Македонія обирає НАТО та ЄС: чому зірваний референдум не зупинив перейменування держави
Лише три тижні тому здавалося, що шлях Македонії до НАТО та ЄС перервався – через провал референдуму про зміну назви цієї країни.
"Вони (уряд) остаточно програли. Тепер їм не вдасться вкрасти у нас ім’я – у них на це просто не буде голосів. А якщо вони захочуть перевиборів – то тим гірше для них", – переконував 30 вересня учасник мітингу, який відбувся відразу після завершення загальнонаціонального референдуму про зміну назви країни.
Такі песимістичні оцінки поділяло й багато політологів, адже опозиція отримала "залізобетонний" привід не голосувати за зміну Конституції (у якій записано назву держави), а владі бракувало для цього щонайменше семи голосів.
Та життя знову довело, що безвихідних ситуацій не буває.
Особливо – коли на кону стоїть так багато, а міжнародні партнери готові заплющити очі навіть на звинувачення у підкупі та тиску на опозицію. Тому прем’єр-міністр Зоран Заєв знайшов аргументи для опозиційних депутатів та ризикнув винести питання на голосування.
А у підсумку отримав надважливу перемогу – хоч і зі скандальним душком. Але процес ще не завершився та має шанси бути зірваним
8 перебіжчиків до НАТО
Напередодні голосування опозиційна партія Македонії, яка має назву ВМРО-ДПМНЕ, ще раз підтвердила, що оскільки референдум за зміну назви країни провалився, то голосувати за ці зміни у партії не будуть.
На позицію партії не вплинув навіть відкритий лист помічника держсекретаря США Веса Мітчелла, де американський урядовець закликав підтримати історичний компроміс із Грецією та переконував, що шансів отримати кращі умови у Македонії просто немає.
Такі само заклики до македонської опозиції лунали і з ЄС. А НАТО (всупереч власним правилам!) минулого тижня, тобто ще до голосування в парламенті, провело перші переговори про набуття Македонією членства, щоби показати: вступ до Альянсу реальний, якщо угода буде втілена.
Втім, аргументи з Вашингтона та Брюсселя не подіяли на опозицію, яка не приховувала, що чекає провалу голосування.
Для досягнення конституційної більшості коаліції не вистачало восьми мандатів – і очевидно, що робота з потенційними "союзниками" велася, тому в опозиції прагнули провести голосування якнайшвидше. Розгляд питання у парламенті розпочався у понеділок 15 жовтня та тривав п'ять днів поспіль, а вирішальне голосування було заплановане на 19 жовтня. Втім, його раз за разом переносили через все нові і нові консультації більшості.
Неготовність влади ставити крапку переконала ВМРО-ДПМНЕ у тому, що план уряду не спрацював і голосів немає.
Та ввечері питання винесли в зал і результати голосування стали шоком для опозиції.
За підтримку урядових ініціатив проголосувало 80 депутатів – рівно дві третини від складу парламенту, тобто конституційна більшість.
Шокована опозиція вимагає пояснень – і незабаром стає відомо, що 7 депутатів ВМРО-ДПМНЕ голосували за урядову ініціативу. Восьмий голос забезпечив депутат від Соціалістичної партії – ще однієї опозиційної сили.
Голосування заради амністії
"Що, і він теж голосував за?" – саме такі коментарі македонці найчастіше залишали під новинами про те, хто підтримав зміну назви країни. Дійсно, це рішення стало повною несподіванкою для більшості македонських виборців.
"Сьогодні – чорна п’ятниця, це найгірший день в історії Македонії", – заявив лідер ВМРО-ДПМНЕ Христіян Міцкоскі на екстреному брифінгу, пообіцявши виключення "зрадників" з партії (а вже за декілька годин партія втілила цю обіцянку).
За словами Міцкоскі, частину перебіжчиків влада залякала кримінальним переслідуванням, а іншу частину – просто купила. "Орда прем’єра Заєва зруйнувала храм демократії", – пафосно резюмував македонський опозиціонер.
Правлячі соціал-демократи також швидко відреагували на заяву політичних противників.
Своїх опонентів вони звинуватили у бажанні заблокувати поступ країни до об’єднаної Європи. "ВМРО-ДПМНЕ нарешті показало, що вони насправді не є проєвропейською партією", – йдеться у заяві соціал-демократів.
Влада запевняє: всі 80 депутатів "вільно, за власним переконанням та за допомогою демократичної процедури, проголосували за майбутнє в ЄС та НАТО". Мовляв, якщо хтось каже про підкуп – то нехай йде до суду та доводить там свої звинувачення.
Варто визнати: звинувачення на адресу уряду щодо не зовсім моральних методів вербовки депутатів мають підґрунтя.
