Уповноважений на конфлікт: Будапешт дав старт новому загостренню з Україною
Угорщина та Україна знову опинилися на порозі серйозного конфлікту. Перший "залп" зробив особисто прем’єр Віктор Орбан, який виголосив украй конфліктну промову про те, що Україна виконує роль "буфера" і ніколи не стане членом ЄС та НАТО; натомість Європі треба відновити зв’язки з Росією, заплющивши очі на агресію в Криму та на Донбасі.
А відразу після цієї промови стало відомо про офіційний крок Будапешта до нового протистояння з Києвом.
В угорському уряді створили посаду "куратора Закарпаття". Посадовець, який її обійняв, заслуговує лише на схвальні відгуки, але назви цієї посади виявилося достатньо для офіційного протесту українського МЗС.
Адже йдеться про зазіхання угорського уряду на суверенітет України на Закарпатті.
Найближчі тижні стануть вирішальними у цій історії.
Київ не виключає, що це – чиясь прикра помилка. І якщо Угорщина зробить крок назад, змінить назву посади на нейтральну та відмовиться від натяків на територіальні претензії до нашої держави – то нове загострення конфлікту згасне так само швидко, як і розгорілося.
Та якщо в Будапешті не зрозуміють серйозність ситуації (або ще гірше, якщо цей курс на загострення взятий свідомо) – тоді варто готуватися до нового жорсткого протистояння, навіть глибшого за освітній конфлікт.
В Угорщині ще не визначилися щодо подальших дій і утрималися від коментаря з цього приводу. Натомість в українському МЗС не приховують, що готові навіть до крайніх кроків. Між тим урядовий уповноважений наголошує, що він в жодному разі не ставить за мету підтримку сепаратизму щодо Закарпаття.
Міністерський посланець
Про нову проблему в українсько-угорських відносинах стало відомо із заяви українського МЗС, поширеної в четвер вранці.
Відомство Клімкіна реагувало перш за все на слова прем’єра Віктора Орбана, які чомусь виявилися дуже співзвучними із тезами російського керівництва.
Але завершення цієї заяви виявилося присвячене зовсім іншому питанню.
У дипвідомстві повідомили, що вручили ноту протесту керівникові угорської дипмісії "у зв’язку з рішенням уряду Угорщини створити посаду уповноваженого міністра, відповідального за розвиток Закарпатської області та програму розвитку дитячих садків Карпатського басейну, оскільки до компетенції уповноваженого віднесено частину суверенної території України".
А невдовзі після заяви з Києва призначення такого уповноваженого підтвердили і в Будапешті. Цю посаду посів Іштван Грежа, який здавна опікується Україною (детальніше про нього – трохи нижче).
Як виявилося, в середу він вже побував на Закарпатті. Там – немов передбачаючи претензії до себе – Грежа наголосив, що не прагне сепаратизму в жодних формах. "Ми ніколи не ставили за мету будь-яке прагнення до сепаратизму. Наша мета – щоби найзахідніша область України стала мостом до Європейського Союзу (для решти території України)" , – цитує уповноваженого сайт угорського уряду.
В Україні, до слова, немає сумнівів щодо чесності самого Грежі у цій заяві. Наші дипломати добре знають угорського посадовця, та й авторам "Європейської правди" доводилося із ним спілкуватися. Враження – виключно позитивні. Іштван Грежа – не політик, а радше менеджер, технократ. Він і раніше опікувався програмами допомоги Україні в угорському уряді. Навіть за останній рік, коли вирував освітній конфлікт між нашими державами, від нього не пролунало жодної скандальної або агресивної заяви щодо нашої держави.
Але навіть позитивний герой не знімає претензій щодо нової посади в уряді Угорщини.
То що не так?
Може здаватися, що посада Іштвана Грежі не нова, адже він офіційно опікується Закарпаттям в уряді Орбана з 2016 року. Але достатньо порівняти стару назву його посади з новою – і питання зникають.
До весни поточного року його посада звучала так: "Уповноважений (комісар) уряду Угорщини з питань співпраці Саболч-Сатмар-Березького району та Закарпаття". Тобто йшлося про співпрацю двох сусідніх прикордонних регіонів Угорщини та України.
Відтепер назва є іншою: "Уповноважений міністра з питань розвитку Закарпаття і програми розвитку дошкільних навчальних закладів Карпатського басейну". А щоб не було різночитань, у документі на призначення Іштвана Грежі додатково дописано (причому українською мовою!), що йдеться про розвиток Закарпатської області, а не ширшого регіону. Тобто йдеться про управління частиною суверенної території України! І до того ж призначення на цю посаду відбувається без погодження з українською стороною, навіть без її інформування!
