Чого прагне Володимир Зеленський у своїх відносинах з ЄС? Чи є у нього в команді ті, хто знається на міжнародній тематиці?

Хто з ключових учасників президентських перегонів вважає Асоціацію та рух до ЄС безумовним пріоритетом? Чи є ті, хто не готовий сказати "так" руху до НАТО?

Що ховається за форматом "Будапешт плюс" у риториці Юлії Тимошенко та як інші кандидати бачать свою політику щодо окупованих територій у разі перемоги на виборах?

Ці питання стоять не лише перед українськими виборцями – так само вони непокоять західних політиків та дипломатів. Частина відповідей з’явилися цього тижня. В понеділок у Брюсселі пройшла "Українська Лабораторія" – щорічна зустріч українських експертів та європейських посадовців. Цього року до Брюсселя запросили також радників п'яти найрейтинговіших кандидатів – Гриценка, Бойка, Тимошенко, Порошенка та Зеленського, причому для штаба останнього це стало першою презентацією зовнішньополітичної стратегії.

"Європейська правда" уважно вислухала всіх. Короткі висновки такі:

– Добра новина: у 4 з 5 штабів кажуть однозначне "так" руху до членства в НАТО та ЄС. Лише один зі штабів ставить це під сумнів, ще один каже про потребу зміни Угоди про асоціацію.

– Погана новина: штаб лідера перегонів, Зеленського, має шалений брак експертизи в одній із ключових сфер діяльності президента. Тут і спрощення, і помилки, в тому числі юридичні.

– Усі без винятку визнають, що одним із пріоритетів має бути боротьба з корупцією, а 3 з 5 обіцяють, що їхній кандидат не піде на наступний президентський термін.

Про це та інше – детально у нашому репортажі.

Хто за кого?

Цьогорічна Лабораторія Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі припала на розпал президентської кампанії, і тематику виборів ігнорувати було неможливо. Тому виникла ідея організувати під час цієї події такі собі "оглядини" виборчих штабів для брюссельських посадовців. Участь у зустрічі "УкрЛабу" підтвердили команди всіх п'яти лідерів рейтингу.

Щоправда, команда Володимира Зеленського внесла у формат вимушені зміни. Як з’ясувалося, у нього взагалі немає зовнішньополітичного радника – дарма що міжнародна політика є однією з ключових компетенцій голови держави. Після роздумів у штабі обрали англомовну радницю, уповноважену представити пріоритети кандидата у відносинах із НАТО та ЄС, а також основні ідеї його президентської програми.

Оскільки "Зе-команда" для всіх, в тому числі для європейських посадовців, лишається найбільшою загадкою, саме до її представниці була прикута найбільша увага. Лідера рейтингу представила Ірина Венедіктова – правниця з Харкова, яка опікується передусім юридичним напрямком.

Щоби учасники "оглядин" не імпровізували, а представляли реальну позицію кандидата, головні питання з ними узгодили наперед, давши можливість підготувати промови та відповіді. Це додатково вирівняло шанси представниці Зеленського, якій об’єктивно бракує досвіду публічної політики.

Чинного президента Петра Порошенка представив член його команди, знаний експерт і голова НІСД Ростислав Павленко (зовнішньополітичний радник президента Костянтин Єлісєєв є держслужбовцем і офіційно не бере участі у кампанії).

Юлія Тимошенко делегувала на зустріч Григорія Немирю – свого багаторічного зовнішньополітичного радника, у минулому – віце-прем’єра з євроінтеграції. Позицію Анатолія Гриценка представила його нова радниця, нардеп Світлана Заліщук. І, нарешті, від Юрія Бойка на зустріч делегували Олега Волошина, журналіста і у минулому дипломата, а нині – радника виборчої кампанії опозиційного кандидата.

Серед "слухачів", за даними ЄП, були представники Єврокомісії, ключових держав-членів ЄС, дипмісій США та Канади (причому американці окремо підкреслили важливість події, урочисто відкривши її).