Частина з опозиційних депутатів, що підтримали конституційні зміни, наразі проходить по справі спроби державного заколоту 27 квітня минулого року. Нагадаємо, того дня, після інформації про формування коаліції соціал-демократами та партіями албанської меншини, їх противники захопили парламент, побивши декількох депутатів, включаючи нинішнього спікера.
Ці події трактуються прокуратурою як спроба державного перевороту, організованого верхівкою партії ВМРО-ДПМНЕ, яка втратила владу через формування нової коаліції.
Втім, минулого тижня, напередодні конституційного голосування, прем’єр Заєв запропонував заради єдності суспільства політичний компроміс, який включав би закриття справ щодо подій 27 квітня.
В контексті цієї обіцянки варто розглядати заяву семи тепер вже колишніх депутатів від ВМРО-ДПМНЕ. Вони заявили, що їхнє рішення було викликано бажанням завершити розбрат у македонському суспільстві, а також розумінням того, що країні не вдалось би отримати кращі умови вирішення суперечки із Грецією, без чого членство у НАТО та ЄС неможливе.
Між тим процедура зміни назви держави не завершилася: для цього парламенту потрібно провести ще два голосування: одне простою більшістю, а друге – конституційною.
А тому сімка депутатів, у руках яких опинилася "золота акція", вже висунули умови підтримки подальших голосувань.
Дві з трьох умов прямо стосуються угоди із Грецією про нову назву македонської держави. По-перше, депутати наполягають, що зміни до конституції мають "гарантувати збереження македонської ідентичності", а по-друге – хочуть прописати автоматичне скасування змін у разі, якщо Греція не виконає свою частину домовленостей, тобто знову заблокує вступ у НАТО та ЄС тепер вже Північної Македонії.
Третя умова – створення у парламенті політичного органу, який за 30 днів має створити і винести на голосування "план національного примирення" щодо подій 27 квітня. Іншими словами – гарантування амністії.
"З днем народження, Республіко Північна Македонія"
Та на тлі сварки партійців до Македонії одне за одним надходять вітання зарубіжних лідерів.
"Вітаю, мій друже Зоран Заєв! Вечірнє голосування – це важливий крок до нашого спільного успіху!" – написав у твіттері прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас. "З днем народження, Республіко Північна Македонія... Ви відкрили двері у майбутнє для наших двох народів у республіці", – написав прем’єр Албанії Еді Рама (як відомо, албанська меншина складає близько 30% македонського населення і є головним лобістом вступу до НАТО).
Вітання йдуть із ЄС. "Це великий крок назустріч членству у нашій трансатлантичній спільноті", – заявив президент Європейської ради Дональд Туск. "Ми очікуємо, що національні процедури виконання Угоди будуть продовжуватись без затримок, до прийняття конституційних поправок... Політична мужність, лідерство та відповідальність потрібні для вирішення однієї з найстаріших суперечок у регіоні", – говориться у спільній заяві Йоганнеса Гана та Федеріки Могеріні.
Втім, із-за кордону лунала і критика. В першу чергу – з Греції, де також є великий спротив угоді з північним сусідом.
"Хто б міг подумати, що в європейській системі цінностей та демократії ув’язнюють тих, хто не голосує за наказом, а слухняні – отримують два мільйони євро чорним кешем", – написав грецький міністр оборони Панос Камменос, домальовуючи фарб до теорії опозиції про ймовірні кримінальні справи.
Втім, оптимізму додає той факт, що обурення опозиції не супроводжувалося вуличними протестами. Це підтвердило оцінки соціологів, що македонське суспільство вже змирилося із новою назвою своєї країни.
Тим більше, що протистояння членству у НАТО привів до кризи всередині ВМРО-ДПМНЕ. Партія досі позиціонувала себе як прихильник членства в ЄС та НАТО (хоча без поступок Греції), а тому така різка зміна курсу не могла не викликати внутрішній спротив у політсилі. Дуже ймовірно, що до числа "зрадників" незабаром долучаться й інші депутати.
Втім, це аж ніяк не означає, що питання вступу Македонії у НАТО вже вирішено.
Завершення конституційних змін необхідно ще два голосування: простою та конституційною більшістю. Більше того, за процедурою кожному із наступних голосувань мають передувати дебати та консультації. Навіть за оптимістичним сценарієм конституційна робота завершиться не раніше середини січня.
А тому опозиція та їхні друзі у Кремлі ще мають достатньо часу, щоб оговтатися від п'ятничної поразки та спланувати реванш. Приміром, роздмухавши страхи щодо "албанської загрози". Так, в місцевих медіа вже обговорюють пост із фейкoвої сторінки албанського прем’єра Еді Рами, де цинічно оцінюється результат голосування, через який, мовляв, македонцям "спершу буде трохи боляче, а потім вони звикнуть".
Це – тільки початок, і навряд чи вдасться уникнути нових, успішніших провокацій від противників розширення НАТО. Добре відома українцям фабрика фейків незабаром має запрацювати на повну потужність.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"