Міністерство візового бізнесу: хто у Британії створює проблеми для українських подорожуючих
Редакційна стаття "Європейської правди" про візові відносини України та Великої Британії наробила галасу.
Нагадаємо: з'ясувалося, що у березні 2019 року для британців припинить дію указ Віктора Ющенка про скасування "коротких" віз - через вихід Британії зі складу ЄС. Тож постає питання: чи варто запроваджувати новий безвіз "просто так", без кроків Лондона назустріч? Адже те, як зараз українці отримують візи для поїздок до Британії, складно назвати інакше ніж ганьбою.
До високого відсотка офіційних відмов додаються "приховані" – коли візу видають, але це стається надто пізно. Втрачені квитки та гроші, зруйновані плани туристів, зірвані бізнес-зустрічі та навіть участь у спортивних змаганнях стали повсякденням. Детальніше про це – в редакційній статті ЄвроПравди "Безвіз без взаємності".
Офіційний Київ ще має визначитися, як йому діяти. Але важливо зрозуміти й інше: хто та що є причиною цих проблем? До кого звертатися українській владі? І чи намагався Київ виправити ситуацію? Перше з цих питань – особливо цікаве. До того ж, в розпорядженні редакції опинилися документи, здатні здивувати, якщо не шокувати.
Про це – у нашій новій публікації.
Недружній Home Office…
Те, що візова проблема набула такого розголосу, не стало несподіванкою для британців, вони здавна чують про неї від українських колег. Але це не заважає їм "закручувати гайки" протягом останніх 4 років.
Мало хто знає, що до 2013 року включно Київ та Лондон навіть вели переговори про скасування віз, а далі Британія просто зупинила діалог, бо Лондон змінив політику щодо віз та міграції. Саме тоді було ухвалено рішення припинити видачу віз у Києві. Взагалі. Відтоді всі візи друкують у Варшаві, їх надсилають до України, і вже тут візову "наліпку" ставлять в український паспорт.
Саме так: посольство Великої Британії в Києві тепер взагалі не має відношення до віз. На відміну від більшості країн світу, у Британії візами опікується не МЗС (Foreign Office), а Міністерство внутрішніх справ (Home Office). І саме з останніми варто вести переговори.
Одна біда – вони не хочуть говорити з українцями.
Автор цих рядків особисто бачив чимало листів, звернень офіційного Києва до британських колег. Відповідь Лондона копіюється з документа в документ: у нас немає планів про перегляд візового режиму для громадян України.
Посольство України в Лондоні у письмовому коментарі ЄП підтвердило, що отримує відмову за відмовою.
Home Office лише протягом 2017 року чотири рази (!) підтверджував відсутність наміру змінювати візовий режим для України… У 2018 році посольство двічі пропонувало провести консультації, в т.ч. щодо затримок у видачі віз, необґрунтованих відмов, можливість оскарження рішень, відшкодування витрат тощо. Усі відповіді британської сторони були негативними. Коментар посольства України у Великій Британії
ЄвроПравда також стикнулася з небажанням Лондона говорити на цю тему. Ще 11 травня (!) редакція надіслала журналістський запит до двох відомств – Foreign Office та Home Office. За цей час жодне з них не зважилося на відповідь.
Але стан справ відомий і без їхніх коментарів: ЄвроПравді вдалося знайти копії листуванням між цими відомствами.
...та посольство без віз
Британське зовнішньополітичне відомство справді було б раде допомогти Києву, адже нинішня ситуація з візами створює самі проблеми для дипломатів. Foreign Office підняв це питання в уряді та намагався переконати Home Office в тому, що справи кепські.
Але без успіху.
В жовтні минулого року Алан Дункан, міністр у справах Європи та Америки (відповідає за український напрямок у британському МЗС) написав дуже детальний лист до Home Office, де перерахував недоліки у роботі візової служби та запропонував колегам шляхи їх вирішення.
