Україна знову увірвалася на перші сторінки європейських медіа. Заходу не байдуже, що станеться у нашій державі, але це – одна з дуже небагатьох гарних новин про реакцію світу на українські вибори.

Висновки у всіх виявилися схожими – і вони напевно не сподобаються чинному українському лідеру. "Голосування проти влади", "відплата за порушені обіцянки", "результат корупційних скандалів" тощо – на Заході не мають сумніву, що нинішня українська влада сама є винуватцем надвисокого рейтингу Володимира Зеленського.

Варто підкреслити: "хрест на Порошенку" на Заході не поставили. Критикуючи за численні провали, партнери визнають і позитиви його правління, а дехто навіть не виключає, що президент ще має шанси у другому турі – але тільки у разі, якщо доведе здатність діяти по-новому.

Цікавими є також характеристики лідера виборів, Зеленського.

І, нарешті, ще один безумовний позитив – демократичність українських виборів. Це вже чимало, і це "відрізняє Україну від Росії", наголошують партнери нашої держави.

Україна – не диктатура

В останні тижні перед виборами в Україні не бракувало експертів, що "пророкували" масштабні маніпуляції, вкиди бюлетенів, очевидні підкупи тощо. Це – те, що турбувало Захід найбільше.

Так, партнерам України було б спокійніше, якби у результаті президентом лишився Петро Порошенко – його політику і в Берліні, і в Парижі, і у Вашингтоні принаймні могли передбачити.

Від підтримки до байдужості: на кого ставить Захід на українських виборах

До слова, інші імовірні переможці не викликали на Заході шоку і категоричного несприйняття (детальніше про це – у статті "Європейської правди" про розподіл передвиборчих симпатій партнерів України).

Та головним, ключовим бажанням Заходу було те, щоби результати виборів не викликали сумніву. І цього вдалося досягти.

Заяви Тимошенко про "фальсифіковані екзит-поли" та про її друге місце ніхто не сприйняв серйозно.

"Як і очікувалося, схоже, що Україна провела чергові вільні, чесні та конкурентні вибори", – написав пізно вночі впливовий західний аналітик Андерс Аслунд. "Екзит-поли дуже близькі до попередніх опитувань – соцопитування виявилися набагато кращими, ніж їхня репутація", – напівжартома додав він.

Це – магістральна думка усіх західних оцінок. Жодних принципових сумнівів у демократичності першого туру виборів досі не прозвучало і напевно вже не прозвучить.

Жертва власної політики

Вже у першу ніч після голосування чимало західних ЗМІ та експертів взялися аналізувати, що ж відбулося у нашій державі і чому Зеленський взяв навіть більше, ніж йому пророкували найсміливіші опитування.

Тут для чинного президента закінчуються добрі новини та компліменти.

Від Польщі до Британії – журналісти сходяться у тому, хто став "винуватцем" електорального злету Зеленського.

Ця людина – президент Петро Порошенко.

Чи не найяскравішою стала стаття Пола Ронцхаймера з німецького журналу Bild. Пол регулярно пише про Україну, він двічі за останні роки брав інтерв’ю у Порошенка. У репортажі з Києва журналіст згадав про свою розмову із тоді ще майбутнім президентом, у 2014 році.

"Рівно п'ять років тому, в ніч на 31 березня, у інтерв'ю Bild він пообіцяв усьому світові продати компанію Roshen, якщо він буде обраний як президент. Це лише одна з порушених Порошенком обіцянок, за які він отримав сьогодні рахунок: тільки 18% підтримки, немов удар по президенту.

Люди, які протестували на Майдані, у 2014 бачили в Порошенку надію, закриваючи очі на те, що він є олігархом та працював міністром за Януковича. Але Порошенко не справдив довіру багатьох людей. Занадто мало реформ, занадто багато скандалів та відсутність реальної боротьби з корупцією, недостатньо змін у країні.

