25 листопада вже вчетверте цього року в Швейцарії відбудеться день голосування, коли швейцарці мають можливість висловитися щодо питань як місцевого, так і загальнодержавного значення.

Для цього у Швейцарії діє такий механізм прямої демократії, як референдум. В тому числі він дає можливість внесення змін до Конституції за народною ініціативою.

Для його проведення ініціатори повинні протягом 18 місяців зібрати мінімум 100 тисяч підписів (з поміж приблизно 5,2 млн громадян з правом голосу). Ініціатива вважається схваленою, якщо в день голосування її підтримає більшість із тих, хто взяв участь у голосуванні, і при цьому вона отримає більшість у щонайменше в половині з 26 швейцарських кантонів.

Цієї неділі, серед іншого, швейцарці будуть визначатися щодо так званої "Ініціативи із самовизначення".

Продаж популізму

Ця ініціатива – типовий приклад того, як європейським виборцям "продають" ідеї популістів.

Вона виходить від Швейцарської народної партії – правопопулістської партії, що на останніх виборах до парламенту у 2015 році отримала майже 30% голосів, а зараз незадоволена тим, що Верховний суд Швейцарії піддав сумніву деякі з її останніх ініціатив, посилаючись у своїх рішеннях на міжнародне право.

А ще Народній партії не до вподоби, що деякі з її попередніх ініціатив, підтримані на референдумах з дуже маленькою перевагою, не були, за її оцінкою, належним чином імплементовані – також через неповну сумісність з міжнародним правом.

Тому тепер партія хоче надати народному волевиявленню більшої ваги. Пропонується, щоби результати референдумів стали вагоміші за міжнародні зобов’язання Швейцарії.

Навіть ціною розриву міжнародних угод, якщо будь-яка підтримана на референдумі ідея входить з ними у протиріччя.

Зважаючи на минулі ініціативи популістів, що зупинилися через вимоги міжнародного права, під загрозою - навіть базові міжнародні угоди.

Так, попри підтримку на референдумі 2014 року, не була впроваджена "Ініціатива з протидії масовій міграції", щодо обмеження вільного пересування робочої сили між ЄС та Швейцарією (мотив тих, хто це підтримав, багато в чому був подібний до мотиву британців, які голосували за Brexit). Рішення референдуму тоді не виконали, адже наслідком став би розрив усього пов’язаного пакета двосторонніх угод Швейцарії з ЄС, відомого як Bilateral I - а в нього входять і економічні, і торговельні угоди, і домовленість про вільний рух.

Інший приклад - під загрозою опиняється Європейська конвенція з прав людини. Ще у 2010 році на референдумі перемогла "Ініціатива з депортації кримінальних іноземців", де йшлося про дуже спрощений механізм депортації тих, хто вчинив кримінальний злочин. Але через суперечність із Конвенцією її реалізували із винятками.

Агітація на користь ініціативи

Народна партія вважає ці рішення "помилками" та бажає їх виправити.

Для агітації за свою ініціативу ініціатори референдуму взяли на озброєння просте, позитивне та емоційно забарвлене гасло: "Прямій демократії – так!". Те, що це гасло по суті є маніпулятивним та автоматично записує в "антидемократи" усіх супротивників, партійців не бентежить. Навпаки, це є частиною їхньої агітаційної стратегії.

Насправді ж схвалення цієї ініціативи дуже швидко може призвести до наслідків, не пов’язаних ані з демократією, ані з волею виборців.

Якщо виконати те, що пропонує Народна партія, то Швейцарія майже напевно невдовзі денонсує Європейську конвенцію з прав людини (тобто вийде зі складу Ради Європи). А це не тільки позбавить швейцарців доступу до Європейського суду з прав людини, а й неодмінно створить кризу у відносинах з Євросоюзом. Годі й казати про наслідки розриву угод з ЄС, якщо на порядку денному постане і це питання - а це, як йшлося вище, також можливо.

Так маленька Швейцарія, ставши на шлях відмови від своїх міжнародних зобов’язань, може перетворитися на своєрідний "острів" у центрі Європи та здобути славу недоговороздатного партнера.

До речі, славетний швейцарський нейтралітет, по суті, теж є наслідком міжнародних угод. То чому ж інші повинні їх дотримуватися, якщо Швейцарія в будь-який момент може відмовитися від своєї частини зобов’язань?

