Російський газопровід "Північний потік-2" збільшить енергетичну залежність європейських країн від Росії і дасть Москві додаткові важелі впливу на ЄС. Це безсумнівний факт, про який буквально кричать країни Центральної та Східної Європи.

Однак цей проект несе ще одну серйозну загрозу, про яку говорять не так часто – збільшення військової присутності РФ поблизу кордонів країн НАТО.

Саме ця, недооцінена загроза стала темою дискусії на Львівському безпековому форумі.

"Цивільний" потік

Трубопровід проходитиме у Балтійському морі уздовж берегів країн-членів Альянсу – Польщі, Естонії, Литви, Латвії, Німеччини, Данії, а також Швеції та Фінляндії, які не входять до Альянсу, але посилюють зв’язки з ним на тлі триваючої агресії РФ.

Втім, деякі з цих країн підтримують проект.

Це насамперед Німеччина, яка разом з Австрією та Нідерландами отримає найбільшу економічну вигоду від його реалізації. І доки всередині Німеччини точаться жорсткі дискусії щодо співпраці з РФ, які фактично розділили політичні кола країни, бізнес йде туди, де є гроші. Тому не дивно, що німецькі компанії залюбки беруть участь у будівництві – постачають "Газпрому" труби для газопроводу тощо.

"Німеччина розділена щодо проекту, і розділення йде не просто між політичними партіями, а вже всередині цих партій", – зазначив у Львові представник німецького Фонду Ганса Зайделя в Україні Даніель Зайберлінг.

Між тим Росія може (і, на думку багатьох експертів, буде!) використовувати трубопровід як зону для розміщення техніки та обладнання, не пов’язаного із транспортуванням газу. Вона вже робить це у Чорному морі, поблизу анексованого Криму, та в Азовському морі, де разом із енергетичною інфраструктурою з’являються об’єкти подвійного призначення, потрібні російським військовим.

"Достатньо подивитися, що робить РФ в Азовському морі. Сучасна війна на морі не буде зіткненням двох флотів, великої кількості кораблів – по суті, це буде використання безпілотних систем. Така інфраструктура, як газопровід, дає можливість для їх використання не тільки для технічного спостереження, але і для розвідки", – зазначає директор Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

РФ збільшила військову присутність в Азовському морі під приводом захисту незаконного будівництва Керченського мосту. А від квітня 2018 року російські прикордонники затримали там майже 150 українських суден.

Тим часом у західній частині Чорного моря РФ вже оснастила вкрадені в України нафтові платформи системами відстеження надводного і підводного простору. Завдяки цьому вона забезпечила контроль сектора, через який іде левова частка торгівлі України і прибувають до Одеси кораблі НАТО.

Що змінить Nord Stream-2?

Морське законодавство офіційно дозволяє охороняти коридор, по якому прокладений трубопровід, та встановлювати системи контролю за його станом. Москва повноправно використовує ці системи ще і для стеження за кораблями, що проходять поруч, в тому числі військовими.

І хоча Росія вже використовує одну нитку "Північного потоку" у Балтійському морі, запуск другої дасть Росії право та підстави серйозно збільшити розвідувальний потенціал у цьому регіоні.

Для Москви це – нагальне питання через зміцнення східного флангу НАТО. У країнах Балтії і Польщі розміщені багатонаціональні батальйони Альянсу, також поляки прагнуть розташувати у себе "Форт Трамп" – постійну базу американських військових.

Принаймні частково трафік до неї йтиме морським шляхом через Балтику.

І хоча дії НАТО на східному фланзі є відповіддю на російську агресію в Україні, Кремль вважає інакше та визначає такі дії як загрозу для себе. І – з великою ймовірністю – використовуватиме тезу про "загрозу від НАТО" для мілітаризації трубопроводу.

"Росія вже значно мілітаризувала Балтійське море. Додаткове російське військове розгортання в економічній зоні низки держав-членів ЄС та НАТО може призвести до загострення напруженості в рамках цих альянсів", – вважає Река Смеркені, віце-президент американського аналітичного центру СЕРА, що презентувала в рамках Львівського безпекового форуму аналіз наслідків побудови "Північного потоку-2".

Що саме може з’явитися у Балтії?

Російські військові вже зараз активно використовують у Сирії мобільні автономні підводні апарати, призначені для виявлення мін або розвідки. На базі ВМФ РФ у Тартусі були помічені комплекси "Галтель", створені на замовлення російських військових.

Згодом ми цілком можемо побачити все це у Балтійському морі – під приводом необхідності захисту російської інфраструктури.

Шанс зупинити будівництво "Північного потоку-2" все ще є, і найдієвішим механізмом могли б стати санкції. Але не проти "Газпрому", а проти його європейських підрядників. Російський монополіст не здатний власними силами реалізувати багатомільярдний проект – 90% складових газопроводу постачають європейські компанії.

Причому єдиною силою, здатною накласти ці санкції, лишаються США. Сама Європа на це не зважиться, адже санкції можливі лише за повної єдності, якої в Євросоюзі з цього питання наразі немає.

Автор: Юрій Онищенко,

журналіст "Європейської правди"