Північноатлантичний альянс на найвищому рівні офіційно заговорив про ракетну загрозу для Європи з боку Росії. Міністри оборони країн НАТО цього тижня обговорювали у Брюсселі розробку нових російських ракет.

Основною темою міністерського засідання мав стати розподіл фінансування серед країн Альянсу, але досить швидко і несподівано акцент змістився на Росію, а конкретно – на її ракетну програму. У переддень зустрічі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг звинуватив Москву у порушенні Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД).

Звинувачення на адресу Росії з цього приводу лунають не вперше, та зараз генсек перейшов до конкретики. Він навіть назвав конкретну модель ракети. 9М729 – нова російська крилата ракета наземного базування, яка, за даними НАТО, вже пройшла випробування. Цими ракетами Росія може завдати раптовий ядерний удар по Європі.

Нова російська загроза

Ракета, про яку згадав Столтенберг, створена для комплексів "Іскандер-М" на основі крилатих ракет морського базування "Калібр". Радіус її дії складає від 500 до 5500 км, тобто вона підпадає під заборону за умовами договору.

"РФ тривалий час заперечувала існування крилатої ракети 9М729, зараз вона визнала це", – заявив Столтенберг.

Договір про РСМД підписали у 1987 році СРСР і США. Документ передбачає зобов'язання не виробляти, не випробовувати і не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої дальності (1000-5500 км) і малої дальності (500-1000 км). Договір був підписаний після семирічної "гонки озброєнь" в Європі. Історія підписання цього договору пов’язана із НАТО. У 1979 році Альянс погодив переговори з Союзом щодо зниження рівня загрози для Західної Європи. Передбачалося, що у разі їх провалу США розмістять в Європі 464 крилатих ракет та 108 балістичних ракет "Першинг ІІ".

"В 1979-му в Європі фактично почалася гонка озброєнь з ракетами середньої дальності після того, як їх розмістили СРСР. І ця гонка тривала до 1987 року, поки не був підписаний договір", – згадував Столтенберг.

Це, звісно, не єдина претензія НАТО до Москви з "ракетного" питання. Росія, як відомо, минулого року розмістила у Калінінградській області, просто на східному кордоні НАТО, комплекси "Іскандер", здатні нести тактичні ядерні боєголовки.

Вперше офіційні заяви про порушення Росією договору пролунали у березні 2016 року від заступника голови Об'єднаного комітету начальників штабів США генерала Пола Селви. Він заявив, що Росія створила модифікації "Іскандерів" з крилатими ракетами наземного базування, чим порушила угоду.

У грудні 2017 року США включили до санкційного списку два російських оборонних підприємства: "Новатор" і "Титан-Баррикады". Основною причиною такого кроку Вашингтон назвав саме порушення Росією договору про РСМД. Москва традиційно заперечує всі звинувачення і заявляє тільки про проведення досліджень, що не забороняється договором, та про випробування ракет із радіусом дії до 499 км.

Натомість росіяни у відповідь також звинувачують американців у порушенні договору про РСМД – через розміщені в Румунії установки протиракетної оборони, які здатні запускати крилаті ракети "Томагавк".

США як рушійна сила

Претензії до Росії щодо порушення договору з боку Заходу лунають вже кілька років. Власне, навіть штатні балістичні (не крилаті) ракети "Іскандерів" викликали питання у НАТО, адже їх максимальна дальність може сягати до 700 км.

У НАТО запевняють, що тривалий час намагалися вести діалог з росіянами з цього питання. Його ставили на кожному засіданні Ради НАТО-РФ – та без жодного прогресу. Саме тому в Альянсі вирішили зробити проблему публічною.

"Дійсно, це питання не нове. Але ситуація продовжує розвиватися. Існування нових ракет – вже не спекуляція, це – факт підтверджений, в тому числі російськими колегами. Та наша головна мета – зберегти договір про РСМД в дії, ніхто в НАТО не хоче його відкликання", – пояснив один із дипломатів НАТО.

США, ключовий союзник НАТО, на офіційному рівні підтримали звинувачення Столтенберга. Глава американського представництва при Альянсі Кей Бейлі Гатчісон зустрілася із журналістами відразу після резонансної заяви Столтенберга і значну частину прес-конференції присвятила саме ракетному договору.

