"Санкції вже близько": США посилюють тиск на Іран
"Санкції вже близько",- перефразувавши відому цитату із "Гри престолів", написав на своїй сторінці у Twitter президент США Дональд Трамп.
Дійсно - вже 5 листопада Сполучені Штати введуть у силу другу частину санкцій проти Ісламської Республіки Іран. Таким чином, президент Трамп виконає свою обіцянку після виводу своєї країни з ядерної угоди з Тегераном.
Обмеження будуть стосуватися ключових секторів економіки Ірану - нафти, корабельного та банківського секторів.
Усього близько 700 імен людей, компаній, кораблів, літаків та банків будуть включені у санкційні списки.
Раніше США вже наклали на Тегеран першу частину санкцій, які вплинули на продаж режиму ліків, предметів розкоші та американських доларів. Це суттєво підірвало й так не дуже сильну економіку Ірану, яка ледве прийшла у себе після років "першої санкційної хвилі".
Економічні та фінансові труднощі свого сусіда, безумовно, потішать Саудівську Аравію - головного іранського супротивника у регіоні, яка пов’язана із Вашингтоном дорогими контрактами на зброю. З іншого боку, Іран теж має сильних союзників - Росію та Туреччину. Тегеран та Анкара спільно підтримують ізольовану Ер-Ріядом монархію Катару, а з Москвою Іран спільно воює у Сирії на боці президента Асада. Ер-Ріяд та Тегеран також опинилися на протилежних полюсах у Єменському конфлікті (Сауди підтримують уряд, Іран - повстанців Хуситів).
Протистояння держав, які мають харизматичних, амбіційних, але далеко не безвинних лідерів, може наново напружити ситуацію на Близькому Сході, бо на кону - прибутки від перерозподілу ринку нафти.
Хто продовжить купувати іранську нафту?
Не секрет, що слова президента Трампа про повне виключення іранської нафти з ринку після початку дії листопадових санкцій були звичайним популізмом - деякі країни Азії занадто залежать від перського "чорного золота", щоб повністю від нього відмовитись.
За різними даними, Іран експортував у жовтні трохи більше 1 млн барелів ( від 1,33 до 1,85 млн). Це трохи менше, ніж 2,2 млн до введення санкцій, далеко не омріяний Америкою нуль.
Іран впевнений, що зможе утримувати експорт на цьому рівні, що дасть йому необхідні для виживання кошти.
А що Європа? Можна очікувати, що деякі країни Євросоюзу, такі як Італія та Іспанія, будуть продовжувати нафтовий імпорт, але у менших розмірах. Натомість, попри обіцянки європейських очільників про розробку механізму захисту фірм Старого Світу від дій США, великі концерни, такі як Даймлер або Total, згорнули свої проекти у Ірані, боячись втратити ринок США.
Їхнє місце, скоріш за все, займе Китай, розширюючи свої можливості у районі Африканського Рогу та Аравійського півострова.
Цікаву гру веде Росія. Зо одного боку, Росія обіцяє Ірану підтримку та продовження торгівлі. З іншого - від Тегерану відмежувалась … російська нафтова компанія "Зарубежнефть".
Наразі є інформація з кількох джерел, що десь вісім країн світу вже отримали дозвіл від США купувати іранську нафту, або знаходяться у процесі отримання виключення. Точний список наразі невідомий, але за даними ЗМІ, там можуть бути Туреччина, Індія, Китай, Італія, ОАЕ, Ірак, Японія та навіть Південна Корея. Точний список ми матимемо змогу дізнатися у понеділок, 5 листопада.
Важливою умовою, особливо це стосувалося Багдаду, було те, що розрахунки не будуть проводитися у заборонених санкціями для Ірану доларах США. Послаблення можуть бути надані на термін до 180 днів. Проте деякі країни, дуже ймовірно, будуть купувати у Ірана нафту і по закінченню "випробувального терміну".
Сам Тегеран буде шукати усі можливості продавати її, маніпулюючи для цього танкерами. Наслідуючи приклад КНДР, Тегеран може здійснювати передачу вантажу прямо у відкритому морі або ходячи з вимкненими навігаційними транспондерами, які можуть передавати GPS-сигнал.