Та в МВС відкинули всі його ідеї і пояснили, що взагалі не бачать проблем.
Відповідь тодішньої керівниці Home Office, пані Ембер Радд (датована листопадом), каже тверде ні щодо всіх пропозицій. Крім того, вона взагалі не побачила проблем у роботі своїх підлеглих, тож не планує виправляти навіть відверті помилки.
Тональність листування заслуговує на окрему увагу.
Таке враження, що йдеться не про візи, а про звичайну торгівлю. Причому Home Office усвідомлює, що є монополістом – а тому бачить за собою право ставити будь-які умови. Зокрема, керівниця МВС категорично не згодна з претензіями щодо тривалості розгляду заявок. Чого варта лише наступна цитата.
15 робочих днів – це і так доволі конкурентна пропозиція. Ембер Радд, керівниця британського Home Office у 2017 році
Де тут "конкуренція" – лишається незрозумілим, адже в інших місцях візу до Британії не оформити.
Навіть якщо йдеться про порівняння з іншими країнами, то Британія із трьома тижнями на розгляд звичайної візи програє майже всьому світові.
Варто окремо зазначити: минулого місяця пані Радд пішла з посади, але позицію Home Office це не змінило. Команда міністерства, яка, власне, і перетворила візовий сервіс на прибутковий бізнес, лишилася на посадах.
Бізнес на візах
Бізнес-підхід монополіста читається по всьому тексту пояснень Home Office, що забрали три сторінки.
Українці скаржаться, що платять під $500 за прискорений розгляд, протягом 5 днів (хоча є сумнів, чи можна навіть цей час назвати "швидким"), але британці часом "гублять у столі" їхні документи і паспорти повертаються за кілька тижнів. В МВС визнали, що це буває, але... наголосили, що принципово не повертатимуть доплату "за швидкість". Мовляв, "причину затримки складно встановити".
А якщо український заявник через помилки британців потрапив у халепу, якщо у нього згоряють квитки, зривається поїздка, або він не розуміє, де його паспорт (що буває доволі часто) – то Home Office готовий спілкуватися і пояснювати йому щось... лише за додаткові гроші.
Для цього у них є платні телефонні номери та послуга платної відповіді на е-мейли (!!!).
В МВС не вважають проблемою те, що візи для громадян України друкують у Варшаві, а не в Києві. Зрештою, схожу "хабову" систему Британія запровадила по всьому світу, не тільки щодо нашої держави.
Що ж, мають таке право.
Але дивує, що в Home Office взагалі не переймаються питаннями іміджу Британії.
На резонні зауваження МЗС власної країни про те, що дипмісія в Києві (і особисто посол) змушені витрачати час на владнання проблем, створених Варшавою, керівниця цього відомства, немов знущаючись, відповіла: а ви не спілкуйтеся з тим, хто має проблеми, переадресовуйте на нас.
Тобто посол мала ігнорувати випадки, коли через затримку з візою українську збірну дискваліфікували на чемпіонаті світу? Або коли виникають проблеми, що стають топ-новинами в Україні? Цікавий підхід. Новаторство у міжнародних стосунках. До того ж ЄП відомо достатньо прикладів того, як через нехлюйство Варшави були під загрозою зриву навіть офіційні візити!
Окремим пунктом міністр відмовилася надати посольству Британії в Києві право друкувати візи у надтермінових випадках.
І, як вишенька на торті, керівник Home Office визнала свою відмову вести з Україною переговори про скасування віз навіть для власників дипломатичних паспортів. "Тут є вимір міграційної загрози та загрози національної безпеки", – пояснила міністр та запропонувала обговорити це питання на міжвідомчому рівні. Джерела ЄП розповіли, що подальші переговори успіху наразі не дали, але ця відповідь сама собою показова.
Якщо Home Office вважає українських дипломатів тими, хто може становити міграційну та безпекову загрозу, то далі дивуватися нема чому: пересічним громадянам годі й чекати гідного ставлення до себе.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"