Між санкціями та виборами: чим завершиться бюджетний конфлікт Італії та Єврокомісії
Санкції ЄС щодо Італії вже незабаром можуть стати реальністю. Принаймні у випадку, коли італійський уряд та Єврокомісія не можуть домовитися про розмір видатків на наступний рік.
Нагадаємо суть конфлікту: Італія прагне зафіксувати дефіцит бюджету у розмірі 2,4% ВВП, але ЄС наполягає на позначці в 1,6%. У жовтні Єврокомісія уже відхилила проект бюджету Італії, заявивши, що він не узгоджується із фіскальними правилами Європейського Союзу та може значно збільшити і без того великий державний борг Італії.
Чи піде Італія на конфлікт із ЄС? Відповідь на це питання стане відома 13 листопада, коли уряд має відповісти Єврокомісії, чи готовий він зменшити свої соціальні апетити.
Свято соціальної щедрості
Загальноєвропейськими фіскальними правилами є такі: 1) дефіцит бюджету країни ЄС не перевищує 3% її ж ВВП; 2) держборг не має перевищувати 60% (у випадку Італії ця цифра становить 131%).
Щодо останнього, то Європейська комісія за згодою усіх держав ЄС пом’якшила свої правила у 2010 році задля подолання наслідків економічної та фіскальної криз.
У бюджеті на 2018 рік, сформованому колишнім урядом Італії, був закладений цільовий показник дефіциту в 1,6% ВВП. Втім, новий уряд не міг не внести до держбюджету свої соціальні обіцянки. Як наслідок, після внесених змін передбачуваний дефіцит зріс до 2,4% ВВП.
"Жовто-зелений" уряд анонсував наступного року три соціальні ініціативи: запровадження мінімального доходу для малозабезпечених громадян (ключова програмна ідея "Руху 5 зірок"), зменшення податкового тиску і зниження пенсійного віку через скасування так званого "Закону Форнеро", який цей вік підвищив ще 2011 року.
Для Італії такий "фіскальний маневр" може коштувати від 80 млрд до 100 млрд євро.
А це занадто велика сума, щоб уможливити скорочення заборгованості країни, як того вимагає Пакт стабільності та зростання ЄС.
І хоча негативне сальдо в 2,4% ВВП ніби й не перевищує загальноєвропейську 3-відсоткову норму, проте у ситуації завеликого держборгу Єврокомісія вимагає від Рима дуже консервативної бюджетної політики. Зокрема, новий уряд має знизити бюджетний дефіцит, "викресливши" із запланованих витрат широкомасштабні соціальні видатки.
І тут італійцям доведеться продумати щось набагато креативніше, аніж політика "шпагату" між популістичною позицією лідерів "Руху 5 зірок" та "Ліги", з одного боку, і фіскальними вимогами Пакту стабільності, з іншого, як цього вимагає Європейський Союз.
Вибори вже скоро
Чи вдасться Італії провести збільшення соціальних видатків, не посварившись із Брюсселем?
Для того щоб реанімувати конструктивний діалог, італійцям таки потрібно буде чимось пожертвувати. Комунікація на цьому етапі для ЄС та Італії означає можливість конструктивного порозуміння між Європейською комісією та міністром фінансів країни Джованні Тріа.
У цього італійського представника найбільш складне завдання, адже про зменшення видатків до 1,6% не може бути й мови для Маттео Сальвіні та Луїджі Ді Майо, які готуються до виборів Європейського парламенту в 2019 році. Відповідно, вони точно не бажають зменшувати фінансові апетити на соціальні потреби для італійців, щоб не розчарувати свій електорат.
З іншого боку, сперечатися з європейцями – теж не найкращий варіант. Міністри фінансів єврозони вкотре переконують італійського колегу, що потрібні поступки. А для "наочності" – перейшли до перших виховних кроків.
5 листопада вони підтримали пропозицію Європейської комісії, що на практиці означає своєрідну фіскальну ізоляцію Італії. У доволі "холодному" тоні міністри фінансів пояснювали італійському колезі, що на умови "по-італійськи" вони також не погоджуються, хоча розуміють позицію Італії.
А вже 8 листопада ЄС по-новому поглянув на італійські прогнози економічного зростання та співвідношення із вказаним дефіцитом бюджету. Європейська комісія переглянула оцінки зростання економіки Італії. І "вуаля" - прогнози істотно відрізнятимуться від тих, які надав італійський уряд.
Брюссель оцінює зростання ВВП в 1,1% на 2018 рік та 1,2 % - на 2019-й, тоді як уряд Італії прогнозує зростання на 1,5 % на той самий період.
Єврокомісія зазначає, що за таких прогнозів співвідношення дефіциту бюджету-2019 до ВВП насправді складе аж 2,9%, а 2020 року Італія перейде межу у 3%.
"Такі прогнози Єврокомісії на наступний рік недооцінюють позитивний вплив нашого "економічного маневру" та наших структурних реформ", - миттю прокоментував висновки Єврокомісії прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте.
Свої міркування висловив і міністр фінансів Джованні Тріа, назвавши прогнози Європейської комісії "такими, які різко суперечать баченню італійського уряду". Він додав, що позиція Єврокомісії зводиться до передчасного і поверхневого аналізу бюджетного плану та закону про держбюджет, ігноруючи надані італійським урядом роз'яснення.
В очікуванні санкцій
До 13 листопада італійці мають відповісти на лист Європейської комісії про подальші фіскальні кроки та плани щодо зміни соціальних видатків.
Ймовірність того, що Італія захоче змінити видатки до бюджету, затверджені парламентом, доволі низька. У цьому випадку Європейська комісія готуватиме лист, який представить 21 листопада, з повідомленням країни про порушення фіскальних умов ЄС.
Крім того, Європейська комісія поінформує Раду міністрів ЄС, що своїм рішенням (за принципом кваліфікованої більшості голосів) направить рекомендації Італії щодо внесення фіскальних змін (строком від 3 до 6 місяців).
Якщо Італія не зможе виконати і цю вимогу Ради міністрів ЄС, на неї будуть накладені санкції.
Це означає, що Італія може втратити доступ до урядової програми купівлі облігацій під управлінням Європейського центрального банку.
Інший шлях, який може визначити у своєму листі Європейська комісія - звернення до Суду Європейського Союзу із проханням оцінити порушення Італією фіскальних норм. Якщо Суд ЄС вважатиме, що Італія фактично не виконала одне або декілька зобов'язань згідно із Договором про Європейський Союз або ж Пактом стабільності, то він також погодить встановлення санкцій.
Суд ЄС також може визначити суму штрафу, яку Італія повинна буде сплатити. Його розмір залежитиме від багатьох факторів: якою мірою невиконання фіскальних обмежень Італії вплинули в цілому на єврозону; час, протягом якого вони не виконувалися; також Суд може вказати ту суму, яку визначить саме Європейська комісія.
Суд ЄС водночас може зобов’язати Італію відкрити безвідсотковий депозит, що залишатиметься незакритим, допоки не будуть відшкодовані порушення Договору ЄС, тобто допоки дефіцит бюджету не буде нижчим за 3%.
Ані Італія, ані Єврокомісія не готові йти на поступки у бюджетній суперечці. А це означає, що після 13 листопада ЄС може опинитися в абсолютно іншій реальності.
Автор: Вікторія Вдовиченко,
кандидат історичних наук,
асоційований експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"