20 липня на сайті Світової організації торгівлі було опубліковано фінальний звіт групи експертів за результатами розгляду спору Росія vs Україна – Антидемпінгові заходи щодо імпорту нітрату амонію (DS493).

За цим звітом, Україна припустилася помилок у процедурі встановлення демпінгової маржі для російських виробників нітрату амонію. А відповідно, діючі захисні мита мають бути скасовані. 

Втім, в українському уряді таке рішення вважають своєю перемогою. СОТ визнав право України використовувати принцип газового коригування, а отже, країна має можливість провести нове розслідування та знову накласти обмеження на російський імпорт. 

Зважаючи на важливість цієї справи, ми запропонували юристу детальніше розглянути звіт СОТ. 

 * * * * *

Головний камінь спотикання

Як відомо, основна частина видобування та реалізації газу в Росії належить державному підприємству "Газпром" та його афілійованим особам. Також "Газпрому" належить монопольне право на експорт газу з Росії. При цьому ціни на газ для російських виробників регулюються державою (в ті чи інші періоди йдеться про фіксовані оптові ціни чи граничні мінімальні й максимальні ціни тощо).

Як наслідок, російські виробники мають доступ до газу по ціні в 3-5 разів (залежно від періоду) нижче, ніж той самий газ продається на експорт і використовується виробниками-конкурентами в третіх країнах. Крім цього, в різні періоди ціна газу для російських виробників була навіть нижче собівартості "Газпрому" і відповідно була збитковою для нього.

Зрозуміло, що за такого формування цін галузі, де газ є основною сировиною (це хімічні підприємства, металурги, виробники окремих будівельних матеріалів тощо), одразу стають неконкурентними з російськими виробниками як на внутрішньому, так і на експортних ринках.

Під час вступу до СОТ Росія взяла на себе зобов'язання усунути зазначену диспропорцію між цінами для внутрішнього ринку та для експорту.

Однак цього так і не відбулося. Як наслідок, для боротьби з подібними недобросовісними практиками члени СОТ, наприклад ЄС, застосовують різні форми газового коригування в розслідуваннях проти Росії. 

В далекому 2007 році українські виробники нітрату амонію відчули першу необхідність захистити український ринок від російських добрив. З цією метою було ініційоване антидемпінгове розслідування, яка завершилося у 2008 році застосуванням антидемпінгових заходів.

Отруєння аміаком: Україна програла РФ суперечку в СОТ

На жаль, зазначені заходи були не дуже ефективними. По-перше, розмір застосованих мит був незначним, від 9,76% до 11,91% (залежно від виробника). По-друге, один із найбільших російських виробників – Група "Єврохім" – оскаржив рішення про застосування заходів у суді. За результатами розгляду спору вказане рішення в частині "Єврохіму" було безпрецедентно скасовано судом і до Групи "Єврохім", на наш погляд, спірно почали застосовувати антидемпінгове мито у розмірі 0%.

Вказана неефективність заходів набагато посилилась після газового конфлікту між Україною та Росією у 2009 році, коли Україна стала отримувати газ за дуже високими цінами, на відміну від російських виробників.

Наприклад, у 2013 році (досліджуваний період) ціна газу для російських виробників становила 119 доларів США за тисячу м³, для країн близького зарубіжжя – 260 доларів США за тисячу м³, для країн далекого зарубіжжя – 400 доларів США за тисячу м³, для України – 321 доларів США за тисячу м³ – і це зі 100-долоровою знижкою згідно з Харківськими домовленостями. При цьому ціна газу в структурі собівартості нітрату амонію становила 70-80%!

В результаті у 2013 році українські виробники нітрату амонію були поставлені перед питанням виживання. У зв'язку з цим було ініційовано проміжний перегляд антидемпінгових заходів, за підсумками якого вдалось суттєво збільшити розмір антидемпінгового мита 20,51%-36,03%. Це стало можливим завдяки тому, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України за ініціативою українських виробників вперше застосувало газове коригування під час розрахунку демпінгової маржі для російських виробників.

