без запису? З вас 2400 грн. Потрібен зручніший час подачі, prime-time? З вас ще 107 євро. Хочете зменшити час очікування заявки "у столі" з 15 до 5 днів? Ще 251 євро! Є також практика, коли заявників змушують платити додаткові кошти, без того документи не беруть (редакції відомо про такі вимоги до родин з дітьми).

Така собі узаконена корупція – коли посадовець робить те, що і так мав робити, але за додаткові гроші менш активно гальмує процес. Те, що оплата йде не в кишеню, а на рахунок, змінює небагато (приміром, схожу практику в українських лікарнях усі вважають корупційною).

Разом із "бонусною оплатою" ціна термінової візи навіть на одну поїздку наближається до 500 євро! Але й вона, навіть за чесної мети поїздки, не дає жодної гарантії.

Країна, де на вас не чекають

У травні, коли Київ готувався до фіналу Ліги чемпіонів, лише лінивий не обговорював проблеми європейських фанатів, що вирішили поїхати на свято футболу в Україну.

Торік фінал проходив у Британії, в Кардіффі. Але й там не все було райдужно. Особливо для українців. Це може підтвердити головний редактор "Нового времени" Віталій Сич, що втратив два квитки на футбол (по 390 фунтів кожен), квитки на літак і сплачені готелі. А все через те, що він подався за 15 календарних днів, а не робочих. Жодних застережень від візового центру, до слова, не пролунало. А Варшаві було байдуже, коли саме запланована подорож.

До речі, "офіційні" терміни розгляду також не були дотримані – паспорт із візою повернувся до Києва більш ніж за тиждень після фіналу.

Оплата за терміновість не завжди допомагає – у коментарях до допису Сича свою історію розповідає Анастасія Топольська. Вона оплатила пришвидшене оформлення, за 5 днів, натомість Варшава "маринувала" документи понад 2 тижні. Запланований виступ музикантки у Лондоні зірвався.

Часом здається, що британці просто знущаються – як у випадку Олени Макеєвої, авторитетного економіста та заступниці міністра фінансів у 2015-2016 роках. За останні 10 років вона тричі подавала на візу і щоразу отримувала паспорт після того, як літак вже полетів. Востаннє – взимку цього року.

Щоби поставити візу, британцям знадобилося більше місяця!!!

Гугл у них, вочевидь, відключили: інакше можна було б за 2 хвилини переконатися, що Макеєва є "тією, за кого себе видає" і точно не залишиться у Лондоні нелегалом.

Таких історій – незліченна кількість. Вони не потрапляють до статистики відмов – схоже, британцям приємніше мати фальсифіковані статистичні дані. "Європейська правда" має намір присвятити їм окремий матеріал (до слова, надсилайте нам ваші розповіді!)

Але є також вражаючі офіційні відмови. Приклад має журналістка Катерина Сергацкова. Вона виграла престижну міжнародну премію Kurt Shork Awards, але на церемонію вручення не потрапила. Британці вирішили, що Катерина не довела потребу (!!?) для такої подорожі.

Та найганебнішою є історія українського атлета Євгена Гуцола, що коштувала Україні участі в естафеті 4х400 метрів на чемпіонаті світу в Лондоні, в березні 2018 року. Британці заплуталися у написанні українських прізвищ латинкою і вирішили, що неспівпадіння однієї літери – серйозна проблема. Доплата за пришвидшення, дзвінки з уряду та посольства – все це не допомогло. Спортсмену не дали візу до початку змагань, тож українську команду дискваліфікували.

А від британців ми не почули навіть вибачень.

Звичайно, це не означає, що проблеми має кожен, хто подається на візу. Більшість заявників нікуди не поспішають, вони вчасно отримують візу і скаржаться хіба що на її високу вартість. Але непересічність тих випадків, де є проблеми, не залишає варіантів: iз цим треба щось робити.

Відлуння Brexit

Ще у 2005 році президент Ющенко скасував візові вимоги для всіх держав Євросоюзу. Їх не згадували "поіменно", адже тоді ніхто не уявляв, що один із членів Союзу забажає з нього вийти.

Історія склалася інакше. 30 березня 2019 року Сполучене Королівство перестане бути членом ЄС.

А отже, цього дня "безвіз Ющенка" перестане діяти для британських громадян.

В посольстві України у Лондоні у відповідь на запит ЄП заявили, що вже запропонували Лондону переговори.

Натомість Лондон взагалі не відповів на два письмових запити ЄП з цього приводу. А дипломатичне листування, яке нам доводилося бачити, підтверджує: там не мають наміру йти на жодні поступки. Навіть за нинішніх неймовірних проблем з візами у Home Office вважають, що працюють "відмінно" і говорити нема про що.

Британці не погоджуються на переговори, бо вважають, що Порошенко не зважиться на конфлікт та підпише новий указ про безвізовий режим для Британії.

Але цей розрахунок помилковий.

"Європейська правда" свідомо винесла "безвізовий конфлікт" у публічний простір. Ми переконані: Київ не повинен відновлювати статус-кво, доки Лондон не зробить кроки назустріч. А тиск суспільства має це гарантувати.

Звичайно, треба бути реалістами: Британія не скасує візи "за пару років". Переговори будуть непростими і тривалими, та головне – розпочати їх.

"Ми готові обговорювати з британською стороною різні варіанти спрощення візового режиму... Стратегічною метою є розробка "дорожньої карти" поетапної лібералізації Великою Британією візового режиму для громадян України на зразок тієї, що була успішно виконана на шляху до безвізового режиму з ЄС", – йдеться у коментарі нашого посольства.

Але з нинішньою ганебною візовою практикою треба щось робити вже зараз.

Тепер це – питання гідності.

І не варто боятися відновлення віз для громадян Британії.

Ми не в 2005 році. Ніхто не змушуватиме британців стояти в черзі під посольством. В аеропортах працює система "візи по прильоту", МЗС видає електронні візи. Їхню вартість, звісно ж, потрібно прирівняти до вартості британської візи для українців.

Цей крок допоможе британським друзям зважитися та почати говорити з Києвом. Повернути видачу віз до Києва. Зменшити візовий збір. Видавати не "смішні" піврічні, а хоча б дворічні візи. А з часом – обов’язково дійдемо і до безвізового режиму між нашими дружніми державами.

Альтернативи цьому немає.

Редакція "Європейської правди"