Наприкінці травня відбудуться вибори до Європарламенту. Чи вплинуть на них кампанії масової дезінформації, як це було під час референдуму щодо Brexit та президентських виборів у США 2016 року?

Намагаючись цього разу запобігти зриву демократичного процесу, у 2017 році Європейська комісія запустила кампанію для боротьби із загрозою фейкових новин та дезінформації. Комісія зосередилася переважно на "великій двійці" – Facebook і Google і наприкінці січня оприлюднила доповіді про хід роботи, підготовлені цими компаніями. 

"Звіти про виконання", які випустили онлайн-платформи, сфокусовані на заходах, яких вони вжили для виконання своїх зобов’язань відповідно до Кодексу протидії дезінформації, ухваленого Єврокомісією. Про те, як можна підсумувати їхні висновки щодо основних сфер, які викликають занепокоєння (реклама, фейкові облікові записи й алгоритми керування) – далі у статті.

Реклама

Facebook обіцяв запровадити більшу прозорість і створити публічно доступний архів політичної реклами. На додачу до класичної реклами партій архів також міститиме "проблемну рекламу" чи рекламу, що стосується суперечливих політичних тем.

Цю функцію вже запустили у Сполучених Штатах, де "проблемна реклама" охоплює такі теми, як аборти чи міграція. У своєму звіті про виконання Facebook повідомляє, що планує запустити функції прозорості та архіву реклами в Європі перед виборами до Європарламенту. Однак із датою запуску ще не визначилися.

Google також прагне сформувати архів реклами з функцією пошуку й забезпечити вищий ступінь прозорості у політичній рекламі. Як і Facebook, Google ще не запустив цю функцію в Європі, але має намір зробити це перед європейськими виборами.

Фейкові облікові записи

Facebook обіцяє усунути з мережі все, що класифікує як "неавтентичну поведінку" (фейкові облікові записи, відновлені заблоковані облікові записи тощо). У компанії припускають, що 3-4% з усіх облікових записів – фейкові.

З урахуванням загальної кількості активних користувачів Facebook – 2,2 мільярда – це свідчить про існування 88 мільйонів фейкових облікових записів.

Це питання в жодному разі не нове: облікові записи, за якими не можна ідентифікувати особу, були проблемою ще задовго до 2016 року.

Google також вживає заходів проти фейкових облікових записів та атак, спрямованих на його сервіси – як-от створення облікових записів реєстрації на сервісі Google News чи чорної пошукової оптимізації – з метою запобігти маніпуляції результатами пошуку.

В інтересах платформи – проявити зусилля в цьому напрямку, оскільки це допомагає створити середовище, в якому користувач почувається комфортно. Такий вид модерування контенту має бути одним із основних сервісів, які надають цифрові платформи.

Алгоритми керування

Facebook каже, що надає перевагу надійним ресурсам у новинній стрічці, наділяючи нижчим пріоритетом оманливий контент і рідше показуючи його користувачам. Але залишається питання, чому сумнівні публікації, які сама платформа розпізнала як оманливі, показують взагалі.

Google планує показувати більше перевірок фактів у результатах пошуку й працює над розробкою "сигналів надійності", які повинні гарантувати, що якість матеріалу маркована чіткіше.

Час покаже, наскільки вплинуть ці зміни на керування алгоритмами. Такі зусилля з боку Google і Facebook не нові. Проте нещодавня заява дочірньої компанії Google – YouTube, яка набула репутації раю для прихильників теорії змов на кожен смак, – показує, що вона теж робить якісь кроки для вирішення цієї проблеми.

Повідомлення в блозі YouTube стверджує, що в майбутньому контент "на межі прийнятного" та дезінформативний (включно з теоріями змови про терористичний акт 11 вересня, твердження про "пласку Землю" й відео, що просувають чудесні ліки від серйозних хвороб) буде рекомендований рідше.

YouTube не повідомляє, як саме він планує ідентифікувати такий оманливий контент, хоча каже, що "люди-оцінювачі" допоможуть тренувати системи навчання машин, які генерують рекомендації. У будь-якому разі YouTube заявляє, що тільки один відсоток від усіх відео постраждає від зміни політики.

Є куди рости

Отже, техногіганти намагаються побороти дезінформацію – частково у відповідь на політичний тиск, але також через те, що вони очікують певних економічних вигод. Але чи цього достатньо?

Європейський комісар з питань цифрової економіки й суспільства Марія Ґебріел вважає, що можна зробити ще більше.

На конференції, присвяченій протидії онлайн-дезінформації, яку провела Європейська комісія в Брюсселі 29 січня, Ґебріел вказала на кілька слабких місць у реакції великих техноплатформ, розкритикувавши той факт, що обмеження не будуть застосовані до всіх країн-членів ЄС рівномірно.

За словами Марії Ґебріел, темп змін занадто повільний і зусилля з удосконалення прозорості реклами на платформах є недостатньо рішучими. Наприклад, вона зауважила, що незалежні дослідники не мають відповідного доступу до даних платформ. Її критика порушує деякі важливі питання про аудиторію цифрових платформ і про те, як користувачі реагують на дезінформацію, на яку спрямовані зусилля.

Під час конференції представники платформ наполягали на тому, що вони покладають великі надії на прозорість і намагалися забезпечити більший доступ користувачів до інформації (включно з інформацією про інформацію). Але це спірне питання, чи більше інформації вирішить проблему, чи насправді погіршить непорозуміння. 

Всевладдя платформ?

Наголос на медіаосвіті, прозорості й доступі до інформації також відвертає увагу від інших важливих міркувань – наприклад, від факту, що на цифровому ландшафті все більше домінують великі платформи.

Цифрова аудиторія зіткнулася з великою дилемою: платформи потрібні для суспільного дискурсу, проте вони також мають застосувати ряд правил і обмежень, щоб забезпечити успішний дискурс. Це означає, що 

онлайн-платформи володіють можливостями й відповідальністю, співмірними тим, що здійснюються державою.

Хоча ці правила – принаймні в Європі – проектуються у тісній співпраці з органами регулювання, експертами та громадянським суспільством, їхнє застосування залежить від інформації, яку надають самі техногіганти. 

Проблема в тому, що залишилося не так багато часу. Вибори мають відбутися вже за три місяці.

До кінця травня ми матимемо якесь уявлення про успішність цих спроб встановити режим цифрових регулювань у Європі.

Автор: Штефан Мюндгес,

редактор німецького суспільного мовника ZDF

Стаття вперше була опублікована на німецькомовному порталі European Journalism Observatory. Переклад Марії Косенко