Із появою проблем у відносинах України та Польщі головним і ледь не останнім "європейським адвокатом" Києва залишилася Литва.

Вільнюс послідовно відстоює не тільки територіальну цілісність України, перспективи нашого членства у НАТО та ЄС, збереження та посилення санкцій проти РФ. Литва була першою державою, яка передавала Україні летальну зброю для використання у війні з Росією, і довгий час залишалася єдиною. Цю допомогу Вільнюс погодив ще у 2014 році, коли вона була найбільш потрібна.

Значною мірою такий курс був визначений президентом Литви. Даля Грибаускайте відома як чи не найжорсткіший критик політики Кремля – принаймні, серед європейських лідерів.

Втім, незабаром добігає кінця вже друга каденція Грибаускайте. Найближчої неділі у Литві відбудеться перший тур президентських виборів, і вже скоро президентом цієї держави стане інша людина.

Як це вплине на підтримку Вільнюсом Києва?

В пошуках відповіді на це питання ЄвроПравда вирушила до Литви, щоб на місці розібратися з литовськими політичними розкладами.

Забігаючи наперед, скажемо, що ці розклади виявилися дуже схожими на українські. Ба більше, деякі політичні технології, які ми вважаємо своїм ноу-хау, у Литві з'явилися значно раніше за Україну.

Вибори на трьох

Виборча кампанія у Литві проходить непомітно не лише за українськими стандартами. Навіть у сусідній Латвії, де минулого року відбулися парламентські вибори, політичної реклами було в рази більше.

Тут і далі – фото ЄвроПравди

"Можливо, подіяли законодавчі вимоги про прозоре фінансування політичних партій, а можливо, ми просто поступово стаємо нудною європейською країною", – відзначає старший науковий співробітник Res Publica – Civic Resilience Center Даля Банкаускайте.

Втім, брак офіційної реклами часто компенсує ініціативність громадян.

Наприклад, на дверях молодіжного бару в центрі Вільнюса наклеєно портрет незалежного кандидата, банкіра Гітанаса Науседи. А в книгарні за кількасот метрів поруч із товаром стоїть коробка з листівками його опонентки – кандидатки від консерваторів, депутатки Інгриди Шимоніте.

Наразі саме ці два кандидати є лідерами перегонів. Згідно з останнім опитуванням соціологів, за Шимоніте готові проголосувати 26,2% литовських виборців, а за Науседу – 24,6%.

Єдиним, хто здатний скласти їм конкуренцію і зберігає шанси на другий тур, є чинний прем’єр Саулюс Скверняліс.

За висуванця Партії зелених та селян готові проголосувати 16,6% литовців. Розрив досить суттєвий, та політологи припускають, що голова уряду може набрати й більше, адже кістяк електорату Скверняліса – це мешканці невеличких містечок, не надто охоплені увагою соціологів.

Натомість у великих містах, насамперед у столиці, підтримка чинного прем'єра є досить низькою. А ставлення до нього – досить скептичним. Наприклад, як натяк на попереднє місце роботи прем'єра (він керував департаментом поліції, а згодом – Міністерством внутрішніх справ) у Вільнюсі "лежачих поліцейських" (штучні дорожні перешкоди для обмеження швидкості руху автомобілів) часто називають "лежачими сквернялісами".

Курс незмінний?

Політичні дебати показують, що бачення зовнішнього курсу країни майже не відрізняється у всіх кандидатів – проросійські політики просто не мають електоральних шансів. А тому ключове питання щодо зовнішньої політики полягає в тому, куди має поїхати з першим офіційним візитом новий президент: до Брюсселя, Варшави чи, може, до Риги.

Що важливо для нас – усі троє лідерів перегонів анонсують продовження дружнього до України курсу та виступають за надання нам членства в ЄС та НАТО.

"Підтримка України має у Литві повний консенсус. Ми навіть жартуємо, що проекти постанов, які стосуються України, у Сеймасі (литовському парламенті) схвалюють, навіть не читаючи", – розповідає литовський урядовець, безпосередньо задіяний у відносинах з Україною.

Звісно, це певне перебільшення. Та суть передано правильно – немає сумнівів, що за будь-якого переможця президентських виборів Литва залишиться дружньою до України державою.

Інша справа – ставлення до Росії. І тут у кандидатів є розбіжності.

Найжорсткіша критика дій Кремля та відмова від двосторонніх відносин із Путіним стали візитною карткою чинного президента Далі Грибаускайте.

Продовження такого курсу можна очікувати лише у разі перемоги Інгриди Шимоніте. Депутат парламенту від консерваторів – партії, головою якою є добре нам відомий Андрюс Кубілюс – та міністр фінансів в його уряді навіть за особливостями біографії схожа на Далю Грибаускайте – обидві незаміжні та не мають дітей.

За оцінкою одного з лідерів української громади Литви Василя Капкана, решта кандидатів готові робити певні кроки в бік РФ.

Навіть Науседа, якому консерватори пропонували стати кандидатом від їхньої партії (а відповідно, бачили в ньому однодумця) – але він надав перевагу статусу незалежного кандидата.

Однак найбільш дружні до РФ тези проголошує прем’єр Скверняліс. Рік тому його заява, що Литва втрачає від того, що єдиною з країн ЄС не має відносин із РФ, була жорстко розкритикована Грибаускайте.

