Битва за Раду Європи: Росія перемогла за лаштунками ПАРЄ, та ще не виграла війну
Рівно за тиждень, 20 вересня, в Парижі відбудеться засідання комітету з питань правил та процедур у Парламентській асамблеї Ради Європи. Саме тут офіційно представлять проект рішення, яке має поділити існування Ради Європи на періоди "до" та "після".
Це рішення має гарантувати Росії тріумфальне повернення до ПАРЄ. Росія вимагає юридичних гарантій того, що надалі проти неї не будуть запроваджувати санкції. Взагалі! При цьому Асамблея має закрити очі на те, що Кремль не виконав жодної з її попередніх вимог.
Росіяни потроху готуються до святкування. Як свідчать джерела, їм вдалося схилити на свій бік ключових гравців, у тому числі німців.
Понад те, в РФ уже отримали першу перемогу, про яку мало кому відомо.
Всупереч правилам та звичаям, дату розгляду в ПАРЄ рішення про "прощення росіян" призначили так, щоби звести до мінімуму дискусії про нього. На них просто не передбачили часу! А отже, українські депутати матимуть вкрай мало можливостей переконати колег-скептиків з інших країн (досі цей шлях був для України дуже ефективним).
Але Україна все ж зберігає шанс вирвати перемогу в цій битві. Про те, як це можливо зробити – читайте у статті "Європейської правди".
Шантаж, що має успіх
Криза у ПАРЄ та бажання частини депутатів за будь-яку ціну повернути туди росіян – не велика новина для тих, хто слідкує за цією організацією.
ЄвроПравда детально висвітлювала хід переговорів про "прощення Кремля". Ще восени минулого року ми розповіли про запланований сценарій їх повернення (див. статтю "Битва за гроші та за Росію"). На жаль, ця інформація підтвердилася. А нині виконання плану дійшло до вирішальної риски.
Як відомо, російські депутати давно не беруть участі у засіданнях ПАРЄ. Востаннє вони працювали у Страсбурзі ще в січні 2015 року. Тоді, вкотре програвши битву за скасування санкцій, в РФ повідомили, що не повернуться – доки не будуть впевнені, що на них не чекає повторення цієї ганьби.
Щоби Страсбург став більш готовий на поступки, росіяни перейшли до шантажу.
Торік вони припинили платити внески до бюджету Ради Європи, створивши справжню кризу в організації. І це подіяло.
Екстрений (ad-hoc) комітет, який працював від минулої осені за участі представників РФ, цілком прогнозовано дав рекомендацію змінити правила накладення санкцій на країни-члени. І саме це рішення буде винесене на голосування цієї осені. 20 вересня його розгляне процедурний комітет ПАРЄ, а на початку жовтня резолюцію має ухвалити Парламентська асамблея.
Вимога Кремля є простою: ПАРЄ повинна ліквідувати юридичну можливість накладання санкцій або ж зробити цю процедуру практично невиконуваною. Лише за цієї умови росіяни готові повернутися до роботи в ПАРЄ та відновити сплату внесків до бюджету Ради Європи. І це – не чутки, а офіційна позиція, яка неодноразово лунала від представників РФ.
Годі й говорити, що домовленість про повернення не містить жодних попередніх умов для Росії. Всі вимоги попередніх резолюцій будуть просто забуті. Це не приховується – росіяни в ході переговорів про своє повернення публічно наголошували, що "не будуть виконувати рішень ПАРЄ".
Школа цинізму
Автор цих рядків мав нагоду обговорити ситуацію в Асамблеї з низкою західних політиків та експертів, які не надто слідкують за подіями у Раді Європи. Їх звична реакція – недовіра. Ось пряма мова одного зі співрозмовників "Європейської правди" у Брюсселі: "Те, що ви мені розповіли – просто неможливе, але я телефонував до Страсбурга і там усе підтвердили. Отже, іноді неможливе виявляється правдою".
Річ у тім, що виконання російської вимоги змінить надто багато і не обмежиться конфліктом Росії та України.
Переслідування опозиції в Азербайджані? Проблеми з ув’язненими у Туреччині? Сумнівні дії Угорщини? Скандальна судова реформа у Польщі? Дуже часто саме Раді Європи вдається зупинити ці процеси. Визнання системних проблем із демократією не до вподоби навіть диктаторам – не дарма Алієв витрачав мільйони на підкуп депутатів ПАРЄ.
Якщо асамблея виконає вимогу РФ та "вб’є" механізм санкцій – про цей важіль можна буде просто забути. Як влучно зазначив український посол у Раді Європи, ПАРЄ має погодитися відрізати власну руку, позбавити себе повноважень – аби лише задовольнити росіян.
Зважитися на цей крок депутатам ПАРЄ (саме вони ухвалюватимуть кінцеве рішення!) буде непросто.