Вона заявила, що США мають незаперечні докази порушень договору з боку РФ. Ба більше, Вашингтон вже представив ці докази Москві.

"Якщо Росія продовжить заперечувати свої порушення навіть після демонстрації чітких доказів, то дипломатичний тиск має бути посилений, нам потрібно шукати інші шляхи, щоб посадити Росію за стіл переговорів з цього питання", – заявила Гатчісон.

Та Штати покладаються не тільки на дипломатію.

Гатчісон пообіцяла, що США вживатимуть всіх можливих заходів аж до "усунення цих ракет" у разі необхідності.

Цю заяву відразу розцінили як готовність США завдати превентивного удару по Росії. Гатчісон довелося додатково коментувати свої слова, але її коментар не прояснив наміри Штатів. "Я не мала на увазі завдання превентивного удару по Росії. Моя думка: Росія повинна повернутися до дотримання Договору про РСМД, в іншому випадку країни НАТО будуть змушені вжити додаткових дій для забезпечення своєї безпеки", – зазначила посол.

Її заява стала найбільш прямим застереженням з боку США відтоді, як у 2017 році Штати заявили, що можуть розглянути можливість розробки власної ракетної системи (тобто, по суті, вийти з договору), якщо Росія продовжить порушувати цю угоду.

РФ і Україна

Про Росію в ці два дні чимало говорили також у контексті її агресії в Україні, зокрема через загострення ситуації в Азовському морі.

Однак України не було в офіційному порядку денному міністерської зустрічі. Засідання Комісії НАТО-Україна, як і раніше, не вдалося запланувати через позицію Угорщини, яка продовжує блокувати зустрічі Альянсу з українськими посадовцями на високому рівні. Міністра оборони Степана Полторака не запросили до Брюсселя, хоча Київ надсилав лист з відповідним проханням, це підтвердили в українському представництві при НАТО. "Остання зустріч в такому форматі була два роки тому", – зауважив заступник глави місії України при НАТО з оборонних питань полковник Сергій Мукосій.

В НАТО не приховують, що нічого не можуть зробити в ситуації з Угорщиною, адже для вирішення подібних питань необхідна одностайна згода всіх членів Альянсу.

Попри це, про Україну багато говорили як на офіційних заходах, так і в кулуарах. Висновок Альянсу однозначний: Росія не демонструє бажання змінювати свою агресивну поведінку ані в Україні, ані поблизу кордонів НАТО.

У приватних розмовах дипломати також відзначали, що в останні місяці кількість контактів між НАТО та Росією "суттєво зросла".

Це – новий виклик для України.

Українська сторона занепокоєна тим, що Альянс не ділиться інформацією про суть цих контактів. "Нас турбує, чи не вирішили у НАТО відновити з РФ "business as usual"? Альянс не інформує нас, про що йдеться на цих зустрічах", – сказав один зі співрозмовників у Брюсселі.

Представники НАТО на це відповідають, що позиція Альянсу щодо РФ не змінилася. "Думаю, що стурбованість українських дипломатів безпідставна. Я не бачу змін у позиції Альянсу, для цього просто немає приводів", – сказав один із дипломатів НАТО, задіяний у контактах з РФ, запевнивши, що Київ отримує інформацію про контакти з росіянами.

А генсек НАТО також запевнив, що підтримка України з боку союзників залишається незмінною і одностайною.

Що далі?

Стратегія подальшої протидії російській ракетній загрозі з боку Альянсу якщо і є, то лишається непублічною – принаймні, міністри про неї не повідомили. Склалося враження, що ці заяви стали чи не останнім попередженням Москві і фінальною спробою владнати ситуацію шляхом переговорів.

Частково це підтвердив після зустрічі і глава Пентагону Джеймс Меттіс. "США у разі необхідності доведеться відповісти на неповагу до умов договору… Але зараз наше головне завдання – повернути Росію за стіл переговорів", – сказав він.

Наразі Альянс чекає на реакцію Росії і відповіді на поставлені запитання про нові ракети. Гонка озброєнь поки що відкладається, але в НАТО чітко дали зрозуміти, що ту ситуацію, яка є зараз, не терпітимуть. Зміни будуть. І члени Альянсу готові до рішучих дій.

Автор: Юрій Онищенко,

журналіст "Європейської правди", Брюссель