Обігнати Молдову: Україна вперше очолила рейтинг східних сусідів ЄС за рівнем євроінтеграції
Східне партнерство (СхП) – формат, створений рівно 10 років тому – від початку ставив за мету наблизити країни-сусіди до Євросоюзу, водночас уникаючи будь-яких згадок про перспективу членства.
А ще була ідея про таке собі "проєвропейське змагання", коли держави-партнери намагаються "наздогнати сусіда" у впровадженні європейських норм. Причому на етапі розробки формату не було сумніву, хто виконуватиме роль "лідера" чи то "локомотива" партнерства. Тоді, в епоху Ющенка, Україна була найбільш просунута у відносинах з єдиною Європою. Ще від 2008 року ми офіційно вели переговори щодо асоціації, від 2007 мали спрощений візовий режим і вели (на той момент неформально) діалог про безвіз.
Інші сусіди не мали того і близько, тож СхП запропонувало їм "наздогнати Україну".
Та не все так складається, як гадається. Маючи "діалоги" та "формати", ми не квапилися з реформами.
Тож восени 2011 року, коли з'явився перший рейтинг країн-учасниць СхП, з'ясувалося, що Україна вже – зовсім не лідер.
Молдова, де за два роки до того прийшла до влади проєвропейська коаліція, стрімко просунулася шляхом реформ і, навіть маючи проблеми, посіла безумовне перше місце у регіоні за рівнем євроінтеграції. Україна ж виявилася третьою, пропустивши поперед себе також Грузію. Роки президентства Януковича додатково закріпили цю тенденцію, ми подекуди почали поступатися навіть Вірменії.
Лише за п'ять років розклад сил почав змінюватися.
У торішньому рейтингу (аналізує статистику та зміни на кінець 2016 року) ми піднялися на друге місце. Попереду лишалася тільки Молдова. А цього року Україна офіційно повернула лідерство.
"Європейська правда" має в розпорядженні рейтинг, складений за статистикою на кінець 2017 року та представлений у вівторок у Брюсселі.
Наше зростання чи "падіння" сусідів?
"Попри проведені вражаючі реформи, Україна входить у рік парламентських та президентських виборів у вкрай ненадійній атмосфері, маючи розділене суспільство, що відбивається у низькому рівні підтримки ключових кандидатів на посаду президента.
У Молдові діє уряд, що позиціонує себе як гарант збереження орієнтації на ЄС і запобіжник від приходу до влади проросійських партій, але насправді є осередком корумпованих правлячих еліт, які без жодних докорів сумління використовують правосуддя та переслідування, щоби скинути своїх політичних опонентів, а також тримають економіку в корупційних рамках".
Ці два абзаци йдуть один за одним і доволі чітко – хоч і гранично стисло – описують сприйняття реформ у наших державах європейськими посадовцями, а також прогрес Києва та Кишинева у проведенні цих реформ.
Для Молдови цей рейтинг виявився геть провальним. Вона не просто втратила лідерство, а впала на третє місце, пропустивши вперед Вірменію. І це – без урахування скасованих виборів мера столиці влітку-2018, через які ЄС зупинив допомогу Кишиневу.
Отже, вихід України на позицію лідера Східного партнерства має одночасно дві складові – успіхи України та проблеми в інших державах регіону, передусім у Молдові. Складно визначити, яка з цих причин мала найбільший ефект для успішних показників нашої держави.
Не лише оцінки від політиків, а й безсторонні "цифрові" свідчать, що у нашому русі до ЄС є величезна кількість проблем. Більшість із них нині властиві всьому регіону.
"Усі шість держав СхП мають проблеми з подоланням корупції та політичного кумівства, а у Молдові взагалі йдеться про "захоплену" (олігархами та політелітою. – ЄП) державу", – каже звіт, наголошуючи, що для України ключова проблема – це брак незалежності правосуддя, який, серед інших наслідків, блокує ефективну боротьбу з корупцією та загалом підриває демократичний розвиток держави.
Та це не скасовує того факту, що є і здобутки.
Уперше в історії індексів СхП наголошується, що держави-партнери, включно з Україною, перейшли від суто ухвалення реформ до їх впровадження.