Європа передусім?

"Кандидатську панель" відкрило запитання з тематики ЄС та НАТО: "Чого варто очікувати в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції, якщо ваш кандидат виграє?"

Найчіткішою виявилася позиція двох штабів – Порошенка та Гриценка. Лише вони чітко заявили, що прямуватимуть до членства і в НАТО, і в ЄС.

"Європейська та євроатлантична інтеграція – це стрижень і логіка політики Порошенка, тому і поставлена амбіційна мета, що до 2023 року Україна має бути готова до того, щоби подати заявку про вступ до ЄС і готова до отримання ПДЧ в НАТО", – пояснив представник Порошенка. Він наголосив, що вважає вибір цього вектора неуникним, хто би не став наступним президентом: "Ця мета визначена в Конституції, тепер це обов’язок будь-якого президента".

Світлана Заліщук підкреслила, що рух до ЄС та НАТО – це вибір навіть не кандидата Гриценка, а народу України. "Європейська та євроатлантична інтеграція – це абсолютно незаперечний вибір українців. І будемо чесними, є єдиний шлях подолати наші головні виклики. Перший виклик – це безпека, другий – верховенство права та внутрішні перетворення", – пояснила вона.

На жаль, у підготовлених промовах представників інших штабів такої однозначності не виявилося.

Олег Волошин очікувано поставив під сумнів цей пріоритет, що відповідає позиції кандидата Бойка: "Більшість європейців не хочуть ні конфлікту, ні партнерства з Росією, вони хочуть просто нормальних відносин. І ми у кампанії наполягаємо, що Європа – не ворог Росії, а у них просто інші цінності".

Два інших штаби не ставили під сумнів рух України на Захід, але видавалося, що вони уникають конкретики.

Немиря, представляючи позицію Тимошенко, говорив про абстрактну "Європу", а не про НАТО чи ЄС. "Відповідь має три складові. Україна – це Європа. Європа – змінюється. І Україна має шанс, і я вірю – стане частиною цього проекту, що змінюється", – пояснював він, наголосивши на потребі продовження реформ. "Ми пережили дві революції, але досі перебуваємо у стані незавершеного порядку денного революції. Україна і досі очікує на революцію, але революцію через інституційні зміни, а не через людей на вулицях".

Нарешті, представниця Зеленського заявила, що її кандидат – "проєвропейський". "Зеленський – абсолютно проєвропейський кандидат, можете не хвилюватися. Європа – це дуже важливий партнер, без Європи неможливо повернути і відновити Донбас", – заявила вона, додавши: "Доки триває збройний конфлікт на Сході, Україна не може бути членом ні ЄС, ні НАТО".

І хоча в кінці промови, серед інших пріоритетів, вона згадала про "європейську та євроатлантичну інтеграцію", відчувався брак пояснень, що ж вона вкладає у ці слова.

Щоби поставити крапки над "і", вже у кінці дискусії ЄвроПравда попросила кандидатів уточнити, чи виступають вони: 1) за рух України до ЄС та безумовне виконання Угоди про асоціацію; 2) за рух до Альянсу та безумовне виконання річних національних програм Україна-НАТО.

Троє з п'яти кандидатів відповіли безумовне "так" на обидва запитання.

"Відповідь – "так" і "так". Для НАТО нам потрібна професійна армія, і нам потрібно цього досягти. Що стосується (руху до) ЄС – ми за, тому що ми – європейська держава", – виклала своє бачення інтеграції представниця Зеленського.

А Григорій Немиря наголосив, що Тимошенко "за" інтеграцію і до НАТО, і до ЄС, але має застереження щодо "безумовного виконання" Угоди про асоціацію. "Відповіді (щодо інтеграції до ЄС та НАТО) – "так" і "так", я можу дуже впевнено це стверджувати. Водночас є нюанс, що стосується безумовного виконання Угоди про асоціацію. Економіст Майкл Емерсон радить розробити нову політику, що прийде на заміну економічного сусідства, підготувати нову угоду, Асоціацію+. І навіть в рамках нинішньої Угоди з ЄС є норми, що дозволяють вносити зміни", – заявив Немиря.

