Годинник Європи: як Євросоюз скасовує "літній" та "зимовий" час

Європейці більше не хочуть переводити годинники. Країни Євросоюзу планують відмовитися від переходу на літній і зимовий час – але зроблять це не цьогоріч, як планувалося донедавна, а лише у 2021 році.

Та сама відмова від практики переведення годинників, схоже, вже є остаточною. Більшість мешканців ЄС підтримують скасування цієї практики, яка видається все більш застарілою, а початкові аргументи на її користь дедалі слабшають на тлі технологічних змін.

Отже, цього тижня Європейський парламент підтримав позицію про те, щоби за два роки скасувати переведення стрілок. Рішення поки не остаточне, але воно стане основою для обговорення з країнами ЄС для підготовки відповідного закону.

Енергозберігаючий годинник

Концепція літнього часу з’явилася задовго до появи самого Євросоюзу. Літній час вперше запровадили під час Першої світової війни Німеччина та Франція, а потім інші країни, з єдиною метою – задля енергозбереження. Електроенергії бракувало, а переведення годинників на годину вперед навесні дає можливість довше користуватися природним денним освітленням.

Німеччина у квітні 1916 року стала першою країною в Європі, яка використовувала ідею літнього часу з метою збереження вугілля. Велика Британія і більшість союзників незабаром наслідували цей приклад, Росія і деякі інші країни – в 1917 році, а США – в 1918-му.

При цьому "природним", або поясним, тобто стандартним для тієї чи іншої території є той час, який зараз прийнято називати "зимовим".

Після війни переведення на літній час в Європі скасували, але з 1970-х років цей механізм відродили у багатьох європейських країнах, зокрема, через нафтову кризу та пов'язані з нею аргументи щодо заощадження енергії. У межах всього Євросоюзу положення щодо переходу на літній час вперше були запроваджені 1980 року.

Але нині головний аргумент, через який з’явився "літній час", просто не працює.

Для освітлення використовуються діодні або енергозберігаючі лампи, і його частка у загальному балансі споживання електроенергії стала незначною, а економія електроенергії через переведення стрілок – взагалі зникаюче мала.

Щоправда, залишається питання комфорту.

Прибічники переведення годинників ставлять питання на кшталт "навіщо нам влітку схід сонця о 4 ранку – нехай краще вечірні сутінки починаються пізніше".

Так чи інакше, в Європі вже кілька років триває дискусія про те, чи не варто відмовитися від переведення годинників. А у 2018 році почалися реальні кроки до втілення цієї ідеї.

Європа прагне змін

Торік Єврокомісія провела онлайн-опитування, в якому взяли участь 4,6 мільйона громадян ЄС, і 84% з них підтримали ідею. Критики стверджували, що результати опитування не репрезентативні, тому що в ньому домінували німці, кількість яких серед респондентів сягнула аж 70%.

При цьому, скажімо, у Греції та на Кіпрі більшість проголосували за збереження практики переведення годинників на "літній час".

Втім, у Брюсселі спираються не лише на громадську думку, але й на результати досліджень, які свідчать, що економічна користь від переведення стрілок є недостатньою.

"Організація літнього часу може бути корисною для внутрішнього ринку, зокрема, транспорту, стимулювання активного відпочинку і забезпечення мінімальної економії енергоспоживання, але вплив на інші економічні сектори залишається значною мірою безрезультатним", – йдеться у доповіді Європарламенту від 2017 року.

Чи є шкода від переведення годинників? Відповідь неочевидна.

Відзначається, що у сільському господарстві занепокоєння з приводу літнього часу (вплив на біоритми тварин, наприклад) дещо врівноважується розвитком нового обладнання, таким як штучне освітлення або інші автоматизовані технології.

Те ж саме стосується безпеки дорожнього руху, де важко виділити вплив літнього часу на збільшення аварійності.

Водночас скасування переведення стрілок також дозволяє уникнути додаткових витрат, адже потрібно не тільки переводити годинники, але й перенастроювати різне обладнання. А питання розкладу потягів у ніч, коли переводять годинники – постійний головний біль для залізничників.