Необхідно додати, що за показником "пов’язаності з ЄС" Україна – лише третя, після Молдови та Грузії. Проте цей показник, по-перше, меншою мірою стосується реформ, а більшою – програм взаємодії чи то допомоги. Тож зупинимося саме на рейтингу "наближення", який, по суті, і є індексом європейської інтеграції. Він складається з низки блоків, пройдемо їх один за одним.
Вдосталь свободи і брак прав людини
У блоці "стійкої демократії" Україна від цього року (тобто за підсумками 2017-го) стала лідером рейтингу, хоча ще у попередньому була на третій позиції.
Та це не означає, що все безхмарно. Особливо – у порівнянні з минулим.
2017-й став роком проблем з дотриманням прав людини в усьому регіоні. Рейтинги впали у Грузії, Молдови, Вірменії, та Україна продемонструвала найглибше падіння і припинила бути лідером СхП.
Одна з проблем – безкарність правоохоронних органів, в тому числі катування затриманих. Цю проблему визнають і в уряді. Є сподівання, що ситуація виправиться після початку роботи ДБР, але це – справа майбутнього. Також в усіх країнах СхП є проблеми з виконанням рішень ЄСПЛ.
Також у всіх держав регіону впали показники за блоком "незалежність ЗМІ". У всіх причини падіння різні, Україні, зокрема, закидають механізми, які сприймаються у Брюсселі як "інтернет-цензура". Також у нас є проблемою напади на представників медіа із недостатнім розслідуванням таких випадків, а також те, що влада почала менш толерантно сприймати критику на свою адресу.
Та оскільки падіння було і в інших держав, Україна за цим показником як була, так і лишилася на третьому місці.
Величезне падіння (з показника 0,8 до 0,65 та з явного першого місця на друге) Україна має за блоком "незалежне правосуддя".
У Брюсселі чудово бачать, що суди в Україні далекі від вільних, хай як Київ переконує у зворотному.
"Хоча для призначення, просування та звільнення суддів є законна процедура, що ґрунтується на об’єктивних критеріях, на практиці це так і не було втілене. У більшості випадків процес вибору та підвищення суддів був довільним і заснованим на політичних аргументах", - йдеться у документі стосовно України.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на звіті з цього приводу, наданому Держдепом США.
Та досить про погане. У розділі "стійка демократія" є позитивні зміни.
Справжній ривок ми зробили за показником "державне управління". В той час як усі держави регіону показали падіння показників, Україна – покращила їх і перемістилася з третього на перше місце. "Українська реформа системи держуправління – найефективніша і найбільш просунута в регіоні", вважають автори індексу. Вони, зокрема, відзначили масштабну реорганізацію міністерств, створення директоратів з питань розвитку, стратегічного планування та євроінтеграції у міністерствах та держагенціях.
У питанні підзвітності держави Україна суттєво покращила свої показники і нині – на другому місці, майже наздогнавши лідера, Грузію. У питанні свободи слова та зібрань Україна була і лишається безумовним лідером Східного партнерства.
Право та норми ЄС
Цей розділ найбільше стосується того, що є стрижнем європейської інтеграції – тобто впровадження в українське законодавство норм ЄС, як передбачено Угодою про асоціацію. Тут Україна – також на першому місці, хоча є і проблемні ділянки.
Дуже сумно, що ми не є відмінниками за блоком "ринкова економіка та впровадження ЗВТ з ЄС". У попередньому звіті Україна була на 3-4-му місці разом з Молдовою, зараз – на 5-6-му разом з Білоруссю. Причому в Брюсселі є зауваження і до того, як Україна виконує асоціацію.
"Хоча українська влада анонсувала плани впровадження стандартів ЄС, у 2017 році ситуація суттєво не змінилася. Україна гармонізувала лише 39% національних стандартів та узгодила 60%", – йдеться у документі.
Варто зауважити: навіть тут, попри претензії від ЄС, про жодний відкат не йдеться. Ми у 2017 році покращили і цей показник – але річ у тім, що всі без винятку інші держави показали значно сильніше зростання.
Як йдеться у відомому жарті Льюїса Керолла, щоби стояти на місці – треба чимдуж бігти.
Такими є реалії сучасного світу.
Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"