Чи може візовий офіцер сплутати гривні з британськими фунтами і на цій підставі відмовити у видачі візи? Чи можна відмовити адвокату, у якого судове засідання в Лондоні, на підставі того, що це – несерйозна мета візиту? Чи можна відмовити людині, що сплатила круглу суму за мовні курси в Британії, на підставі того, що "курси бувають і в Києві"?!

Британська візова служба знову доводить, що неможливого немає.

Вимога документів, яких не існує у природі. Очевидні помилки візових офіцерів. Упереджене ставлення до українців. І, на додачу, всі рішення – без права на оскарження. А ще треба додати традиційні для британців "приховані відмови", коли віза видається лише наступного дня після відльоту літака – тоді виходить, що і статистика не "зіпсована", і подорож до Британії зривається.

На жаль, це – реалії візової практики, коли за візою подається громадянин України.

І з цим необхідно щось робити.

Як відомо, зараз Україна має безвізовий режим для громадян усіх держав-членів ЄС. Однак Британія дуже скоро (швидше за все, до кінця весни) вийде з Євросоюзу, і у день такого виходу формально має втратити український безвіз. Наразі це – наш єдиний важіль, здатний привернути увагу британських політиків.

На жаль, серед українських дипломатів є ті, хто вважає, що Україна не має права обурюватися несправедливості щодо її громадян, щоби не дратувати британців, а тому повинна безумовно продовжити свій безвіз. Та на щастя, остаточне рішення ще не ухвалене.

Автори цієї статті переконані, що "політика капітуляції" є глибоко неправильним підходом. Київ ще має можливість захистити гідність та інтереси власних громадян і переконати Лондон, що нинішню ганьбу потрібно припинити. Ми наполягаємо, щоби президент України, який має ухвалити остаточне рішення, обрав саме цей шлях, визначивши умови для продовження безвізу для громадян Великої Британії.

У цій статті – детальніше про проблеми, про зміни у британській візовій політиці та про те, що повинна зробити українська сторона.

Українці – означає небезпечні

Дев'ять місяців минуло відтоді, як "Європейська правда" та "Європа без бар'єрів" підняли питання про упереджене ставлення британського Home Office до українців.

Після початку російсько-українського конфлікту Велика Британія запровадила жорстку політику до всіх, хто має громадянство України. Кількість відмов зросла в рази і сягнула небачених досі значень; тим, хто має зв’язок із Донбасом, деякий час взагалі відмовляли у візах на цій підставі, навіть якщо людина вже переїхала, приміром, до Києва. Були й ті, хто отримував відмови взагалі без підстав і притомних пояснень, в тому числі чимало знаних людей, як-то професорів, які точно не збиралися емігрувати до Британії.

Безвіз без взаємності. Чому Київ має відновити візи для громадян Великої Британії

З часом дискримінаційну "донецьку норму" скасували, але класифікація українців як "небезпечної нації" та нехлюйство в оцінці візових заявок залишилися.

Терпець урвався після того, як у 2018 році британці затримали візу українському атлетові Євгену Гуцолу і тим сам зірвали участь України в естафеті на чемпіонаті світу в Лондоні.

Торік у редакційній статті "Європейська правда" описала низку вражаючих випадків візових відмов та затримок із видачею віз. Ці історії набули неабиякого резонансу, бо не мали нічого спільного ані з повагою до гідності українців, ані зі здоровим глуздом. Ми щиро намагалися переконати Лондон змінити ставлення до українських подорожуючих. Ми напевно знаємо, що те саме робив офіційний Київ. Зрештою, Україна майже два роки має безвіз із континентальними державами ЄС і довела, що не становить для них небезпеки!

Але Лондон щоразу відповідав, що не готовий навіть говорити про свою візову політику (хоча часом визнавав, що помилки у рішеннях є, і їх необхідно виправляти).

