Величезні черги виборців на закордонних дільницях і навіть масовий штурм консульства в Гаазі… На тлі інших країн вибори до Європарламенту в Румунії стали дійсно гарячими.

І це не випадково – на тлі затяжної політичної кризи, що триває вже третій рік, ці вибори стали для багатьох румунів можливістю показати своє ставлення до провладної коаліції Соціал-демократичної партії (PSD), яку очолює Лівіу Драгня, та Альянсу лібералів і демократів (ALDE) на чолі з Каліном Попеску-Терічану.

Попри намагання стримати голосування румунів, що живуть за кордоном (серед яких прихильників влади майже немає), ці вибори стали холодним душем для влади.

Навіть подвійним холодним душем.

Влада втрачає підтримку

Попри всі намагання влади, на виборах до Європарламенту перемогла прихильна до президента Румунії Клауса Йоганніса Націонал-ліберальна партія (PNL), з якою соціал-демократи мають тривалий політичний конфлікт.

І хоча розрив невеликий – за попередніми результатами, PNL здобула близько 27%, а PSD – близько 24%, клопотом для керівної партії є те, що третю позицію з показником приблизно 21% посіли ще одні опозиціонери – блок із Союз порятунку Румунії (USR) Дана Барни та партії "PLUS" на чолі з екс-прем’єром Дачаном Чолошем.

А це означає, що опозицію нині підтримує значно більше виборців, а показники правлячої коаліції суттєво просіли.

У непрямий спосіб такі результати виборів до Європарламенту засвідчили: якби одночасно відбувалися і вибори до національного парламенту, то представники правлячої коаліції PSD та ALDE втратили б свої панівні позиції у державі.

По-друге, голосування чималої румунської діаспори продемонструвало ще більш нищівні для есдеків результати. У закордонному виборчому окрузі перемогли представники USR-PLUS – 36%, друга позиція у PNL – 31%, на третьому місці – партія екс-президента Румунії Траяна Бесеску PMP з 12%, тоді як у соціал-демократів – лише 5% голосів.

І це при тому, що чимало представників румунської діаспори не змогли проголосувати на виборах через черги на дільницях, і якби їхні голоси було враховано, то поразка PSD стала б іще очевиднішою.

По-третє, явка в Румунії стала рекордною за всі рази, що румунам доводилось голосувати на виборах до Європарламенту – понад 49%. А отже, легітимність результатів вкрай важко поставити під сумнів.

Водночас результати виборів до Європарламенту стали позитивним сигналом для президента Румунії. Вже наприкінці року Йоганніс змагатиметься за те, щоб лишитися президентом на другий термін.

Вочевидь, результати PNL на нинішніх виборах є сигналом – шанси втриматися на посаді у президента непогані. Особливо якщо його підтримають ще й USR-PLUS.

До того ж президент Румунії отримав неабиякий козир для своєї передвиборчої кампанії.

Якщо дотепер на будь-який його закид уряд різко нагадував, що урядову коаліцію сформовано на основі волі більшості румунських виборців, то тепер кожне рішення урядової коаліції президент зможе інтерпретувати крізь призму низької легітимності урядовців.

Звісно, до якихось прямих легальних наслідків це не вестиме. Президент може лише закликати есдеків відмовитися від влади, та не може змусити їх піти.

Проте політичні наслідки очевидні – позиції Соціал-демократичної партії суттєво послабилися.

Два питання про корупцію

Ще однією, навіть більш потужною поразкою соціал-демократів стали й результати національного референдуму, що відбувся в неділю, одночасно з виборами до Європарламенту.

Згаданий референдум ініціював Клаус Йоганніс. Ідея референдуму була "у повітрі" ще від 2017 року, коли уряд на чолі з соціал-демократами спробував своєю постановою обмежити кримінальну відповідальність за корупційні діяння і оголосити амністію корупціонерам.

Примітно не лише те, що уряд тоді намагався уникнути обговорення своїх ініціатив в парламенті, але й спробував застосувати процедуру, згідно з якою оскаржити таке рішення міг би лише уповноважений з прав людини. Тоді це втілити не вдалося.

Своє слово сказала вулиця, і під тиском масових протестів рядових виборців від ідеї відмовилися, але не до кінця – політичні баталії перенесли в парламент і вже там голосами контрольованої більшості спробували проштовхнути "потрібне" рішення.

Відтак, щоби знову заручитися підтримкою активного виборця і стримати надмірний ентузіазм соціал-демократів, Йоганніс виніс на референдум два питання: "Чи підтримуєте ви заборону на амністію чи помилування у випадках, пов’язаних з корупцією?" і "Чи підтримуєте ви заборону на надзвичайні постанови уряду щодо корупційних злочинів, покарань, правової організації і розширення числа тих, хто може подавати апеляції до Конституційного суду?".

Зміст першого питання очевидний. Зміст другого полягає в тому, щоб заборонити уряду застосовувати процедуру ухвалення рішень, оскаржити яку може тільки омбудсмен.

Вочевидь, уряд пручався ініціативі президента і навіть спробував знецінити референдум вимогою явки у щонайменше 30%. Однак, як і у випадку з євровиборами, соціал-демократи зазнали поразки.

Поріг явки у 30% було досягнуто ще о 17:00. Схвально на перше питання відповіли 80,9%, на друге – 81,1% виборців.

І хоча, як і у випадку з виборами до Європарламенту, референдум не має для уряду та урядової коаліції прямих юридичних наслідків, він засвідчив, що більшості румунів не до душі ініціативи уряду, а корупція лишається для румунського виборця "червоною ганчіркою".

З,5 роки в'язниці для лідера партії влади

На такому тлі для соціал-демократів, а найголовніше – для їхнього лідера Лівіу Драгні настають непрості часи. У протистоянні з президентом та опозицією урядова коаліція тепер послаблена, а легітимність її ініціатив поставлена під сумнів.

Румунія в очікуванні змін: що змінив корупційний скандал у сусіда України

Непростою є ситуація і у відносинах з європейськими партнерами.

Ще напередодні виборів до Європарламенту і до оголошення результатів референдуму очільники соціал-демократів Лівіу Драгня та прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перелаялися з лідером європейських соціал-демократів Франсом Тіммермансом, який ставив під сумнів зміни до антикорупційної політики.

Тепер Тіммерманс може посилити тиск на румунське керівництво, спираючись вже на результати волевиявлення румунів.

Та й у лавах PSD також розкол. Чимало партійних важковаговиків намагалися позбутися "токсичного" Лівіу Драгні, закликали його піти з поста партійного керівника.

Коли він не погодився, частина з них утворила власний політичний проект "Pro Romania", до якого увійшли екс-прем’єри з числа соціал-демократів Віктор Понта та Міхай Тудосе, а також єврокомісарка Коріна Крецу.

Якщо конфлікт соціал-демократів з Тіммермансом набиратиме обертів, то не виключено, що саме "Pro Romania" замінить PSD у лавах європейських соціал-демократів.

Зрештою, наступного дня після референдуму оприлюднили рішення апеляційного суду щодо чергових звинувачень Лівіу Драгні у корупційній діяльності. Вердикт – 3,5 роки в’язниці. Тож йдеться не лише про політичне майбутнє, але й про його особисту свободу.

Вірогідно, керувати партією Драгні доведеться з в'язниці.

За таких умов добути свій термін повноважень при владі соціал-демократам (у статусі "дуже кривої качки") може й поталанить, однак на перемогу на президентських виборах цього року і на парламентських наступного навряд чи можна очікувати...

Автор: Сергій Герасимчук,

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"