Нова мета для України та ЄС: до чого варто прямувати у відносинах з Брюсселем

9 липня розпочнеться ювілейний 20-й Саміт Україна-ЄС. Це – можливість для Києва на найвищому політичному рівні підняти глобальні питання співпраці з ЄС. Враховуючи той факт, що в ЄС йде бурхлива дискусія про майбутнє Європи і більшість країн Західних Балкан отримали статус країни-кандидата в ЄС, Україні також варто включатись в цю дискусію. І робити це вже зараз.

Більшість із нас усвідомлює, що в найближчій перспективі ми не отримаємо зафіксованої на папері перспективи членства в ЄС.

Отже, це має бути щось менше, ніж членство, але глибше, ніж Угода про асоціацію.

Хоча перед Україною попереду ще довгий шлях до повної реалізації Угоди, варто вже тепер думати, як вийти за її рамки.

Адже в Угоді про асоціацію не йдеться про те, куди вона виводить нас на шляху до ЄС.

Що це означає?

Нам варто виділити напрямки в угоді, за якими ми бачимо найбільшу перспективу, і розпочати діалог з європейцями про їхні зустрічні кроки в цих конкретних сферах.

Які ж напрямки можна обрати? Треба обирати те, що дасть швидкий ефект країні: як пересічному українцю, так і економіці загалом. Такою сферою може бути адміністрування торгівлі з ЄС.

Чому саме вона?

Якщо ми реформуємо цю сферу згідно з європейськими стандартами, то зможемо досягти "товарного безвізу", який зробить проходження митного кордону між нами і ЄС настільки простим, що фермер з Вінниці матиме право доставити свої яблука до французького супермаркету так само легко, як він зараз, завдяки "безвізу", може здійснити подорож до ЄС.

Для досягнення "товарного безвізу" недостатньо виконати зобов’язання, зафіксовані в Угоді про асоціацію.

Наразі максимум, який наші державні органи отримають від виконання угоди - це обмін митною інформацією між нами та ЄС. Не більше. Найбільша вигода, яку отримає в цьому контексті наша митниця - це кращий контроль митної вартості. Для заниження митної вартості та інших шахрайських схем, пов’язаних із митницею, буде набагато менше можливостей.

Але обмін інформацією і жорсткіший контроль правильності визначення митної вартості - це точно не найамбітніша мета в рамках Угоди про асоціацію

Що ж треба зробити, щоб дійти до "товарного безвізу"?

Необхідно, щоб ми не просто обмінювались інформацією з митними органами ЄС. Нам потрібно, щоб результати контролю, які провела українська митниця, визнавала європейська митниця.

Тобто щоб у нас був один етап митного контролю, а не два по різні боки кордону, як є на даний момент. Це значно прискорить проходження митних формальностей для того ж вінницького фермера.

Звертаємо увагу, що це не митний союз, який не підтримується європейцями як ідея. Адже в митному союзі була б відсутня митниця між Україною та ЄС взагалі. Ми цього не пропонуємо. Ми пропонуємо, щоб контроль був максимально прозорим, простим і найважливіше – щоб йому довіряли європейці. Як це зробити на практиці, ми детально описали в аналітичній записці. Ось короткі тези дослідження.

Для того щоб "розчинити" митні кордони між Україною та ЄС, обидві сторони повинні досягти двох глобальних цілей:

- Оптимізувати і спростити митні процедури в торгівлі між Україною та ЄС, щоб у кожної зі сторін залишилось мінімум вимог щодо формальностей, які треба виконати відносно товарів, які надходять з іншої сторони;

- Узгодити підходи до здійснення митного контролю таким чином, щоб зменшити необхідність у проведенні посиленого митного контролю між ЄС та Україною. ЄС це може зробити шляхом віддзеркалення основних своїх вимог до імпорту товарів з третіх країн.

Цих цілей можна досягти шляхом реалізації п’яти кроків.

Перший крок полягає в тому, що ЄС і Україна повинні взаємно визнати уповноважених економічних операторів.

Внаслідок цього спростяться митні процедури в ЄС для українських підприємств, які отримали статус уповноваженого економічного оператора від українських митних органів. Тобто, маючи привілеї першочергового митного оформлення та спрощення митних процедур в Україні, таке підприємство буде автоматично користуватись такими самими спрощеннями при митному оформленні в ЄС.

Другий крок – Україна має гармонізувати своє митне законодавство із законодавством ЄС.

Цей крок надасть законодавче підґрунтя для можливого взаємного визнання уповноважених економічних операторів, для створення безпаперового митного середовища і для взаємного визнання результатів митного контролю.

Третій крок – запровадження Спільної транзитної системи (NCTS).

Приєднання України до NCTS призведе до значного спрощення процедур імпорту-експорту, оскільки митні органи двох сторін будуть обмінюватись значним обсягом інформації у електронних митних деклараціях. Це прискорить контроль на кордоні – адже, як мінімум, відпаде необхідність заповнювати нові транзитні декларації на протилежному боці кордону.

Четвертий крок – запровадження безпаперового митного середовища.

Обмін електронними документами, відмінними від митних декларацій (наприклад, між ЄС та ЄАВТ реалізовано електронний обмін інформацією за допомогою понад 200 стандартизованих електронних документів), може суттєво сприяти вільному переміщенню товарів. Поширення електронного обміну на такі документи, як, наприклад, сертифікати походження, електронні інвойси, вантажні документи тощо, призведе до значної економії часу при митному оформленні як в ЄС, так і в Україні.

П’ятий крок – взаємне визнання результатів окремих форм митного контролю ( наприклад результати зважування та сканування).

Заходи митного контролю виконуються по обидві сторони кордону – наприклад, митний огляд (який, як правило, займає найбільше часу сере усіх заходів) може проводитись як при експорті товарів з України, так і при ввезенні їх до ЄС. Встановлення належного ступеня довіри між митними органами та обмін інформацією про проведенні контролю дозволить виключити дублювання форм контролю та втрати часу, які пов’язані з цим.

Одним із аргументів для посилення позиції української сторони є те, що 5 липня Україна здійснила перше завдання в рамках безпаперового митного середовища, адже був ухвалений закон про створення на митниці "єдиного вікна".

Чому цю глобальну пропозицію мають підтримати європейці?

Це не членство, це не митний союз, але це важливий політичний напівкрок, яких може бути і більше.

А головне – це цілком відповідає політиці зваженого розширення ЄС, і Євросоюз цілком може допомогти нам в цьому питанні.

Особливо у ситуації, коли на інші ініціативи України в ЄС немає політичної волі.

Автори:

Любов Акуленко, ГО "УЦЄП",

Роберт Зелді, Антон Мельник, компанія ЕY в Україні