Перевірка прозорістю: німецькі ультраправі зіткнулися з першими проблемами
Останній рік був для німецької правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) напрочуд вдалим.
Після потрапляння минулого року до Бундестагу рейтинги партії практично не знижувалися. На користь риторики AfD грало й зниження рівня симпатій до німецьких соціал-демократів.
Зрештою, чвари у новій редакції "великої коаліції" забезпечили правопопулістам такий рівень симпатій з боку "протестного електорату", що цього виявилося достатньо для проходження до регіональних парламентів Баварії та Гессену під час виборів у жовтні цього року.
Тож партії вдалося завершити свій "переможний марш" Німеччиною, сформувавши власні фракції тепер вже в усіх 16 федеральних землях.
Нагляд за партією
Чи можна класифікувати "Альтернативу" як праворадикальну політичну силу? Це питання, над яким дискутують німецькі політики, аж ніяк не порожнє.
Адже у випадку позитивної відповіді партія має потрапити під офіційний нагляд з боку Федерального відомства з охорони конституції – німецької контррозвідувальної служби, котра має також боротися з проявами екстремізму.
Наразі такий нагляд поширюється як на правоконсервативні сили на кшталт Націонал-демократичної партії, партій "Праві" чи "Республіканці", так і на ліві рухи, наприклад, Комуністичну партію Німеччини. Деякий час під аналогічний нагляд потрапляла й парламентська партія "Ліві".
Підстав додати до цього переліку AfD – більш ніж достатньо.
"Альтернатива" продовжує експлуатувати ультраконсервативні гасла, причому мігранти – далеко не єдина їхня ціль. Іншими об’єктами їх критики є усталена в Німеччині після Другої світової війни "культура пам’яті", Європейський Союз, котрий, на переконання іншого співголови фракції "Альтернативи" в Бундестазі Александра Гауланда, прагне затягнути ФРН до боргової ями, та кліматична політика, котра, на його ж думку, є "роздутою мильною бульбашкою".
Ця ж риторика, особливо в частині антиімміграційних закликів та заяв про потребу відмови від "культури ганьби", поєднує "Альтернативу" з правоекстремістськими рухами на кшталт PEGIDA (укр. – Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу) чи ідентитаристами.
Причому після виходу з партії колишньої лідерки AfD Фрауке Петрі, котра наклала неформальну заборону на співпрацю з вказаними організаціями, ця взаємодія лише набирає обертів.
Чи не основним її поборником виступає очільник неформального правого крила "Альтернативи", шеф тюринзького земельного відділення партії Бйорн Хьоке. Саме він виступив за те, щоби прихильники AfD вийшли спільним маршем з PEGIDA після насильницьких подій в саксонському Хемніці в серпні цього року.
Водночас з’явилися повідомлення про те, що перші кроки до встановлення нагляду здійснюються на земельному рівні. Так, у вересні відомства з охорони конституції в Нижній Саксонії та Бремені ухвалили рішення про початок нагляду за діяльністю молодіжних організацій AfD в цих регіонах, а нещодавно – молодіжного відділення в Баден-Вюртемберзі.
Тим часом самі лідери "Альтернативи" не сидять склавши руки. Так, за даними ЗМІ, ще у вересні керівництво партії доручило спеціалісту з конституційного права Дітріху Мурсвіку підготувати звіт з аналізом загроз, котрі потенційно може нести нагляд Федерального відомства з охорони конституції для AfD, а також з викладом потенційних можливостей уникнення нагляду.
Згідно з цим звітом, такий нагляд може створити небезпечну ситуацію для тих членів AfD, які перебувають на державній чи військовій службі або якимось іншим чином пов’язані з виконанням функцій держави.
Такі особи, на його думку, можуть бути звинувачені в "поведінці, що суперечить конституції" або ж притягнуті до різних видів дисциплінарної відповідальності.
Одночасно юрист рекомендує розпочати перевірку контактів та висловлювань лідерів партії з метою гарантування "повної відповідності конституції". Цим має зайнятися спеціально створена партійна комісія на чолі з представником "поміркованих", заступником голови фракції Роландом Хартвігом – що вже викликало хвилю звинувачень з боку правого крила політсили.
Тим не менш, 19 листопада стало відомо, що правління AfD розіслало звіт Мурсвіка та "темники" для згладжування "гострих кутів" у риториці по партійних осередках.
Фінанси без контролю
Водночас вже в середині жовтня AfD виявилася втягнутою в черговий скандал - до рук журналістів потрапив звіт про фінансову діяльність її фракції в Бундестазі.
Відповідно до німецького законодавства, усі фракції німецького парламенту фінансуються з державного бюджету. При цьому чи не основною вимогою є використання цих коштів лише для цілей, безпосередньо пов’язаних з їхнім функціонуванням.
Згідно з даними, викладеними на порталі Бундестагу, функціонування представництва "Альтернативи" в парламенті коштує платникам податків майже 18 млн євро на рік.
І саме в закупівлях, що здійснювалися за ці кошти, аудитори знайшли зловживання.
