Проміжні вибори у Сполучених Штатах Америки завершилися результатом, який став незручним для обох політичних таборів.

Трамп у середу прокинеться у країні із новим розподілом влади, до якого не звик. Експресивний президент США відтепер не матиме безумовної підтримки у Конгресі. Натомість, опозиція отримала легкий шлях заблокувати будь-які спірні ініціативи уряду.

Але й опозиційну Демократичну партію не назвати очевидним переможцем перегонів. Демократи обіцяли "здійняти блакитну хвилю" - відновити позиції, втрачені за останні роки, та отримати контроль за обома палатами Конгресу. Але ці наміри залишилися лише у їхніх мріях. Так, Демпартія здобула більшість у Палаті представників (із невеликою перевагою над прихильниками Трампа) – але одночасно втратила місця у Сенаті.

Вибори довели, що Америка стрімко змінюється.

Округи, які завжди вважали вотчиною республіканці, приносять перемогу демократам – і навпаки. До того ж, триває зміна політики обох політичних партій. І, що особливо цінно для нас, у зовнішній політиці обидві вони рухаються в сторону антиросійської позиції.

Та й загалом, нинішній результат виборів, за якого жодна партія у США не матиме монополію на владу, є дуже успішним для України. Щонайменше наступні два роки у Вашингтоні діятиме система стримування, яка гарантує нам збереження американської підтримки. Звісно, якщо Київ сам буде у ній зацікавлений після нових виборів – які пройдуть вже у нашій державі.

Мігранти проти Трампа

"Референдум довіри до Трампа" - таку характеристику нинішніх виборів доводилося чути у США чи не найчастіше. Загалом проміжні вибори у Штатах традиційно вважають голосуванням про довіру до політики президента, адже вони припадають майже на половину терміну повноважень голови держави.

Та нині "відчуття референдуму" у Штатах було сильним як ніколи. Про нього говорили навіть ті, хто в принципі не мав би ставити під сумнів дії президента. Політика 45-го президента США виявилася надто контроверсійною. Вона поділила суспільство на прибічників та противників, і було вкрай важливо зважити, кого у країні більше – перших чи других.

Та про що тут сперечатися, якщо навіть сам Трамп підкреслював під час передвиборчих раллі: по суті, саме його ім’я стоїть у бюлетені. А після підрахунку голосів – "прозвітував" про перемогу.

"Неймовірний успіх, дякую всім!", - написав він у твіттері.

Tremendous success tonight. Thank you to all!

— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) 7 листопада 2018 р.

От тільки ці слова навряд чи багато хто сприйняв усерйоз. Дональд Трамп виявився чи не єдиним, хто переконував виборців у своїй перемозі – адже цифри свідчили радше про його поразку.

У палаті представників – єдиному державному органі, який переобирався по всій території США – більшість голосів отримала опозиція. Демократичная партія перемогла у близько 30 округах з числа тих, де у 2016 році виборці віддали перевагу соратникам Трампа.

Республіканці програли у низці штатів, які досі вважали їх непорушною вотчиною – приміром у кількох округах Техаса. Навіть результати виборів сенатора та губернатора цього штату до останнього моменту лишалися неочевидними – надто малою була різниця між голосами на користь двох партій. І це – попри те, що опозиція навіть не сподівалися на перемогу у "вотчині республіканців" та не особливо вкладалася у просування своїх техаських кандидатів!

Чому так сталося?

Очевидно, головною помилкою Трампа стала жорстка антимігрантська риторика.

Особливо – історія із "караваном мігрантів", що наближається нині до кордонів США.

Референдум про довіру Трампу: що змінять для України проміжні вибори у США

"Європейська правда" вже розповідала, про що йдеться.

Велика група у кілька тисяч мігрантів із країн Латинської Америки зараз крокує Мексикою і планує нелегально перетнути кордон з США, щоби попросити там про притулок. Президент обрав "війну" із ними: оголосив, що мігранти готують "вторгнення" до США і припустив, що серед них напевно будуть терористи і злочинці.

Для Трампа, який послідовно бореться із нелегальною міграцією в Штатах, цей крок видавався логічним. Приміром, у Нідерландах, в Угорщині чи в Австрії він мав би гарантувати перемогу твердому та принциповому керівникові держави... Але не в США.

Сполучені Штати – країна мігрантів – виявилися не готовими до таких заяв свого президента. Саме на цьому він втратив чимало голосів та здобув собі противників, вважає пропрезидентський телеканал Fox News.