Юристи – означає заробітчани

Кілька днів тому "Європейська правда" та "Європа без бар’єрів" вирішили з’ясувати, чи стала візова політика Британії більш передбачуваною після минулорічної кампанії, і попросила своїх читачів повідомити, чи стикалися вони з необґрунтованими візовими відмовами за останні місяці.

Відповіді, які ми отримали, відверто вразили.

На жаль, ми досі бачимо дивні рішення візових офіцерів, які б’ють і по українському бізнесу, і, що особливо дивно, по самій Британії.

І ми маємо підстави стверджувати: лишилося упереджене ставлення до українців.

Всі чули про Лондонський арбітраж як про місце, де можна сподіватися на чесне вирішення бізнес-суперечок; через це London Court of International Arbitration часто прописують у мільярдних бізнес-угодах, навіть якщо вони не стосуються Британії. Це, до слова, дуже вигідно самій Британії, якщо справи доходять до суду: виплати арбітрам та британським юристам, які ведуть процес, складають, залежно від складності справи, від сотень тисяч до мільйонів фунтів.

Та схоже, що британській візовій службі байдужі добробут та репутація власної держави, щойно постає питання про видачу віз українським юристам та представникам бізнесу.

Із цим стикнулася в жовтні 2018 року київська юридична компанія, її представник М. та бізнесмен, що є її клієнтом (Прим: тут і далі ми приховуватимемо прізвища та часом імена з мотивів конфіденційності, хоча редакція мала змогу ознайомитися із підтверджуючими документами та з обґрунтуванням візової відмови щодо описаних історій).

Виклик на арбітражні слухання з визначеною датою, запрошенням британської сторони, підтверджені доходами (повірте, досить високими) – всього цього виявилося недостатньо, бо всі українці – це апріорі група ризику. Український юрист та бізнесмен, якого викликали до суду як свідка, отримали відмову із такою підставою: британський Home Office не впевнений, що вони не їдуть до Лондона в якості заробітчан (!!?).

На щастя, цей арбітраж не був зірваний – вони подалися ще раз за терміновою процедурою, змогли переконати візового офіцера, що не лишаться у Лондоні нелегалами, і встигли отримати візу. "Але після цього досвіду я не рекомендуватиму клієнтам прописувати місце слухань у Лондоні і взагалі обирати англійський арбітраж", – розповів згаданий юрист.

І, до слова, ЄП має ще один приклад відмови відомому українському юристові, що був викликаний на процес у Лондон і отримав відмову. Це – яскраве свідчення того, що українців навіть із дуже пристойним доходом сприймають як мігрантів. Без підстав, просто "за паспортом".

Гроші сплачені? Далі ви не цікаві

Ви вивчаєте англійську і прагнете поїхати на мовні курси? Непогано заробляєте і маєте фінансову спроможність сплатити 2000 євро за навчання у Британії? Будьте готові до того, що це – лотерея. Можете втратити гроші, отримавши відмову "просто так".

Це сталося з Оленою, яка подавалася на візу в кінці 2018 року. Візовий офіцер вирішив, що дохід у $1000 на місяць – це вкрай мало, а ще (не жарт!) повідомив, що англійська в Україні звичайним людям не надто потрібна.

"Мене не переконало те, що ви плануєте витратити понад двомісячний дохід на курси англійської у Сполученому Королівстві, і те, що ви взагалі можете дозволити собі таке навчання. Крім того, ви повідомили, що вже вивчали англійську в Києві на курсах Speak Up. І якщо ви можете вчитися в Україні, то чому б вам не робити це й надалі, та ще й дешевше?"

Відверто кажучи, не повірили своїм очам, коли читали текст цієї відмови, хоча згодом з’ясувалося, що такий доволі зневажливий тон не є винятковим.

Логіка у цій відмові відсутня.

Дивно підозрювати когось у нездатності сплатити за навчання, якщо оплата вже здійснена, квитки куплені і всі документи про це є у візовому центрі.

Представниця компанії, що допомагала в оформленні документів на мовні курси, губиться у здогадках і каже, що такі відмови надходять абсолютно непрогнозовано, вони несистемні, жодні правила не простежуються.

Єдина гіпотеза – чи немає у британців "плану по відмовах для українців", який їм часом треба виконувати?

Між тим, у цій відмові є ще одна вкрай важлива претензія до заявниці:

"Ви не надали документального підтвердження про те, що англійська допоможе підвищити ваш дохід".

Складно уявити такий документ. Для більшості професій, і тим більше для підприємців, його просто не існує. І це, як з’ясувалося, є системною проблемою.

Без логіки і справедливості

Окрема історія – заявка, в якій візовий офіцер просто чогось не помітив, і цього виявилося достатньо для відмови. Зокрема, у редакції є документи доволі успішного підприємця з доходом близько 10 тисяч фунтів стерлінгів. Йому відмовили, бо візовий офіцер не помітив значок фунта і вирішив, що йдеться про 10 тисяч гривень, а банківську виписку дивитися просто не став.

А ще у розпорядженні редакції є низка відмов, де візовий офіцер пояснює своє рішення відсутністю документа, якого просто не існує в природі. Ще більше тих, де вимагають документи, про потребу подавати які заявник не знав і не міг знати.

Приміром, є шалена кількість відмов через те, що українці подали довідку про стан рахунку, а не виписку за 6 місяців. Хоча в офіційних guidelines щодо документів, які потрібно подавати на візу, немає ані слова про шестимісячний термін!

І найцікавіше: за британськими правилами, навіть такі безглузді відмови не можна оскаржувати!

Британські офіцери – апріорі праві. Навіть коли вони помиляються. А це буває доволі часто, в тому числі – коли висувають "дивні" вимоги, що суперечать логіці.

Під час подачі на візу можна позначити не лише "офіційний", але й неофіційний дохід – британці, як і низка інших держав, розуміють, що значна частина економіки нашої держави перебуває в тіні, що не кожен працівник отримує "білу" зарплатню, і через це британці приймають також інші документи, що підтверджують фінансову спроможність заявника.

Це – на словах. А на ділі ми маємо низку відмов у візі з одноманітним поясненням: "Ми взяли до відома банківську виписку, яка свідчить, що ви маєте на рахунку ХХХХ фунтів, але ми не можемо встановити походження цих коштів, і тому ухвалили рішення про відмову". Запитання про те, чому британський візовий офіцер бере на себе право визначати "сумнівність" походження коштів, навряд чи має відповідь, але у багатьох через це зриваються плани та згоряють квитки.

Часом це також звучить як зневага до людських ситуації. Приміром, до нас звернулася Владислава Церковна, яка не може поїхати до бабусі (громадянки ЄС), яка легально живе у Британії, саме через ці вимоги про "сумнівність походження коштів" на рахунку (причому суму британці визнають достатньою). Владислава отримала вже три відмови, подавати знову немає сенсу. "Наразі бабуся тяжко хворіє і через це сама до нас приїхати не може, і тепер я взагалі сумніваюся, що ми ще коли-небудь зможемо побачитися", – поділилася вона.

Зневага не для всіх, саме для українців

Та найбільше обурюють свідчення того, що британський Home Office має особливе ставлення саме до українців.

І це не можна пояснити прискіпливістю саме Варшавського візового офісу, де обробляють заявки, подані в Києві. Точно так само діють паризький та британський візові центри, що обробляють заявки тих українців, хто легально живе, працює чи навчається у державах ЄС.