Під час передвиборчої кампанії Порошенко сфокусувався майже виключно на війні, а не на реформах, не на майбутньому, не на перспективі України. Майже не було чути про те, як можливо нарешті підняти середній дохід українців, який нині складає до 300 євро на місяць", – йдеться в емоційній, оціночній статті німецького журналіста.

Не всі видання виявилися настільки жорсткими, дехто намагався уникати емоцій, але загальна думка зі статті в Bild резонує практично в усіх аналітичних публікаціях про Україну, і не лише в німецьких.

"(Порошенко) розплачується за недовіру до влади і за численні корупційні скандали, які супроводжували його мандат", – пише французька Le Monde. "Цей ляпас дуже гучний, і несхвалення Порошенка – вельми агресивне", – зазначає Liberation. А світова агенція Reuters у репортажі з Києва нагадує, що "лише 9% українців довіряють власному урядові, що, за даними Gallup, є найнижчим рівнем у світі".

Ба більше, навіть у сусідній Польщі вважають, що саме провал Порошенка-реформатора зробив можливим таке стрімке зростання популярності Зеленського.

"Це нищівний вирок для п'яти років правління Петра Порошенка та його команди.

Нинішньому президентові дійсно вдалося швидко відновити збройні сили та запобігти окупації Росією півдня України. Він зумів стабілізувати держфінанси і запобігти банкрутству України. Варто оцінити підвищення ціни на газ, без якої державний бюджет неможливо було би вилікувати. Проте українці вийшли на Майдан у 2013-2014 роках з двох основних причин. По-перше, вони хотіли покінчити з правлінням олігархів і поширеною корупцією, по-друге, інтегрувати країну з ЄС. І у цих питаннях прогрес мізерний...

Це правда, що у порівнянні із Зеленським Порошенко безпечніший, а тому кращий кандидат, і сьогодні не лишається нічого іншого, аніж тримати пальці схрещеними за його перемогу. Але і це не яскрава перспектива для України", – зазначає оглядач Rzeczpospolita Єнджей Белецький.

Та, звісно, Порошенко – не корінь зла.

Перемога Володимира Зеленського є протестом українців проти усієї влади разом, переконані на Заході.

"Якщо Зеленський переможе також у другому турі, це меншою мірою буде голосування за нього, а більшою – проти старих облич та партій і хоч за щось нове", – заявила минулої ночі проукраїнська євродепутатка Ребекка Гармс.

Хто ви, містер Zelenskiy?

Ставлення західних експертів та журналістів до Зеленського варіюється від обережності до цікавості. Тут немає крайніх оцінок, властивих Україні – ані беззастережної віри і підтримки, ані звинувачень у "зраді" та проросійськості.

Усі сходяться на тому, що Зеленський – це невизначеність.

Знань про нього обмаль не лише в Україні, хоча протягом останнього місяця він охоче давав інтерв’ю західним медіа. Розходження є навіть щодо того, як писати прізвище політика латиною – доводилося зустрічати Zelenskiy, Zelenski, Selenski, Selenskyj (в німецьких ЗМІ) тощо.

Ще донедавна у заголовках статей його називали "клоуном". Нині, коли перемога стала цілком реальною перспективою, всі медіа як один перейшли на більш політкоректний термін "комедіант".

"(Його політичний успіх) це неймовірна історія, схожої на яку не було навіть в українській політиці, хоча там не бракує неймовірних історій", – пише німецький Zeit, додаючи жарт, який почув в Україні експерт Балаш Ярабік: мовляв,

ми, українці, багато років поспіль обирали поважних кандидатів, але зрештою їх управління перетворювалося на дешеву комедію, тому ми подумали: мабуть, варто обрати комедіанта і подивитися, що з того вийде.

Звісно ж, на Заході стережуться, що брак досвіду буде серйозною проблемою лідера виборів. "Зеленський зріс на хвилі настроїв проти політичних еліт, та його недосвідченість змушує західних чиновників та іноземних інвесторів до обережності та скепсису щодо того, чи здатний він бути головнокомандувачем у воюючій державі", – зазначає Reuters.