Наскільки глибокі зміни просуватиме Тимошенко у разі перемоги, наразі лишається під питанням.

Зе-помилки

У ситуації, коли і сам Зеленський, і його штаб, по суті, уникають діалогу з суспільством про програму та бачення кандидата, зустріч "Української Лабораторії" у Брюсселі була важливою ще й через те, що дозволяла оцінити фахову спроможність "Зе-команди". Нагадаємо, що виступи радників не були експромтом: вони знали, якими будуть питання від модератора, тож мали можливість підготувати виступи не самостійно, а залучивши експертний потенціал усього штабу.

Будемо говорити відверто: команда Зеленського цей іспит не склала.

У деяких моментах це можна "із натяжкою" пояснити відсутністю у радниці досвіду в міжнародній тематиці – хоча фахової дискусії з цих питань не було. Зокрема, вразило твердження, що "європейська інтеграція і НАТО закріплені в українському законодавстві від 2002 року, і відтоді ми йдемо європейським шляхом" – хоча, здавалося б, не лише експерти в європейських питаннях знають, що за президентства Януковича всі згадки про мету вступу до НАТО були "вичищені" із законодавства, тож після 2014 року довелося їх повертати у законодавчу та нормативну базу.

Так само вразив опис свіжих конституційних змін щодо руху України до ЄС та НАТО. "Внесення зміни до Конституції – це, звичайно важливий і правильний крок, але це записали у преамбулі, а не в тілі Конституції", – заявила Ірина Венедіктова. Це зовсім не так; згадані зміни вносять низку правок у тіло Основного закону щодо наближення України до НАТО, тож Ростиславу Павленку довелося виправляти колегу.

І це вже – точно не зовнішня політика!

Йдеться про помилки у правових питаннях, які для радниці є фахом; та й цю частину виступу вона готувала наперед, маючи можливість перевірити їх разом зі штабом!

Ба більше, "довільне прочитання" законодавства з її боку виявилося і в інших питаннях, взагалі не пов’язаних із НАТО або ЄС. Приміром – щодо механізму референдумів в Україні.

"Важливо повернутися до прямої демократії та до проведення референдумів, які неможливі у моїй країні з 2012 року", – заявила вона, повідомивши, що у 2012 році закон про референдум був визнаний неконституційним. "До того (в Україні) було два референдуми, другий не був ратифікований", – зауважила вона, очевидно, маючи на увазі референдум щодо незалежності та "кучмівський" референдум 2000 року про перехід до двопалатного парламенту, скорочення кількості депутатів тощо.

Встановлення "прямого народовладдя" через ухвалення законодавчих норм на всенародному голосуванні є одним з ключових пунктів програми Зеленського, ці заяви також не були для Венедіктової експромтом, однак і вони містять низку юридичних вад.

Радники ключових кандидатів на зустрічі в Брюсселі. Друга праворуч - представниця Зеленського

По-перше, рішення референдумів неможливо "ратифікувати" (імовірно, йшлося про "імплементацію", а це – принципово інший процес).

По-друге, закон про референдуми існував аж до 2018 року – а у 2012 році застарілий радянський закон припинив дію не через рішення КС, а через те, що його замінив новий. По-третє, торік закон про референдуми дійсно був скасований рішенням КС – саме через те, що він передбачав "пряме народовладдя", тобто ухвалення норм права без згод на те Верховної ради. І так само буде скасований будь-який інший закон з подібними нормами, якщо такий ухвалять за ініціативи Зеленського – адже вони суперечать Конституції.

А змінювати Основний закон, за твердженням Венедіктової, її команда наразі не планує.

