Від Криму до криміналу: репортаж з антиурядових протестів у Чехії
Багатотисячні мітинги, кинуті у смітник квіти від прем'єра і президента та навіть великий український прапор посеред натовпу – Чехію знову охопили акції протесту.
Старт протестам дало журналістське розслідування про те, як прем’єр-міністр Андрей Бабіш ховав сина від слідства в анексованому Криму. Розповідь про те, як минулої осені, за дорученням батька, Андрея Бабіша-молодшого вивіз до Криму (та ще й нібито проти волі хлопця!) його охоронець росіянин Петро Протопопов, шокувала багатьох чехів.
"Ніхто не розуміє, що це було. Навіщо Крим? Невже його не можна було сховати у безпечному місці? Хто цей росіянин, якому прем’єр довірив свого сина?" – усі ці запитання звучать у Чехії, та відповіді на них немає.
Сам прем’єр воліє уникати запитань, визнавши лише факт відвідання його сином анексованого Криму. Доходить до абсурду: давши декілька прес-конференцій (одну – о шостій ранку), Бабіш кожного разу обмежувався експресивною промовою, звинувачуючи журналістів у переслідуванні психічно хворого сина, вимагав залишити його родину у спокої, а далі – на нервах покидав зустріч, не давши відповіді на жодне запитання.
Тим більше чехів розлютила заява Бабіша-старшого про те, що він нізащо не піде з посади.
"Я тільки хотів сказати, що ніколи не піду у відставку. Ніколи. І нехай усі про це знають. Ніколи", – повторював він на спеціально скликаному брифінгу. У цьому його підтримав добре знайомий українцям президент Чехії Мілош Земан, пообіцявши у разі потреби знову призначити Бабіша прем’єром.
"Моментом істини" мала стати субота 17 листопада, на яку призначили головний мітинг противників скандального прем’єра. "Європейська правда" вирішила стежити за подіями з їх епіцентру.
"Ніхто не хоче читати, що сказав Земан"
"Це не Чехія, а якийсь Абсурдистан", – дідусь із такою табличкою поважно йде в суботу центром Праги.
Цього дня тут і без Бабіша мали зібратися тисячі людей.
17 листопада – особливий день в історії Чехії. Саме тоді у 1989 році розпочалися протести проти радянської влади, які згодом отримали назву Оксамитової революції. Кожну річницю у багатьох чеських містах проводиться Фестиваль свободи, причому його організатором є не влада, а громадські організації.
На Фестиваль свободи йдемо разом із журналісткою Петрою Прохазковою. Нещодавно вона й інші журналісти, які пішли з видань, що належать прем’єр-міністру, заснували незалежне видання denikN.cz, який фінансується за рахунок краудфандінга і вже незабаром планує випустити друковану версію. А наразі Петра разом із сином та племінниками вирішила роздати учасникам фестивалю його сигнальний примірник.
Ті, хто відзначає річницю революції, як правило, негативно налаштовані і щодо Бабиша, і щодо одіозного президента Земана.
"Коли ти говориш, що у газеті є інтерв’ю з президентом – обов’язково уточнюй, що з президентом (Словаччини Андреєм) Кіскою. Ніхто не захоче читати, що сказав Земан", – інструктує Петра сина.
"Здається, я бачив вас у телевізорі", – впізнає журналістку один із протестувальників, який тримає у руках плакат із зображенням Бабіша за ґратами. Він приїхав до Праги з міста Табор та привіз замовлені значки. На них портрети Бабіша та Земана супроводжує напис: "Йди геть, сатана". "Дуже боявся, що мій заказ не встигнуть зробити до мітингу. Але заради такої справи мені пішли назустріч", – розповідає він.
На підході до Вацлавської площі є й нечисленні альтернативні мітинги. Наприклад, десь біля 30 прихильників лівої ідеології з червоними прапорами мітингують за один квартал. "Ми вимагаємо не лише відставки Бабіша, а повного очищення від усіх олігархів", – скандує хтось у мікрофон.
А ще цього дня був і мітинг на підтримку Бабіша.
Вранці біля станції метро "Малостранська" два десятки людей встановили свічки у вигляді серця, запалили їх, а потім пояснювали перехожим, що це робиться на знак підтримки прем’єр-міністра.
Труси "тюремного кольору"
Втім, найнепримиренніші опоненти Бабіша зібралися в іншому місці. В останній момент вони вирішили не змішувати історію та політику та провести окремий протестний мітинг.
Суто політичний протест розпочався біля Празького граду, звідти протестувальники пішли колоною до Старомєстської площі.
Там, у самому центрі старої Праги, зібралося близько 20 тисяч людей – за чеськими мірками, дуже багато. У натовпі – багато саморобних транспарантів. А ті, хто не встиг зробити собі креативний плакат, кріплять до одягу прості листи паперу з одним лише словом: "Відставка" – і всі розуміють, кого саме стосується цей заклик.
Є і великий український прапор.
Його принесли активісти "Празького майдану" – українці, які живуть у чеській столиці та щонеділі влаштовують інформаційний пікет на Старомєстській площі.
А ще звертають на себе увагу… величезні труси. Така деталь гардеробу, червоного кольору, вже стала офіційним символом несприйняття Мілоша Земана.
Цього разу разом із червоними площею носять такі ж самі величезні труси, але у чорно-білу смужку. "Ми вирішили, що Бабіш теж заслужив собі труселя, проте довго думали – якого кольору. А потім вирішили, що тюремний стиль йому пасуватиме найкраще", – жартують трусо-носії.
Тема кримінального переслідування Бабіша – одна з ключових. На багатьох плакатах великими літерами написано "БАБІША ДО КРИМУ" або "БУРЕША ДО КРИМУ" (це – позивний, під яким Бабіш за радянських часів співпрацював зі спецслужбами). Тут гра слів – чеською мовою Крим та кримінал звучать однаково.
Також багато хто обігрує назви партії прем’єра ANO ("Так") та інформаційного порталу iDnes ("Сьогодні"), який належить Бабішу та висвітлює цей конфлікт у вигідному для власника руслі. "Чи брехав Бабіш вчора? Ano, i dnes! (Так, і сьогодні також!)", – один із таких плакатів.
Нова тема для обурення – покладання квітів Бабішем та лідером ультраправої партії "Свобода та пряма демократія" Томіо Окамурою до монументу на Національному проспекті. Прем’єр вирішив покласти квіти вночі, бо потім мав вилетіти до сина у Швейцарію.
Згодом активісти викинули ці букети на смітник.
Втім, чехів перш за все образило саме нічне покладання квітів.
"Він що, тепер і працювати буде лише ночами, щоб не перетинатися з народом?" – "Він більш ніж рік не бажав бачити сина, а тепер чомусь має терміново летіти до нього, навіть не чекаючи ранку?" – говорять зі сцени.
Відповідь на друге питання незабаром стає відомою. Річ у тім, що журналісти, які розкопали історію з кримським турне сина прем’єра, саме 17 листопада мали летіти до нього у Швейцарію на нове інтерв’ю. Як виявилося, зробити це їм завадили охоронці чеського прем’єра.
Опозиційний мітинг тривав недовго – близько години. А після, створивши колону, протестувальники пішли до Вацлавської площі та доєдналися до Фестивалю свободи.
Там, чергуючи промови проти чинної влади з виступами рок-гуртів, мітинг-концерт тривав до опівночі.
"КДБіст найвищого ґатунку"
Мітинг 17 листопада показав масове обурення чехів діями голови уряду. Проте чи стане цей протест довгостроковим? Чи на радість Земану та Бабішу чехи втратять волю до протистояння?
Варто визнати, попри масштабність протестів, відставка Бабіша поки видається малоймовірною. Навіть у разі виходу з коаліції соціал-демократів (у середу чи п'ятницю ця партія має провести з’їзд та нарешті визначитися зі своєю позицією). До того ж частина партійців, зокрема лідер партії Ян Гамачек, виступають проти виходу з коаліції.
Водночас безумовна підтримка з боку Мілоша Земана може дозволити Бабішу навіть за сценарію розпаду чинної коаліції сформувати новий уряд, нехай навіть і меншості, зберігши за собою посаду її очільника. І це – одна з причин, чому влада категорично відмовляється від будь-яких поступок.
Більше того, Бабіш показав, що готовий йти на підвищення ставок.
Поки що – політичних. Поклавши квіти разом із Томіо Окамурою, він послав сигнал соціал-демократам – у разі їхнього виходу із коаліції він вже має заміну. У такому разі замість корупційного, проте в цілому проєвропейського, Чехія може отримати відверто проросійський уряд.
Але найголовніша проблема – такий сценарій відверто вигідний президенту Мілошу Земану, який наразі найбільше виграв від політичної кризи. Загроза відставки прем’єра знову збільшує політичну вагу найбільш пропутінського голови держави ЄС.
І це може стати проблемою для всіх, і для України також.
Зрештою, своїм кримським скандалом Бабіш-старший показав своє справжнє ставлення до міжнародного права. Тепер, коли скандал вийшов назовні, сенсу прикидатися у прем’єра Чехії більше немає.
Втім, такі розклади не надто лякають противників Бабіша. "Так, ми знаємо, що буде дуже важко. Нам протистоїть КДБіст вищого ґатунку. Але виходу вже немає – треба боротися", – сказав один із протестувальників.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди", з Праги