Від підтримки до байдужості: на кого ставить Захід на українських виборах

Але є і обережний оптимізм. Передусім від тих, хто втомився від проблем та порушень обіцянок, які генерує чинна влада.

"Україна може бути кращою. Немає причин продовжувати обирати тих самих старих динозаврів", – написала Мелінда Герінг, редакторка американського видання UkraineAlert.

Колишній посол США в Україні Джон Гербст у коментарі після завершення виборів назвав Зеленського "очевидно здібною людиною". "Він дуже успішний комедіант та бізнесмен, а те, що він виграв перший тур, окреслює у ньому політичний талант, але ані в економіці, ані в політиці, ані у питаннях безпеки він знається небагато. І в наступні три тижні Порошенко спробує зробити так, щоби українське суспільство це усвідомило. Підтримка Коломойського несумісна з риторикою Зеленського про антикорупцію", – зауважив дипломат.

Зв’язок із Коломойським (наряду з дивними заявами на кшталт "припинення стрільби на Сході") – те, що підкреслюють і журналісти. "(Зеленський) сказав нам, що Коломойський не отримає ніякого захисту, якщо буде суд проти олігарха. Але у цьому є сумніви", – пише британська BBC.

Росія, що не перемогла

Український дискурс переважно сконцентрований навколо імені переможця. Прибічники Порошенка наполягають, що програш нинішнього глави держави стане "перемогою Путіна"; прибічники Зеленського висувають аналогічні претензії щодо Порошенка...

На Заході російська тема не домінує навіть серед очевидних друзів України – як вже йшлося, мало хто з них має розуміння, якою буде політика Зеленського після обрання.

Та й щодо програшу Порошенка не всі мають однозначну певність, хоча є і ті, хто не лишає чинному президенту шансів на перемогу.

"Порошенко має розвинуту мережу на місцях і підтримку адмінресурсу по всій країні. Перемога комедіанта зовсім не є гарантованою", – зазначає ВВС. Німецький Zeit обережніший і вважає, що жодного адмінресурсу не вистачить і Порошенко для перемоги доведеться запропонувати виборцям щось принципово нове. А от французький Le Monde вже називає Петра Порошенка "президентом, який залишає посаду", хоча й зазначає, що у першому турі той виступив досить непогано. "(Порошенко) уник приниження, яке сталося би у разі поразки вже у першому турі. Ця доля виявилася уготована ветерану українських виборів Юлії Тимошенко", – зазначає видання.

Та повернемося до Росії.

Якщо в Україні часом лунають запитання "хто ті люди, що віддали 10% за пропутінського Бойка", то на Заході бачать у цьому результаті провал проросійських сил.

Переважна більшість українців проголосували за шлях до НАТО та ЄС, адже його (принаймні, на словах) обіцяли і Зеленський, і Порошенко, і Тимошенко, і Гриценко.

"Це перша гарна новина українських виборів, що руйнує російську пропаганду про "глибоко розділену державу": ключовий прокремлівський кандидат набрав лише 10%. А отже, ера, за якої Україна була російською колонією, безповоротно пішла у минуле!" – пояснив редактор Bild Юліан Рьопске.

А ще минулі вибори геть руйнують російський наратив про "шалену популярність українських націоналістів". Нехай для багатьох виборців результат Руслана Кошулинського (наразі – 1,7%) став сумним, але для проукраїнських політиків на Заході та для наших дипломатів він буде дуже доречним. "Наступного разу, коли російський посол почне нудіти моїм колегам з країн ЄС про владу націоналістів в Україні, у відповідь буду мовчки показувати результат єдиного кандидата від націоналістів у першому турі президентських виборів", – пояснив представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

І, до слова, шансу на російський реванш цей дипломат також не бачить.

"Порошенко гарантовано буде рухатися в НАТО і ЄС. З іншими є варіанти, але лише життя покаже. У розворот країни назад до Росії я не вірю незалежно від прізвища президента", – підсумував він одну з поствиборчих дискусій.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"