Окрім економічного ефекту, важливим чинником є вплив на здоров’я людини. Але й тут немає ясності з тим, наскільки він реальний.

Так, багато громадян ЄС – так само, як і України – скаржаться на те, що через переведення стрілок годинника у них порушені біоритми, виникають труднощі зі сном, роздратування і знижується концентрація. Але наукові дослідження однозначно не доводять негативний вплив переведення годинників на самопочуття, а прихильники літнього часу, навпаки, вважають, що це дасть можливість проводити більше часу на свіжому повітрі.

Так чи інакше, Брюссель не міг проігнорувати думку громадян.

Після минулорічного опитування Брюссель пропонував усім державам перейти на єдиний час вже з 1 квітня 2019 року, але країни ЄС заявили про нереалістичність таких швидких змін, і цей термін вирішили відкласти на два роки.

Скасувати переведення годинників, насправді, хочуть не тільки німці, але й більшість країн Європи. Питання тільки в тому, хто залишиться на "літньому" часі, а хто – на "зимовому".

Єврокомісія дає країнам-членам свободу вирішити, за яким часом вони хочуть жити.

Приміром, у Фінляндії опитування показало, що більшість громадян хочуть жити за зимовим часом, хоча голоси розділилися майже порівну – 52% на 48%.

У Німеччині, до речі, щодо цього також немає одностайності. Міністр охорони здоров'я Єнс Шпан віддає перевагу літньому часу: "Я можу прекрасно уявити собі 12 місяців літнього часу". А от голова Cоюзу німецьких вчителів Гайнц Петер Майдінгер вважає, що з точки зору батьків і вчителів зимовий час має свої переваги. Адже тоді дітям не доведеться "упродовж кількох місяців ходити до школи в темряві".

Очевидно, що країни ЄС будуть робити вибір виходячи з географічного розташування. "Нам вигідно бути в одному часовому поясі з Фінляндією і країнами Балтії", – говорив прем'єр-міністр Естонії Юрі Ратас.

Світ без літнього часу

ЄС планує скасування ще й через те, що від цієї практики вже відмовилися багато торговельних партнерів. Наразі у світі годинники переводять 60 країн – більшість країн Європи, США, Канада та кілька країн Латинської Америки.

Однак все більше країн відмовляються від цього – приміром, Ісландія, Китай, Росія, Білорусь і нещодавно Туреччина. Азійські країни взагалі майже не застосовують цю практику, за винятком кількох держав Близького Сходу, таких як Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія та Іран.

Причому вибір між літнім і зимовим часом всюди є непростим.

Як відомо, Росія у 2011 році відмовилася від переходу на зимовий час, однак у 2014-му рішення змінили і країна відмовилася вже від літнього часу, і тепер живе за зимовим.

Китай, другий за величиною торговельний партнер ЄС, використовував літній час лише до 1991 року. Китайський приклад взагалі унікальний – територія держави потрапляє у чотири часових пояси, проте по всій країні діє єдиний стандартний час, який називається "пекінським".

У Сполучених Штатах, які розділені на шість часових поясів, на більшості території діє перехід на літній час. Виняток становлять тільки два штати – Аризона та Гавайські острови. Подібна ситуація і в Канаді: перехід на літній час здійснюється, але з кількома територіями-винятками.

В складі України наразі також є територія, де стрілки годинника не переводять двічі на рік - це окупований Крим.

Хоча у нашій державі у 2011 році була спроба відмовитися від переведення годинників і жити за літнім часом. Верховна рада прийняла відповідну постанову, яка, втім, викликала невдоволення в західній частині України. Місцеві жителі були незадоволені перспективою вставати взимку затемно і вести дітей до шкіл та дитсадків ще до сходу сонця. За місяць парламент скасував постанову.

Та оскільки в ЄС немає держави настільки протяжної зі сходу на захід, там це питання не виникає. І наразі все йде до того, що останній обов'язковий перехід на літній час на території Євросоюзу відбудеться в березні 2021 року.

Країни, які захочуть назавжди повернутися до зимового часу, зможуть зробити це у жовтні 2021-го.

Автор: Юрій Онищенко,

"Європейська правда"