За останні 7 днів Київ та Будапешт зробили більше кроків назустріч один одному, ніж за 9 місяців від початку протистояння, тобто від вересня 2017-го, коли Верховна рада ухвалили закон про освіту. Втім, до порозуміння ще дуже далеко, а довіра між сторонами настільки крихка, що її може зруйнувати будь-який різкий рух однієї зі сторін.

І найсумніше, що деякі рухи України можуть бути розцінені Будапештом як свідоме намагання розпалити ворожнечу та розтоптати паростки діалогу.

Вівторок 5 червня видався багатим на суперечливі емоції в українсько-угорських відносинах.

З одного боку, в Києві нарешті відбулися чергові консультації між Міністерством освіти та представниками угорської нацменшини, і щонайголовніше, на відміну від попередніх разів, обидві сторони в один голос заявили про відчутний прогрес.

Це зафіксовано у майже ідентичних повідомленнях прес-служби МОН та угорської державної інформагенції МТІ.

Україна не поступилася ані на крок – але угорці нарешті погодилися на діалог.

І примирення не обмежилося "освітньою" лінією.

Також у вівторок проанонсували угорсько-українську благодійну акцію, в якій спільно мають взяти участь дружини президентів України та Угорщини. Вона запланована вже на п’ятницю, 8 червня – неподалік Ужгорода презентують Центр медико-соціальної реабілітації ім. Святого Михайла.

Паралельно готується чергова зустріч на рівні голів МЗС двох країн.

Схоже, що Будапешт та Київ намагаються встигнути прибрати всі критичні моменти до липня, щоб встигнути провести засідання комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів під час саміту Альянсу, знявши угорську блокаду.

Але не всі події працюють на цю мету.

За дивним збігом обставин, саме у вівторок 5 червня стало відомо про розслідування Служби безпеки України щодо діяльності благодійного фонду "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде".

Інформації про цю організацію в українському сегменті інтернету – вкрай мало. До вчорашнього дня про неї і не чула більшість українських журналістів. Саме через це заява фонду про те, що СБУ підозрює їх у сепаратизмі, на щастя, поки не стала справжньою сенсацією в медіа, як це бувало з різкими заявами представників угорського уряду – наприклад, Петера Сійярто про "ножі в спину", чи Жолта Шем'єна про право закордонних угорців на подвійне громадянство і автономію.

Але це зовсім не означає, що ситуація зараз менш серйозна. Насправді ж вона серйозніша, ніж після багатьох політичних заяв з обох сторін.

Річ у тім, що фонд Егана Еде – це сьогодні ключова ланка в реалізації практично всіх програм уряду Угорщини в Україні. Саме з цією метою фонд і було створено у 2016 році – аби впорядкувати, систематизувати і, звісно ж, посилити вплив Будапешта в Україні, насамперед на Закарпатті. Його керівником став Ласло Брензович - народний депутат (БПП), представник угорської громади у Верховній раді 

Через фонд Егана Еде втілюється програма пільгових кредитів та безповоротної допомоги для закарпатських підприємців, а також чимало інших програм (дотацій, виплат тощо) угорського уряду, які, в першу чергу, звісно ж, спрямовані на підтримку угорської нацменшини.

А тому нескладно уявити, як сприймають відкрите СБУ провадження в Будапешті.

Це сприймається як атака СБУ на офіційний Будапешт, на уряд Угорщини.

На щастя, офіційної реакції від уряду Угорщини на дії нашої Служби безпеки поки немає – імовірно, там вирішили не палити мости і чекають на пояснення Києва.

Причому сама СБУ мовчить – і в Ужгороді, і в Києві відмовилися від коментарів.

Хоча матеріали справи, які "Європейська правда" знайшла у реєстрі судових рішень, не дають різночитань. СБУ вважає, начебто фонд, що фінансується угорським урядом, здійснює "фінансування незаконних проектів (включаючи поширення сепаратистських настроїв в Закарпатській області)", "фінансування незаконних рухів, пов’язаних із посяганням на територіальну цілісність і недоторканість України" і так далі.

Це серйозні звинувачення.

Настільки серйозні, що СБУ навіть вирішила провести обшук в банку OTP та вилучити дані про всі платежі, які отримував та здійснював фонд у 2016-2017 роках. Суд погодився, що банківську таємницю необхідно порушити, і надав слідчому СБУ право вилучити інформацію в банку. Схоже, саме про це зрештою стало відомо угорському фонду.

Чим саме СБУ переконала суд – говорити складно. Слідчий, до слова, навіть не прийшов на засідання – щоб дозволити вилучення банківських даних, судді виявилося достатньо його письмового клопотання.

Складно говорити, чи дійсно у Служби є підстави для такого провадження. Якщо вони є – то, напевно, треба розслідувати, адже йдеться про держбезпеку та суверенітет.

І якщо обшук у банку вже відбувся, то йдеться про справді великий масив фінансової інформації. Лише в рамках плану Егана обсяги фінансування склали близько 100 млн євро за три роки.

Але чому саме зараз? Чому саме так? Чому саме з такими формулюваннями? Чи розуміють в СБУ, що закарпатські фермери угорського походження, які мали отримати кошти на трактори в рамках чергового раунду плану Егана, після цих новин вважатимуть, що вони автоматично підпадають під підозру в сепаратизмі?

Чи замислювалися в СБУ, якими будуть наслідки їхніх дій і чи не спричинять вони ще більше проблем для держави?

Звісно, старший лейтенант СБУ, який веде цю справу, не має бути політиком (у судовому реєстрі немає його прізвища, але наведена посада). Він має бути кваліфікованим спеціалістом і дбати про нацбезпеку (що власне, сподіваємося, він і зробив). Але мав би також відчувати відповідальність моменту і думати про наслідки своїх дій бодай у найближчій перспективі.

Можливо, все це прикрий збіг.

До того ж, клопотання СБУ і рішення суду були ухвалені ще до того, як Будапешт і Київ почали робити кроки назустріч.

Але фактом є те, що інформація про переслідування головного фонду уряду Угорщини з’явилася у найбільш непідходящий момент: у день дуже конструктивних перегорів Міністерства освіти з угорською нацменшиною, за кілька днів до спільної благодійної акції перших леді двох країн на Закарпатті та напередодні зустрічей глав МЗС.

Залишається сподіватися, що Київ розуміє можливі наслідки. Що він зможе пояснити Будапешту дії СБУ і переконати в їх обґрунтованості. Що це провадження не знищить паростків тієї крихкої довіри, яку вдалося відбудувати за останній час.

Тим паче, що абсолютним пріоритетом національної безпеки України сьогодні є співпраця з НАТО. Саме вона зараз на кону, і буде шкода, якщо дії старшого лейтенанта із Закарпаття коштуватимуть державі надто дорого.

Автор: Дмитро Тужанський,

політичний оглядач,
для "Європейської правди"