Вільна торгівля та нічого зайвого: що дає Україні ЗВТ із Ізраїлем
У січні 2019 року, після понад п’яти років переговорів, Україна та Ізраїль підписали угоду про вільну торгівлю товарами.
На відміну від поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, яка стосується товарів, послуг, захисту прав інтелектуальної власності тощо і передбачає гармонізацію українського законодавства до норм ЄС, угоду з Ізраїлем можна назвати класичною: її головним компонентом є домовленості про зниження або скасування ввізних мит.
Ізраїль є важливим, хоча й не домінуючим торговельним партнером України.
Протягом останнього десятиріччя товарообіг з Ізраїлем складає близько одного відсотка загального товарообігу України, причому експорт завжди перевищував імпорт. За попередніми даними ДФС, у 2018 році товарообіг між Україною та Ізраїлем становив 761 млн доларів, зокрема експорт – 580 млн доларів США або 1,2% загального експорту товарів. Більше того, якщо рахувати ЄС як єдиного партнера, Ізраїль потраплятиме в десятку найважливіших напрямків українського експорту.
В структурі експорту домінують зерно (40% загального експорту у 2018 році) та чорні метали (36%). Імпорт значно більш диверсифікований і включає різноманітну хімічну продукцію (37%), паливо мінеральне, різні машини та обладнання, фармацевтику тощо.
Хоча середні діючі ввізні мита України та Ізраїлю порівнювані, в тарифному розкладі Ізраїлю – близько 25% незв’язаних ввізних мит, тобто мит, на які не поширюється зобов’язання встановлення верхньої межі митної ставки в рамках СОТ. Це робить його ввізні мита менш передбачуваними, а торговельний режим – потенційно менш відкритим.
До того ж Ізраїль має досить мало угод про вільну торгівлю. Станом на кінець 2018 року їх було нотифіковано в СОТ всього шість: з ЄС, США, Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), Туреччиною, Канадою та Мексикою. Тепер до цієї групи долучиться й Україна.
Про що домовилися сторони? За інформацією Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, нова ЗВТ передбачає фактично повне скасування ввізних мит на промислові товари, за виключенням ювелірних виробів, причому більшість мит на ці товари – близько 80% з боку Ізраїлю та 70% з боку України – мають бути скасовані одразу після набуття чинності угодою.
Водночас угода містить досить складну систему взаємних поступок у торгівлі сільськогосподарськими товарами та харчовою продукцією.
Після завершення перехідних періодів, які складають від трьох до семи років, нульове мито буде встановлено на близько 60% агропромислових товарів з боку Ізраїлю та 34% з боку України, тоді як жодних зобов’язань щодо ставки мита в ЗВТ нема для 25% агропромислових товарів з боку Ізраїлю та 64% з боку України.
Для решти агропромислових товарів (це 15% для Ізраїлю та 2% для України) передбачається часткова лібералізація. Зокрема, при експорті в Ізраїль для українських виробників м’яса птиці, молочних продуктів, яєць, меду, пшениці, соняшникової олії, вина діятимуть тарифні квоти з нульовим митом в межах визначеного обсягу, а для деяких молочних продуктів, овочів, вина та тютюнових виробів – зниження ставки ввізного мита від 10-50% одразу або протягом перехідних періодів.
Оскільки частина ізраїльських ввізних мит незв’язана в рамках СОТ, угода суттєво знизить рівень невизначеності.
Окрім зобов’язань щодо взаємного скасування значної частини ввізних мит, іншим дуже важливим елементом угоди є домовленість про використання Пан-Європейсько-Середземноморської конвенції про правила походження (Конвенція Пан-Євро-Мед), повноцінне використання якої в Україні розпочалось у 2019 року.
Ця конвенція дозволяє використовувати так звану діагональну кумуляцію між країнами, які є членами цієї конвенції та які мають взаємні зони вільної торгівлі, які, своєю чергою, містять посилання на цю конвенцію.
На відміну від двосторонньої кумуляції, коли умовою застосування торговельних преференцій є використання у виробництві сировини та матеріалів походженням з країн-учасниць ЗВТ (частка "зовнішніх" складових чітко регламентується), у випадку діагональної кумуляції виникає можливість використання компонентів з третіх країн без втрати права на преференційні мита в рамках ЗВТ.
У нашому випадку це означає, що Україна, Ізраїль та ЄС можуть взаємно купувати сировину та матеріали, виробляти з них товари та продавати в рамках цього "трикутника" на основі угод про вільну торгівлю, не переймаючись правилами походження. Це стимулює розвиток глобальних виробничих ланцюжків та торгівлі.
Крім того, угода містить домовленості щодо співпраці у сфері безпечності харчових продуктів (санітарні та фітосанітарні заходи) та безпечності нехарчових продуктів (технічні бар’єри в торгівлі). В останньому важливим є зазначена в угоді можливість взаємного визнання процедур оцінки відповідності, що може знизити їхню вартість для бізнесу.
Таким чином, угода створює нові стимули для торгівлі з Ізраїлем, в першу чергу промисловою продукцією, але й товарами сільського господарства та харчової промисловості, де умови доступу на ізраїльський ринок також значно покращуються.
Одночасно з прямими вигодами, пов’язаними зі зниженням ввізних мит, угода відкриває нові можливості у використанні Конвенції Пан-Євро-Мед, стимулюючи участь України у глобальних виробничих ланцюжках.
Автор: Вероніка Мовчан,
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій