У перші три місяці цього року, попри спроби зберегти позитивну співпрацю в публічному дискурсі, Брюссель і Київ зазнали низки невдач, а відносини між ними дещо ускладнилися. Здебільшого – через кроки Києва (як-от декриміналізація незаконного збагачення), але частково й через різні позиції щодо санкцій проти Росії за її агресію в Чорному морі. Євросоюз із чималими труднощами піддав санкціям лише вісьмох росіян і відкинув усі обмеження, які пропонував Київ у "Азовському пакеті".

Згладити все це допомогли вибори.

Європейський Союз підтримав чинну владу. Це продемонструвала і слабка реакція на декриміналізацію незаконного збагачення, і нерішучий арбітраж щодо заборони на експорт лісу.

Це і успішний для президента Порошенка "міні-саміт" наприкінці березня в Брюсселі. На ньому вдалося домовитися про швидкі перемовини щодо АСАА і про можливий прорив у питанні цифрового союзу, проте жоден законопроект, необхідний на шляху до АСАА, так і не вдалося провести. Тож процес і надалі лишається замороженим.

Євросоюз та вибори

У той час як більшість партнерів України під час президентської кампанії намагалися тримати рівновіддаленість, Євросоюз став винятком із цього правила.

Підтримку чинному президентові Порошенку відверто висловлювали голова Європейської ради Дональд Туск, віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс та голова представництва ЄС Хюг Мінгареллі. За словами одного з дипломатів Євросоюзу, ці посадовці зробили все можливе для обрання Порошенка на другий термін – зокрема, відсутністю або стриманістю критики на його адресу навіть там, де для цього були підстави.

Та це не означає, що Брюссель закривав очі на всі проблеми.

Дипломати ЄС дедалі частіше відзначають, що друзів України в Євросоюзі меншає через невиконання Києвом зобов’язань у низці галузей. Кількість невдоволених сягнула критичної межі. Через обіцянки, не виконані українськими чиновниками, українську владу вже сприймають як таку, що має "серйозні проблеми з моральною доброчесністю".

Саме через це після президентських виборів, незалежно від їхнього результату, чимало позицій партнерства буде поставлено на паузу.

ЄС муситиме переглянути ставлення до Києва ще й через новий політичний контекст після власних виборів.

Ймовірно, Брюссель стане прискіпливішим і у питаннях, пов’язаних з безвізом.

Варто наголосити: зараз загрози безвізу немає, він безперечно діятиме в короткостроковій перспективі.

Однак наступний звіт щодо механізму призупинення візового режиму напевно буде значно критичнішим за попередній, з особливим акцентом на корупцію, адже Україна опинилася в несприятливому становищі через декриміналізацію незаконного збагачення. А в середній та довгостроковій перспективі ми можемо почути від ЄС погрози про можливість застосування цього механізму.

Брюссель "конституційний"

Міні-саміт Україна-ЄС, що відбувся в Брюсселі, був не лише символічним знаком підтримки Порошенка перед виборами – на ньому обговорювалося також майбутнє відносин та їхні можливі нові цілі.

Було запропоновано зосередитися на Угоді про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (більше відома за своєю англійською абревіатурою АСАА) і цифровому союзі. Та цим задачам бракує як ширшої підтримки в ЄС, так і ефективнішої роботи над ними в Україні.

Варто зупинитися на змінах до Конституції, які закріпили, що рух Києва до Брюсселя є безальтернативним. У лютому 335 голосами за 300 необхідних Рада підтримала поправки, які вносять до Конституції прагнення України приєднатися до ЄС і НАТО. Хоча цей крок здебільшого є символічним, голосування продемонструвало єдність українського політичного класу в прагненні до євроатлантичної інтеграції.

Втім, досить часто політичні процеси в Україні живуть нарізно з Конституцією.

Поправки самі по собі не гарантують жодних реформ, про що нагадав у своїй відповіді ЄС.

З юридичного боку нове конституційне положення може стати потенційним інструментом прихильників євроінтеграції: Конституційний суд може визнати нечинним будь-який закон, що загрожує євроатлантичній інтеграції України.

Та перш ніж перейти до амбітніших планів, Україна має виконати Угоду про асоціацію, яка просувається вкрай повільно. Згідно з доповіддю Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, у 2018 році було виконано лише 52% завдань, запланованих на цей рік.

Непрості санкції

15 березня Європейський Союз запровадив санкції проти вісьмох росіян через агресію РФ у районі Азовського моря. Затвердити це рішення виявилося вельми непросто.

Дебати щодо можливих санкцій за агресію Росії в районі Азовського моря розпочалися одразу після нападу 25 листопада 2018 року. ЄС діяв досить нерішуче, бо спершу не полишав спроби переконати Москву звільнити українських військовополонених.

Проти будь-яких нових санкцій виступала Німеччина, її підтримали Франція, Італія, інші члени ЄС.

Погодження навіть вельми символічних персональних санкцій стало неабиякою проблемою, що потребувала багаторівневих перемовин між країнами ЄС.

За свідченнями одного з посадовців, Фінляндія заблокувала обмеження, оскільки у їх початковому списку виявився заступник голови Прикордонної служби РФ Геннадій Медведєв, залучений до діалогу з прикордонних питань між Росією та Фінляндією.

Щойно його замінили, санкції заблокувала Італія – не через якесь конкретне прізвище, а з принципових мотивів. Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте загалом стверджував, що його уряд прагне зняти з Росії санкції ЄС.

Зняти вето Рима вдалося, за даними з наших джерел, Литві.

Офіційного підтвердження цих даних немає, але в дипломатичній спільноті ходять чутки, що для досягнення цього компромісу Литва прийняла п'ять сімей сирійців, що прибули до Італії.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс правильно зазначив щодо санкцій ЄС через ситуацію в Азовському морі – "замало і запізно".

Варто підкреслити: на думку України, санкції проти Росії за напад і подальшу агресію в Азовському морі мали бути геть інші. Київ навіть представив Брюсселю своє бачення під назвою "Азовський пакет", що включав обмеження проти компаній, російських портів і суден. Проте крім традиційних друзів на кшталт Литви та Данії, яка до них приєдналася, ця ідея не знайшла прибічників.

Українські дипломати спершу наполягали на серйознішому покаранні Росії. Однак після запровадження санкцій проти вісьмох росіян Порошенко несподівано заявив: "Саме такий пакет санкцій я хотів бачити", не помічаючи того, що ухвалені обмеження взагалі складно назвати "пакетом".

За словами дипломатів ЄС у Києві, після таких заяв Порошенка будь-які подальші запити з боку України щодо розширення "Азовського пакету" приречені на провал. Втім, варто відзначити, що якби не наполегливість Порошенка, немає певності, що й ці обмежені санкції були б ухвалені.

Варто додати, що замість санкцій Брюссель планує зосередитись на наданні допомоги українському Приазов’ю.

Економіка і торгівля

Вже згадувалося, що Україна зосередила зусилля на Угоді АСАА – так званому "промисловому безвізі". Президент Порошенко оголосив АСАА найпріоритетнішим питанням у відносинах з ЄС та обговорив угоду на міні-саміті в Брюсселі 20 березня.

Ця угода дозволить українським виробникам маркувати продукцію знаком "СЕ", що дасть їм право вільно продавати товари власного виробництва на ринку ЄС без додаткової сертифікації. За попередніми оцінками, зрештою АСАА може охопити до 20% українського експорту до Євросоюзу, з основним акцентом на машинобудівний сектор.

Тривалий час Україна висловлювала невдоволення небажанням Євросоюзу дискутувати довкола АСАА.

Проте коли ЄС погодився на таке обговорення, неготовим виявився Київ.

В березні Верховна рада "завалила" законопроект №6235 про технічні регламенти й оцінки відповідності – один з двох, потрібних для початку консультацій з ЄС щодо АСАА. Андрій Парубій виніс проект на голосування, незважаючи на те, що в парламенті було недостатньо депутатів для його ухвалення – з пропрезидентської фракції проголосували лише 55 депутатів зі 135.

У ВР вже зареєстрований новий проект, і якщо його розгляд буде пришвидшено, є ймовірність ухвалення закону вже у травні.

У грудні 2018 року Рада асоціації між Україною та Європейським Союзом ухвалила рішення направити до України оціночну місію для створення плану дій, що наблизять підписання АСАА. Місія відвідала Україну з низкою позитивних кроків для пришвидшення перемовин. Замість двох послідовних етапів підготовки – законодавчого та виконавчого – ЄС погодився рухатися в обох напрямках водночас, що має істотно скоротити час.

Тривають і перемовини з ЄС щодо заборони на експорт необробленої деревини. Відбувся перший раунд арбітражної панелі, і, на думку одного з дипломатів ЄС, позиція України була досить слабка. Малоймовірно, що Україні вдасться захистити свою позицію, тож Євросоюз виграє цю справу.

Втім, Європейський Союз міг це зробити давно, але політика підтримки чинної влади втримала Брюссель від цих кроків і відтермінувала процес. Тому рішення буде ухвалене та оприлюднене вже після президентських виборів.

P.S. Детальніше про розвиток відносин України та ЄС читайте у щоквартальному аналізі "Truman Index".

Автор: Леонід Літра,

старший аналітик Центру "Нова Європа"