Зокрема, за даними Süddeutsche Zeitung, йдеться про порушення законодавства про парламентські фракції, нецільове використання коштів, неконкурентні закупівлі, створення преференційних умов для окремих постачальників та навіть "кумівство".
Аудитори встановили, що лише частину закупленого устаткування дійсно використовували для потреб "Альтернативи" в парламенті. Частина ж обладнання, згідно зі звітом, була розподілена між земельними групами партії й не перебуває в розпорядженні фракції.
Інші порушення були виявлені при оплаті послуг із забезпечення заходів, кейтерингу та відшкодуванні коштів за відрядження працівникам парламентського апарату AfD. Аудитори вважають, що ці кошти розподілялися непрозоро, почасти на користь пов’язаних осіб й без належного контролю.
Зрештою, у зв’язку зі скандалом головний "управлінець" фракції Франк Краль був змушений піти у відставку.
Як виявилося, фракція не спромоглася навіть створити функціонуючу електронну систему, де могли б зберігатися дані про її фінансові операції. Більш того - навіть не призначили керуючого справами фракції.
"Усі роблять помилки, і це нормально…"
Саме таким чином відреагувала 21 листопада з парламентської трибуни на черговий скандал щодо власної партії співголова фракції AfD Аліс Вайдель.
Їй, партійному осередку з її виборчого округу та "Альтернативі" в цілому ЗМІ закидають отримання фінансування з-за кордону, зокрема з Бельгії та Швейцарії.
11 листопада стало відомо, що виборчий округ Аліс Вайдель, що поблизу Боденського озера в землі Баден-Вюртемберг, отримав у період між липнем та вереснем 2017 року пожертви на суму 130 тис. євро зі Швейцарії. Пожертви надходили сумами по 9 тис. швейцарських франків кожна й містили примітку "на фінансування виборчої кампанії Аліс Вайдель".
За інформацією прокуратури німецького міста Констанц, яка розпочала розслідування справи, їхнім джерелом ймовірно є швейцарська фармацевтична компанія, кінцевий бенефіціар якої невідомий.
Сама співголова фракції AfD відкинула всі звинувачення, заявивши, що одразу після встановлення факту надходження коштів з-за кордону їх повернули на рахунки тих суб’єктів, котрі здійснювали пожертви. Втім, з документів про транзакції, котрі проводив окружний комітет "Альтернативи" в Констанці, що є в розпорядженні прокуратури та ЗМІ, стало відомо, що повернення було здійснене лише в квітні 2018 року.
Пізніше з’явилися повідомлення про те, що на адресу округу Вайдель з тим самим цільовим призначенням надійшла ще одна серія пожертв на суму 150 тис. євро з Бельгії. В цьому випадку джерелом виступила маловідома "Фундація ідентичності Європи".
Німецьке законодавство суттєво обмежує та регулює можливості отримання коштів з-за кордону. При цьому пожертви з інших держав-членів ЄС є допустимими. Те саме стосується й внесків з-поза Європейського Союзу, котрі, однак, мають здійснюватися німецькими громадянами. В даному випадку їхній розмір не може перевищувати 1 тис. євро на рік на кожного донора.
Окрім того, партії та їхні осередки мусять повідомляти управління справами Бундестагу про отримання будь-яких пожертв на суму понад 50 тис. євро. Цього не було зроблено ані у випадку зі "швейцарськими грішми", ані з, в принципі, припустимими з правової точки зору пожертвами з Бельгії.
Втім, це далеко не єдиний фінансовий скандал у партії. Так, журналістам Süddeutsche Zeitung вдалося встановити, що одна з громадських організацій, причетних до підтримки діяльності AfD та випуску її передвиборчої реклами – "Спілка з підтримки верховенства права та громадянських свобод" – має безпосередні контакти з самою співголовою фракції "Альтернативи" в Бундестазі та іншими відомими партійними діячами.
При цьому походження коштів, за рахунок яких провадить свою діяльність вказана Спілка, залишається невідомим.
Однак саме вона, за даними видання, стала основним надавачем коштів для заснування партійного фонду AfD – Фундації "Desiderius Erasmus".
Ці факти разом із попередніми скандалами стануть підставою для подальших перевірок як з боку прокуратури, так і управління справами Бундестагу. Останнє може, зокрема, розпочати процедуру накладення на "Альтернативу" штрафів в трикратному розмірі від обсягу нелегально отриманих коштів.
* * * * *
Усі описані скандали спричиняють як невдоволення в суспільстві, так і нестабільність всередині самої партії.
Зокрема, вони чи не найбільше б’ють по персоні Аліс Вайдель, яка все ж належить до більш поміркованого крила "Альтернативи", продовжує асоціюватися з ліберальними економістами, котрі заснували AfD 2013 року, й стоїть дещо осторонь праворадикальної її частини.
Враховуючи ж майбутню кампанію до Європарламенту, AfD опиниться перед непростим вибором – або не змінювати команду й пройти виборчий період з існуючими силами, розраховуючи на низьку активність виборців під час європейських перегонів, або ж зважитися на відставку Вайдель та подальшу радикалізацію риторики з тим, щоб втримати власних виборців.
Автор: Віктор Савінок,
аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка