Іспанія, яку ти хочеш: як країна відреагувала на історичну перемогу соціалістів
Сотні червоних прапорів, поодинокі веселкові стяги ЛГБТ-спільноти, троянди та періодичні вигуки "За соціалістичну Іспанію!" - здавалося, що завжди спокійна вулиця Ферраз столиці королівства сьогодні вночі перетворилася на величезну вечірку.
Цієї неділі іспанські соціалісти вперше за 11 років здобули перемогу на дострокових парламентських виборах, отримавши 29% голосів громадян та 123 місць у парламенті.
А отже, лідер партії Педро Санчес став єдиним лідером, який може сформувати майбутній уряд. Щоб відсвяткувати перемогу та послухати вітальну промову свого лідера, близько тисячі прихильників соціалістів зiбралися біля штабу партії-переможця.
"Педро, виходь, нам завтра на роботу"
На стіні будинку - величезний плакат з головним гаслом кампанії соціалістів "Іспанія, яку ти хочеш", навпроти штабу, на протилежному боці вулиці - платформа з журналістами головних медіа країни.
Більшість натовпу - молодь, яку цієї ночі не лякає навіть перспектива раннього підйому в понеділок. Хоча вже після майже години очікування час від часу чути нетерплячі вигуки "Педро, виходь, нам завтра на роботу".
Нарешті прем'єр-міністр з'являється на платформі у супроводі дружини та найближчих соратників під гучні оплески та крики юрби. "Соціалістична партія виграла вибори в Іспанії, а отже, виграло майбутнє і програло минуле", - починає свій виступ прем'єр і наголошує на тому, що іспанцям вдалося захистити свої права і свободи.
Зростання популярності ультраправих Vox або, як їх називають між собою прихильники соціалістів, "facha" (скорочено від фашисти) змінило політичну панораму в країні, яка, пам'ятаючи злочини режиму Франко, довгий час утримувала стійкий імунітет проти зростання праворадикального популізму в Європі.
Втім, "каталонське питання" та корупційні скандали у головній консервативній Народній партії стали факторами, що вплинули на швидке зростання цієї нової сили. В кращих традиціях праворадикальних партій Vox також притримується антиімміграційної риторики, виступає проти гомосексуальних шлюбів та "радикального фемінізму".
Іспанія є складною країною з неоднозначним ставленням до свого минулого, зокрема періоду громадянської війни та проблем сепаратизму.
З іншого боку, навіть у період правління консерваторів у столиці королівства щороку збирається один з найбільших гей-парадів Європи, а тисячі жінок по всій країні страйкують та виходять на марші з вимогою рівних зарплат. Тож ідеї Vox не могли не викликати незгоди у значної частини населення.
"Як не парадоксально, але ці нові сили сьогодні нагадали нам, як необхідно прийти та проголосувати. Вибори - це завжди важливо, але в цих умовах ми ризикуємо втратити те, що коштувало багатьох років боротьби, зокрема права жінок та свободу слова", - говорить Бланка, 23-річна художниця, та зазначає, що вперше побачила черги на дільниці.
Для 27-річного юриста з Мадрида головною мотивацією піти у спостерігачі від соціалістів стала атака праворадикалів на певні групи населення, до яких він також належить, та додає, що одним з досягнень XXI століття є свобода, яку вони прагнуть захистити.
"Тільки не з Ріверою"
Явка на цих виборах стала найбільшою з 1993 року: як ліві, так і праві погоджувалися з тим, що голосування є важливим для майбутнього країни.
Ще з обіду в Мадриді охочі проголосувати вишикувалися в довжелезні черги. Дехто стояв навіть з дітьми. Одна з матусь закликала восьмирічну малу, яка відмовилася усвідомити значення словосполучення "громадський обов'язок", потерпіти та переконувала, що від майбутнього уряду залежатиме "можлива вартість підручників та предмети, які вона вивчатиме у школі".
Хулія, професор в університеті, прийшла на дільницю, бо вважає, що правління Санчеса призведе до розвалу країни, як от відділення Каталонії, відродження баскського тероризму через його "співпрацю з сепаратистами".
Сузана, 50-річна працівниця транспортної служби Мадрида та спостерігач від Народної партії, зазначає, що "Каталонія та економічний розвиток" є першочерговими проблемами, з якими зіштовхнеться новий уряд після майбутніх виборів, але водночас говорить, що жодна з політичних сил не здатна вирішити їх магічним способом.
Зараз перед соціалістами стоїть завдання сформувати нову коаліцію.
Попри те, що прихильники декілька разів переривали натхненну промову свого лідера вигуками "Тільки не з Ріверою, тільки не з Ріверою".
Альберт Рівера, очільник ліберальної партії "Громадяни" (Сiudadanos), є одним iз потенційних партнерів для майбутньої коаліції в парламенті. Проте для виборцiв Санчеса, згідно з даними опитувань, ідеологічно більш прийнятним є пакт з Об'єднаними Podemos та дрібними регіональними партіями. Прем'єр відповів, що він голос народу почув, проте не буде відкидати можливість працювати з різними політичними силами.
Що важливо - успішний результат соціалістів може дозволити Санчесу навіть уникнути необхідності домовлятися про блокування з каталонськими сепаратистами.
Зі свого боку, "праві" після оголошення результатів не поспішають посипати голову попелом. "Громадяни" отримали більше місць у парламенті, Vox вдалося за рекордний строк отримати 10,2% голосів, і їхнiй лідер Абаскаль впевнено заявив, що на цьому зупинятися не буде.
І тільки в головному штабі Народної партії панувала зовсім інше атмосфера: головний противник лівих програв із нищівним результатом.
Пабло Касадо, для якого ці вибори стали невдалим політичним дебютом у якості лідера, так і не вийшов на платформу, щоб поспілкуватися з прихильниками. Втім, і спілкуватися не було з ким.
Автор: Ольга Косова,
журналістка EFE (Іспанія), з Мадрида