Чи змінить Трамп свою риторику – наразі незрозуміло. Але від цього залежить його політичне майбутнє.

Напівперемога демократів

Важлива деталь: програш Трампа на цих виборах ще не означає виграшу його опонентів.

У останні дні і від політиків-демократів, і від пересічних партійців постійно доводилося чути слова "блакитна хвиля". Синій, чи то блакитний – це партійний колір демократів (натомість, червоний – це колір республіканців).

У Демпартії були переконанні, що на цих виборах Америкою має здійнятися хвиля рішень виборців про зміну влади у тих штатах, які раніше були "блакитними", а два роки тому "змінили колір" та віддали перевагу Трампу.

Та не сталося як гадалося.

Навіть на лояльному до демократів телеканалі CNN вже після перших результатів голосувань були змушені визнати – "хвилі" не сталося.

Так, Демократична партія взяла більшість у нижній палаті – але одночасно провалилася на виборах у верхню палату, Сенат. Однопартійці Трампа лише наростили своє представницто у Сенаті і контролюватимуть 54-55 місць у ньому, замість нинішніх 51. Те саме і з губернаторами – у 27 з 50 штатів виконавчу владу очолюватимуть республіканці.

А отже, демократи наразі не мають підстав стверджувати, що вони ось-ось повернуть собі владу в країні.

Дуже схоже на те, що нині чимало виборців підтримали їх кандидатів у Конгрес не через підтримку демократичних ідей – а лише для того, щоби зупинити Трампа. І саме цим будуть займатися депутати-демократи у найближчі 2 роки, до наступних виборів президента і Конгресу.

Україна у виграші

Як не дивно, але ситуація, яка склалася, грає на руку нашій державі.

У останні два роки, коли Трамп мав "свою" більшість у обох палатах Конгресу, депутати-республіканці призвичаїлися ігнорувати думку своїх опонентів з ключових питань.

Але, як вже пояснювала "Європейська правда", для нас було би вкрай небажано мати підтримку лише однієї з двох партій-лідерів. Гарантію того, що Штати зберігатимуть санкційний та безпековий тиск на Росію, дає тільки двопартійна підтримка. Вона дозволяє згасити голоси тих, хто волів би відновити дружбу з Москвою.

На щастя, українське питання досі лишалося одним із небагатьох, де Конгрес – попри зростаючу ворожнечу республіканців та демократів – голосував спільно.

А результати виборів дають нам більшу впевненість, що ця практика збережеться.

Річ у тім, що від 7 листопада президент Трамп опинився у новій політичній  реальності. Відтепер він не буде здатний "проштовхнути" у парламенті жоден закон, який не матиме згоди обох партій – інакше його заблокує або демократична більшість у нижній палаті, або республіканська – у верхній.

В Білому домі чудово це усвідомлюють. Саме тому він вже звернувся до лідера демократів у Палаті представників, Ненсі Пелосі, і запропонував їй надалі ухвалювати закони за двопартійним принципом.

Звісно, може виникнути питання: а чи не стануть підтримка України, збереження санкцій чи то позиція США в російсько-українському конфлікті розмінною монетою у торгівлі між двома партіями щодо інших, внутрішньоамериканських проблем?

Відповідь однозначна: ні, не стануть.

Навпаки, боротьба з РФ тепер набуде для Вашингтона ще більшої актуальності.

Не секрет, що для демократів "російське питання" є інструментом для боротьби проти Дональда Трампа. Демократи – часом маючи підстави, а часом і без них - звинувачують президента у дружбі з РФ.

Одним з інструментів, який опозиція отримає після перемоги на виборах, є слідчі комісії. Немає сумнівів, що вони задіють цей інструмент. Трампу знову доведеться публічно виправдовуватися і пояснювати виборцям, що він Путіну не друг, що він не мав домовленостей із росіянами, що він не причетний до кібератак росіян у 2016 році тощо.

На цьому фоні найкращим аргументом для Трампа стане продовження підтримки України, просування українських реформ (в тому числі оборонних) та посилення опору російській агресії.

Зайве пояснювати, що для нас це – безумовно бажаний розвиток подій.

Єдина умова – щоби українські політики не зруйнували двопартійну більшість недолугими діями зі свого боку. "Європейська правда" вже пояснювала: нам в кожному разі не можна втручатися у внутрішньоамериканську політичну боротьбу. Але хочеться вірити, що таких помилок з нашого боку вже не буде.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",
Вашингтон - Нью-Йорк - Мілуокі