Після того як Росія програла в Україні всі суди, 7 травня 2015 року РФ ініціювала спір в СОТ, розгляд якого забрав практично три роки.

Які ж результати?

Безумовно, спір був комплексним і стосувався багатьох аспектів перегляду 2013 року, як матеріально-правових, так і процесуальних. Якісь питання були вирішені на користь Росії, а в якихось питаннях Україні вдалося відстояти свою правоту.

Оскільки в рамках однієї статті неможливо проаналізувати всі питання, ми зупинимося на аналізі основних.

В частині газового коригування група експертів підтвердила, що в рамках антидемпінгових розслідувань країна, яка їх проводить, має право застосовувати коригування вартості основної сировини та матеріалів іноземних виробників, якщо існують докази, які підтверджують її необгрунтованість.

У даному спорі група експертів, на нашу думку, більш чітко розставила акценти з питань коригувань, ніж у спорі Аргентина – Біодизель (DS473), за результатами якого застосування коригувань собівартості виглядало досить спірно. Україна фактично встановила певний баланс в частині застосування коригувань.

Однак у рамках перегляду 2013 року, на думку групи експертів, міністерство через низку процесуальних порушень не зібрало достатньо доказів, які б обгрунтовували необхідність застосування газового коригування саме в тому конкретному процесі. Міністерство вперше застосовувало газове коригування, тож цілком зрозуміло, що могло не знати всіх тонкощів та деталей.

Безумовно, з глобальної точки зору цей результат має важливе значення як для України, так і для інших членів СОТ.

Зокрема, українські виробники товарів, у яких газ складає значну частку в структурі собівартості (різна хімічна продукція, виробництво скла, металургія, будівельні матеріали тощо), зможуть і надалі ефективно захищатися від недобросовісного демпінгового імпорту з РФ. На те саме можуть розраховувати також виробники інших членів СОТ і не лише щодо РФ, а й інших країн, які використовують різні недобросовісні практики.

Група експертів встановила, що українське Мінекономрозвитку припустилося низки процесуальних порушень, наприклад, не розкрило російським виробникам конфіденційні розрахунки демпінгової маржі; надало маленький строк для аналізу основних фактів і висновків за результатами розслідування; не розкрило частину інформацію у звіті тощо.

Можливо, дані висновки дадуть правильний поштовх і нарешті в Україні запрацює нове законодавство у сфері заходів торговельного захисту, в якому процедура проведення розслідування буде виписана максимально детально, щоб не допустити подібних процесуальних ляпів у подальшому.

Ще одним достатньо неприємним моментом є те, що група експертів вирішила, що Мінекономрозвитку не мало право включити Групу "Єврохім" у перегляд 2013 року, оскільки нібито за результатами судового розгляду було встановлено факт відсутності демпінгу з її боку. А відповідно до практики вирішення спорів у СОТ, якщо факт демпінгу не було встановлено в рамках базового розслідування, відповідні компанії не можуть бути суб'єктами подальших переглядів.

В даному питанні група експертів не врахувала аргументацію України, яка грунтувалась на специфіці національного правопорядку. Зокрема, оскільки після скасування судового рішення фактично до Групи "Єврохім" повинна була застосовуватися загальна ставка антидемпінгового мита, що суперечить правилам СОТ та законодавству України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі була змушена застосувати 0% мита.

Річ у тім, що суд не прийняв рішення про зобов'язання Комісії ініціювати перегляд мит за результатами судового оскарження, а самостійно Комісія не могла цього зробити через відсутність відповідних повноважень у законодавстві. Це частина рішення не на користь України.

Зрештою, як Україна, так і Росія мають право оскаржити зазначений звіт групи експертів протягом 60 днів.

Якщо це відбудеться, спір розглядатиме Апеляційний орган СОТ, і тільки за результатами такого розгляду буде прийнято фінальне рішення.

Автор: Анжела Махінова,

партнер ЮФ Sayenko Kharenko