Вихід Британії з Євросоюзу запланований на 23.00 29 березня. І з високою ймовірністю він відбудеться за "жорстким сценарієм", без формальної угоди з ЄС. Напередодні ключового голосування у британському парламенті саме такий варіант розвитку подій виглядає найбільш реалістичним.

Тереза Мей ще наприкінці осені узгодила з ЄС угоду про умови Brexit, але відтоді її ніяк не винесуть на затвердження парламенту. Причина проста: для її підтримки бракує голосів.

Зрештою Тереза Мей призначила голосування на 15 січня, так і не маючи впевненості у схваленні ключового для Британії документа. І якщо парламент його відхилить, то у Лондона залишаться два варіанти – "жорсткий Brexit" або відмова від виходу та повернення Британії до складу ЄС без жодних поступок з боку Брюсселя.

До "жорсткого Brexit" вже почали готуватися британські бізнеси та урядовці. "Європейська правда" розібралася, що він означає та чим загрожує.

Життя з чистого аркуша

Британський уряд витратив півтора місяця, щоби переконати депутатів (навіть не всіх, хоча б своїх однопартійців): угода, запропонована Терезою Мей, краща за "жорсткий Brexit". Та її сподівання на зміну настроїв серед консерваторів виявилися марними.

Оприлюднене 3 січня опитування YouGov серед понад 1200 впливових членів Консервативної партії показало, що 64% опитаних радше підуть на вихід з ЄС без угоди, ніж проголосують за неї у тому варіанті, як пропонує Мей.

Ідейний прихильник "жорсткого Brexit", колишній міністр закордонних справ Борис Джонсон 6 січня заявив, що Brexit без угоди найбільше відповідає очікуванням тих виборців, які у 2016 році проголосували за вихід Британії з ЄС.

Не вдалося Мей заручитися і підтримкою Демократичної юніоністської партії, яка є партнером консерваторів в уряді. ДЮП є північноірландською партією, але вона категорично не згодна з тим, що Північна Ірландія протягом невизначеного періоду ризикує лишатися в зоні дії митних правил ЄС, що може призвести до перевірок товарів між Північною Ірландією та рештою Британії – так, немов між ними проходить державний кордон.

Натомість дедалі частіше лунають голоси на підтримку "жорсткого Brexit", попри загрозливу назву.

Для прибічників цього варіанта розповіді уряду про загрози "no-deal Brexit" (вихід без угоди) не є аргументом. Можливі катастрофічні наслідки одномоментного розриву з ЄС вони сприймають не інакше як спроби уряду залякати своїх противників. Натомість вони вважають, що цей "стрибок зі скелі", як ще називають у пресі "жорсткий Brexit", швидше дає Британії можливості, аніж є загрозою.

Аргументи проти угоди лунають різні.

Когось "жорсткий" варіант спокушає тим, що Британії не доведеться сплачувати так званий "рахунок за розлучення" у 39 мільярдів фунтів стерлінгів. Інших – можливістю укладати торговельні угоди з третіми країнами вже наступного дня після виходу (бо угода від Мей обмежує для уряду такі можливості).

Ще для когось найважливішим є (хай як романтично це не звучить) можливість "почати все з чистого аркуша" і взагалі не залежати від тих виробничих, торговельних та інших правил, які Британія застосовує як держава-член ЄС. "Це казкова можливість для процвітаючої, більш справедливої Британії", – каже Ліз Бінлі, керівниця кампанії Leave.EU.

А Девід Девіс, колишній міністр з питань Brexit, нагадує, що навіть різке падіння курсу фунта стерлінгів в результаті виходу без угоди може піти Британії на користь, оскільки зробить експортерів більш конкурентними на зовнішніх ринках.

Критики "no-deal Brexit" своєю чергою стверджують, що такий сценарій супроводжуватиметься хаосом на кордонах, зростанням цін на їжу (яку Британія значною мірою імпортує) і нестачею товарів першої необхідності. Причому більшість економічних журналістів та незалежних експертів вважають, що загроза від "жорсткого Brexit" – цілком реальна.

"Хай що не кажуть "брексітери", але ніхто нікого не залякує. Вихід з ЄС без формальних домовленостей призведе до негайних жорстких наслідків", – йдеться у редакційній статті Financial Times.

