Для східноєвропейських країн, які тривалий час перебували під окупацією СРСР, співпраця з проросійськими силами завжди було однозначним табу. Такі зв'язки були справою лише партій, які зробили ставку на російську меншину (та й то далеко не завжди, а після анексії Криму – радше непублічно).

При цьому для правих і ультраправих співпраця з друзями Путіна завжди було неприйнятною.

Однак, схоже, ці часи минають.

Такий висновок можна зробити зі скандального візиту лідера французького націонал-консервативного руху "Національне об'єднання" Марін Ле Пен до Таллінна.

"Плювок на національні інтереси"

Здавалося б, що такого? Представник правоконсервативного політичного істеблішменту приїжджає на з'їзд консерваторів, правих і націоналістичних сил Фінляндії, Естонії, Данії та Франції напередодні виборів до Європарламенту.

На перший погляд – абсолютно буденна ситуація. Якби не йшлося про ключового рупора пропаганди Кремля в ЄС.

Марін Ле Пен досить відома своїми суперечливими висловлюваннями, серед них і прокремлівського спрямування, в тому числі – про необхідність повного зняття санкцій з РФ.

Політичні симпатії підкріплені фінансовою допомогою з РФ – кредит на виборчу кампанію Ле Пен взяла у Першого чеського-російського банку, підконтрольного путінському режиму.

Естонія має свою історію відносин з Ле Пен. Наприклад, вона голосувала проти заяви Європарламенту із закликом негайно звільнити співробітника поліції безпеки Естонії Естона Кохвера, незаконно затриманого російськими спецслужбами у вересні 2014 року поблизу естонсько-російського кордону.

Однак Ле Пен заперечує те, що перебуває під впливом Кремля і залежить від режиму Путіна, і, мабуть, робить це з низки причин. Під час прес-конференції в Таллінні в Будинку чорноголових 14 травня Марін Ле Пен акцентувала на тому, що жодним чином не пов'язана з Кремлем, і заявила: "Я не розумію, чому ви кажете, що ми – під впливом Росії. Я зустрічалася з паном Путіним одного разу, як і з керівництвом інших країн".

Саме тому візит до Таллінна Ле Пен розкритикували багато політиків і експертів Естонії. А відвідування нею естонського парламенту було сприйнято багатьма як ганьба для країни.

"Запрошення до Естонії ультраправого політика, що порушує єдність Європи і підтримує інтереси Росії, Марін Ле Пен, а також її нещодавня зустріч із заступником прем'єр-міністра Мартом Хельме і спікером парламенту Хенном Пиллуаасом в залі імені Яана Тиніссона, в Рійгікогу, є плювком на національні інтереси Естонії" , – вважає віце-голова естонської парламентської комісії із закордонних справ Марко Міхкельсон.

Нові праві

Що стало причиною такого візиту і прийому скандального політика на досить високому рівні? Запрошення на саміт у Таллінні було надіслано від імені Консервативної народнoї партії Естонії (ЕКРЕ), яка віднедавна є частиною парламентської коаліції і делегувала в уряд п'ятьох міністрів.

Примітно, що в нинішній коаліції – дві праві партії. Різниця між ними є значною не лише в ступені консервативності й радикалізму, але й у цілях.

Професор Тартуського університету Михаїл Лотман, член фракції правої партії "Ісамаа" ("Вітчизна") в парламенті Естонії, зазначає, що Ле Пен бореться не за ЄС як "союз суверенних країн", а за те, щоб знищити Євросоюз.

Для традиційних естонських правих, що не ставлять під сумнів необхідність членства в НАТО і ЄС, така співпраця є неможливою.

Однак одна з найстаріших партій Естонії, права "Ісамаа" має дуже невелику фракцію в парламенті. Ще одна права партія "Еесті 200" взагалі туди не потрапила.

Вільну нішу зайняли праві популісти, які не соромляться говорити, що ключова загроза йде не стільки з Кремля, як з євроструктур у Брюсселі.

І той факт, що лідери ЕКРЕ можуть говорити про загрозу з РФ, не має відвертати увагу від головного.

Автор: Володимир Сазонов,

старший науковий співробітник Університету Тарту (Естонія)