Шанс для партії Саакашвілі: президентські вибори у Грузії пішли не за сценарієм влади
Менше ніж за два тижні в Грузії завершиться остання президентська кампанія, де голову держави обирають прямим загальнонаціональним голосуванням – надалі країна має перейти до його обрання у парламенті.
Втім, ці вибори стали особливими і з інших причин.
Вперше президента країни не вдалося визначити у першому турі. А найголовніше – ці вибори у Грузії можуть стати початком докорінної зміни влади та шансом на реванш для команди Саакашвілі.
Найзручніший кандидат
Напередодні виборів правляча партія "Грузинська мрія" була настільки впевнена у своїх позиціях, що пішла на специфічний крок. Не виставляючи свого кандидата, у партії вирішили підтримати формально незалежного – колишнього міністра закордонних справ Саломе Зурабішвілі.
Такий крок дав можливість фінансувати виборчий фонд кандидатки, адже обмеження стосувалися лише фінансування з боку рідної політсили. Водночас у правлячій партії недооцінили контроверсійність її фігури.
Громадянка Франції, запрошена Міхеілом Саакашвілі на посаду головного дипломата, Зурабішвілі досить швидко стала його опонентом. Настільки, що заявила, що у серпневій війні 2008 року першою почала не Росія, а саме Грузія.
Останнє – такий саме важливий індикатор для грузинського суспільства, як для українців питання "чий Крим". Звичайно, що після цього значна частина суспільства бачили у ній лише агента Кремля.
Втім, у "Грузинській мрії" вважали, що навіть такий контроверсійний кандидат здатен перемогти опозицію.
Підстави для такого висновку – невтішні результати партії екс-президента Міхеіла Саакашвілі "Національний рух". Нагадаємо, що під час парламентських виборів 2016 року, коли "колишні" всерйоз сподівалися на реванш, їм вдалося отримати лише 27% та повністю провалитися на мажоритарці. Більше того, незабаром у партії відбувся розкол – 21 з 27 депутатів створили нову фракцію "Європейська Грузія".
Зрештою, не варто забувати й про адміністративний ресурс. Те, як він працював у день голосування, описала віце-спікер українського парламенту, яка була спостерігачем на виборах: "Біля кожної сільської дільниці стоять діти і підлітки з табличками "48". Це номер з агітаційних плакатів кандидатки Саломе Зурабішвілі. Запитала в поліцейських, що спостерігають поряд, чи це не прихована агітація і порушення. "Какое нарушение, дарагая?" – весело відповіли ті".
Хто винний? Попередники!
Саме тому результати першого туру виявилися шоком для влади. Попри оцінки екзит-полу, який проводився "близькою" до уряду компанією, першим туром справа не завершиться.
Хоча центрвиборчком нарахував Зурабішвілі перше місце з підтримкою 38,6%, відрив її конкурента – менше ніж 1%.
У другому турі за посаду президента побореться й інший колишній міністр закордонних справ Григол Вашадзе. За кандидата від коаліції "Сила в єдності", ключову роль у якій відіграє "Національний рух", віддали голоси 37,7%.
Зважаючи, що третє місце із підтримкою 10,9% здобув висуванець "Європейської Грузії" Давід Бакрадзе, який відразу ж підтримав Вашадзе у другому турі, шанси опозиціонера на перемогу видаються набагато вищими.
Кумедний епізод: одразу після завершення голосування у правлячій партії, посилаючись на "дружній" екзит-пол, привітали Зурабішвілі з перемогою.
Потім довелося уточнювати, мовляв, екзит-пол помилився через те, що значна кількість респондентів відмовилася від відповіді.
Що дозволило опозиції зробити таку вагому заявку на успіх? Окрім, звичайно, невдалої кандидатури претендентки від влади.
Вперше з часів парламентських виборів 2012 року – першої перемоги "Грузинської мрії" над Саакашвілі – аргумент "краще будь-хто, але не колишня влада" не спрацював.
