Угорщина під загрозою санкцій: Чому поразка у Європарламенті піде на користь Віктору Орбану

Останні дні стали для угорського керівництва і особисто для прем’єра Віктора Орбана тижнем приниження. Слухання у Європарламенті щодо ситуації в Угорщині нагадували побиття - представники практично всіх країн погодилися, що Будапешт нині йде геть від європейських правил та цінностей.

Як не парадоксально, але разом з дошкульним ударом по іміджу та із теоретичною загрозою втратити право голосу в Раді ЄС рішення про початок санкційної процедури проти Угорщини дало Орбану також козир і натхнення для продовження його політичного курсу.

Особливо - перед майбутніми виборами до того ж Європарламенту, які пройдуть наприкінці травня 2019 року. Виборами, які стануть викликом як для Євросоюзу, так і для України. 

Що відбулося у Європарламенті?

Початок цього тижня для Віктора Орбана та його команди видався не надто вдалим.  Хоча в Будапешті, схоже, до останнього сподівалися, що все обійдеться, та намагалися випромінювати впевненість.

Так, угорський прем’єр, прибувши до Страсбурга, оголосив, що "збирається захистити Угорщину та її народ від несправедливих звинувачень та брехні".

І хоча напередодні дебатів у Європарламенті Віктор Орбан прямо заявив: рішення по Угорщині вже ухвалено, натякаючи на упередженість європейських політиків, однак голова його кабінету Антал Роган продовжував наполягати, що доповідь Саргентіні – це "остання та відчайдушна атака".

Цей документ пропонував покарати Угорщину за системні порушення європейських цінностей та ініціювати проти неї санкційну процедуру.

В Будапешті, вочевидь, сподівалися, що необхідних для цього 2/3 голосів не назбирається.

Але 448 депутатів Європарламенту своїм голосуванням у вівторок, 12 вересня, не тільки затвердили "доповідь Саргентіні", а й дали старт санкційній процедурі проти Угорщини. Ще 197 депутатів проголосували проти, 48 – утрималися.

У чому звинувачують Угорщину та що їй загрожує

Рішення Європейського парламенту вже назвали історичним, хоча схожий процес минулоріч був ініційований Єврокомісією щодо Польщі через скандальну судову реформу. Цьогоріч також дійшло до резолюції Європарламенту, яка також відкрила шлях до застосування 7-ї статті Лісабонського договору та позбавлення Варшави права голосу.

Та й для самого Будапешта загроза санкцій - річ не нова. Ще з 2010 року, відколи партія "Фідес" на чолі з Віктором Орбаном керує країною, ледь не кожну системну реформу, що проводилася в Угорщині, критикували в ЄС – від змін Конституції та нового закону про ЗМІ до так званого пакету законів "Стоп Сорос", ухвалених одразу після квітневих виборів до угорського парламенту.

Саме після виборів в Угорщині з’явився проект доповіді євродепутатки Джудіт Саргентіні з Нідерландів, яку вже тоді глава МЗС Угорщини Петер Сійярто назвав "збірником кваліфікованої брехні".

У цій доповіді йдеться про загальний стан прав та свобод в Угорщині. Згідно з доповіддю, дії Будапешта за низкою критеріїв суперечать основоположним цінностям ЄС.

Джудіт Саргентіні у своїй доповіді згадує практично усе, через що досі дорікали Віктору Орбану в Європі за останні кілька років – антиміграційну політику та кампанію проти Сороса, тиск на громадські організації, які працюють з мігрантами, контроль над ЗМІ, спроби закриття Центральноєвропейського університету, корупцію у владі, зокрема справу "Еліос", в якій фігурує зять угорського прем’єра, та багато іншого.

Саргентіні – не єдина, хто закликав накласти на Угорщину санкції.

Зокрема, міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн останні два роки закликає покарати Угорщину, включаючи позбавлення її голосу в Раді ЄС через грубі системні порушення. Конфлікт дійшов до того, що на офіційному сайті уряду Угорщини міністра назвали божевільним та ідіотом.

Та повернемося до санкцій згідно з 7-ю статтею Лісабонського договору, які - принаймні теоретично - тепер можуть запровадити проти Угорщини.

Ця статті передбачає можливість обмеження прав країн-членів ЄС – аж до позбавлення їх права голосу в Раді ЄС. Утім, санкційна процедура настільки складна, що наразі немає підстави говорити, що Угорщині справді щось загрожує.

Річ у тім, що для запуску процедури знадобиться ще одне голосування, на йому рішення ухвалюється за формулою "консенсус мінус один голос". Тобто Орбану достатнього знайти одного однодумця - і найжорсткіші санкції йому не загрожують.

Такий однодумець у нього вже є. Польща заявила, що блокуватиме санкції ЄС проти Угорщини.

Відтак, наразі реальні санкції проти Угорщини виглядають малореалістичними.

Поза тим, рішення Європарламенту – це черговий удар по іміджу сьогоднішньої Угорщини та особисто Віктора Орбана, нова яскрава деталь у його образі "європейського диктатора". На угорського прем’єра було боляче дивитися, коли екс-прем’єр Бельгії Гі Вергофстадт під час дебатів у Європейського парламенті процитував сенатора Джона Маккейна та назвав Віктора Орбана "неофашистом у ліжку з Путіним".

Та як неодноразово повторював особисто Віктор Орбан, подібні поразки, в тому числі на міжнародній арені, додатково заряджають його на подальшу боротьбу. Саме ця вічна боротьба з ворогами Угорщини і є його стихією, без неї Віктора Орбана не існувало би як політика.

Подальші події вкотре довели, що він це чудово усвідомлює.

Поразка – як козир та натхнення

"Це – образа Угорщини і образа честі угорської нації", – наголосив Віктор Орбан у Страсбурзі цього вівторка. "Це помста за нашу міграційну політику", – додав Петер Сійярто вже після схвалення доповіді Саргентіні.

Жодних сумнівів, ця риторика лише наростатиме – і чим ближче до 26 травня 2019 року, тобто до дня виборів у Європарламент, тим сильніше.

Напередодні минулих парламентських виборів в Угорщині Віктору Орбану довелося фактично вигадувати ворогів, аби здобути беззаперечну перемогу. Сьогодні це зайве. Під цю роль ідеально підходять мігранти разом з їхніми "покровителями" в Брюсселі та Страсбурзі.

Це підтверджують і останні соціологічні дослідження: станом на кінець серпня та початок вересня рейтинг "Фідес" перебуває на рівні 35-41% підтримки за даними авторитетних Nézőpont Intézet та Zavecz Research. У той час як найближчий конкурент – "Йоббік" – лише на рівні 10%. І це майже через півроку після виборів і на тлі процесу в ЄС проти Угорщини.

Останнє санкційне рішення Європарламенту – це зайвий козир у рукаві Віктора Орбана.

Воно як ніколи своєчасне та вигідне для Будапешта.

Жодних сумнівів, Антал Роган, який був відповідальний за люту виборчу кампанію "Фідес" на виборах в Угорщині, вже встиг накидати кілька не менш химерних гасел для нової кампанії, сидячи позаду Віктора Орбана на дебатах у Європарламенті.

А до образу "головного розкольника" Європейського Союзу Віктору Орбану не звикати. Тим паче, що він, як і раніше, насправді відданий ЄС, не уявляє сучасну Угорщину за його межами і обов’язково відступить, якщо дійсно запахне смаленим.

Принаймні, досі так було завжди.

Автор: Дмитро Тужанський, 
політичний експерт