"Це для чого зроблене?
Це допомога Росії, створення прецеденту для них?
Якщо ми зробимо вигляд, що нічого не помітили, то це означатиме, що й РФ має право призначати уповноваженого з питань діяльності якоїсь східної української області?" – таким риторичним запитанням пояснив обурення Києва один з українських посадовців.
Цікава деталь: попри те, що змінена посада Грежі є провокаційною і нібито додає йому політичної ваги, насправді йдеться про зниження статусу. Раніше Іштван Грежа був спецпредставником всього уряду і фактично підлеглим Орбана, а тепер він підпорядкований віце-прем’єру та "міністру без портфеля" Жолту Шем’єну (саме тому офіційна назва його посади звучить як "уповноважений міністра"). Не виключено, що він втратить також частину функцій та контроль над частиною фінансування.
Подейкують, що причина цієї ротації – відхід з уряду Яноша Лазара, креатурою якого був Іштван Грежа. Останні роки Лазар очолював офіс прем’єра і був близький особисто до Орбана, але став надто впливовим і почав видаватися конкурентом для прем’єра. Зрештою, після виборів Лазар опинився за межами нового уряду і нині є простим депутатом.
Грежа втратив посаду разом з ним: з травня він припинив роботу на закарпатському напрямку і "зник з горизонту". А нині – повернувся на нову, "проблемну" посаду.
Наразі український уряд чекає офіційних пояснень Будапешта щодо мотивів такого призначення.
Допомога нон грата
Ситуація дуже непроста, і дипломати це відкрито визнають.
Розпочинати нову війну з Угорщиною немає бажання, але й толерувати нове призначення категорично не можна. До того ж МЗС офіційно запустив процес – після офіційного повідомлення про ноту протесту не вийде "замовчати" цю проблему навіть за бажання.
"Втручання сусідньої держави у наші внутрішні справи – річ неприйнятна. Ми будемо вживати всі можливі заходи дипломатичного впливу. Але спершу ми чекаємо на реакцію угорської сторони, на прийнятні пояснення і зміни", – заявив у коментарі "Європейській правді" Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ, який опікується угорською проблемою.
Наразі український уряд чекає офіційних пояснень від угорських партнерів. Поки що Будапешт мовчить. Запит "Європейської правди" до посольства та МЗС Угорщини також залишився без відповіді.
Якщо не буде реакції, на яку ми розраховуємо, якщо не буде вичерпного роз’яснення та зміни назви – Україна змушена буде реагувати жорстко, не виключаючи ймовірності заборони в’їзду. Хоча, звісно ж, ми цього не хотіли би. Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ
Наступні тижні будуть справді вирішальними.
Чи поступиться Будапешт, чи зробить крок від конфлікту? А головне: що стало причиною такого конфліктного призначення – чергова помилка угорських урядовців, які просто не подумали про проблеми назви нової посади, чи свідоме намагання загострити протистояння з Києвом, створити ще одну "гарячу тему" у діалозі?
Історія відносин з Угорщиною доводить, що виключати не можна жоден із варіантів.
Історія з Грежею стала ще одним свідченням того, що Київ та Будапешт досі погано розуміють один одного. А про довіру, хоча б мінімальну, взагалі не йдеться (якби вона була, то Будапешт не забув би попередити Київ про це призначення і добряче подумав би над назвою нової посади в своєму уряді, а Київ, зі свого боку, міг на пару днів притримати публічну жорстку реакцію).
Хотілося би сподіватися, що це – просто недогляд. Що Будапешт не чекав на обурення Києва. Що вже найближчими днями Київ отримає пояснення, що нова ворожнеча нам ні до чого, а згодом – прикру помилку офіційно виправлять... Але останні новини з Угорщини зменшують підстави для оптимізму. Та й МЗС схиляється до песимістичного прогнозу.
"Ми це розглядаємо як ще один крок у низці деструктивних, провокаційних дій з боку Угорщини, які ми спостерігаємо останнім часом, попри нещодавній прогрес у переговорах (щодо освітньої реформи)", – пояснив Василь Боднар. І справді, складно ігнорувати збіг у часі промови Орбана та оголошення про нову посаду (попри те, що це події зовсім різного масштабу, та й призначення Грежі формально здійснене ще у липні).
Хай там як, якщо Будапешт та Київ стануть "на стежку війни" аж до оголошення Іштвана Грежі персоною нон грата – це зашкодить усім. І Україні, і Угорщині, і передусім угорцям Закарпаття. Допоможе такий конфлікт лише одному гравцю – Кремлю.
Хоча Орбану до таких наслідків – не звикати.
Автори:
Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди",
Дмитро Тужанський, політичний оглядач