Олександр живе у Цюриху, працює у великому банку і за роботою має часом їздити по світу в короткі відрядження. У Британії бував неодноразово, навчався там і, звісно, жодних правил не порушував. В березні банк надіслав його у планове одноденне відрядження до Лондона – навіть без ночівлі. Гарантій швейцарського банку, цілком пристойної (а за українськими нормами – радше космічної) зарплатні, потрійної оплати за термінову процедуру і бездоганної візової історії виявилося недостатньо. Він отримав відмову з мотивом "ми не впевнені, що ви не залишитеся в Британії".

Єдиною проблемою, яка знижувала його рейтинг, було українське громадянство, і цього виявилося достатньо для безглуздої відмови.

Марина живе в Брюсселі та працює у проекті, який (що особливо цікаво!) фінансується урядом самої Великої Британії. Вона отримала відмову на формальних підставах, та ще й з численними фактичними помилками, які свідчили – її заявку взагалі не аналізували всерйоз.

Олексій – студент, він подавався у Таллінні у листопаді разом із групою студентів з інших країн. І він – єдиний із групи, кому візу готували вкрай довго. На щастя, зрештою отримав дозвіл на поїздку, але його історія стала ще однією непрямою ілюстрацією того, що українські анкети в усіх візових центрах Британії ідуть за окремою процедурою.

Дії Лондона та Києва

У Британії за візову політику відповідальне не зовнішньополітичне відомство, а Home Office, тобто МВС. Там відповіли на запит "Європейської правди" і запевнили, що жодного особливого ставлення до українських заявників немає. А ще заявили, що вже покращили свою візову практику після останніх скарг і не планують подальших змін.

"За останні місяці ми здійснили низку змін, щоб поліпшити обслуговування клієнтів, включаючи вдосконалення системи онлайн-платежів, скорочення термінів виконання робіт та моніторинг наявності вільних місць для подання документів". Так, у критиці минулого року "Європейська правда" дійсно писала про ці претензії – але не лише про них. На жаль, попри запевнення Лондона, ми і досі бачимо помилки, упередженість до українців тощо.

Офіційний Київ запевняє, що постійно надсилає Лондону сигнали про неприпустимість такого ставлення. "Впродовж останніх 12 років Україна порушує перед британською стороною питання спрощення візових вимог для громадян України", – йдеться в офіційній відповіді українського МЗС на запит "Європейської правди". Однак дипломати визнають, що жодного натяку на порозуміння немає: "Уряд Великої Британії декларує відсутність намірів змінювати візовий режим у найближчій перспективі".

Понад те, за нашими даними, британський Home Office відмовляється вести навіть неформальні консультації з цього приводу.

І якщо за 12 років ситуацію не вдалося змінити – ми маємо діяти інакше.

Важливо зазначити: попри всю критику, ми маємо визнати, що деякі технічні зміни справді відбулися після початку публічного скандалу щодо візової практики Лондона. Впав рівень відмов – але все одно він вкрай великий, трохи вищий за 10%. Пришвидшився розгляд – тепер британці вкладаються не у 15 робочих днів, а, як правило, у 10.

Крім того, варто погодитися з тим, що у період Brexit британцям не до зміни візової політики. І тому правильним буде не відновлювати симетричний візовий режим для громадян Британії просто зараз. Але в той самий час капітулювати неприпустимо. Ми маємо залишати питання візової політики на порядку денному переговорів.

У ближчий час "Європейська правда" та "Європа без бар’єрів" оприлюднять конкретні пропозиції з цього приводу, але вже зараз можна назвати одну ключову вимогу.

Щойно стане відома дата Brexit, президент Порошенко має підписати указ про безвіз для Британії, але лише на один рік, із чіткими вимогами до британських друзів. Це – наша вимога до президента.

А для нового продовження безвізу після того, як цей рік спливе, Лондон має щонайменше розпочати вирішувати проблему упередженого ставлення Home Office до українців.

Ми не можемо чекати ще 12 років, доки Британія сама до цього дозріє. Це питання гідності. А це слово надто багато означає для України.

Автори: 

редакція "Європейскої правди",

Громадська організація "Європа без бар'єрів"