Те, чи вийде у адміністрації Дональда Трампа звести до нуля експорт іранської нафти можна буде побачити через кілька місяців після старту другої частини санкцій та мабуть вже у новому 2019 році.
Фінансовий зашморг
Окрім кризи з експортом нафти Іран має ще одну більш нагальну проблему - країна на грані фінансового краху.
Її валюта продовжує падіння щодо долара США, вже на 70% за цей рік. Це в першу чергу б’є по звичайних іранцях, які не можуть купувати речі для себе або для бізнесу, платити за їжу, навчання, житло, ліки, подорожі...
Позбавивши Тегеран доларів, Сполучені Штати розраховують ще більше затягнути зашморг на шиї, збільшуючи інфляцію далі. Ситуація змусила президента Хасана Рухані самостійно моніторити ціни кожного дня. Та населення все одно сплачує на 50% більше за їжу у порівнянні з тим, що було кількома місяцями раніше.
Крок у відповідь від іранського уряду - запровадження безкоштовних продуктових кошиків на максимальну суму у $143 залежно від розміру родини. Програма має охопити родини із низьким прибутком, що становить близько половини населення Ірану.
Та навіть не описане вище головна загроза.
Ключова проблема - США мають намір відімкнути Іран від міжнародної системи транзакцій SWIFT.
Якщо ж сама система буде дозволяти оборудки з підсанкційною країною, то Сполучені Штати можуть санкціонувати сам SWIFT, заявив Дональд Трамп. Подібний крок може поглибити кризу та серйозно ізолювати Іран. Банки фактично не зможуть отримувати будь-які платежі, або лише ті, які мають на меті покращення гуманітарної ситуації.
Поки що за SWIFT точиться боротьба між Держдепом та Мінфіном з одного боку - вони занепокоєні, що це вплине на союзників з ЄС, які намагаються утримати Іран в ядерній угоді - та Джоном Болтоном і "яструбами" з Конгресу. Вони впевнені, що до Ірану треба ставитися навіть жорсткіше.
Втім, у SWIFT вже є заміна, створена спеціально для Ірану. У співпраці з ООН, Європейський союз впроваджує окрему платіжну систему (Service Payment Vehicle, SPV) для Ірану, щоб не залежати від SWIFT. Коли Іран щось експортує до ЄС, він робить це через SPV. Отримані за продаж гроші Іран використовує як кредит для придбання у ЄС необхідних йому товарів знову ж таки через цю систему.
Втім, SPV це вихід для маленьких та середніх фірм, які своєю діяльністю не привертатимуть уваги. Для великого європейського бізнесу ризик втратити ринок США переважатиме за бажання заробити на Ірані.
"Я вистою проти тебе"
Сполучені Штати вважають, що залишений без ресурсів Іран не зможе "воювати на два фронти": підтримувати Хезболлу у Лівані, свої проксі-групи у Сирії, Іраку і Ємені, і забезпечувати гідний рівень життя вдома.
Однак, відкритим залишається питання - наскільки ефективними будуть ці санкції? Чи зможе Іран й надалі знаходити гроші на свою зовнішньополітичну діяльність?
"Я вистою проти тебе" - іншою цитатою з "Гри престолів" відповів Трампу іранський генерал Касем Сулеймані. Як це можна досягти?
Скоріш за все, Тегеран буде поглиблювати співпрацю з Росією та Китаєм, які посилять свою пристуність у регіоні. Дружба з Іраком та не дуже пильно захищені кордони допоможуть провозити товари у країну та продавати на чорних ринках. Подібна ситуація і з Афганістаном ( хоча Кабул також зачепили іранські санкції).
Якщо ж місце долара займуть євро, турецька ліра та юань ( як вже відбувається), а Іран збереже контакти із ключовими союзниками: Оманом, Катаром, Туреччиною та Іраком, то у Тегерана є шанси пережити санкційний тиск та дочекатися більш дружньої адміністрації у Білому домі.
Так, Іран стане біднішим та більш агресивним, але зміни режиму - на що сподіваються у Білому Домі - скоріш за все не відбудеться.
А от вакуум, залишений відходом США від глобальних міжнародних справ, буде заповнений іншими глобальними акторами, що може змінити розподіл сил та ресурсів у світі.
Автор: Анатолій Максимов,
журналіст-міжнародник