Євроінтеграція проти дорожніх аварій: як зміниться підготовка для роботи водієм

50 серйозних ДТП на добу, чотири постраждалих на годину – такими реаліями сьогодні живуть українські автошляхи. Такі цифри – високий показник не лише потерпілих внаслідок ДТП, а й порушень правил дорожнього руху, що є наслідком, в тому числі, недосконалої освіти майбутніх водіїв.

Процедури складання іспитів та отримання посвідчення водія потребують реформування та модернізації. На сьогодні Міністерство внутрішніх справ разом з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Офісом реформ адміністративних послуг, громадськими організаціями та представниками автошкіл розроблюють напрямки змін до чинної процедури складання теоретичних та практичних іспитів задля збереження життя людей, що користуються українськими дорогами.

Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна зобов’язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у сфері транспорту, зокрема положень, що стосуються підготовки водіїв та отримання ними посвідчень та сертифікатів професійної компетентності.

Безкінечне навчання

До відносно недавнього часу європейські водії, для яких водіння стало професією, займалися цією роботою на підставі водійського посвідчення відповідної категорії. Така ж ситуація наразі існує і в Україні.

Втім, ще у 2006 році європейцями було прийнято Директиву 2006/59/ЄС, метою якої є підвищення стандарту підготовки нових водіїв, підтримання та підвищення рівня професіоналізму вже існуючих водіїв вантажного та пасажирського транспорту та автобусів по всьому ЄС шляхом постійного підтримання рівня їх компетентності для здійснення діяльності, пов’язаної з керуванням.

Задля підвищення знань і навичок водіїв й було запроваджено систему первинної кваліфікації та періодичної підготовки (підтвердження професійної компетентності). 

При цьому Директива встановлює вимоги як щодо процесу навчання, так і щодо навчальних (підготовчих) центрів, які уповноважені компетентними органами держав-членів ЄС на здійснення навчання на початкову кваліфікацію та періодичну підготовку водіїв.

Директива розподіляє навчання водіїв-професіоналів на два обов’язкових етапи: отримання водіями-професіоналами початкової кваліфікації та покращення цієї кваліфікації. Також існує два варіанти отримання початкової кваліфікації, й обидва можуть бути закріплені у національному законодавстві.

Як отримати початкову кваліфікацію професійного водія? Досвід ЄС передбачає два можливих варіанти.

Перший – отримання початкової кваліфікації шляхом відвідування обов’язкового курсу (проводиться уповноваженим навчальним центром) та складання іспиту (тесту). Другий варіант – отримання початкової кваліфікації шляхом складання тільки теоретичного і практичного іспиту.

Держави-члени ЄС застосовують обидва варіанти отримання початкової кваліфікації водіями, окремі використовують варіант лише проходження тестів (наприклад, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія), інші – проходження водіями обов’язкового навчання та складання тестів (серед таких країн, зокрема, Франція, Угорщина, Польща, Швеція), а Німеччина взагалі запровадила обидва варіанти отримання початкової кваліфікації.

Здійснення періодичної підготовки водіїв передбачається через кожні п'ять років.

Вона спрямована на повторення та поглиблення знань, важливих для роботи водіїв, роблячи особливий акцент на безпеку на дорозі і раціональне споживання палива. Проходження періодичної підготовки обов’язкове, але іспити не передбачені. Якщо ж водій переходить до іншого підприємства, вже пройдена підготовка повинна враховуватись.

А що Україна?

Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна зобов’язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у сфері транспорту, зокрема положень, що стосуються підготовки водіїв та отримання ними посвідчень та сертифікатів професійної компетентності.

Рівно рік тому, згідно з планом імплементації Директиви, були впроваджені положення, що стосуються водіїв, які здійснюють міжнародні пасажирські та вантажні перевезення (про початкову кваліфікацію і періодичну підготовку водіїв деяких видів автомобільного транспорту, про перевезення товарів і пасажирів).

Наступного ж року мають набрати чинності положення Директиви, що стосуються національних пасажирських та вантажоперевезень.

Що це означатиме на практиці? Водій, який надає послуги комерційного перевезення пасажирів або вантажів, незалежно від того, чи є він самозайнятою особою чи найманим працівником, здійснює перевезення на своєму або чужому транспорті, повинен пройти певне навчання та отримати сертифікат професійної компетентності від уповноваженого органу або центру сертифікації.

З метою підвищення знань і навичок водіїв й було запроваджено систему первинної кваліфікації та періодичної підготовки (підтвердження професійної компетентності).

При цьому Директива встановлює вимоги як щодо процесу навчання, так і щодо навчальних (підготовчих) центрів, які уповноважені на здійснення навчання на початкову кваліфікацію та періодичну підготовку водіїв.

І наостанок, варто нагадати, що саме від професійності водіїв залежить життя і здоров’я людей та безпека руху на дорогах. Це основна причина для внесення змін у законодавство у транспортній сфері в цілому та в частині підвищення компетентності водіїв зокрема.

Українські смертельні реалії, де фігурують в тому числі комерційні пасажирські та вантажні перевезення, а отже, і водії-професіонали, вимагають, аби директиви ЄС у сфері керування транспортними засобами мали не просто рекомендаційний характер і відповідний законопроект більше не відкладався у довгу шухляду.

Автори: Ольга Кулик, Катерина Потапенко,

"Український центр європейської політики"