Донбас та нові ідеї

Та попри претензії щодо юридичної чистоти, варто визнати, що команда Зеленського щонайменше має нові ідеї. "Пряма демократія" – одна з них, вона перебуває цілком у тренді популістських рухів у державах ЄС, включаючи італійський "Рух 5 зірок".

Треба зауважити, що це – не єдина новела, запропонована командою Зеленського під час представлення його програми. Переважна більшість нових ініціатив стосуються економічної сфери, як-то відмова від сплати податків через податкових агентів, в тому числі – через роботодавця. Інша ініціатива – "економічний паспорт громадянина", за якою за кожним українцем, включаючи новонароджених, буде закріплена "частка природних ресурсів" і на рахунок кожної людини буде нараховуватися "частка прибутку держави" від продажу природних ресурсів.

А от щодо Донбасу та окупованих територій від радниці Зеленського (і відповідно, від команди) на зустрічі в Брюсселі не пролунало ідей, які впали би у вічі. Не концентрувалася вона і на питаннях відносин з РФ та збереження чи то заміни міжнародних форматів переговорів щодо збройного конфлікту з Російською Федерацією. По цій темі заяви були гранично розмитими, як-то "Ми зробимо все, щоби жити в мирі, щоби ті люди, які живуть поза Україною – повернулися".

Варто зауважити, що міжнародних партнерів особливо цікавила позиція Тимошенко з цього приводу, адже ця кандидатка раніше публічно декларувала намір замінити "Мінськ" на нині не існуючий формат Будапешт+.

Цікава деталь: представниця Держдепу США Кейт Вітмер, яка відкривала "Українську Лабораторію", у своїй промові висунула єдине прохання до майбутнього президента – збереження "Мінська". "Наша підтримка України лишиться незмінною після виборів, та це не означає, що у нас немає очікувань від України. Вони є: ми чекаємо, що Україна залишиться прихильною до Мінських угод, навіть попри те, що вони не ідеальні", – прочитала вона текст, надісланий з Вашингтона.

Адресата свого прохання вона не назвала, але він був очевидним – це Григорій Немиря.

У відповідь радник Тимошенко – чи не вперше на відкритому заході – розкрив деякі деталі ініціативи кандидатки.

Він гарантував, що про скасування "Мінська" не йдеться.

"Ця ініціатива не вб’є "Мінськ", але буде надбудована на "Мінську", – пояснив він. – Хто як хоче, так і може називати. Хочете – це буде Будапешт+, чи П5+, чи Нормандія+. Але Україна має вийти з вузької парадигми двосторонньої війни (РФ та України. – ЄП) до формату  регіонального конфлікту", – пояснив Немиря.

Що стосується інших кандидатів, то позиція Порошенка відома вже зараз – йдеться про продовження чинної політики. Штаб Бойка виступив за ширшу співпрацю з окупованою територією, включаючи зняття торговельної блокади і виключно дипломатичне рішення "без мілітаризації"; штаб Гриценка – за "мирне рішення, але не на умовах Росії", наголосивши, що окуповані територій "не мають мати право вето", і місцева влада не має бути контрольованої з Росії. Детальної дискусії з цих питань формат не передбачав.

Нинішній термін, у разі переобрання, стане останнім для Петра Порошенка. Та у Брюсселі ще два штабісти окремо наголосили, що їхній кандидат має намір балотуватися лише на один термін. "Гриценко чітко заявив, що балотується на один термін, щоби ніщо не стримувало його від проведення болючих реформ", – заявила Заліщук. "Зеленський прагне президентства на один термін, щоби змінити систему", – пояснила Венедіктова.

Діалог у Брюсселі показав, що в разі обрання Зеленського "система" справді зміниться, і можливо, радикально, але не факт, що на краще. Було абсолютно очевидно, що не лише лідеру перегонів, але і його штабу вкрай бракує фахової спроможності.

І це – у разі його перемоги – стане окремим викликом і для української експертної спільноти, і в цілому для України. Та для когось, можливо стане шансом.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"