На краю ракетної прірви: як НАТО й Україна діятимуть у світі без ядерної угоди з РФ
В НАТО почали готуватися до світу без ядерної угоди з Росією.
Якими мають бути дії Альянсу, якщо за півроку – як і заплановано – Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРМСД) припинить дію? Це питання 13-14 лютого в Брюсселі обговорювали міністри оборони країн-союзників.
Невизначеність, спричинена підривом угоди Москвою, підняла на поверхню такі поняття, як холодна війна та гонка озброєнь.
Члени Альянсу мають усі підстави для занепокоєння. "Росія продовжує порушувати Договір про РСМД, розгортаючи нові ракети середньої дальності, здатні нести ядерний заряд – ракети SSC-8. Ці ракети важко виявити, вони мобільні і можуть досягати європейських міст", – пояснив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
А найголовніше, як зазначають у НАТО – те, що нова реальність знижує бар'єр для використання ядерної зброї.
Єдність передусім
Припинення ядерної угоди між США та Росією несе загрозу передусім європейським країнам, адже всі країни Європи перетворюються на мішені для досі заборонених ракет.
Поза тим, на зустрічі у Брюсселі усі країни НАТО висловили повну підтримку рішенню Штатів вийти з Договору – хоча й залишили для Кремля можливість зробити крок назад.
Попри відсутність ознак того, що Росія має намір знищити заборонені ракети, пускові установки та пов’язане обладнання, як того вимагає договір, Альянс спробував надіслати до Москви сигнал про небажання загострювати ситуацію дзеркальною відповіддю.
НАТО не відповідатиме за принципом "ракета за ракету", "шкода за шкоду", запевнив генсек.
Незважаючи на те, що угода є американською, а не "натівською", союзники одностайно підтримують дії Штатів у питаннях ДРСМД ще від часів холодної війни. 1987 року всі члени Альянсу підтримали щойно підписаний договір, заборонивши все озброєння середнього радіусу дії.
Вони залишилися одностайними й коли адміністрація Барака Обами майже шість років тому висловила свою стурбованість щодо порушення цього договору росіянами. У грудні минулого року всі союзники погодилися, ґрунтуючись на зібраних розвідками даних, що Росія справді виготовляє ракети, що порушують договір.
Єдність збереглася і на початку лютого, коли США оголосили, що почнуть процес виходу, якщо Росія не повернеться до дотримання договору. Хоча під потенційний ядерний удар потрапляє саме Європа, опору чи незадоволення рішенням США не пролунало від жодної з країн-членів Альянсу.
Баланс між силою та миролюбством
Чого так і не з’явилося після засідання, то це впевненості у тому, чи не з’являться у Європі нові ядерні ракети, здатні урівноважити російський військовий потенціал. Словам Столтенберга про те, що Альянс утримається від нарощування озброєння за принципом "ракета за ракету", суперечить позиція окремих союзників – тих, кого російська загроза стосується чи не найбільше.
Та й сам генсек не має остаточної впевненості у тому, якою буде відповідь НАТО. "У нас є широке коло можливих відповідей, але про це говорити ще зарано", – зазначив він після засідань з очільниками оборонних відомств.
Однією з перших на рішення США відреагувала Польща. Голова польського МЗС Яцек Чапутович заявив, що розміщення американських ядерних ракет в Європі було б в інтересах континенту, якщо Росія продовжить свою агресивну поведінку. Втім, у Варшаві наголосили, що все залежатиме від узгодженого рішення на рівні блоку. Не в останню чергу – через те, що така заява була стримано сприйнята в Альянсі.
"НАТО має певні рішення про те, що має намір робити і що – ні. Те, чого Польща потребує для захисту, ми будемо обговорювати при детальнішому вивченні російської загрози", – сказав високопосадовець Альянсу, відповідаючи на запитання "Європейської правди".
Разом з тим Альянс усвідомлює ризик подати неправильний сигнал росіянам занадто м’якою реакцією.
Як зазначив генсек, Альянс повинен знайти "баланс між тим, щоб бути сильним і твердим та не загострювати ситуацію без потреби".
Адже головна відмінність у ставленні до ядерної зброї між США та Росією полягає в тому, що перші розглядають її як засіб попередження війни, а остання – як засіб її ведення, кажуть у НАТО.
Виклик для України
НАТО, звісно, розглядає пропозиції про те, яким чином залучити до механізму контролю над озброєннями не тільки Росію та США.
"Ми бачимо, що Китай, Індія, Пакистан та Іран розробляють і використовують зброю середнього радіусу дії. Отже, є підстави шукати, як отримати договір, що охоплює не тільки Росію та США", – сказав генсек.
До того ж скасування угоди між РФ та США стосується не тільки ядерних держав. Є наслідки і для України: після припинення дії ДРСМД у Києва з’явиться легальне право розміщувати на своїй території ракети, здатні досягати Москви, а також самим розробляти таку зброю.
Про таке право напередодні зустрічі міністрів НАТО заявив голова МЗС України Павло Клімкін. За його словами, Київ як учасник договору внаслідок його припинення отримує свободу відновити розробку, випробування і розгортання балістичних та крилатих ракет дальністю 500-5500 км.
Втім, ця заява наразі не привернула увагу Альянсу.
Кілька співрозмовників серед високопосадовців Альянсу зізнавалися, що взагалі не чули цього нагадування, і одразу не могли знайти слів для коментаря. "Які б рішення не ухвалила Україна у майбутньому, її зобов'язання щодо угоди будуть на вибір України", – сказав один із представників блоку.
Міністр оборони України Степан Полторак, який взяв участь у неформальній зустрічі всіх голів оборонних відомств НАТО, організованій Великою Британією спеціально для України, заявив, що на ній також не обговорювали заяву Клімкіна.
"Ми працюємо сьогодні над тими можливостями, які у нас є. Ми розробляємо протикорабельну ракету, яка цьогоріч має бути завершена. Вона буде як морського базування, так і сухопутного, вона буде мобільною і вона буде достатньо ефективною для того, щоб зберегти морське узбережжя і забезпечити наші інтереси в Чорному морі", – сказав міністр.
Водночас у Брюсселі припускають, що спроба Києва реалізувати ці наміри могла би призвести до ескалації війни з Росією та непередбачуваних кроків з її боку.
"У НАТО, звісно, є застереження з цього приводу. Політична заява міністра-політика – це одна справа, робота відомства – зовсім інша. Ми не тільки свою позицію чітко виклали перед нашими союзниками. Обговорення триває, зокрема тут, в НАТО", – розповів на полях зустрічі постійний представник України в НАТО Вадим Пристайко.
Автор: Денис Свириденков,
журналіст "Європейської правди", з Брюсселя