Тому противники ініціативи наполягають: не можна протиставляти правову державу та демократію, адже ці речі є взаємозалежними!

Як протистояти таким ідеям?

Популізм у політиці – це точно не український феномен. Сьогодні його можна побачити практично в будь-якій демократичній державі, і Швейцарія тут не виняток.

Популісти часто використовують сильні емоційні посили, в той час як їхні опоненти приречені доводити правоту за допомогою сухих фактичних аргументів, які за всієї своєї раціональності часто звучать зверхньо та зарозуміло, мають менше шансів бути почутими, а відтак – часом програють у боротьбі за голос виборця.

Між тим, Швейцарія має рецепти для протидії популізму. Найкращим таким засобом є сам процес організації референдумів.

У Швейцарії немає парламентської опозиції до уряду, натомість уряд пов’язаний процесом постійного узгодження (нім.: Konkordanz, фр.: concordance), у якому беруть участь усі партії. Простір для популізму за такої системи суттєво зменшується. Є і негативний наслідок: дуже довгі дискусії та повільні процеси прийняття рішення.

Додатковим запобіжником проти популізму є швейцарська децентралізованість: вона працює на те, щоб залучати навіть периферійні сили, замість того, щоб їх ізолювати і, як наслідок, радикалізувати.

Також важливо, що референдуми відбуваються і на рівні громад та кантонів. Їхнім предметом, звичайно, є не висока політика, а дуже конкретні питання, які мають прямий вплив на життя виборців – починаючи від того, яким чином провести ремонт школи, до величини податку на власників собак.

Вони є своєрідними "вправами у здоровому глузді" для виборців, що потім стає у нагоді під час загальнонаціональних голосувань.

Звісно, Швейцарія все одно не захищена від популізму.

Бувають випадки, коли звичних механізмів виявляється замало. Тоді антипопулістські сили опиняються у своєрідному шпагаті: щоб достукатися до людей, доводиться шукати для своїх фахових аргументів емоційну обгортку.

Добрим прикладом є агітація проти нинішньої "Ініціативи із самовизначення", яку використовує Соціалістична партія Швейцарії з гаслом: "Швейцарія не стане в один ряд з правителями, які порушують права людини" та схематичними зображеннями Дональда Трампа, Владіміра Путіна та Реджепа Таїпа Ердогана.

Агітація проти ініціативи популістів

Не зловживати емоціо, допоки працює раціо

На щастя, до емоційних засобів антипопулістам доводиться звертатися не так часто, і суто фахові аргументи ще зарано списувати в утиль. Так, у 2012 році швейцарці відхилили ініціативу, що вимагала шести тижнів відпустки для всіх, коли з’ясувалося, що це зашкодить основі економіки – малим та середнім підприємствам.

Є й новіші приклади – дві ініціативи, які голосувалися у вересні цього року: "Чесні продукти" та "Продовольчий суверенітет". Назви звучать привабливо, та й ініціатори розписали їх у яскравих фарбах: розвиток біологічного та місцевого сільгоспвиробництва, захист робочих місць у сільському господарстві, вища якість їжі тощо.

Але виборець почув та зрозумів контраргументи уряду: що, з одного боку, Швейцарія ізолює себе у світі, порушивши правила СОТ, а з іншого – отримає більше втручання держави в економіку. А громадяни врешті-решт платитимуть за продукти харчування більше. А тому швейцарці проголосували проти.

Очевидно, швейцарські рецепти навряд спрацюють у іншій державі – приміром, в Україні.

Підґрунтя для цієї системи забезпечують вкорінені демократичні традиції та сторіччя досвіду суспільства. Виборці звикли, що їм часом доводиться розбиратися у фахових питаннях, віддаючи свій голос за той чи інший шлях розвитку держави. Швидко навчитися такому, на жаль, неможливо.

Тим не менш, відкидати цей досвід не варто. Окремі його елементи цілком можуть спрацювати і в українському суспільстві.

Зокрема, місцеві референдуми є тим елементом прямої демократії, який цілком міг би зацікавити і Україну в якості майданчика для "вправ у здоровому глузді".

Автори: Саша Волков, Марк Ліндт,

Українське товариство в Швейцарії

Автори не є членами ані Народної, ані Соціалістичної партії і голосуватимуть проти "Ініціативи із самовизначення"