Сценарій катастрофи

Що ж являє собою Brexit без угоди з ЄС і чому Тереза Мей так відчайдушно бореться за схвалення погодженого з Брюсселем документа?

Якщо вихід Британії з ЄС не скасують та не перенесуть на пізніший термін (а така ймовірність з’явилася завдяки рішенню Суду ЄС), 30 березня британці мають усі шанси прокинутися в абсолютно іншій реальності.

В разі ухвалення угоди про вихід, Британія щонайменше на час перехідного періоду збереже тісний зв’язок з ЄС. У цей час на британській території діятимуть європейські виробничі стандарти та регуляції. Лондон може вести переговори про ЗВТ з іншими країнами, але чинності вони можуть набути лише з 2021 року.

Натомість Brexit без угоди означає, що всі правила і регламенти ЄС, за якими країна жила понад 40 років, в один момент перестануть бути обов’язковими для британського бізнесу. Британія негайно вийде зі спільного європейського ринку із припиненням свободи пересування громадян, товарів і послуг.

Почнемо з останнього.

Британські товари та послуги, що постачаються на континент, обкладатимуться митами, європейські товари для Британії – так само. Тобто митні перевірки і тарифи будуть точно такими, як у торгівлі з далекими державами, які не мають з Євросоюзом спеціальних угод.

Це не може не призвести до зростання цін на окремі товари для британських споживачів, нестачі певних товарів та затримок у постачанні – навіть суто через те, що ні ЄС, ні Британія не має потужностей для необхідних митних перевірок по обидва боки Ла-Маншу.

Згідно з дослідженням міністерства з питань Brexit,

в окремих регіонах Британії брак їжі і навіть ліків буде відчуватися вже через два тижні після виходу.

Brexit без угоди болюче вдарить і по бізнесу. Так, ЄС може припинити приймати окремі британські товари через необхідність авторизації експорту чи отримання нових сертифікатів. Наприклад, точно постраждають виробники органічної продукції.

Особливо гостро ця проблема вдарить по фармацевтичному сектору. Зараз на території Британії виробляють понад 2600 лікарських препаратів. Без угоди з ЄС ці ліки повинні бути повторно протестовані в ЄС і навпаки – вироблені у Євросоюзі медпрепарати мають проходити британську сертифікацію. Це значно сповільнить поставки нових лікарських препаратів на обидва ринки.

Міністр охорони здоров’я Метт Хенкок вже порадив фармацевтичним компаніям готуватися до шести місяців істотно обмеженого доступу до європейських фармринків.

Негативного впливу зазнає і сфера міжнародних перевезень. Так, водії-далекобійники будуть змушені отримувати ліцензію на водіння в одній з держав ЄС для того, щоб продовжити роботу на території всієї Європи. Британські авіакомпанії, які хочуть продовжувати виконувати рейси всередині об’єднаної Європи, зобов’язали відкрити штаб-квартири на території ЄС.

Зараз британська авіаційна галузь працює за регламентами ЄС при здійсненні рейсів як у держави-члени, так і до третіх країн, в тому числі США. У разі жорсткого Brexit права британських перевізників літати до Європи за правилами "відкритого неба" опиняться під питанням. І хоча Єврокомісія передбачила заходи, покликані запобігти скасуванню рейсів, вони мають тимчасовий характер, тож перебої у сфері авіаперевезень не виключені.

"No-deal Brexit" означає також припинення повної свободи пересування громадян.

Лондон і Брюссель домовилися не запроваджувати візовий режим навіть за такого сценарію: для громадян Британії діятиме така ж схема перетину кордону, як і для жителів країн, з якими у Євросоюзу діє безвізовий режим. І навпаки.

А от у державах, які мають безвіз із Євросоюзом (як-от Україна), можуть бути нюанси. Британські громадяни, які звикли літати за кордон, можуть виявити, що частина держав стали для них візовими.

Ще складніше з правами громадян країн ЄС, які мешкають у Британії, а таких понад три мільйони, а також британських громадян у країнах Євросоюзу, яких більше мільйона. У разі виходу без угоди їхній статус лишається невизначеним.

Новий ірландський конфлікт?

Проте чи не найболючішим питанням продовжує залишатися кордон Північної Ірландії.

Зрештою, саме це, а точніше "запасний план" (backstop) Терези Мей щодо Північної Ірландії може стати тим фактором, який призведе до Brexit без угоди.