Екс-президент та його партія досі мають у Грузії своїх прихильників, але разом із тим – величезний антирейтинг, який "мрійники" активно підгодовували. Останнє помітила і ЄвроПравда у 2016 році, готуючи репортаж про парламентські вибори. "Нинішні мене розчарували, але буду голосувати за них, щоб не перемогли колишні", – приблизно таку відповідь можна було часто почути два роки тому.
Дуже схоже, що за два роки цей аргумент став істотно слабшим. "Грузинська мрія" традиційно робила ставку на соціальні обіцянки, часто виголошуючи популістські (та відверто нереалістичні) плани. Деякий час виборці воліли не помічати різниці між попередніми обіцянками та реальністю.
Однак не можна шість років пояснювати всі проблеми у країні лише попередниками. Що і показав перший тур президентських виборів.
Робота над політичними помилками
Ситуація виглядала близькою до патової. Ілюстрація цього – відмова кандидатки Зурабішвілі від спілкування з пресою.
А коли за два дні журналісти дочекалися її під домом, вона відповіла, що коли буде готова відповідати на запитання, "вас покличуть".
Грузинські ЗМІ, посилаючись на свої джерела, передавали й про вкрай нервову розмову кандидатки з лідером правлячої партії Бідзіною Іванішвілі. В якій Зурабішвілі нібито пригрозила вийти з перегонів, адже у випадку доведення виборів до кінця вона остаточно втратить французьке громадянство.
Як би там не було, виборча кампанія продовжилася. І партії влади, яка потребувала корекції своєї виборчої політики, була необхідна якомога пізніша дата проведення другого туру.
Перший тур відбувся 28 жовтня. Старт підготовці до другого туру має дати центрвиборчком – не пізніше ніж за 20 днів після проведення першого туру. А на саму підготовку, за грузинським законодавством, потрібно ще два тижні.
Саме тому в опозиції очікували, що вибори пройдуть у максимально пізню дату – 2 грудня. Втім, у владі вирішили вчинити ще хитріше.
Другий тур було призначено не на вихідний день, а на робочий – 28 листопада. Такий крок дозволить мінімізувати участь у виборах грузинів, які живуть за кордоном і не мають можливості їхати у посольства голосувати в робочий час. Всередині країни день голосування має стати вихідним.
Показовий момент: ще до того, як центрвиборчком оголосив завершення підрахунків, про проведення другого туру саме 28 листопада заявив мер Тбілісі Каха Каладзе.
У партії влади пообіцяли зробити висновки із неприємного для них результату першого туру, відреагувавши на незадоволення громадян. Втім, у правлячій команді лише посилили критику "попередників", обіцяючи, що можлива перемога опозиціонера викличе громадянське протистояння – ледь не громадянську війну – у країні.
Єдиною реальною зміною стала... корекція передвиборчих білбордів. Відразу після оголошення другого туру на рекламних афішах провладної кандидатки її фотографії були замінені портретами лідерів "Грузинської мрії" – зі збереженням її прізвища, гасел та виборчого номеру.
А отже, результат другого туру тепер напевно стане вотумом довіри нинішній владі.
І не виключено, що влада його провалить. Згідно з останнім екзит-полом, проведеним Edison Research, у другому турі за Вашадзе готові проголосувати 56% опитуваних, а за Зурабішвілі – 44%.
* * * * *
Що зміниться у країні у випадку перемоги Вашадзе?
Згідно зі скорегованою конституцією, президент позбавлений більшості повноважень. Втім, він має право помилування засуджених – і це особливо важливо в контексті арештів багатьох представників команди Саакашвілі.
Та ключова проблема – саме у партії влади. За останні шість років "мрійники" звикли до необмеженої влади та слабкої критики.
І тому здобуття опозиціонером нехай і дещо символічної посади може викликати масштабні процеси – аж до повної зміни влади.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"