Саме тому лобісти повернення РФ докладають усіх зусиль, щоби замаскувати свою справжню мету. Ви не знайдете слова "Росія" у повідомленнях про плани осінньої сесії ПАРЄ.
Яскравий приклад – назва запланованої резолюції. Попри те, що в реальності це рішення має на меті послабити асамблею і позбавити її права обмежувати повноваження національних делегацій, у назві цього документа, затвердженій керівництвом асамблеї, йтиметься про абсолютно протилежне: "Посилення процесу ухвалення рішень Парламентської асамблеї щодо підтвердження повноважень та голосування". Дуже російський підхід – називати "біле" "чорним"...
Але ще більше цинізму – у рішенні керівництва ПАРЄ про те, коли саме буде ухвалюватися ця резолюція.
В ПАРЄ є неписане правило: термінові дебати і ухвалення важливих рішень завжди плануються на четвер. У крайньому разі – на вечір середи.
Менш важливі документи – в інші дні.
Це пов’язано із графіком асамблеї, яка для депутатів є додатковою, другорядною роботою (через що багато з них приїздять на сесію, не знаючись на деталях документів, і визначаються вже на місці). Сесія ПАРЄ починається у понеділок пообіді, дехто з депутатів приїздить тільки у вівторок вранці – але до четверга все одно є повно часу, щоби визначитися, прочитати документи, подати правки до резолюцій тощо.
У протистоянні українців із російським лобі це завжди було на руку нашій делегації. Автор цих рядків кілька разів був свідком того, як від понеділка до четверга думка західних депутатів змінювалася.
Частина з тих, хто приїздили до Страсбурга із думкою про те, що цей конфлікт їм вже набрид, за три дні не зважувалися публічно віддати голос за росіян, бо усвідомлювали, що підтримка агресора – це надто "токсичне" рішення, яке може вдарити по них удома.
Та цього разу такий важіль у України буде відсутній.
Схоже, російське лобі у керівництві асамблеї зробило висновки зі своїх минулих поразок.
Всупереч традиції, надключове рішення про "обрізання" частини повноважень асамблеї ставлять на голосування… вже у вівторок вранці!
А зважаючи на те, що в МЗС низки країн ЄС (включаючи найбільш важливі, Німеччину та Францію) схиляються до рішення про повернення Росії, українські депутати просто не встигнуть їх переконати.
Шлях до успіху
Про це згадано на початку статті, та варто повторити. Так, ситуація непроста, і навіть критична. Так, шанси на перемогу "групи підтримки" росіян є високими як ніколи. Але програш України не є доконаним фактом.
У Києва лишається єдиний шлях до успіху – працювати з іноземним депутатами вже зараз і змінити думку тих, кого можливо, ще до початку сесії.
Група підтримки Росії працює "в тіні". Розголос проблеми йде їм на шкоду – і саме тому в рішенні немає ані згадки про Росію, а у назві документа цинічно говориться про "посилення" ролі асамблеї.
А тому нашою перевагою є максимальна публічність.
Хай навіть для цього доведеться йти на конфлікт з генсеком Ради Європи Турбйорном Ягландом, який нині вже не приховує, що він працює на повернення та "прощення" росіян.
"Європейській правді" відомо, що така робота вже ведеться і до неї залучені не лише українські члени ПАРЄ. Адже повернення росіян без виконання ними жодних умов матиме надто масштабні наслідки.
Готовність "Ягланда і Ко" до поступок лише задля того, щоби Росія повернулася до ПАРЄ і відновила сплату внесків, дискредитує авторитет всієї організації. А до того ж – робить її беззубим спостерігачем, у якого залишиться значно менше важелів для тиску на країни-порушники.
По суті, це покладе край існуванню тієї Раді Європи, яку ми знаємо.
А тому українські правозахисники вже домовляються про спільний тиск із європейськими колегами, громадські організації, що долучені до роботи РЄ, контактують з колегами, тощо.
Але цього – вкрай мало. Україні вкрай бракує публічності. І це той випадок, коли у роботу мають включитися всі. Журналісти – розповідати про це західним колегам. Політики, навіть ті хто не працює в ПАРЄ – мають робити те саме, використовуючи кожну можливість для цього. І це – саме той випадок, коли необхідно забути про міжпартійні чвари. До цієї роботи має долучитися і опозиція – якщо, звісно, для неї важлива Україна.
У п’ятницю в Києві розпочинається форум Yalta European Strategy, і ми переконані, що тема ПАРЄ має бути на ньому однією з основних. А для цього її має підняти президент Порошенко, виступ якого відкриватиме цю подію.
Адже саме ця тема – серед іншого – визначає майбутнє Європи. Чи залишиться наш континент таким, де головну вагу мають принципи та цінності – чи всім цим можна пожертвувати, якщо на кону стоять 33 мільйони євро внесків від РФ.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"