Пригоди банкіра з диктофоном: Польщу накрив корупційний скандал
Протягом тижня перші шпальти польських газет не полишають заголовки, що стосуються корупційного скандалу в Комісії з фінансового нагляду.
ЗМІ припускають, що скандал, в якому замішані близькі співробітники голови партії "Право і справедливість" (ПіС) і неформальної першої особи Польщі Ярослава Качинського, може серйозно дискредитувати польський уряд.
Розмова під запис
У вівторок, 13 листопада, одне з основних опозиційних видань – Gazeta Wyborcza – опублікувало статтю з суперечливим заголовком: "40 мільйонів – і проблем не буде".
Справа дуже заплутана, однак основна ідея статті чітка і зрозуміла: глава Комісії з фінансового нагляду Марек Хшановський мав зробити корупційну пропозицію вартістю близько 10 мільйонів євро Лешеку Чарнецькому – президенту великих польських банків: Getin Noble Bank (GNB) і Idea Bank.
Все почалося 25 березня, коли GNB і Idea Bank потрапили в халепу через нові законопроекти, випущені Міністерством фінансів. На їх основі було підвищено обов'язковий капітал, який мають зберігати банки. GNB і Idea потребували рекапіталізації чи реструктуризації.
Уже три дні потому їхніми проблемами вирішив скористатися Хшановський.
28 березня він запросив Лешека Чарнецького до штаб-квартири фіннагляду і зробив пропозицію, від якої неможливо відмовитися. Конкретніше – запропонував закрити очі на проблеми банків і прибрати з Комісії з фінансового нагляду Здіслава Сокала. Останній є затятим прихильником реалізації так званого "Плану Здіслава" – процедури придбання банків, які не відповідають критеріям капіталізації (у тому числі GNB і Idea), через інший банк (швидше за все, державний) за символічну суму.
Своєю чергою Чарнецький мав найняти друга Хшановського, адвоката Гжегожа Ковальчика, який мав "допомогти" банку уникнути неприємностей. Його зарплата мала скласти лише 1% від вартості GNB – близько 10 млн євро.
Про все це ми, ймовірно, і не дізналися б, якби не той факт, що президент вразливих банків, очікуючи, що розмова з Хшановским буде не лише на загальні теми, взяв з собою прослушку. Голова Комісії з фінансового нагляду не був наївним і здогадувався, що банкір може записати їхню розмову. Тому він включив пристрій для глушіння запису, яке назвав "шумяха" ("шум").
"Шумяха", однак, не заглушила запис, і розмова двох джентльменів записалася у чудовій якості. Це спонукало президента банків відмовитися від такої привабливої пропозиції.
"План Здіслава"
Голова Комісії з фінансового нагляду, ймовірно, сподівався на свою систему глушіння і вирішив покарати непокірного бізнесмена. Почалася реалізація "Плану Здіслава".
Наприкінці жовтня до Сейму надходить законопроект, що дозволяє купувати банки. Теоретично, закон має стосуватися здебільшого кооперативних банків, щодо діяльності яких дійсно виникають питання.
Та потихеньку до закону вносять поправку, що робить можливим придбання будь-яких банків.
Все це стало можливим завдяки тому, що від початку свого правління "Право і справедливість" встигла привчити поляків до розгляду законів у прискореному режимі, часто о 3-4 годині ранку. Тому нікого не здивувало, що вже 9 листопада законопроект миттєво ухвалюють у Сеймі, і він потрапляє в Сенат.
У цей момент президент GNB вирішує оприлюднити скандальний запис.
Gazeta Wyborcza отримує запис зустрічі Чарнецького і Хшановського, де той робить корупційну пропозицію. Після цього банкір подає до суду на голову Комісії, а адвокатом обирає Романа Гертиха – колишнього віце-прем'єра і одного з найдорожчих і найвідоміших польських адвокатів.
Справа набирає обертів. Голова Комісії з фіннагляду 13 листопада, в день публікації, перебуває в Сінгапурі. Терміново він вирішує повернутися до Варшави і того ж дня подає у відставку.
Уряд розуміє, що ситуація драматична. Акції польських банків і всієї фондової біржі у Варшаві падають. Про справу Хшановського пише увесь світ.
Хто проконтролює слідство?
У такій ситуації прем'єр-міністр Матеуш Моравецький (в минулому – президент великого банку Bank Zachodni WBK) вирішує діяти швидко.
У будівлю фіннагляду 14 листопада входить Центральне антикорупційне бюро. Його завдання – забезпечити захист даних у комп'ютерах і документів, а в разі підозри в корупційних діях – почати розслідування.
Хшановський все ж повертається з Сінгапуру за день до входження ЦАБ до штаб-квартири Комісії. Журналісти зауважують, як він таємно покидає будівлю через підземний паркінг. Ймовірно, виносячи з собою матеріали, які могли б погіршити його стан.
Водночас уряд запускає всі ресурси, щоб захистити себе від наслідків скандалу. Всі люди партії ПіС в один голос стверджують, що фінансовий сектор Польщі стабільний і йому нічого не загрожує, а зі звинуваченнями на адресу голови Комісії треба почекати до закінчення слідства.
Проурядові засоби масової інформації спочатку мовчать про скандал, а потім повідомляють переважно про те, як ефективно працював нинішній уряд порівняно з попередниками з партії "Громадянська платформа".
Швидко з'явилися також ідеї про те, як виправити ситуацію. Прем'єр Моравецький запропонував, що він особисто спостерігатиме за діяльністю Комісії. Не так давно, проте, міжнародні фінансові інститути критикували Польщу за дуже незначну незалежність Комісії з фінансового нагляду. Після реалізації пропозиції прем'єр-міністра ця незначна незалежність і зовсім зникла би.
З іншою ідеєю виступив голова Національного банку Польщі Адам Глапінський, який запропонував взяти на себе завдання Комісії з фінансового нагляду. Примітним у цій ситуації є те, що колишній глава Комісії Хшановський є добрим знайомим Глапінського, це за його рекомендацією він потрапив до цієї організації. Сам Глапінський вважається банкіром партії "Право і справедливість", і опозиційні ЗМІ звинувачують його в участі у корупційній справі.
Ситуація навколо скандалу не заспокоюється, а, навпаки, розростається.
Минулими вихідними Роман Гертих, адвокат банкіра, оголосив, що має у своєму розпорядженні чергові записи.
ЗМІ повідомляють також, що в будівлі Комісії наприкінці жовтня помітили іншого польського бізнесмена, власника Plus Bank Зигмунда Солаж-Жака. Не виключено, що і він міг отримати корупційну пропозицію в обмін на охорону.
Тим часом проект суперечливого закону потрапив у Сенат. І це створює інтригу: чи буде готова правляча партія (а саме "Право і справедливість" має більшість у Сенаті) до подальшого поглиблення цього корупційного скандалу?
Чи призведе корупційний скандал до зміни уряду "Права і справедливості"? Навряд чи.
У польському суспільстві сильно розвинена соціальна поляризація. В основному воно розділене на прихильників і абсолютних противників нинішнього уряду. Кожна з цих груп живе в окремому, герметичному медіапросторі.
До електорату ПіС, а це близько 40% виборців, надходить дозована інформація проурядових ЗМІ, з якої парадоксально випливає, що корупційний скандал насамперед доводить ефективність уряду.
Автор: Мацей Заневич
Стаття вперше опублікована на Eastbook.eu і републікована за згодою власника авторських прав