Допомога не буває зайвою

Країни Європейського Союзу та Сполучені Штати розпочали підтримку реформ в Україні фактично одразу після розвалу Радянського Союзу. Допомога серйозно збільшилася й урізноманітнилася після початку російської агресії в 2014 році.

Йдеться не лише про багатомільярдну фінансову допомогу для просування реформ, але й про консультаційну, а також – що особливо важливо – про політичну підтримку. І це не лишається непоміченим: українці особливо цінують і відзначають сприяння міжнародних партнерів у безпековій сфері.

Звичайно, думки не є одностайними, і це добре чути за риторикою українських політиків, від яких дедалі частіше лунають заяви про "зовнішнє управління" чи то "втрату суверенітету" через підтримку з боку Заходу. Здебільшого такі ідеї поширюють політики проросійського крила (фактично повторюючи риторику, властиву інформаційному простору Росії).

Та соціологія доводить: ця думка далека від мейнстриму. Навпаки, українці в цілому переконані в необхідності допомоги з боку ЄС і США. Водночас дослідження довело, що в Україні немає одностайності щодо того, яка саме допомога потрібна державі найбільше.

Відповіді громадян на запитання Центру "Нова Європа" зібрані в рамках опитування, здійсненого Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 16 по 28 серпня 2018 року. Опитано 2041 респондента, похибка не перевищує 2,3%.

Допомога не для Сходу?

Отже, головний висновок дослідження: необхідність допомоги з боку ЄС і США як така не ставиться під сумнів українським суспільством.

Відносно невелика кількість громадян виступає категорично проти допомоги ЄС (12,1%, восьмий результат з усіх запропонованих варіантів). Помітно більше є противників допомоги США (16,5%, третій результат). 

Як нескладно було прогнозувати, найбільша кількість тих, хто б відмовився від зовнішньої підтримки, мешкає на Сході Україні (Харківщина, підконтрольні частини Донецької та Луганської областей).

Ба більше!

Тут кількість противників західної допомоги зашкалює, і цей варіант стає основною відповіддю.

34,2% опитаних мешканців східних областей заявили, що категорично відмовилися би від допомоги Євросоюзу, 42,4% – від допомоги США.

Але вже у південному макрорегіоні (Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина) "опір Заходу" помітно слабшає. Тут із підтримкою ЄС не готові миритися 13,6% опитаних, із американською – 22,8%.

Варто зауважити, що й інші варіанти відповіді отримали у східних областях результат, що суттєво відрізняється від решти регіонів держави.

Запит на європейський тиск

Хоча жоден із запропонованих видів підтримки українських реформ з боку Європейського Союзу не набрав абсолютної більшості голосів, опитування чітко визначило "лідера симпатій".

Громадяни країни віддають перевагу більш потужному тиску на можновладців.

"ЄС має більше тиснути на українську владу в питанні реформ" – цей варіант українці обирали найчастіше (28%). Жоден інший варіант не набрав схожого рівня підтримки.

Примітно, що єдиним макрорегіоном, де цей варіант не потрапив у число лідерів, став Схід.

Тут ідею сильнішого тиску ЄС на Київ задля проведення реформ підтримали лише 5,7% опитаних.

Натомість дослідження спростувало популярний міф про те, що найбільше українці чекають від Заходу фінансової допомоги. Лише 7,1% опитуваних обрали відповідь "ЄС має давати Україні більше грошей". Ще менше, 4,7%, чекають грошей від США (зазначимо, що опитувані могли обирати до трьох варіантів бажаної допомоги).

Понад те, другу сходинку за популярністю посіла відповідь "ЄС повинен припинити давати гроші, бо їх розкрадають".

Такий варіант підтримали 16,5% опитаних, причому тут Схід і Захід, Північ і Південь показали приблизно схожі результати.

Ці результати складно пояснити чимось іншим, ніж тотальною недовірою до державних інститутів в Україні і більшою довірою до західних держав.

Варто підкреслити, що це – не нова проблема. Навпаки, можна говорити, що недовіра потроху спадає.

Три роки тому аналітики Центру "Нова Європа" вже проводили аналогічне дослідження. Тоді кожен п’ятий українець (22%) зазначив, що ЄС має припинити давати Україні гроші, щоби їх тут не розкрадали; зараз цей рівень на чверть знизився.

Побічно недовіра до української влади проявляється і в іншому варіанті відповіді: "ЄС робить достатньо, тепер час діяти українській владі". У 2015 році цей показник був одним із лідерів, сягнувши майже 27%, а зараз суттєво знизився, до менше ніж 10%. Отже, за три роки українці дійшли думки, що самотужки, без зовнішньої допомоги буде непросто досягти успіху в реформуванні держави.

Але є те, що майже не змінилося за минулі роки.