З ініціативою "запасного плану" трохи більше року тому виступив прем'єр Ірландії Лео Варадкар. Цей план покликаний гарантувати, що у разі "нежорсткого Brexit", тобто виходу з ЄС із угодою, на острові Ірландія у жодному разі не з’явиться "жорсткого кордону" – тобто фізичних перевірок чи інфраструктури.

Тут необхідно пояснити історію проблеми. Прозорий кордон в Ірландії передбачений Угодою Страсної п'ятниці 1998 року, яка поклала край десятиліттям кривавих сутичок між протестантами і католиками Північної Ірландії та забезпечила мир на ірландському острові, зберігши його поділ між Ірландією та Великою Британією.

Коли цю міжнародну угоду підписували, ніхто не мав сумніву, що і Британія, і Ірландія лишатимуться членами ЄС. Але тепер все змінилося. Після Brexit Британія і Ірландія належатимуть до різних митних зон, що вимагатиме перевірок товарів на кордоні.

Щоби впоратися з цією проблемою, лідери ЄС та Британії після місяців дискусій домовилися підписати угоду про Brexit разом із "запасним планом". Він передбачає, що навіть після завершення перехідного періоду, тобто з 2021 року, у Північній Ірландії збережуть дію окремі правила спільного ринку ЄС, "якщо сторони не знайдуть кращого рішення".

Це означає, що товари, які прибуватимуть з "основної" частини Британії до Північної Ірландії, після 2020 року потребуватимуть перевірки на відповідність стандартам ЄС – так само, ніби їх спрямували на експорт до ЄС.

Примітною рисою цього плану є його фактично безстрокова дія (доки сторони самі не вирішать, що вони знайшли якийсь інший план і backstop більше не потрібен).

Чи стало ухвалення "запасного плану" вирішенням проблеми? Відповідь коротка – ні.

Демократична юніоністська партія (для якої єдність британських територій – понад усе) вимагає від Терези Мей відмовитися від backstop і шукати інші варіанти. Вона заявляє про неприйнятність будь-яких, навіть найменших перевірок під час руху товарів до Північної Ірландії і стверджує, що будь-які відмінності у митному регулюванні ставлять під загрозу єдність Великої Британії.

Не задовольнив "запасний план" Мей і кількох її міністрів, які один за одним подали у відставку після його ухвалення.

А значна частина Консервативної партії не без підстав побоюється, що після запровадження "запасного плану" Британія продовжуватиме підкорятися правилам ЄС, втративши при цьому вплив на їх формування.

В одній з останніх спроб заручитися підтримкою парламенту перед голосуванням за угоду про Brexit Тереза Мей пообіцяла депутатам окреме голосування щодо запуску "запасного плану", якщо до кінця наступного року Лондону не вдасться укласти з ЄС торговельну угоду.

Втім, не факт, що прем'єрці вдалося переконати опонентів. У разі ж провалу угоди в парламенті жодного "бекстопу" не буде, а натомість може розпочатися "хаотичний Brexit".

За таких умов кордон на ірландському острові перетворюється на зовнішній кордон Євросоюзу. І на Ірландію можуть просто натиснути з вимогою встановити там і повноцінний жорсткий кордон з митницею та прикордонниками, проти якого останні два роки виступали і Лондон, і Брюссель, і Дублін.

Це означатиме, що Угода Страсної п’ятниці, яка гарантувала ірландське примирення, просто розірвана, адже один з її ключових елементів більше не діє. А це вже може потягнути за собою інші проблеми. Про них попереджають в Ірландії, стверджуючи, що поява кордону може призвести до спалаху насильства в Ольстері.

І навряд чи в такому разі сильно допоможуть ті 3500 військовослужбовців, яких британський уряд триматиме в режимі готовності на випадок "no-deal Brexit".

Отже, перспектива вимальовується безрадісна. Втім, не варто забувати, що крім "no-deal Brexit" і Brexit у запропонованому Мей вигляді лишається і третя опція – британські політики все ще можуть відмовитися виходити з Євросоюзу. Таке право в них є відповідно до рішення Суду ЄС, та й громадська думка схиляється радше до відмови від Brexit, ніж до виходу з блоку без угоди.

Автор: Іванна Костіна,

"Європейська правда"