Втім, говорячи про ризики зміни політики щодо Росії у разі перемоги Скверняліса, частіше згадують лідера Союзу зелених та селян Рамунаса Карбаускіса – бізнесмена, який має тісні зв’язки з РФ.

Цікавий момент: порівнюючи вибори у Литві та Україні, литовські політологи згадують, як нам здавалося, українське ноу-хау – приховану рекламу кандидата через телесеріал. Як виявляється, аналогічна технологія раніше була успішно використана саме у Литві.

Напередодні попередніх парламентських виборів всі канали країни показували популярний телесеріал "Літо у селі", головний герой якого був надзвичайно схожий на лідера "селян" Карбаускіса.

У разі перемоги Скверняліса існує суттєвий ризик, що прихильники відносин із РФ у стилі just business візьмуть гору, побоюється Капкан. І тоді на словах Литва продовжить підтримувати Україну, але словами ця підтримка і завершиться.

Яскравий приклад: наприкінці минулого року Литва зуміла знешкодити спробу Італії заблокувати продовження санкцій проти РФ, запропонувавши Риму в якості компенсації збільшити кількість прийнятих мігрантів.

Та чи буде новий президент (адже саме голова держави керує зовнішньополітичним та силовим блоками) йти на такі ж непопулярні вдома кроки заради підтримки Києва?

У наших литовських співрозмовників відповіді на це питання немає.

Пенсії та відносини з РФ

Щоб розібратися в особливостях литовських виборів, ЄвроПравда вирушила до Каунаса. Вибір невипадковий, адже у другому за розміром і значенням місті країни одночасно мали відбутися зустрічі з виборцями двох кандидатів-антиподів: Шимоніте та Скверняліса.

Точніше, нинішній лідер перегонів запланувала одразу два заходи в Каунасі – дебати про розрив між політичними елітами та народом та про участь жінок у політиці. І це виявилося абсолютно незвичним, як для України, форматом політичної агітації.

Будівля Каунаського технологічного університету у центрі міста. На вхідних дверях висять листки з анонсами заходів. Серед них – повідомлення про дебати, в яких Шимоніте – лише одна з чотирьох учасників.

То що це – політична агітація чи експертні дебати?

На користь агітації свідчить стійка на вході до актового залу, де гостям вручають листівки від кандидатки. Втім, Шимоніте аж ніяк не виглядає головною учасницею дебатів, хоча її і представляють першою.

Вона бере участь у дебатах на рівні з іншими: музикантом, громадською активісткою та вченим.

Тому ми покидаємо такий незвичний "мітинг" – одночасно з ним лише за два квартали, в актовому залі Університету Каунаса, мала розпочатися зустріч із виборцями Сауліса Скверняліса.

Тут все більш традиційно – агітатори на вході, які роздають прапорці (національних кольорів з одного боку та з іменем прем’єра на білому тлі – з іншого), багато телекамер, заповнений вщент набагато більший зал.

Втім, одночасно привертає увагу і те, що якщо на зустрічі з Шимоніте склад учасників був досить строкатий – там були і молодь, і літні люди, то майже всі присутні на зустрічі зі Сквернялісом – пенсійного або передпенсійного віку.

Тим часом у фойє перед камери Скверняліс вітається з мером Каунаса Вісвалдасом Матійошайтісом. Раптом з'являються близько десятка протестувальників, які розгортають перед телекамерами плакати. Втім, це сусідство не турбує політиків – лише за декілька хвилин, спокійно завершивши діалог перед камерами і не звертаючи уваги на протести, Скверняліс йде до залу спілкуватися з виборцями.

Протестувальники ж дають пояснення журналістам. Як виявляється, вони виступають проти дій мерії, яка збирається будувати шосе через зону історичної забудови. "Дізнавшись, що наш мер буде на цій зустрічі, ми не могли не скористатися нагодою", – пояснюють вони.

Тим часом Скверняліс вже оголошує свою промову. І кожного разу, коли він зачіпає тему пенсій, зал починає аплодувати. Наприклад, після фрази, що для нинішньої влади відносини з Брюсселем є важливішими за розмір пенсій у країні.

Від пенсій прем’єр переходить до РФ. Він наголошує, що Литва повинна мати взаємовигідні відносини і з Росією, і з Білоруссю, але одразу додає: винятково з позиції національних інтересів.

Таку заяву виборці зустрічають без оплесків, але й без протестів.

Останні розклади

Перший тур президентських виборів у Литві відбудеться 12 травня.

І хоча лідером перегонів є Інгрида Шимоніте, її шанси на перемогу видаються ледь не найнижчими.

"За нею стоять консерватори, для чиїх прихильників характерною є висока явка. Це плюс для першого туру. Але проблема в тому, що консерватори не є партією "другого вибору" – у них є багато прихильників, але ще більше людей, які ніколи за них не голосуватимуть. І це великий мінус для другого туру", – зазначає викладач кафедри міжнародних відносин Вільнюського університету Вітіс Юрконіс.

За таких розкладів найбільше шансів на перемогу має саме Гітанас Науседа – невипадково він вирішив, що для нього перспективніше балотуватися в статусі самовисуванця.

"Найважливіше, що і Науседа, і Шимоніте є прихильниками курсу щодо України, який я назвав би "важким коханням" – так, ми, безумовно, підтримуємо Україну, але ніколи не будемо заплющувати очі на гальмування реформ чи інші проблеми", – додає Юрконіс.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди",

Вільнюс – Каунас (Литва)