У 2015 році українці так само, як і зараз, прагнули більшого тиску ЄС на українську владу в питанні реформ (30,1%).

Реформи – навіть без перспективи членства

Примітно, що, на думку українців, відсутність перспективи членства в ЄС не є приводом для згортання реформ – так вважає абсолютна більшість, понад 60% опитаних.

39,3% респондентів вважають, що такі реформи потрібні насамперед самій Україні, і тому держава повинна надалі впроваджувати проєвропейські зміни, навіть якщо ЄС відмовиться надавати перспективу членства.

Ще 20,8% відповіли, що в України просто немає іншого вибору, як рухатися в напрямку євроінтеграції (незалежно від членства).

Лише 17,4% українців переконані, що ці так звані "європейські реформи" Україні не потрібні, ще 6,8% – що в разі відсутності перспективи членства в ЄС Україні потрібно розвернутися в напрямку інтеграції до Євразійського союзу з Росією. Решта – не мають чіткої відповіді на це запитання.

Отже, прибічників єврореформ "за будь-якої погоди" в Україні майже утричі більше, аніж опонентів.

Природно, що респонденти, які виступають за розворот у бік Росії, мешкають на Півдні і Сході, але й там вони становлять меншість – 15% і 10,4% відповідно.

Так, це не помилка, на Півдні прибічників союзу з РФ наразі найбільше.

Можливо, причиною цього є те, що мешканці Донецької та Луганської областей за останні роки отримали особистий сумний досвід російської "підтримки"...

Також на Півдні найбільше тих, хто вважає, що проєвропейські реформи просто не потрібні нашій державі (28,1%, на Сході – 21,2%), та найменше тих, що вважає, що реформи треба проводити і без перспективи членства, бо вони йдуть на користь Україні (21% на Півдні, у той час як на Сході цей варіант має солідну підтримку, 38,4%).

На додаток ще трохи уваги до змін в очікуваннях українців від ЄС у порівнянні з 2015 роком. Вище зазначалося, що в Україні суттєво (з 26,9% до 9,7%) впала кількість тих, хто вважає, що Євросоюз робить все, що може, а діяти має українська влада.

Інша зміна: три роки тому удвічі більше українців вважало, що ЄС має надсилати до нас своїх радників (у 2015 році цей показник становив 12,6%, зараз – 6,2%). Раніше фактично кожен п’ятий українець розраховував, щоб ЄС більше підтримував талановиту молодь (19,74%), наразі цей показник впав до 13,1%.

І, на додаток, про небезпечну тенденцію.

Хоча несприйняття європейської допомоги в Україні й досі низьке, та цей показник помітно зростає. У 2015 році категорично проти допомоги ЄС виступало 4,7%, а зараз – 12,1% опитаних.

Мрії про безпеку

Серед варіантів допомоги ЄС третє місце посіла відповідь "ЄС має більш відкрито протистояти Росії" (її обрали 16,3% опитаних, і цей показник майже не змінився за три роки). Також 15% українців вважають, що ЄС має проявляти більший інтерес до захисту українського кордону і надати Україні зброю.

Не дивно, адже у війні з Росією підтримка Заходу є вкрай важливою.

Та найбільше українці розраховують на безпекову допомогу не Євросоюзу, а США.

Тут із безпекою пов’язана перша трійка очікувань.

На першому місці відповідь про безпекові гарантії: 20,6% респондентів вважають, що США мають надати такі гарантії для України.

Друге місце (17,8%) – очікування того, що США запровадять нові санкції проти РФ. Третій за популярністю варіант – США мають підтримати членство України в НАТО (14%).

Четвертий за популярністю варіант ("США мають тиснути на українську владу у питанні реформ", без уточнення того, чи йдеться про військові чи цивільні реформи) набрав 12%.

Цікаво, що на Сході та Півдні переважають очікування підтримки соціального спрямування. Зокрема, 17,4% респондентів Сходу вважають, що США повинні підтримувати громадянське суспільство.

А от безпекова допомога США у боротьбі проти Росії і досі лишається неприйнятною для мешканців Сходу України. Лише 2,8% опитаних у східному регіоні обрали серед пріоритетів допомоги США варіант про нові санкції проти РФ, 2,9% – про американську підтримку членства в НАТО.

І навіть ідея про безпекові гарантії США – попри війну – не має тут популярності. Цей варіант підтримали лише 6,7%.

Це, звісно, не дуже дивує, якщо зважати на те, що 42% опитаних на Сході висловилися категорично проти будь-якої допомоги з боку США. Схоже, теза російської пропаганди про "війну між США та РФ на території України" лягла на підготовлений грунт. І такі думки наших співвітчизників є тією реальністю, з якою можна не погоджуватися – але доводиться рахуватися.

Підготовлено редакцією ЄП за матеріалами дослідження Центру "Нова Європа"